Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #26 за 29.06.2012 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#26 за 29.06.2012
ЧИ СУМ╤СН╤ ЗЛОЧИНН╤СТЬ ╤ БОРОТЬБА З НЕЮ?

Отак живемо...

Вже понад 10 рок╕в живу поряд з двома торговими точками — праворуч ╕ л╕воруч, на сус╕дських подв╕р’ях. ╤ реал╕зовують там, звичайно ж, не хл╕б та молоко, а те, що не так швидко псу╓ться. Зате псу╓ життя дуже багатьом людям. Переважно с╕м’ям тих, хто, як гуси до водопою, по к╕лька раз╕в щоденно чимчику╓ туди, аби задовольнити свою потребу в хм╕льних напоях. А найб╕льшою популярн╕стю користу╓ться тут дешева гор╕лка п╕дп╕льного виробництва, що прода╓ться як «оптом», тобто пляшками, так ╕ «вроздр╕б» — пластиковими стаканчиками. ╤ вони — повсюди, й десятками — у мене на подв╕р’╖.
Та цим мо╖ труднощ╕ не обмежуються: «асоц╕альний елемент» регулярно очищу╓ м╕й холодильник, вже давно пропит╕ не лише металевий посуд, але й л╕жко, огорожа, газов╕ балони ╕ таке ╕нше — добре, що пункт прийому металу практично поряд. Коли ламали замки, зверталася до д╕льничних, що останн╕м часом м╕няються у нас, як печатки. Та що з них спитати, адже господар╕ хм╕льного б╕знесу й не приховують, що м╕л╕ц╕я ╖х «кришу╓», одержуючи за сво╖ послуги певну суму. Проте розвиватися б╕знесу не заважають н╕ податк╕вц╕, н╕ ╕нш╕ перев╕ряюч╕, про рейди яких опов╕щаються п╕дпри╓мц╕ завчасно: т╕льки-но запахне смаленим, як ларки синхронно зачиняються.
╤ увесь час я намагалася ставитись до цього з розум╕нням: терпляче вислуховувала матюки, в╕дверталася, коли, перебравши р╕дини, кл╕╓нти питейних точок через щ╕лини огорож╕ спорожнялися мен╕ прямо на подв╕р’я, н╕коли не брала участ╕ в написанн╕ колективних скарг, як╕ все одно н╕чого не давали. Думала: у д╕льничного й так зарплата м╕зерна ╕ «п╕дсиджувати» його н╕кому, можливо, державою зумисне закладаються в оплату його прац╕ ось так╕ «добров╕льн╕ пожертви» п╕дпри╓мц╕в.
То що ж в╕дбува╓ться сьогодн╕ в м╕л╕цейських лавах, ╕ чи д╕йсно громада ма╓ частково взяти м╕л╕ц╕ю на сво╓ утримання? Про це планувала я свою розмову з колишн╕м м╕л╕ц╕онером, який, в╕ддавши ц╕й справ╕ 10 рок╕в свого життя ╕ маючи за плечима юридичний ун╕верситет, нещодавно в╕дкрив св╕й меблевий б╕знес.
Познайомилися випадково: розумний, розвинений, ╕нтел╕гентний Д╕лявер якось не вписувався в рамки свого б╕знесу ╕ хоч н╕чого в╕н й не втратив у матер╕альному план╕, та все ж таки був би корисн╕шим для сусп╕льства, працюючи за проф╕лем.
На мо╓ запитання, чому в╕н п╕шов ╕з м╕л╕ц╕╖, Д╕лявер Б╕лялов розпов╕в:
— Це не я п╕шов, м╕л╕ц╕я п╕шла в╕д мене. М╕й безпосередн╕й кер╕вник прямим текстом запропонував мен╕ зв╕льнитися, а до того створював чимало таких ситуац╕й, на як╕ я мав би в╕дреагувати певним чином. Та я впирався. П╕сля ун╕верситету з дипломом правознавця я тривалий час понев╕рявся в пошуках роботи. Ваканс╕╖ були т╕льки в м╕л╕ц╕╖. Тож довелося набувати спец╕ал╕зац╕╖ ще й у м╕л╕цейськ╕й школ╕ в Кривому Роз╕. П╕сля цього почав працювати у в╕дд╕л╕ з координац╕╖ д╕яльност╕ у сфер╕ м╕жнац╕ональних стосунк╕в. Працював у С╕мферопол╕ ╕ в Бахчисара╖, бо згодом фах╕вц╕в з м╕жнац╕ональних стосунк╕в закр╕пили за райв╕дд╕лами тих рег╕он╕в, де найб╕льше прожива╓ кримських татар. Зрештою, щодо фах╕вц╕в, то це сильно сказано, бо про специф╕ку сво╓╖ роботи м╕г т╕льки здогадуватись, цьому н╕хто ╕ н╕де не навчав. А ось коли заглибився в ситуац╕ю ╕ д╕йсно став почуватися фах╕вцем, мо╓му начальников╕ це не сподобалося ╕ останн╕ два роки я змушений був просто в╕дпов╕дати на телефонн╕ дзв╕нки, приймаючи пов╕домлення в╕д громадян про т╕ чи ╕нш╕ под╕╖.
— ╤ що ж то за така специф╕ка ╕ що, зрештою, стало каменем спотикання?
— У кримськотатарському середовищ╕ не все гладко, як хот╕лося б. В ньому ╕снують певн╕ угруповання з екстрем╕стськими нахилами. Сформувалися вони на ╕деолог╕чно-рел╕г╕йному п╕д╜рунт╕. Йдеться, по-перше, про ваххаб╕т╕в. Ц╕ люди п╕ддали рев╕з╕╖ ╕слам, стверджуючи, що лише вони трактують його в╕рно. Тих же, хто сто╖ть на фундаментал╕стських або ж традиц╕йних засадах, вони називають «кяф╕рами», або ж нев╕рними, кров яких дозволя╓ться проливати ╕ забирати у них майно. ╥хн╕ в╕рування дозволяють ╖м й ╕нш╕ екстрем╕стськ╕ вчинки. Ваххаб╕ти можуть д╕яти ╕ як кам╕кадзе, п╕дриваючи себе задля велико╖ кров╕. В ╕сторичному план╕ на ╖хн╕й сов╕ст╕ багато нелюдсько╖ жорстокост╕ та зруйнованих мусульманських святинь. ╢ й сучасн╕ приклади. К╕лька рок╕в тому мусульмани з╕бралися б╕ля м╕сця поховання Аз╕за (святого) Ескендера неподал╕к в╕д с. Новоульян╕вка Бахчисарайського району. Прийшли помолитися Аллахов╕ та звернутися до нього з проханням на честь святого ╕ попити води ╕з ц╕лющого джерела, що утворилося поряд з могилою. Та вони побачили, що пам’ятник зруйновано, а надпис «н╕ ширку», тобто багатобожжю, в якому звинувачують сво╖х сп╕вв╕тчизник╕в ваххаб╕ти, засв╕дчив, чи╖х рук ця справа.
У двотисячн╕ роки на теренах Криму почала активно д╕яти ще одна небезпечна орган╕зац╕я — х╕зб-ут-тахрир. Вона теж ╓ м╕жнародною, як ╕ ваххаб╕зм, ╕ активно працю╓ з молоддю, завдаючи чимало╖ шкоди ╕сламу, який непосвячен╕ в ситуац╕ю люди починають ╕дентиф╕ковувати з т╕╓ю його спотвореною моделлю, яку видають екстрем╕сти за ╕стинне в╕рування мусульман. Родом х╕зб-ут-тахрир ╕з Палестини, ╕ найважлив╕ша мета ц╕╓╖ орган╕зац╕╖ — створення хал╕фату, тобто мусульмансько╖ держави. Представники обох цих ╕ спор╕днених орган╕зац╕й на св╕товому р╕вн╕ брали участь у в╕йнах в Чечн╕, в Афган╕стан╕, зд╕йснювали теракти.
— А яку деструктивну роль в╕д╕грають ╖хн╕ представники в Криму? Можливо, ви переб╕льшу╓те ╖хню небезпеку?
— Так думав ╕ м╕й кер╕вник. З ними в Криму н╕бито ╕ борються, а водночас не б’ють й пальцем об палець. Насправд╕ ж це робота не для м╕л╕ц╕╖, а для служби безпеки, яка ма╓ в╕дстежувати ситуац╕ю ╕ працювати на попередження злочинних д╕й. А вони не забаряться ╕ можуть стати масовими, т╕льки-но виникнуть для того передумови. Ц╕ люди до вс╕х налаштован╕ вороже ╕ готов╕ до во╓нних д╕й. А конкретно — пригаду╓ться замах на ╕мама. Злочинця, що його зд╕йснив, зараз ув’язнено. А почина╓ться все з конфл╕кту в родин╕. Людина, що захопилася псевдомусульманством, передовс╕м намага╓ться повернути у свою в╕ру р╕дню. ╤ миром тут не пахне. Можу навести приклад ╕з власного життя. Знайомий, який був св╕дком на мо╓му вес╕лл╕, виявився ваххаб╕том. З того часу, як це з’ясувалося п╕д час в╕дверто╖ розмови, ми нав╕ть не в╕та╓мось, ╕ не з мо╓╖ ╕н╕ц╕ативи.
— А як до цих людей ставиться оф╕ц╕йна кримськотатарська влада?
— Схоже, вона не ма╓ принципово╖ позиц╕╖.
— Ц╕каво, чи ви б хот╕ли, щоб в Криму утворилася кримськотатарська нац╕ональна автоном╕я?
— Звичайно б, хот╕в. Крим — це запов╕тна мр╕я мо╖х батьк╕в. Ще коли в╕н був для кримських татар недосяжним, батьки оселилися на Херсонщин╕. Вони покинули м╕сто ╕ стали селянами — т╕льки б жити ближче до Батьк╕вщини. Але врешт╕-решт я б погодився, щоб найважлив╕шою людиною в Криму став такий соб╕ ╤ван ╤ванович ╤ванов, зовс╕м не татарин — лиш би в╕н був розумним, чесним, справедливим ╕ дбав про г╕дне життя та в╕льний розвиток кримчан ус╕х нац╕ональностей. Наша кримськотатарська влада втратила зв’язок з народом. Думаю, зам╕сть того, щоб пост╕йно щось просити ╕ когось звинувачувати, треба показати, чого ми варт╕, сво╓ю працею, повед╕нкою, ╕нтелектом ╕ самим потурбуватися про свою кращу долю.
— Як би ви могли прокоментувати прийняття в першому читанн╕ законопроекту про засади мовно╖ пол╕тики в Укра╖н╕?
— Я про нього чув мало. Впевнений, що укра╖нську мову ма╓ знати кожна людина, яка працю╓ в державн╕й установ╕. А в особистому сп╕лкуванн╕ нам н╕хто не заважа╓ використовувати р╕дн╕ мови. Так, я ц╕ную мову мо╖х батьк╕в, хочу зберегти ╖╖ у вс╕й повнот╕, нав╕ть з д╕алектними особливостями. Вт╕м, проблем з мовною пол╕тикою в Укра╖н╕ я не бачу.
Але ж поговорити з Д╕лявером Б╕ляловим я збиралася зовс╕м про ╕нше, тож, схаменувшись, зрозум╕ла, що в ход╕ розмови далеченько в╕д╕йшла в╕д поставлено╖ мети.
— Чому, на вашу думку, робота в м╕л╕ц╕╖ стала непрестижною, а т╕, хто там працю╓, не ц╕нують ╖╖?
— У мене склада╓ться враження, що якась сила ма╓ на мет╕ розвалити нашу м╕л╕ц╕ю. По-перше, ╖╖ позбавили будь-яких матер╕альних стимул╕в, зняли вс╕ надбавки, а пенс╕йний в╕к п╕двищили на п’ять рок╕в. По-друге, вимоги до ╖╖ прац╕вник╕в дуже жорстк╕ ╕ подекуди абсурдн╕. Це стосу╓ться плану розкриття злочин╕в, для д╕льничного, наприклад, ╖х ма╓ бути два-три на м╕сяць. А т╕льки-но щось не так, карають гривнею. Сво╖х п╕длеглих не шану╓ кер╕вництво, не шанують ╖х й ╕нш╕ люди. Х╕ба ж пор╕вняти нин╕шн╓ ╖хн╓ становище з тим, що було у в╕с╕мдесят╕ роки, коли на м╕л╕ц╕онера дивилися як на героя, його прославляли в к╕ностр╕чках! А сьогодн╕ правоохоронц╕ здеб╕льшого ф╕гурують у ЗМ╤ як потенц╕йн╕ злочинц╕. Я б н╕защо не п╕шов працювати д╕льничним — робочий день ненормований, оплата м╕зерна, та ╕ засоби впливу на учасник╕в п’яних побутових сварок (а таких серед порушень правопорядку б╕льш╕сть) — м╕н╕мальн╕. Нав╕ть ╕золятори тимчасового затримання, де можна було б охолодити дебошира, позачиняли. Тому ╕ т╕, на кого скаржаться, не беруть д╕льничного до уваги, бо як╕ в╕н ма╓ реальн╕ повноваження? А спокус у м╕л╕ц╕╖ багато. Ось ╖╖ прац╕вники на це ╕ п╕ддаються. Бо втрачати ╖м, зрештою, н╕чого.
А дал╕ розпов╕в мен╕ Д╕лявер Аблякимович про до болю знайому ситуац╕ю — коли м╕л╕ц╕я «сп╕впрацю╓» з др╕бним б╕знесом. Але при чому тут я й ╕нш╕ люди, як╕ стали заручниками чогось под╕бного? При чому тут с╕м’╖, як╕ втратили ╕ без того ненад╕йного годувальника, бо, якщо м╕л╕ц╕╖ важко не спокуситись на легк╕ грош╕ у вигляд╕ «кришування», то як же не спокуситися на пост╕йну недорогу чарчину, що завжди п╕д боком? А те, що в╕дв╕дувач╕ цих точок довго не живуть, знають переважно т╕льки ╖хн╕ осирот╕л╕ с╕м’╖, бо на зм╕ну тим, хто вибув з╕ гри, приходять ╕нш╕. Один ╕з таких кл╕╓нт╕в, 37-р╕чний чолов╕к, помер прямо п╕д ларком, ╕ його домашн╕ тапц╕ ще довго валялися в бур’ян╕, ╕нший — вдома п╕д ранок. Це — лише добре знайом╕ мен╕ сус╕ди. То, якщо, на думку Шексп╕ра, злод╕йство з ген╕╓м не сум╕сн╕, чи сум╕сна злочинн╕сть з╕ шляхетним обов’язком охорони громадськост╕ в╕д т╕╓╖ ж само╖ злочинност╕? Сьогодн╕ добре в╕домий грузинський сценар╕й щодо вив╕льнення лав правоохоронц╕в в╕д корупц╕╖. Д╕лявер Б╕лялов розпов╕в ще про один дещо ╕нший вар╕ант, коли людина працю╓ за житло, яке п╕сля багатьох рок╕в сумл╕нного виконання обов’язк╕в переходить до не╖ у власн╕сть. Згодна на все, але не можна одн╕╓ю рукою топити, а ╕ншою рятувати, бо про яку вже тод╕ повагу може йтися, про який авторитет! Тож не дивно, що люди, якими д╕йсно могла б пишатися м╕л╕ц╕я, шукають для сво╖х зд╕бностей ╕ншого застосування.
Д╕лявер непогано впору╓ться з╕ сво╖ми новими обов’язками, а у в╕льний час багато уваги прид╕ля╓ вивченню ╕сламу. В╕н вважа╓, що, якби основн╕ його засади знали вс╕ мусульмани ╕ керувалися ними в житт╕, не потр╕бна була б в ╖хньому середовищ╕ н╕яка м╕л╕ц╕я.

Тамара СОЛОВЕЙ

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #26 за 29.06.2012 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10456

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков