Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2973)
З потоку життя (6161)
Душі криниця (3396)
Українці мої... (1450)
Резонанс (1470)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1656)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УРОКИ КРИМУ: ПОПРИ ТРАВМУ, МИ МА╢МО ЗНАЙТИ СИЛИ ДЛЯ РОЗВИТКУ
Виступ учасника Нестор╕всько╖ групи ╢вгена Гл╕бовицького у Кримському дом╕ п╕д час вечора,...


ОДИНОЧН╤ П╤КЕТИ В КРИМУ: ВИКЛИК ОКУПАНТАМ
Б╕льше 80 суд╕в у справах кримськотатарських патр╕от╕в провела в один день т.зв. "кримська влада"...


ЗА «КРИМСЬКУ СВ╤ТЛИЦЮ» В КРИМУ!
Поширюйте цього листа. Ма╓мо застоювати себе, св╕й Край. Хто, як не ми?


КОР╤ННЕ НАСЕЛЕННЯ ВИТ╤СНЯЮТЬ З КРИМУ
Про це йдеться в допов╕д╕ "Пол╕тичн╕ пересл╕дування в Рос╕╖": ш╕сть м╕сяц╕в 2017 року.


10 МАЛОВ╤ДОМИХ ФАКТ╤В ПРО КРИМСЬКОТАТАРСЬКИЙ ПРАПОР
Блакитний кол╕р прапора означа╓ чистоту, свободу ╕ чесн╕сть




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #25 за 22.06.2012 > Тема "Крим - наш дім"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#25 за 22.06.2012
П╤СНЯ ОДИНОКОГО ПТАХА...

У кожно╖ нац╕╖, народу ╕ нав╕ть маленько╖ соц╕ально╖ групи протягом в╕к╕в виробилися власн╕ звича╖ ╕ традиц╕╖. Це – вт╕лен╕ в рухи ╕ слова св╕тов╕дчуття, св╕тосприймання та вза╓мов╕дносини м╕ж людиною ╕ природою, людини з людиною. Цими неписаними законами ╕ сьогодн╕ керуються в найменших щоденних ╕ найб╕льших всенародних справах. За ними, як найм╕цн╕шими елементами, що об’╓днують людей в один народ, в╕н розп╕зна╓ться на сучасному етап╕ ╕ в ╕сторичному минулому, розвива╓ться його духовна культура. Це ц╕л╕сний колоритний св╕т ╕з вмотивованими для певних свят обрядовими ритуалами, п╕снями, атрибутами ╕ матер╕ал╕зованими захисниками – оберегами.
Повертаючись обличчям до духовно╖ культури народ╕в, що населяють Кримський п╕востр╕в, до забутих джерел, що живили ╖хн╕й дух, обер╕гали чистоту душ╕, допомагали пояснювати незрозум╕ле, в╕дпов╕дно д╕яти ╕ жити, Всеукра╖нський ╕нформац╕йно-культурний центр започаткував у серпн╕ минулого року цикл сем╕нар╕в з вивчення нац╕ональних обряд╕в, дев╕зом яких ╓ висл╕в: «Через традиц╕╖ ╕ культуру – до м╕жнац╕онального д╕алогу ╕ розвитку добросус╕дства в Криму». На перш╕й зустр╕ч╕ ц╕╓╖ тематики з пров╕дними культурологами та етнографами п╕вострова йшлося про ╕сторичн╕ традиц╕╖ ╕ сучасн╕ в╕яння кримськотатарського вес╕лля з практичним в╕дтворенням обряду.
Другий сем╕нар, проведений нещодавно в зал╕ Кримсько╖ республ╕кансько╖ ун╕версально╖ науково╖ б╕бл╕отеки ╕м. ╤. Франка, в╕дкрив його учасникам мальовничий ╕ загадковий св╕т традиц╕й та обряд╕в кримчацького народу. Його ще називають народом, схожим на одинокого птаха. Чому одинокого? Тому що ця етн╕чна тюркомовна група, як╕й, за визначенням учених, — б╕льше двох тисяч рок╕в, пройшовши довгий шлях в╕д дев’ятисот двор╕в у XIII-XV стол╕ттях у Карасубазар╕, нин╕ Б╕лог╕рську, головному рег╕он╕ проживання кримчак╕в, до 10-12 тисяч чолов╕к на початку 1940-х рок╕в, перебува╓ на меж╕ зникнення.
╥х залишилося в Криму всього к╕лькасот. ╤ скоро, як прогнозують демографи, кримчак╕в не буде взагал╕. ╢ така точка в кожному невеликому народ╕, п╕сля яко╖ йому вже не в╕дновитися б╕олог╕чно. Звичайно, представники етносу залишаться, розчинившись у мас╕ ╕нших нац╕ональностей, але сво╓╖ власно╖ в них уже не буде.
— Цей процес розпочався п╕сля Друго╖ св╕тово╖ в╕йни, в як╕й кримчаки були майже знищен╕ н╕мецько-фашистськими окупантами, як народ, — розпов╕ла голова культурно-просв╕тницького товариства «Кримчахлар» Дора Пиркова. — Перервалася традиц╕я одруження кримчацьких юнак╕в з д╕вчатами сво╓╖ нац╕ональност╕. С╕м’╖ стали зм╕шаними, в яких традиц╕╖ предк╕в поступово почали забуватися.
А це ж ц╕ла енциклопед╕я життя, самобутн╕сть якого виплекана тривалим трудом буття та еволюц╕йного розвитку кримчак╕в протягом стол╕ть. На формування ╖хнього побуту ╕ культури впливали ╕ кл╕матичн╕ фактори та природн╕ рель╓фи. Як уберегти цей образ ╕ дух предк╕в, ╖хн╕й ун╕кальний голос у людств╕ в╕д загибел╕?
Сьогодн╕ або н╕коли, — вир╕шили у створеному в 1989 роц╕ товариств╕ кримчак╕в «Кримчахлар» ╕ по крупицях почали збирати опов╕дання, притч╕, легенди, п╕сн╕ — все, що залишилося в пам’ят╕ людей про народну мораль, фольклор, кул╕нарн╕ рецепти. Кримчацька казка «Ашик Гар╕п», наприклад, глибоко вразила художню уяву рос╕йських поет╕в Олександра Пушк╕на ╕ Михайла Лермонтова ╕ вони використали ╖╖ сюжет у сво╖й творчост╕. ╤ з таких моза╖чних клаптик╕в складався психолого-художн╕й опис характер╕в ╕ тип╕в кримчак╕в. ╥х, зокрема, узагальнив у книз╕ «Письмова спадщина кримчак╕в» стар╕йшина етносу, вчений-мовознавець ╕ досл╕дник фольклору Давид Реб╕ та автор п’ятнадцяти поетичних книг ╕ п’яти — прози Олександр Ткаченко в зб╕рнику «Сон кримчака, або В╕д╕рвана земля».
Карасубазар ╕ община кримчак╕в навколо нього — це, за О. Ткаченком, особлива планета, анклав, як у «Миргород╕» М. Гоголя — теж ц╕ле населення персонаж╕в, — написав у вступн╕й статт╕ до книги доктор ф╕лософських наук Георг╕й Гачев. Горта╓ш ╖╖ стор╕нки ╕ з перших рядк╕в в╕дчува╓ться дух, воля ╕ нав╕ть ╕нтонац╕я людей древнього гордого народу з траг╕чною долею.
Досл╕дження под╕й ╕ факт╕в, етнограф╕чн╕ статт╕, фольклорн╕ матер╕али, мемуари, листи, документи з фото╕люстрац╕ями, в╕рш╕ ╕ проза з ╕сторико-культурно╖ спадщини кримчак╕в регулярно друкуються протягом останн╕х рок╕в в альманас╕ «Кримчахлар», який виходить завдяки ф╕нансов╕й п╕дтримц╕ Республ╕канського ком╕тету у справах нац╕ональностей ╕ депортованих громадян АРК. Товариством уже п╕дготовлено ╕ видано ш╕сть його випуск╕в обсягом близько двохсот стор╕нок кожен.
За свою багатов╕кову ╕стор╕ю кримчаки сформували традиц╕╖, близьк╕ до традиц╕й тюркомовних народ╕в, як╕ проживали поряд з ними. Однак були ╕ в╕дм╕нност╕ з етичних та конфес╕йних мотив╕в. Особливо добре це видно в нац╕ональному одяз╕, який було продемонстровано на сем╕нар╕ у слайд-шоу, створеному за експонатами народного ╕сторико-етнограф╕чного музею кримчак╕в п╕д мелод╕╖ народних п╕сень ╕ танц╕в в аранжуванн╕ ╕ виконанн╕ композитора Валер╕я Слуцького. Фоторяд доповнила розпов╕дь зав╕дувача музею Н╕ни Бакши, яка вийшла на сцену в довг╕й, у народному стил╕ сукн╕ з ф╕олетового оксамиту ╕ нац╕ональному головному убор╕ — фесц╕, прикрашен╕й вишитими орнаментами ╕ рядами «золотих» монеток, а група «Рувшан» («Рад╕сть») Театру танцю народ╕в св╕ту «Моза╖ка» з ╢впатор╕╖ п╕д кер╕вництвом лауреата м╕жнародних тюркських фестивал╕в Тетяни Садовсько╖ виконала жарт╕вливий народний танець.
Елементи стародавн╕х звича╖в ╕ в╕рувань пост╕йно були присутн╕ в житт╕ кримчацького народу ╕ передус╕м у вес╕льних обрядових традиц╕ях, як╕ в╕дзначаються багатством ╕ мальовнич╕стю, збер╕гаючи в соб╕ смислове значення р╕зних етап╕в розвитку етносу. Виб╕р наречено╖, попередн╕ переговори перед сватанням, заручини — це ц╕ла епопея з жартами, п╕снями, капризами д╕вчини на виданн╕.
Вес╕лля тривало тиждень. Розпочавшись у понед╕лок, воно зак╕нчувалося в нед╕лю. Кожен ╕з цих семи дн╕в як окрема художня композиц╕я зображений на триптиху «╤стор╕я, обряди ╕ житт╓ва драма кримчак╕в». ╥╖ автору ╤лл╕ Борохову, кримчаку за нац╕ональн╕стю, директору С╕мферопольсько╖ дитячо╖ художньо╖ школи, ╕ надала слово ведуча сем╕нару — методист В╤КЦ З╕нуре ╤смайлова для розпов╕д╕ про цей чудовий, наповнений поез╕╓ю, естетикою краси ╕ глибокою символ╕кою ритуал╕в обряд.
Його окрем╕ фрагменти, зокрема сватання, одягання наречено╖, ╖╖ танець ╕з нареченим, розламування коржа ╕ загальний улюблений ритуальний танець — «хайтарму» (повернення), продемонстрували учасники театрал╕зованого д╕йства, в якому роль чар╕вно╖ свахи виконала Н╕на Бакши, батька наречено╖ — художник-дизайнер, викладач С╕мферопольсько╖ дитячо╖ художньо╖ школи Георг╕й Голубятников, ╖╖ матер╕ — Тетяна Садовська, наречено╖ — артистка ансамблю «Хайтарма» Марина Линчак, нареченого — студент Донецько╖ консерватор╕╖ Антон Ужегов. У виконанн╕ лауреата тюркських фестивал╕в ╕ конкурс╕в Серв╕наз Бекташево╖ прозвучала кримчацька п╕сня «Ельмаз».
У кримчацькому вес╕лл╕, яке було не т╕льки рад╕сною ╕ щасливою под╕╓ю для молодих людей, а й великою в╕дпов╕дальн╕стю на все життя, не допускалася нав╕ть думка про зраду. Одружувалися кримчаки в юному в╕ц╕: д╕вчата в 13–16, хлопц╕ — в 16-18 рок╕в. Вес╕лля в╕дбувалося в основному восени. В його обрядових елементах за участ╕ родич╕в, сус╕д╕в ╕ знайомих ╓ так╕, як╕ в╕дсутн╕ в ╕нших народ╕в, наприклад, розв╕шування посагу наречено╖ для загального огляду. Це була справжня виставка рукод╕лля, немов у галере╖ декоративно-прикладного мистецтва. Ще маленькою д╕вчинкою наречена шила, вишивала узори, плела мереживо, прикрашала б╕лизну: простирадла, рушники... Всю свою фантаз╕ю ╕ майстерн╕сть вкладала у виготовлення серветки — подарунка майбутньому чолов╕ку. От де виявлялося, хто — майстриня, а хто л╕ну╓ться в робот╕.
Якщо наречена була сиротою, збирали придане ╖й добр╕ люди вс╕╓ю громадою. «Нитку тут, нитку там — для наречено╖ каптан». Четвер — день в╕нчання розпочинався з очищення водою молодят у лазн╕ перед вступом у шлюб. А в процес╕ шлюбно╖ церемон╕╖ за ╕удейським ритуалом у синагоз╕ до традиц╕йного канон╕чного благословення рабина — реб╕ додавалося п╕дняття над ╖хн╕ми головами живого п╕вня.
Сем╕нар з реставрованим обрядом вес╕лля ╕ демонструванням фрагмент╕в документального ф╕льму «Рядки стародавньо╖ джонки», автор якого — зав╕дувач корпункту Всесв╕тньо╖ служби «Укра╖нське телебачення ╕ рад╕омовлення» Валентин Козубський, можна назвати майстер-класом з народознавства. Для кримчак╕в це було свято з музикою, п╕снями, ╕грами, обм╕ном римованими жартами ╕ част╕вками-експромтами. ╤ безл╕ч кв╕т╕в, особливо гвоздик. Ця кв╕тка — символ любов╕, дружби, дов╕ри. Гвоздику дарував наречений кохан╕й, вона — йому, гостям ╕ просто знайомим людям.
Яскрав╕ красив╕ костюми, чудовий обряд, через який проходили до в╕йни вс╕, у тому числ╕ й найпрост╕ш╕ с╕м’╖. Проте в наш час нав╕ть одноденну урочисту церемон╕ю одруження ╕ вес╕лля за вс╕ма народними звичаями спроможна зд╕йснити не кожна родина. ╤ зовс╕м не через ╕гнорування традиц╕й, а через необх╕дн╕сть чимало╖ суми банк╕вського кредиту для ф╕нансового забезпечення цих с╕мейних свят.
Час ╕ родинн╕ доходи вносять корективи у вес╕льн╕ та ╕нш╕ обряди ╕ традиц╕╖. Однак закладений в них глибокий зм╕ст, з╕браний ╕ перев╕рений стол╕ттями, не забува╓ться. Його в╕дчува╓ш серцем, а особиста участь в яскравому театрал╕зованому видовищ╕ нехай ╕ невисокого, а лише домашнього р╕вня робить кожного з нас творцем народно╖ культури, причетним до загально╖ духовност╕ народу, наповню╓ ╖╖ любов’ю, в╕рою ╕ гармон╕╓ю.

Валентина НАСТ╤НА

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #25 за 22.06.2012 > Тема "Крим - наш дім"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10410

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков