"Кримська Свiтлиця" > #25 за 22.06.2012 > Тема "Душі криниця"
#25 за 22.06.2012
ТАМ, ДЕ ГОРИ Й ПОЛОНИНИ...
Джерела
Нещодавно в сел╕ Верхн╕й Ясен╕в (урочище Зап╕док) Верховинського району на ╤вано-Франк╕вщин╕ в╕дбувся фестиваль провод╕в в╕вчар╕в на високог╕рн╕ пасовища «Полонинське л╕то — 2012», який традиц╕йно проводиться з метою вшанування людей нелегко╖ профес╕╖ — «полонинник╕в» та в╕дродження в╕вчарського господарства. «Полонинське л╕то» – фестиваль, який вже давно в╕домий не т╕льки в Укра╖н╕, але й за ╖╖ межами. Свято вкотре в╕дбулося на полонин╕ — м╕сц╕ урочистих з╕брань гуцул╕в, яке, за пов╕р’ям, ма╓ неабияку духовну силу: над нею на висот╕ 1221 метр╕в знаходиться ун╕кальний витв╕р природи — Писаний Кам╕нь. Легенда стверджу╓, що цей кам╕нь — не що ╕нше, як священна могила короля титан╕в з племен╕ карп╕в, в╕д яких ╕ п╕шла назва «Карпати». Ц╕ люди-г╕ганти, ясноволос╕ ╕ синьоок╕, з’явилися в цьому кра╖, коли з╕йшли первозданн╕ води, а Карпати т╕льки почали рости. Титани були над╕лен╕ надприродною силою. Поховавши свого короля п╕д г╕гантським каменем, вони вирубали сокирами обереги. ╤ сьогодн╕ на камен╕ можна побачити древн╕ знаки та символи, як╕ використовуються у гуцульських орнаментах. За легендою, стражниками б╕ля г╕гантсько╖ кам’яно╖ могили титани поставили тутешн╕х старц╕в. З того часу гуцули шанують Писаний Кам╕нь як м╕сце, де живуть могутн╕ духи ╖хн╕х предк╕в. За ╕ншим пов╕р’ям м╕сцина з Писаним Каменем ╓ стародавн╕м язичницьким святилищем, де в сиву давнину палав священний вогонь. Подейкують, що на цьому м╕сц╕ проходять сильн╕ енергетичн╕ потоки… На шляху до полонини тисяч╕ турист╕в, гостей свята могли придбати нац╕ональн╕ вироби з дерева, глини, посуд, вишиваний одяг, скуштувати гуцульськ╕ сирн╕ коники, бринзу, вурду, будз. Кожна с╕льська рада представляла с╕льськогосподарськ╕ досягнення сво╖х жител╕в та колоритн╕ вироби декоративно-прикладного мистецтва. Пригощали нац╕ональними стравами, в╕тали ╕ прид╕ляли увагу кожному гостю голови с╕льських рад. У карпатських селах — це люди, як╕ добре знають про нелегку в╕вчарську справу, бо сам╕ тримають господарство з добрим десятком кор╕в ╕ сотнею овець. У символ╕зованих хатинках, як╕ облаштували для фестивалю ╜азди ╕з карпатських с╕л Кривор╕вн╕, Верховини, Красноп╕лля, Гриняви, Яблуниц╕, Буковця, Верхнього Ясенева та ╕нших, можна було скуштувати гуцульськ╕ страви — мамалигу, близько десяти страв ╕з гриб╕в, традиц╕йний пастушачий бануш, що готу╓ться з кукурудзяно╖ крупи крупного помолу, пода╓ться з бринзою, гулянкою (спец╕ально приготовлене квасне молоко) або б╕лими грибами в сметан╕. На сцен╕ серед полонини виступали аматорськ╕ гуцульськ╕ хори та оркестри народних ╕нструмент╕в, танцювальн╕, вокальн╕ колективи ╕ сол╕сти. А завершила фестиваль полонинська ватра ╕ запальн╕ танц╕ й п╕сн╕ навколо не╖. Молодь, яко╖ багато було на свят╕, да╓ над╕ю на те, що «Полонинське л╕то» ╕ неповторн╕ гуцульськ╕ традиц╕╖ будуть в╕чними, як древн╕й Писаний Кам╕нь — непохитний ╖хн╕й обер╕г.
Юл╕я КАЧУЛА
Передплатити «Кримську св╕тлицю» на друге п╕вр╕ччя 2012 року можна у будь-якому поштовому в╕дд╕ленн╕ на територ╕╖ Укра╖ни. Передплатний ╕ндекс — 90269 ВАРТ╤СТЬ ПЕРЕДПЛАТИ: 1 м╕сяць — 9,27 грн.; 3 м╕сяц╕ — 27,21 грн.; 6 м╕сяц╕в — 52,77 грн.
ОФОРМИТИ ПЕРЕДПЛАТУ на всеукра╖нську загальнопол╕тичну ╕ л╕тературно-художню газету «Кримська св╕тлиця» та ╕нш╕ культуролог╕чн╕ видання ДП «Нац╕ональне газетно-журнальне видавництво» (газету «Культура ╕ життя», журнали «Укра╖нська культура», «Укра╖нський театр», «Театрально-концертний Ки╖в», «Музика», «Пам’ятки Укра╖ни: ╕стор╕я та культура») можна в будь-якому поштовому в╕дд╕ленн╕ зв’язку Укра╖ни. У кра╖нах далекого заруб╕жжя оформити передплату на ц╕ видання можна через сайт www.presa.ua на стор╕нц╕ «Передплата On-Line». Передплатити та придбати окрем╕ прим╕рники видань в електронн╕й верс╕╖ можна за адресою - http://presspoint.ua/. Така послуга доступна в будь-як╕й кра╖н╕ св╕ту. Дов╕дки за тел.: (044) 498-23-64; e-mail: nvu.kultura.porhun@gmail.com
"Кримська Свiтлиця" > #25 за 22.06.2012 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10438
|