Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
Тож за яку Укра╖ну? Вкотре перекону╓мося, що питання, як╕ ставив Дмитро Донцов, сьогодн╕ ╓...


ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
╤сторична пам'ять – головний феномен в╕дтворення ╕стор╕╖ сусп╕льства, кра╖ни, нац╕╖…


ОДЕСЬК╤ ДРУЗ╤ Т.Г. ШЕВЧЕНКА
В Одес╕ на той час мешкали друз╕ Тараса Григоровича, з якими в╕н п╕дтримував пост╕йний...


ПЕРША ЛАСТ╤ВКА УКРА╥НСЬКО╥ ПЕР╤ОДИКИ
Наш календар


ЯН НАГУРСЬКИЙ – ТОЙ, ХТО ПОСТАВ З МЕРТВИХ
П╕лот час╕в Першо╖ св╕тово╖ в╕йни був оголошений загиблим, про що в╕н д╕знався в середин╕ 1950-х...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #23 за 08.06.2012 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#23 за 08.06.2012
УКРА╥НСЬКИЙ КАЛЕНДАР. ЧЕРВЕНЬ

8
1668 р. — Петра Дорошенка обрано гетьманом Укра╖ни.
1919 р. — радянська влада оголосила Нестора Махна поза законом.
Померли:
1993 р. — бандурист Олекс╕й Чуприна. Довг╕ роки грав на Тарасов╕й гор╕ в Канев╕. Член Об’╓днання (згодом Всеукра╖нсько╖ сп╕лки) кобзар╕в. У його репертуар╕ були народн╕ п╕сн╕, твори композитор╕в, канти.
2006 р. — Микола Колесса, укра╖нський композитор.

9
День м╕ста Севастополя.
Датою заснування Севастополя вважа╓ться 14 червня 1783 р. (за новим стилем).
День свого р╕дного м╕ста севастопольц╕ традиц╕йно в╕дзначають у другу суботу червня.
Адм╕рал Д. Сеняв╕н писав: «Назначив места под строения, доставив туда надобное количество всякого рода вещей и материалов, 3-го числа июня месяца адмирал [Мекензи] заложил четыре здания. Первое — часовню во имя Николая чудотворца… Другое — дом для себя, третье — пристань, очень хорошую, против дома своего, четвертое — кузницу в адмиралтействе. Здания эти все каменные, приведены к концу весьма скоро и почти невероятно. Часовня освящена 6-го августа, кузница была готова в 3 недели, пристань сделана с небольшим в месяц, а в дом перешел адмирал и дал бал на новоселие      1 ноября. Вот откуда начало города Севастополя» (ЦГАВМФ СССР ф. 315. оп. 1, д. 443, л. 22 Автограф).
У б╕ограф╕чн╕й дов╕дц╕ про Мекенз╕, опубл╕кован╕й у В╕йськов╕й енциклопед╕╖ (СПб, 1914), теж написано: «Мекензи Фома Фомич (Томас) – основатель г. Севастополя…»
За звича╓м засновником м╕ста ╓ той, хто першим заклав кам╕нь у фундамент першо╖ буд╕вл╕.
Однак пророс╕йським силам у 2008 роц╕ за безд╕яльност╕ укра╖нсько╖ влади з третьо╖ спроби вдалось усп╕шно провести пропагандистську спецоперац╕ю ╕ встановити пам’ятник рос╕йськ╕й цариц╕ н╕мецького походження Катерин╕ ╤╤ як засновниц╕ Севастополя, яка 10 лютого 1784 р. сво╖м указом повел╕ла Григор╕ю Потьомк╕ну влаштувати на цьому м╕сц╕ велику фортецю ╕ назвати Севастополем.
1847 р. — рос╕йський цар Микола I п╕дписав вирок, за яким художник ╕ поет Тарас Шевченко в╕ддавався в солдати.
1995 р. — у Соч╕ президенти Рос╕╖ ╕ Укра╖ни п╕дписали догов╕р про розд╕л Чорноморського флоту.
Помер:
1963 р. — Василь Барв╕нський, укра╖нський композитор, п╕ан╕ст, музичний критик, педагог, диригент, орган╕затор музичного життя. Визначний представник укра╖нсько╖ музично╖ культури XX стол╕ття, пров╕дний д╕яч Союзу укра╖нських профес╕йних музик.

10
1934 р. — створене укра╖нське в╕дд╕лення ГУЛАГу.
1964 р. — у Москв╕ в╕дкритий пам’ятник Тарасу Шевченку.
Померли:
1944 р. — н╕мцями закатований поет, археолог ╕ пол╕тичний д╕яч Олег Ольжич-Кандиба, син Олександра Олеся.
1951 р. — Катерина Б╕локур, в╕дома укра╖нська художниця, майстер народного декоративного живопису, представниця «на╖вного мистецтва».
1976 р. — Роман Купчинський, письменник; командир сотн╕ УСС, член Пресово╖ квартири УСС, поручник УГА.


11
1888 р. — у Ки╓в╕ в╕дкрито пам’ятник Богданов╕ Хмельницькому.
1990 — Верховна Рада Укра╖ни ухвалила р╕шення про при╓днання кра╖ни до сх╕дно╓вропейсько╖ часово╖ зони.
Помер:
1993 р. — Патр╕арх УАПЦ Мстислав (Степан Скрипник), визначний укра╖нський церковний д╕яч, патр╕арх УАПЦ. Помер у канадському м╕ст╕ ╫р╕мсб╕. Похований на кладовищ╕ у Саут-Баунд-Бруку, США.

13
1892 р. — у Ки╓в╕ пущено перший в Рос╕йськ╕й ╕мпер╕╖ електричний трамвай.
1874 р. — народився Марко Черемшина (╤ван Семанюк), укра╖нський громадський д╕яч, письменник ╕ перекладач, адвокат, доктор права.

14
Народився:
1891 р. — ╢вген Коновалець, командант корпусу С╕чових стр╕льц╕в Арм╕╖ УНР, засновник ╕ перший голова ОУН.
Померли:
1919 р. — агентами Добровольчо╖ арм╕╖ вбитий Микола Рябов╕л, укра╖нський пол╕тичний д╕яч на Кубан╕ час╕в Громадянсько╖ в╕йни; голова Кубансько╖ законодавчо╖ ради; голова Кубансько╖ в╕йськово╖ ради.
Вбивство Рябовола мало великий пол╕тичний резонанс, р╕зн╕ пол╕тичн╕ орган╕зац╕╖ та парт╕╖ виступили з протестом, Кубань охопила жалоба, а кубанськ╕ козаки посилили дезертирство з ден╕к╕нсько╖ арм╕╖. Це був початок розтл╕ння ден╕к╕нсько╖ арм╕╖ та ╖╖ подальшо╖ поразки в╕д б╕льшовик╕в.
1931 р. — В’ячеслав Липинський, видатний укра╖нський пол╕тичний д╕яч, ╕сторик, ╕стор╕ософ, соц╕олог, публ╕цист, теоретик укра╖нського консерватизму. Один ╕з орган╕затор╕в Укра╖нсько╖ демократично-хл╕боробсько╖ парт╕╖. За гетьманату — посол Укра╖ни в Австр╕╖.

РОСАРХ╤В ОБНАРОДУ╢ ДЕЯК╤ МАТЕР╤АЛИ

Рос╕я 22 червня опубл╕ку╓ два зб╕рники документ╕в про ╕стор╕ю Велико╖ В╕тчизняно╖ в╕йни, як╕ стосуються укра╖нських нац╕онал╕ст╕в ╕ арм╕╖ Власова. Про це сказав глава Росарх╕ву Андр╕й Арт╕зов на лекц╕╖ «Польща-Рос╕я. Вза╓мний портрет» у Варшав╕, переда╓ Р╤А «Новости».
«Ц╕ зб╕рники будуть опубл╕кован╕ в р╕чницю початку Велико╖ В╕тчизняно╖ в╕йни», — сказав в╕н. За словами Арт╕зова, зб╕рники допомагають у розум╕нн╕ проблематики колаборац╕он╕зму ╕ нац╕онально-визвольних рух╕в.
Зб╕рники документ╕в пер╕оду Друго╖ св╕тово╖ в╕йни називаються «Укра╖нськ╕ нац╕онал╕стичн╕ орган╕зац╕╖ в 1939-1945 роках» та «Рос╕йськ╕ колаборац╕он╕сти — Рос╕йська визвольна арм╕я генерала Власова». Один з том╕в останнього зб╕рника буде м╕стити матер╕али сл╕дчо╖ справи генерала. Також до зб╕рки включен╕ документи з н╕мецьких ╕ польських арх╕в╕в, перекладен╕ польською мовою.
Також готу╓ться до випуску фундаментальний арх╕вний зб╕рник «Голод в СРСР у 1929-1934» та зб╕рник матер╕ал╕в про економ╕ку кра╖н Балт╕╖ в радянський пер╕од.
Найближчим часом плану╓ться опубл╕кувати в ╕нтернет╕ колекц╕╖ документ╕в радянсько╖ епохи, в тому числ╕ документ╕в Ком╕нтерну ╕ арх╕в документ╕в Стал╕на.

НА ЛЬВ╤ВЩИН╤ УРОЧИСТО В╤ДЗНАЧАТЬ 70-Р╤ЧЧЯ УПА

Голова Льв╕всько╖ обласно╖ ради Олег Панькевич п╕дписав розпорядження про в╕дзначення 70-╖ р╕чниц╕ створення Укра╖нсько╖ повстансько╖ арм╕╖. Як пов╕домили УН╤АН у прес-служб╕ обласно╖ ради, у рамках заход╕в передбачено проведення у вересн╕ 2012 року науково-практично╖ конференц╕╖. У жовтн╕ в╕дбудеться урочиста академ╕я у Льв╕вському нац╕ональному академ╕чному театр╕ опери та балету ╕мен╕ Солом╕╖ Крушельницько╖.
Голова облради також доручив завершити до жовтня виготовлення пам’ятних знак╕в, як╕ встановлять на м╕сцях поховань во╖н╕в УПА.
«Головам районних рад та м╕ським головам м╕ст обласного значення рекомендовано забезпечити проведення на належному р╕вн╕ заход╕в з в╕дзначення юв╕лею УПА у сво╖х м╕стах», — наголошу╓ться у пов╕домленн╕.
Як пов╕домлялося ран╕ше, Льв╕вська обласна рада на сес╕╖ 20 грудня 2011 року проголосила 2012-й р╕к Роком УПА на Льв╕вщин╕.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #23 за 08.06.2012 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10384

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков