"Кримська Свiтлиця" > #22 за 01.06.2012 > Тема "Душі криниця"
#22 за 01.06.2012
Б╤ЛЯ ВИТОК╤В СУЧАСНО╥ АБЕТКИ
24 травня увесь слов’янський св╕т урочисто прославля╓ брат╕в Кирила ╕ Мефод╕я – творц╕в слов’янсько╖ писемност╕. У Севастопол╕, на територ╕╖ Нац╕онального запов╕дника «Херсонес Тавр╕йський» День слов’янсько╖ писемност╕ ╕ культури в╕дзначили в останню нед╕лю травня. Того дня вх╕д до Нац╕онального запов╕дника був в╕льним, ╕ городяни мали змогу ознайомитися з виставками народного мистецтва та оц╕нити виступи м╕сцевих творчих колектив╕в. Активну участь у свят╕ взяли Асоц╕ац╕я нац╕онально-культурних товариств, дитячо-юнацьк╕ клуби, художн╕ студ╕╖, творч╕ колективи Палацу дитинства та юнацтва, Укра╖нський культурно-╕нформац╕йний центр. Все святкове д╕йство, в╕д написання сценар╕ю до процедури нагородження учасник╕в, орган╕зоване м╕ським управл╕нням культури ╕ туризму. Сценар╕й був створений так, що пом╕ж виступами творчих колектив╕в глядач м╕г дов╕датися про походження нин╕шньо╖ абетки, якою користуються сучасн╕ слов’янськ╕ народи. Фах╕вц╕ пов’язують ╖╖ з ╕менами в╕зант╕йських пропов╕дник╕в християнства, болгар за походженням, Кирила та Мефод╕я. Новий алфав╕т, виникнення якого в╕дносять до IX стол╕ття, отримав тод╕ назву «кирилиця», на честь його автора Кирила. Допомагав Кирилов╕ у ц╕й благородн╕й справ╕ осв╕ти слов’янських народ╕в його старший брат Мефод╕й. У процес╕ творення слов’янсько╖ абетки певне значення мала по╖здка Кирила до Херсонесу (давньоруське м╕сто Корсунь). Одночасно з╕ створенням абетки було розпочато роботу над перекладом з грецько╖ на слов’янську ╢вангел╕я та Псалтиря. Так була започаткована слов’янська л╕тературна мова та книжкова справа. Все це згодом стало надбанням слов’ян, основою ╖хнього ╕нтелектуального розвитку. Кирилиця ╓ третьою оф╕ц╕йною азбукою ╢вропейського союзу, п╕сля грецько╖ та латини. Щор╕чне культурно-просв╕тницьке д╕йство, що проходить на територ╕╖ Нац╕онального запов╕дника «Херсонес Тавр╕йський», сприя╓ вивченню власно╖ ╕стор╕╖ та зм╕цненню культурних зв’язк╕в м╕ж народами, що населяють багатонац╕ональне м╕сто. Кошти на проведення свята вид╕ляються з м╕сцевого бюджету. Попри те, що свято на територ╕╖ Херсонесу в╕дбува╓ться не вперше, зац╕кавлен╕сть громадян до нього не слабне, а навпаки зроста╓, — каже заступник начальника управл╕ння культури Марина Сидорець, коментуючи зах╕д. — Я спостер╕гаю це свято багато рок╕в посп╕ль: з кожним роком число в╕дв╕дувач╕в зроста╓. Серед них не лише т╕, хто прийшов сюди заради концертних номер╕в наших творчих колектив╕в. Тут можна побачити ╕ гостей м╕ста. Туристи, що прибули з групами на екскурс╕ю, маючи певн╕ обмеження у час╕, намагаються все оглянути й прослухати. Цього року вперше у свят╕ брали участь дитяч╕ та юнацьк╕ колективи. Якщо ми слухали «Веснянку», то це — студенти з Нац╕онального техн╕чного ун╕верситету. А якщо – «Калинку», то це – наш╕ д╕ти з Палацу дитинства ╕ юнацтва. Враховуючи чималу прох╕дн╕сть запов╕дника, дума╓ться, на свят╕ побувала не одна тисяча севастопольц╕в та гостей м╕ста. Сьогодн╕ тут розташувалися 50 виставок, на яких широко представлен╕ вироби народного мистецтва. Серед них: мереживо, художня вишивка, розпис по дереву, плет╕ння з соломи та лози, декоративна ╕грашка, прикраси з б╕серу, народний костюм – всього не перел╕чити. Яка к╕льк╕сть золотих рук! ╤ все це – наш╕ громадяни. Вперше у заход╕ взяли участь б╕бл╕отеки м╕ста. Вони показали в╕дв╕дувачам р╕дк╕сн╕ видання, як╕ ╕нод╕ бувають представлен╕ ╓диним прим╕рником. Разом з кер╕вництвом держадм╕н╕страц╕╖ ми намагалися в╕дзначити кожного учасника виставки подякою, грамотою, сувен╕ром. До реч╕, вс╕ ц╕ прекрасн╕ сувен╕ри — вази з символ╕кою Херсонесу (ми спец╕ально таку символ╕ку п╕дбирали) виготовлен╕ на нашому Балаклавському завод╕ майол╕ки. Кошти на проведення свята вид╕лен╕ Севастопольською держадм╕н╕страц╕╓ю, що св╕дчить про уважне ставлення кер╕вництва м╕ста до громади та зац╕кавлен╕сть у розвитку галуз╕ культури ╕ туризму. Хочу додати, що святкування Дня слов’янсько╖ писемност╕ ╕ культури не зак╕нчу╓ться заходами у Херсонес╕. Воно продовжиться фестивалем духовно╖ музики у Володимирському собор╕. У фестивал╕, кр╕м м╕сцевих колектив╕в, в╕зьмуть участь творч╕ колективи Ялти та Гурзуфа. Духовна музика – це музика особлива. На фестивал╕ будуть представлен╕ колективи з церковних громад та нед╕льних шк╕л. Взагал╕ Севастополь ще не оц╕нений повною м╕рою, в тому числ╕ й туристами, через недостатньо розвинуту ╕нфраструктуру, певн╕ труднощ╕ перех╕дного пер╕оду в╕д закритого м╕ста, економ╕чну кризу тощо. М╕сто ще про себе заявить, бо його духовний ╕ культурний спадок надзвичайно потужний. Нам ╓ що запропонувати найвибаглив╕шому туристов╕.
Записала Л╕д╕я СТЕПКО м. Севастополь
"Кримська Свiтлиця" > #22 за 01.06.2012 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10355
|