Колись вона була португальською колон╕╓ю, куди з зах╕дно╖ Африки звозили темношк╕рих раб╕в. Сьогодн╕ в Бразил╕╖ живуть люди багатьох нац╕ональностей — португальц╕, ╕спанц╕, англ╕йц╕, французи, поляки, рос╕яни, укра╖нц╕, ╓вре╖, зм╕шан╕ з темношк╕рими африканцями. Столиця Бразил╕╖ — Бразил╕а, величезний мегапол╕с — Р╕о-де-Жанейро, Сан-Пауло справд╕ ╓ н╕би сучасним Вавилоном, на вулицях яких чу╓ш португальську, ╕спанську, англ╕йську та ╕нш╕ мови, ╕ н╕кого це не драту╓. Але вс╕ вуличн╕ надписи виконано лише португальською, в газетних к╕осках ви не знайдете газет ╕ншою мовою, кр╕м португальсько╖. В кра╖н╕ ╓ 36 канал╕в телебачення, але лише один англ╕йською, решта португальською. Ми б закричали: «Як це так, це дискрим╕нац╕я прав ╕нших народ╕в». Але це не так: н╕хто не забороня╓ читати газети та журнали ╕ншими мовами, але ви мусите соб╕ ╖х передплатити на домашню адресу. Те саме стосу╓ться мов телебачення — ви мусите користуватися кабельним телебаченням. В ун╕верситетах викладання ведеться португальською ╕ англ╕йською мовами. Це влаштову╓ б╕льш╕сть громадян Бразил╕╖. Там не чути протест╕в про приниження нац╕ональних почутт╕в ╕нших народ╕в. Бразил╕я — католицька кра╖на. В Р╕о-де-Жанейро д╕╓ один з найб╕льших католицьких храм╕в св╕ту. На висок╕й скел╕ над Р╕о-де-Жанейро простяг руки, благословляючи св╕й народ, г╕гантський, виготовлений з каменю, ╤сус Христос. Всередин╕ храму в Р╕о-де-Жанейро чути кожне мовлене священиком слово, така тут досконала акустика. Якою сьогодн╕ ╓ ця кра╖на? Вона кроку╓ впевнено в XXI стол╕ття, в нове тисячол╕ття. В Бразил╕╖ виготовляють майже вс╕ марки автомоб╕л╕в св╕ту — в╕д США та ╢вропи до Китаю, Япон╕╖ ╕ П╕вденно╖ Коре╖. Дороги в Бразил╕╖ чи не найкращ╕ у св╕т╕. Вони прямують сушею, вони п╕днят╕ над р╕внем води у мор╕, вони пробит╕ тунелями через гран╕тн╕ скел╕. ╤ бразил╕йц╕ ╓ одними з найб╕льш дисципл╕нованих вод╕╖в у св╕т╕, бо за порушення правил руху доводиться дорого платити. ╤ в╕дкупитися в╕д дорожнього ╕нспектора практично неможливо. У магазинах Бразил╕╖ прода╓ться одяг (чолов╕чий, ж╕ночий, дитячий) виключно власного виробництва. Якщо вам хочеться мати модну одежу з Франц╕╖, Англ╕╖, США, то ви мусите виписати соб╕ ╖╖ на домашню адресу. Тому там процв╕та╓ власна легка промислов╕сть. Сьогодн╕ бразильська осв╕та ╓ теж одн╕╓ю з кращих у св╕т╕. Наприклад, державна компан╕я «Петробраз» вид╕ля╓ величезн╕ кошти на п╕дготовку фах╕вц╕в для видобування нафти на мор╕. Бо весь персонал (╕нженерно-техн╕чний та науковий), зг╕дно з законами держави, ма╓ бути бразильським. За тридцять рок╕в з початку видобування нафти з шельфу Атлантичного океану видобуток нафти зр╕с з практично нульового р╕вня до майже 120 м╕льйон╕в тонн за р╕к. На шельф╕ працюють десятки м╕жнародних компан╕й, але вс╕ вони мусять ч╕тко виконувати умови безавар╕йного бур╕ння, дуже сувор╕ правила розробки родовищ на вс╕х стад╕ях — в╕д початково╖ до завершально╖. Ц╕на на власну нафту дикту╓ться св╕товими ц╕нами. Держава отриму╓ нафту для сво╖х нафтопереробних завод╕в першочергово, ╕ лише залишок дозволено експортувати в ╕нш╕ кра╖ни. Держава одержу╓ велик╕ кошти в╕д податкових надходжень ╕ спрямову╓ ╖х на державн╕ ц╕л╕. Що ще вразило мене у ц╕й держав╕ — це виняткова чистота пляж╕в, що простягаються вздовж Атлантики. Там ви не побачите будь-якого см╕ття, бо ╕ люди не см╕тять та ╕ служби регулярно вранц╕ механ╕зовано чистять пляж╕. Кажуть, що за чистотою м╕ста стежить «н╕гер╕йська маф╕я», що не допуска╓ ╕нш╕ компан╕╖ для п╕дтримки чистоти. Так це чи не так — не знаю, але якби нам нин╕ на кримськ╕ пляж╕ (╕ не т╕льки на пляж╕) таку «маф╕ю» — Крим, може, й справд╕ перетворився б на перлину.
Роман ЯРЕМ╤ЙЧУК, доктор техн╕чних наук, професор, д╕йсний член Наукового товариства ╕м. Шевченка м. С╕мферополь
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
БИТВА ЗА УКРА╥НУ
