Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРОКИНУВСЯ ВОДЯНИК
Наш╕ традиц╕╖


САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #26 за 29.06.2012 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#26 за 29.06.2012
КОЛИ ГОВОРЯТЬ МУЗИ — ГАРМАТИ МОВЧАТЬ

З 15 до 17 червня у Севастопол╕ пройшов трет╕й фестиваль в╕йськових оркестр╕в «Sevastopol Military Tattoо».  Така назва фестивалю означа╓ в╕льну подачу музичних твор╕в з легкою, витонченою часткою пустощ╕в.
Протягом трьох дн╕в севастопольц╕ та гост╕ м╕ста мали щасливу нагоду споглядати  парадну ходу оркестр╕в центральними вулицями м╕ста, шоу трубач╕в ╕ барабанщик╕в, концерти класично╖ та джазово╖ музики п╕д в╕дкритим небом на Приморському бульвар╕, Графськ╕й пристан╕, у Нац╕ональному запов╕днику «Херсонес Тавр╕йський» й, нарешт╕, гранд-деф╕ле на Кришталевому мис╕. Фестиваль в╕домий далеко за межами Укра╖ни й за три роки став нев╕д’╓мною частиною культурного життя Севастополя.
Його учасники:
Зразково-показовий оркестр Збройних Сил Укра╖ни
Цей творчий колектив, заснований ще у 1945 роц╕, пройшов довгий шлях в╕д оркестру штабу Ки╖вського в╕йськового округу до нин╕шнього почесного статусу — музичного символу Збройних Сил Укра╖ни. Оркестр працював над новою редакц╕╓ю Г╕мну Укра╖ни й першим виконав його. Начальник оркестру — художн╕й кер╕вник, п╕дполковник ╤гор Биковський, заступник начальника оркестру — майор Максим Гусак, в╕йськовий диригент — кап╕тан Борис Школовий. Головний в╕йськовий диригент Генерального штабу Збройних Сил Укра╖ни — полковник В╕ктор Пащенко.
В╕йськовий оркестр Центру в╕йськово-музичного мистецтва ВМС ЗС Укра╖ни
Цей молодий творчий колектив заснований у 2008 роц╕, проте вже встиг помандрувати св╕том, лауреат арм╕йського фестивалю «Червона калина», з╕брав чимало нагород на м╕жнародних фестивалях. Виступав у Н╕меччин╕, Н╕дерландах, Туреччин╕, проводив концерти п╕д час дружн╕х в╕зит╕в у портах ╢вропи та Америки. Начальник — заслужений артист Укра╖ни, кап╕тан 2 рангу Андр╕й Висовень. 
34-й в╕йськовий оркестр Чорноморського флоту Рос╕╖
Творчий колектив — посл╕довник флотських традиц╕й Севастополя. Заснований у 1967 роц╕, в╕н залиша╓ться в╕рним м╕сту-герою. Музиканти цього в╕йськового оркестру пост╕йно беруть участь у м╕ських святах та парадах, виходять в море разом з кораблями Чорноморського флоту Рос╕╖, проводять концерти за кордоном. У творчому колектив╕ 20 музикант╕в. Начальник оркестру — в╕йськовий диригент, лейтенант Артем Сал╕мов.
Оркестр Республ╕кансько╖ гвард╕╖ Алжиру
Перебуваючи у склад╕ Нац╕онального кавалер╕йського п╕дрозд╕лу, в╕домого ще як  Республ╕канська гвард╕я («Харас Джумхур╕»), оркестр по╓дну╓ в╕йськово-музичн╕ та культурн╕ традиц╕╖ ╢вропи з яскравою екзотикою Африканського континенту. У форм╕ оркестрант╕в переважають нац╕ональн╕ кольори: червона сорочка, зелен╕ брюки та б╕лий плащ-бурнус. До обов’язкових атрибут╕в колоритного обмундирування оркестрант╕в також належать б╕л╕ шапки з гербом алжирсько╖ кавалер╕╖ та меч╕. Г╕мн Алжиру «Qassaman» у виконанн╕  музикант╕в «Харас Джумхур╕»  справля╓ незабутн╓ враження.
Кер╕вник оркестру — ад’ютант Абдельрахман Хамард. 
Оркестр 9-╖ бронетанково╖ бригади морсько╖ п╕хоти з Пуать╓ (Франц╕я)
Оркестр створений у 50-х роках минулого стол╕ття, проте голуб╕ мундири з вишитими на них золотими якорями нагадують форму див╕з╕╖, що прославилася у боях п╕д Базелем у 1870 роц╕. Оркестр дислокований у м. Пуать╓. З поточного року до складу оркестру ув╕йшли волинщики. Ун╕кальний для в╕йськових оркестр╕в Франц╕╖ п╕дрозд╕л «багад» пов’язу╓ оркестр з культурою Бретан╕. «Багад» — бретонський оркестр волинок, у якому ма╓ бути не менше 17 музикант╕в ╕ три види ╕нструмент╕в: б╕н╕у браз (велика волинка), бомбарда ╕ барабан.
Кер╕вник  оркестру — ад’ютант Фабрис Зен╕. Диригент — старший капрал Ть╓рр╕ Брюне. 
Оркестр Збройних Сил Туреччини
Оркестр Збройних Сил «Аромон╕ Мизикаси» — один з найстар╕ших духових оркестр╕в Туреччини. Секрет його довготривало╖ творчо╖ снаги у тому, що 186 рок╕в посп╕ль музиканти не зм╕нюють традиц╕й сво╖х предк╕в. Оркестр заснував у 1826 роц╕ легендарний султан Махмуд II — покровитель науки та мистецтва. Прихильник св╕тсько╖ осв╕ти та ╓вропе╖зац╕╖ Туреччини, в╕н назвав оркестр «Музикою ╕мператорського двору». П╕сля проголошення республ╕ки музиканти перебралися ╕з Стамбула до Анкари. З тих п╕р оркестр регулярно поповню╓ться випускниками музичних училищ та служить плацдармом розвитку музично╖ культури Туреччини.
Керу╓ оркестром полковник Хал╕л Ашик.
В╕йськово-музичний корпус Нойбранденбурга (Н╕меччина)
Цей оркестр був заснований у 1991 роц╕. Спок╕йний с╕рий кол╕р форми, ф╕л╕гранн╕сть рух╕в та злагоджен╕сть кроку гармон╕йно виглядають, як серед старих оборонних споруд р╕дного Нойбранденбурга, так ╕ серед колоритних пейзаж╕в Мекленбурга — Передньо╖ Померан╕╖, з середньов╕чними палацами та соборами. 
Музиканти виступали у Босн╕╖, Герцеговин╕, п╕дтримували н╕мецьких солдат╕в у Афган╕стан╕.
Диригу╓ оркестром ж╕нка — майор Олександра Шютц-Кноспе.
Оркестр В╕йська Польського з Кракова
Заснований у 1919 роц╕, в╕н за дуже короткий час завоював титул чемп╕она серед оркестр╕в польсько╖ арм╕╖. З цим оркестром виступала всесв╕тньо в╕дома примадонна оперного театру «Ла Скала» Ада Сар╕.
Сьогодн╕ музиканти Оркестру В╕йська Польського з Кракова карбують крок тими ж вуличками, де стол╕ття тому вперше крокували ╖хн╕ попередники.
Кер╕вники оркестру — майор Дар╕уш Билина та лейтенант Кр╕ст╕ан Шивек, тамбурмажор — м╕чман Томаш Штрон╕ас.
Фестиваль в╕дкрився 15 червня оп╕вдн╕ б╕ля Графсько╖ пристан╕. Прозвучали г╕мни держав, оркестри яких брали участь у фестивал╕. В╕йськових музикант╕в прив╕тало кер╕вництво Севастополя. 
П╕сля марш-параду в╕д пам’ятника Нах╕мову до площ╕ Ушакова оркестри розосередилися по м╕сту. Французи з╕брали сво╖х прихильник╕в на Графськ╕й пристан╕. Поляки — б╕ля Палацу дитинства та юнацтва. Турецьким музикантам д╕стався Античний театр у запов╕днику «Херсонес-Тавр╕йський», оркестр з Алжиру з╕брав сво╖х приб╕чник╕в на набережн╕й Корн╕лова, а н╕мецьк╕ музиканти — на Л╕тн╕й естрад╕ Приморського бульвару. Укра╖нському оркестру д╕стався майданчик б╕ля театру ╕м. Луначарського. Мешканц╕ м╕ста тепло й невимушено сп╕лкувалися та фотографувалися з музикантами. 
16 червня фестиваль продовжив свою програму Гала-концертом на Михайл╕вському равел╕н╕. Апофеозом Sevastopol Military Tattoo стало гранд-деф╕ле оркестр╕в  на Кришталевому мис╕ б╕ля пам’ятника солдату ╕ матросу. 
Увертюру Петра ╤лл╕ча Чайковського виконав зведений фестивальний оркестр. Диригував ним Головний диригент Генерального штабу Збройних Сил Укра╖ни В╕ктор Пащенко.
Кер╕вник фестивалю, режисер Роман Мархол╕а вважа╓, що цьогор╕чний фестиваль в╕йськових оркестр╕в пройшов вдало:
«...В╕драдно, що нас п╕дтримало кер╕вництво Севастополя, М╕н╕стерство оборони Укра╖ни й ус╕ Посольства кра╖н-учасниць. Без ╖хньо╖ п╕дтримки нам було би важко працювати так злагоджено ╕ ч╕тко, як це вийшло цього року. Це й справд╕  ун╕кальна м╕жнародна под╕я, яка стала можливою в умовах нашого складного часу лише за сп╕льного бажання, вза╓морозум╕ння та вза╓мно╖ п╕дтримки».

Л╕д╕я СТЕПКО
Фото автора

Оркестр Центру в╕йськово-музичного мистецтва ВМС ЗС Укра╖ни

(╤нформац╕ю про оркестри надали орган╕затори фестивалю)

ОФОРМИТИ ПЕРЕДПЛАТУ на всеукра╖нську загальнопол╕тичну ╕ л╕тературно-художню газету «Кримська св╕тлиця» та ╕нш╕ культуролог╕чн╕ видання ДП «Нац╕ональне газетно-журнальне видавництво» (газету «Культура ╕ життя», журнали «Укра╖нська культура», «Укра╖нський театр», «Театрально-концертний Ки╖в», «Музика», «Пам’ятки Укра╖ни: ╕стор╕я та культура») можна в будь-якому поштовому в╕дд╕ленн╕ зв’язку Укра╖ни. У кра╖нах далекого заруб╕жжя оформити передплату на ц╕ видання можна через сайт www.presa.ua на стор╕нц╕ «Передплата On-Line». Передплатити та придбати окрем╕ прим╕рники видань в електронн╕й верс╕╖ можна за адресою - http://presspoint.ua/. Така послуга доступна в будь-як╕й кра╖н╕ св╕ту. Дов╕дки за тел.: (044) 498-23-64; e-mail: nvu.kultura.porhun@gmail.com

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #26 за 29.06.2012 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10471

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков