Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…


МИСТЕЦЬКА «ЗДИБАНКА В «НОР╤»
Виставка в╕дбулася без обмежень ╕ упереджень. В╕дб╕р ╕ цензура були в╕дсутн╕…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #24 за 15.06.2012 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#24 за 15.06.2012
ЖИВ СЕРЕД Г╤Р ╤ З КАМЕНЮ ТВОРИВ

В╕д удар╕в молотком твердий кам╕нь здригався, дзвен╕в, ставав п╕ддатливим, немов глина, набував п╕д стекою форми кв╕тки, виноградно╖ лози, птаха, людско╖ плот╕. У цьому творчому процес╕, в╕д шматка г╕рсько╖ породи до об’╓много зображення — стату╖, погруддя, барель╓фа способом вит╕сування, вдосконалювався як скульптор ╤льм╕ Аметов, загартовувалася його душа, а серце билося в ун╕сон з╕ сво╖м кримськотатарським народом ╕ вс╕ма перипет╕ями його перебування в депортац╕╖, нац╕онально-визвольного руху та повернення на р╕дну землю до Криму. У серпн╕ 2011 року у в╕ц╕ 64 рок╕в воно зупинилося.
Коли родина зробила фотограф╕╖ б╕льшост╕ створених ним пам’ятник╕в, встановлених у р╕зних м╕сцях Криму, Укра╖ни та Рос╕╖, оформила ╖х в ╓дину експозиц╕ю, яку було розгорнуто у виставков╕й зал╕ Всеукра╖нського ╕нформац╕йно-культурного центру, нав╕ть друз╕в, як╕ добре знали його мистецький доробок, вразило побачене:
— Як же багато в╕н встиг за сво╓ життя зробити!
╤льм╕ Аметов народився в м╕ст╕ Катта-Курган Самаркандсько╖ област╕ Узбекистану. М╕сцев╕ кра╓види — арики, по яких тече вода, бавовнян╕ поля ╕ топол╕ з дитячих рок╕в перемежовувалися на його малюнках з Кримом. Про нього часто розпов╕дали внуков╕ д╕дусь ╕ бабуся. Р╕дний для них Таракташ (нин╕ Дачне) поблизу Судака, гори, Чорне море ╕ корабель були для них тал╕сманами, с╕мейною рел╕кв╕╓ю.
Як нащадок людей г╕р ╤льм╕ обрав профес╕ю, пов’язану з художньою обробкою каменю. Зак╕нчивши Бакинське художн╓ училище, працював у реставрац╕йних майстернях Баку ╕ Краснодарського краю. Його перша скульптурна композиц╕я — постать солдата, вирубана ним з гран╕ту, заввишки 3,5 метра, встановлена у 1974 роц╕ як пам’ятник загиблим у Велик╕й В╕тчизнян╕й в╕йн╕ во╖нам в одному з в╕рменських с╕л.
Робота з каменем — важкий ф╕зичний труд, в╕д якого болять руки. Та ще важче митцю було зм╕нювати стереотипи людей, переконувати, що стела чи ╕нший монумент повинн╕ бути саме такими, а не ╕ншими, враховувати в ╕сторичн╕й топон╕м╕ц╕ п╕вострова паралельно з новими ╕ стар╕ географ╕чн╕ назви. У Старому Криму, де жив спочатку ╤. Аметов п╕сля пере╖зду в 1987 роц╕ з с╕м’╓ю на батьк╕вщину предк╕в, в╕н детально вивчав залишки зруйновано╖ мечет╕ Бейбарса, жалкував, що не можна ╖╖ в╕дновити, а знайшовши розбит╕ чаш╕ джерел у сх╕дн╕й частин╕ в╕рменського монастиря Сурб-Хач, власноручно реставрував ╖х, немов чайний серв╕з.
У 2000 роц╕ сп╕льно з Асоц╕ац╕╓ю кримськотатарських прац╕вник╕в осв╕ти «Маар╕фч╕» («Просв╕титель») ╤. Аметов розпочина╓ один з╕ сво╖х найб╕льших проект╕в — створення в’╖зних знак╕в ╕з збереженням дово╓нних кримськотатарських назв населених пункт╕в ╕ пам’ятних плит для встановлення на м╕сцях поховань та ╕нших святилищ кримських татар, як╕ в роки депортац╕╖ занедбали чи зр╕вняли з землею. Кам╕нь для них, як ╕ для ╕нших сво╖х роб╕т, використовував лише б╕лий кримський. Вибирав його завжди сам у к╕лькох мармурових кар’╓рах у Скалистому Бахчисарайського району. Постука╓ по п╕дземн╕й пород╕ молотком, чи нема╓ в н╕й пор — порожнин м╕ж часточками матер╕алу, ╕ лише п╕сля цього береться ╖╖ обробляти, вир╕зьблювати рель╓фн╕ в╕зерунки з арабською в’яззю Корану ╕ поминальних молитов. Нав╕ть з найсумн╕шого, скорботного приводу чи кр╕зь алегор╕ю тюремно╖ реш╕тки в його орнаментах «пророста╓» виноград, що уособлю╓ в тюркськ╕й символ╕ц╕ життя.
Так╕ в’╖зн╕ знаки, частина яких виготовлена з вапняку ╕ бетону, встановлено в Судаку, селах Дачне ╕ Сонячна Долина поблизу нього, Журавки К╕ровського, Т╕к╕л╕-Таш Бахчисарайського район╕в та ╕нших. Жертвам депортац╕╖ присвячен╕ мемор╕али ╕ пам’ятн╕ стели з гран╕ту, мармуру ╕ бетону в Судаку ╕ селищ╕ Кольчуг╕не, а загиблим у роки Велико╖ В╕тчизняно╖ в╕йни — в Сонячн╕й Долин╕ та смт. Щебет╕вц╕ Феодос╕йського району. Для свого першого пам’ятника цього типу ╤. Аметов сам з╕брав знайден╕ людськ╕ останки в одну могилу ╕ сказав:
— В╕днин╕ ще одним святим м╕сцем у Криму буде б╕льше.
Встановлювали ╖х за вс╕ма канонами мусульмансько╖ рел╕г╕╖ з жертвопринесенням овець. ╤ по╖хали до них з того часу як до аз╕з╕в, що в переклад╕ з кримськотатарсько╖ мови означа╓ «свят╕», родич╕, нащадки похованих там кримських татар ╕ паломники з р╕зних м╕сць п╕вострова ╕ всього св╕ту.
— Я сама, коли мен╕ бува╓ боляче на душ╕, ╖ду до аз╕з╕в, — говорить голова асоц╕ац╕╖ «Маар╕фч╕» Сафуре Каджаметова. — Вони, як фундаменти духу народу, в╕дновлюють сили, додають упевненост╕ ╕ наснаги у справах. ╥х потр╕бно взяти п╕д охорону держави, щоб н╕коли б╕льше не п╕днялася на них рука вандала.
А так уже сталося тор╕к з пам’ятником, який ╤льм╕ Аметов встановив у 2005 роц╕ в сел╕ ╤зоб╕льне Алуштинського району, де знаходяться родинн╕ корен╕ його дружини Фатми. Б╕лосн╕жний красень з каменю на фон╕ кипарис╕в смарагдового кольору був розбитий нев╕домими зловмисниками. Цього року родина за сво╖ кошти виготовила коп╕ю пам’ятника, ╕ в╕н знову сто╖ть на тому ж м╕сц╕, яке було культовим для кримських татар з давн╕х час╕в.
А для встановлення пам’ятника кримському татарину, штабс-кап╕тану Рос╕йсько╖ арм╕╖ ╤льясу Да╕рському, герою Рос╕йсько-японсько╖ в╕йни 1904–1905 рок╕в, якому в 2005 роц╕ присво╓но звання Героя Рос╕╖, скульптор зд╕йснив ав╕аперел╕т на остр╕в Сахал╕н. Щоб встановити його на м╕сц╕ загибел╕ мужнього во╖на, яке показали японц╕, пам’ятник спочатку п╕дняли в небо на вертольот╕, пот╕м везли на автомоб╕л╕, а коли в╕н застряв на болотист╕й м╕сцевост╕, двадцять к╕лометр╕в несли на руках.
У С╕мферопол╕ на площ╕ Сов╓тськ╕й напроти к╕нотеатру «С╕мферополь» сто╖ть бюст ╤. Аметова укра╖нському генералу, Герою Радянського Союзу, правозахиснику Петру Григоренку, а пам’ятна плита з його присвятою жертвам Голодомору в Укра╖н╕ розм╕щена на кафедральному собор╕ святих р╕вноапостольних князя Володимира ╕ княгин╕ Ольги Укра╖нсько╖ православно╖ церкви Ки╖вського патр╕архату.
Скульптор любив б╕лий кол╕р ╕ працював в основному з б╕лим каменем. Хто б не згадував його, вс╕м в╕н запам’ятався при зустр╕чах у м╕ст╕ в б╕лому одяз╕ з проникливим чистим поглядом очей.
— В╕н жив з великою ф╕зичною ╕ душевною напругою, але думки його були св╕тл╕, — сказав заслужений артист Укра╖ни Сейтабла Меметов, який на вечор╕ пам’ят╕ ╤. Аметова виконав дв╕ його улюблен╕ кримськотатарськ╕ п╕сн╕ — «В Ялт╕» та «Мене звуть Се╕д оглу Сейдамет».
Про Аметова-майстра, який опору знаходив на народному ╜рунт╕, що пронизував його струменями творчого гор╕ння, говорили у сво╖х виступах автор його портрета, яким в╕дкрива╓ться експозиц╕я, заслужений художник АРК Рустем Ем╕нов, представник Меджл╕су кримських татар За╕р Смедля╓в, директор С╕мферопольсько╖ дитячо╖ художньо╖ школи, заслужений прац╕вник культури АРК ╤лля Борохов, поет ╤са Абдураман та ╕нш╕. За внесок у розвиток кра╓знавства, ╕сторично╖ топон╕м╕ки п╕вострова та в╕дновлення нац╕онально-культурно╖ пам’ят╕ народу Всеукра╖нський ╕нформац╕йно-культурний центр нагородив посмертно ╤. Аметова грамотою, а Кримське в╕рменське товариство — медаллю Габр╕ела Айвазовського, як╕ були вручен╕ Фатм╕ Аметов╕й.
Майстер залишив у спадок родин╕ сво╓ добре ╕м’я ╕ р╕зець, який вона не збира╓ться зачохлити ╕ покласти на полицю. Доньки Зар╕не та Емель — приватн╕ п╕дпри╓мц╕, внуки — старший ╤льхан, студент ╤вано-Франк╕вського ╕нституту нафти ╕ газу, та молодший Атт╕ла, якому дванадцять рок╕в, беруться реал╕зувати не зд╕йснену поки що мр╕ю ╤льм╕ Аметова: створення в Судаку музею тюрксько╖ скульптури п╕д в╕дкритим небом.
╤льм╕ Аметов з кожним ударом молотка по каменю тверд╕шим виходив з горнила, здобувши в╕нець зр╕лост╕. Жив так, щоб сов╕сть не здушувала горло, а сл╕ди предк╕в не зникли з╕ згадок людей глибокими т╕нями. Його скульптурн╕ витвори, як лелеки, що повернулися до свого гн╕зда, б╕лими крильми зд╕ймаються увись до св╕тла ╕ добра, знаменуючи в╕рн╕сть народу р╕дн╕й земл╕.

Валентина НАСТ╤НА

ОФОРМИТИ ПЕРЕДПЛАТУ на всеукра╖нську загальнопол╕тичну ╕ л╕тературно-художню газету «Кримська св╕тлиця» та ╕нш╕ культуролог╕чн╕ видання ДП «Нац╕ональне газетно-журнальне видавництво» (газету «Культура ╕ життя», журнали «Укра╖нська культура», «Укра╖нський театр», «Театрально-концертний Ки╖в», «Музика», «Пам’ятки Укра╖ни: ╕стор╕я та культура») можна в будь-якому поштовому в╕дд╕ленн╕ зв’язку Укра╖ни. У кра╖нах далекого заруб╕жжя оформити передплату на ц╕ видання можна через сайт www.presa.ua на стор╕нц╕ «Передплата On-Line». Передплатити та придбати окрем╕ прим╕рники видань в електронн╕й верс╕╖ можна за адресою - http://presspoint.ua/. Така послуга доступна в будь-як╕й кра╖н╕ св╕ту. Дов╕дки за тел.: (044) 498-23-64; e-mail: nvu.kultura.porhun@gmail.com

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #24 за 15.06.2012 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10409

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков