Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2113)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
Тож за яку Укра╖ну? Вкотре перекону╓мося, що питання, як╕ ставив Дмитро Донцов, сьогодн╕ ╓...


ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
╤сторична пам'ять – головний феномен в╕дтворення ╕стор╕╖ сусп╕льства, кра╖ни, нац╕╖…


ОДЕСЬК╤ ДРУЗ╤ Т.Г. ШЕВЧЕНКА
В Одес╕ на той час мешкали друз╕ Тараса Григоровича, з якими в╕н п╕дтримував пост╕йний...


ПЕРША ЛАСТ╤ВКА УКРА╥НСЬКО╥ ПЕР╤ОДИКИ
Наш календар


ЯН НАГУРСЬКИЙ – ТОЙ, ХТО ПОСТАВ З МЕРТВИХ
П╕лот час╕в Першо╖ св╕тово╖ в╕йни був оголошений загиблим, про що в╕н д╕знався в середин╕ 1950-х...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #25 за 22.06.2012 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#25 за 22.06.2012
ДЗВОНИ В МАДЖАРКАХ Б’ЮТЬ НА СПОЛОХ

Ми добре зна╓мо трагед╕ю б╕лорусько╖ Хатин╕ та останн╕ «в╕дкриття» професор╕в-укра╖нофоб╕в про те, що н╕бито брали участь у цьому злочин╕ укра╖нськ╕ нац╕онал╕сти.
Але чомусь загадково мовчать наш╕ чужинецьк╕ професори про трагед╕╖ с╕л наших укра╖нських, наче ╕ не було ╖х. ╤ точну к╕льк╕сть таких с╕л не назве н╕хто. Але люди пам’ятають.
У нед╕лю 3 червня мешканц╕ з Боратина Сокальського району Льв╕всько╖ област╕ прийшли на поминальну службу б╕ля каплиц╕, що сто╖ть на м╕сц╕ спаленого села Маджарки. Боратинський священик Михайло Блист╕в, о. Михайло Нискогуз ╕з храму св. Йосафата на м╕сц╕, скрапленому сльозами ╕ кров’ю наших сп╕вв╕тчизник╕в, правили Службу Божу. Бо лише щира молитва може вт╕шити душ╕ невинно убитих селян. ╤ подвижницька д╕яльн╕сть фермера Мирослава Шумила, що запалив сво╓ю ╕скрою Батюка Михайла та ╕нших односельц╕в, дозволила ув╕чнити пам’ять про трагед╕ю села гарно облаштованою капличкою. ╤ ця пам’ять не дозволить повторитися трагед╕╖, що була роздмухана недругами на м╕жнац╕ональному ╜рунт╕.
А село було чималеньке, мало 98 двор╕в, читальню «Просв╕ти», церкву.
Перший раз п╕всела спалили польськ╕ пол╕ца╖, що були на служб╕ у г╕тлер╕вц╕в. Т╕льки в Грубеш╕вському пов╕т╕ у 1943 р. зусиллями Арм╕╖ Крайово╖ з лиця земл╕ стерт╕ Молот╕в, Туган╕, Стр╕льц╕, у 1944 р. — Сагринь (б╕льше 400 двор╕в), Ласк╕в (122 садиби), Сихович╕, М’яке, Тереб╕нь, Пас╕ку, Малич╕, Туркович╕. Всього лише в одному пов╕т╕ польська АК спалила б╕льше 20 с╕л, убито понад 1500 укра╖нц╕в. Згадати варто ╕ Завон╓ (лише зал╕знична станц╕я Селец-Завон╓ нагаду╓ про нього), яке спалили н╕мц╕, д╕знавшись про присутн╕сть червоних розв╕дник╕в.
Коли прийшли «освобод╕т╓л╕», стан пог╕ршився. Якщо н╕мецьк╕ окупанти покладали на село ф╕ксован╕ контингенти, то м╕л╕ц╕я обивательська Народно╖ Польщ╕ просто грабувала ст╕льки, ск╕льки хот╕ла.
...Озбро╓н╕ автоматами ╕ караб╕нами польськ╕ штурмовики вдерлися до хати ╕ там вчинили страшне побо╖ще. Коли постр╕ли стихли, то карател╕ п╕дпалили хату ╕ стодолу, щоб вогонь поглинув сл╕ди того страшного злочину. Романа, котру куля лише черкнула, отямилася ╕ кинулась вт╕кати, за нею поб╕гла Галина. Ззаду чулися постр╕ли... Нин╕ пан╕ Галин╕ Поц╕луйко (Дацьк╕в) 75 л╕т. ╤ тепер г╕рк╕ сльози котяться з ╖╖ очей, коли вона пригаду╓ ту страшну трагед╕ю... Добр╕ люди з╕брали к╕сточки замордованих, спалених людей, д╕тей ╕ ненародженого дитятка ╕ поховали вс╕х на старому цвинтар╕ у Червоноград╕. Шкода, що як╕сь вандали пошкодили надгробний пам’ятник на могил╕, — так описала Оксана Проць «подвиги» м╕л╕ц╕╖ обивательсько╖ (МО) та охотн╕чо╖ резерви м╕л╕ц╕╖ обивательсько╖ (ОРМО — польський аналог радянських «стрибк╕в») за п╕дтримки жовн╕р╕в В╕йська Польського п╕сля «освобожд╓н╕я». М╕сцев╕ жител╕ були св╕дками, як десятьох людей живими спалили поляки у власних оселях. Про це писав Василь Филипчук у нарис╕ «Мо╓ село у вир╕ ╕сторичних под╕й». Коли Закерзоння в╕д╕йшло до Польщ╕, допомогу у боротьб╕ з с╕льськими «кущами» самооборони полякам надавали вже радянська «Червона м╕тла» та радянськ╕ прикордонники.
А п╕д час операц╕╖ «В╕сла» у травн╕ 1946 року людей взагал╕ вивозили на Терноп╕лля. Поляки безсов╕сно грабували беззбройних переселенц╕в. А тих, хто не хот╕в залишати р╕дн╕ дом╕вки ╕ вт╕кав, — розстр╕лювали.
Укра╖нц╕ до початку в╕йни (1939 р.) жили дружно з польським населенням, незважаючи на протистояння полон╕зац╕╖ польсько╖ влади. А п╕сля початку в╕йни запалали укра╖нськ╕ села ╕ польський Остр╕в у в╕дплату.
То кому служать в Укра╖н╕ т╕, що борються з мовою укра╖нською? Нав╕що м╕жнац╕ональн╕ сутички провокувати, вирощувати молодих нацмен╕в, що не волод╕ють державною мовою на необх╕дному для складання випускного ╕спиту р╕вн╕ ╕ не можуть об╕ймати посади чи вчитися на територ╕╖ Укра╖ни? Ц╕ юнаки ╕ д╕вчата можуть бути потр╕бними лише в сус╕дн╕й держав╕, де мова ╖хня — державна. Спецслужбам яких держав служать парт╕╖, що впроваджують так╕ закони ╕ бризкають слиною, бо польському уряду, бачте, не подоба╓ться, що Степан Бандера — почесний громадянин укра╖нських м╕ст. ╤нтереси народ╕в яких кра╖н захищають народн╕ обранц╕ Укра╖ни? То чи не прийшла пора об’╓днатися проти сп╕льного ворога-зрадника, що пограбував не лише укра╖нськ╕, а й рос╕йськ╕, ╓врейськ╕ та ус╕ ╕нш╕ родини, позбавив належно╖ осв╕ти, роботи, заслужених п╕льг, позбавив безкоштовного медичного обслуговування та соц╕альних гарант╕й, натом╕сть роздмухуючи м╕жмовну ворожнечу. Той п╕дступний ворог хоче знову примусити нас воювати м╕ж собою. Тому б’ють на сполох дзвони у спалених Маджарках...

Анатол╕й ТРОЦЮК
м. Червоноград

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #25 за 22.06.2012 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10431

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков