Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ВЕСЕЛКА
В╕рш╕ нашого дитинства


Р╤ДНА МОВА
З дитинства мо╖ батьки навчали мене любити свою Батьк╕вщину з кв╕тучими садами, безмежними...


В╤РШ╤ НАШОГО ДИТИНСТВА. ╤ван ДРАЧ
Перша зб╕рка поез╕й ╤вана Драча «Соняшник» побачила св╕т 1962 року.


«У КОЖНО╥ ФЕ╥ БУВАЮТЬ ПРИ╢МН╤ МОМЕНТИ...»
В гостях "Джерельця" ╕з сво╖ми поез╕ями Наталка ЯРЕМА, Наталя МАЗУР ╕ Ксенислава КРАПКА


НАЙКРАЩ╤ УКРА╥НСЬК╤ МУЛЬТФ╤ЛЬМИ ВС╤Х ЧАС╤В
6 кв╕тня св╕т в╕дзначив День мультф╕льм╕в. Це свято було засноване 2002 року М╕жнародною...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #27 за 06.07.2012 > Тема ""Джерельце""
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#27 за 06.07.2012
ЯК МИ В СОРОЧИНЦЯХ ЯРМАРКУВАЛИ

Вс╕м прив╕т! Мене звуть  ╤рина Осадченко, мен╕ 11 рок╕в. Тор╕к мен╕ разом з молодшою сестричкою Св╕тланкою пощастило в╕дв╕дати Сорочинський ярмарок. Можу под╕литися враженнями! Тим б╕льше, що у серпн╕ ярмарок знову скликатиме гостей, ╕ якщо ще хтось сумн╕ва╓ться — ╖хати в Сорочинц╕ чи н╕, — нехай почита╓ цей репортаж!
Найближче м╕сто до ярмарку — Миргород, де зустр╕чав нас Микола Васильович Гоголь. А з Миргорода приблизно 30 хвилин на автобус╕ — ╕ ми у Великих Сорочинцях. Сюди вже не тягнуться з ус╕х усюд вози, як у Гоголя, а з’╖жджаються р╕зних кольор╕в та марок автомашини, як легков╕, так ╕ вантажн╕ — з ярмарковим товаром. А для таких, як ми, мандр╕вник╕в в╕д автостанц╕╖ Миргорода пустили окрем╕ автобуси, щоб ус╕ бажаюч╕ мали змогу зав╕тати на ярмарок.
Але ми в Сорочинц╕ при╖хали не лише ярмаркувати. Мене сюди запросив оргком╕тет конкурсу «Укра╖на талановита», саме цей конкурс повинен був увечер╕ в╕дкривати ярмарок. А поки що ми мали змогу спок╕йно прогулятися по Сорочинцях, роздивитися, приц╕нитися ╕ просто фотографуватися, де т╕льки можна.
Перше, що вразило — це розмах ярмарку, який розм╕стився аж на 16 гектарах. Це окреме м╕сто, окрема Планета! Це щось надзвичайне!!! ╤ тут ╓ все! Безл╕ч вишиванок, в╕ночк╕в, рушник╕в. А ось мотанки, ми так╕ робили в наш╕й Укра╖нськ╕й школ╕-г╕мназ╕╖. Ну, майже так╕... А ось Золотий Млин, б╕ля якого один ╕з сцен╕чних майданчик╕в. Ще одна сцена б╕ля хатини Х╕вр╕ — гарного будиночка п╕д стр╕хою, поряд багато яскравих соняшник╕в. Недалечко — капличка. Вона була освячена у 2003 роц╕ на пам’ять Святих Апостол╕в Петра ╕ Павла. Молимося за вс╕х, хто поруч, хто далеко, за всю родину, за Укра╖ну. Вона навкруги — Укра╖на наша. Ц╕ невеличк╕ хатинки, в╕д яких в╕╓ любов’ю та щир╕стю. Укра╖на, яка потопа╓ в духмяних, яскравих кв╕тах. Укра╖на, яка ма╓ цих талановитих людей, як╕ зробили ╕ привезли сюди сво╖ неповторн╕ вироби.
Оце так зустр╕ч!!! Бабуся-Ягуся ╕ Чортяка! Чорт був якийсь сором’язливий, хоча я була не проти з ним побалакати, а от Ягуся стала ч╕плятися, молоти як╕сь дурниц╕, аж ми змушен╕ були, регочучи, вт╕кати.
Шкода, але день згасав, а попереду нас чекала вона — головна ярмаркова сцена. Ще поки на н╕й метушаться як╕сь люди, готують апаратуру, вона ще тиха ╕ спок╕йна, але ми зна╓мо, що через к╕лька годин сцена прокинеться ╕ вже не стихатиме аж до 21 серпня. Що то воно буде? Хто стане переможцем цього вечора, як зустр╕нуть мене глядач╕? Год╕ гадати! Оргком╕тет оголосив посл╕довн╕сть наших виступ╕в... Свято почина╓ться...
Найб╕льше на конкурс╕ «Укра╖на талановита», як завжди, вокал╕ст╕в. Декламатор╕в, виконавц╕в народно╖ п╕сн╕ набагато менше. Конкурсанти — з р╕зних куточк╕в Укра╖ни, найв╕ддален╕ш╕ — це С╕мферополь та Льв╕в. Тут нема╓ жодних в╕кових рамок. Це особливий конкурс, коли в першому тур╕ мають змогу виступити представники будь-яких жанр╕в, головне, щоб ╖хн╕й виступ в╕дпов╕дав назв╕ та ╕де╖ конкурсу «Укра╖на талановита» ╕, звичайно, мав допуск оргком╕тету.
Хочу в╕дзначити, що д╕вчата в╕ком в╕д 8 рок╕в мен╕ здались дуже сильними конкурентами. Й ось зак╕нчився другий тур. Оголошують переможця. Я не в╕рю тому, що чую: переможницею Всеукра╖нського конкурсу «Укра╖на талановита» стала Осадченко ╤рина, тобто я!
Мен╕ вручили головний приз — великий дерев’яний глечик, розмальований яскравими кв╕тами, саме такий, що мен╕ сподобався вранц╕ на ярмарку. А от що лежало у цьому глечику всередин╕, того я вам не скажу. ╥дьте, перемагайте, то й д╕зна╓теся!
Другий день ярмарку зустр╕в нас гомоном величезно╖ к╕лькост╕ людей, що прибули до Сорочинц╕в. Майже вс╕ були вбран╕ у нац╕ональний одяг. Згодом почали працювати майстер-класи. Тут ╕ плет╕ння з лози, ╕ малювання на скл╕, бод╕арт, мотанки, вишивки, поради кухар╕в... Згодом в╕дкрили укра╖нський дв╕р. Як же тут ц╕каво! ╤ головне, ми ╕з сестричкою так гарно себе почували в ц╕й укра╖нськ╕й хат╕, так нам було затишно сид╕ти б╕ля в╕конець, так м’яко ступати по дол╕вц╕, вкрит╕й травою, так зручно ╕ так по-домашньому...
Виходити з хати, з подв╕р’я не хот╕лося. В так╕ хвилини розум╕╓ш, що це в тоб╕ говорить тво╓ справжн╓ кор╕ння — Микола╖вська область, зв╕дки бабуся. У не╖ там вдома була саме така п╕ч, на яку мама маленькою лягала спати. В цьому м╕сц╕ так гарно розум╕╓ш, що не потр╕бн╕ вс╕ т╕ блага техн╕чного прогресу для звичайного щастя людини.
Це був гарний ╕ щасливий день. П╕зно увечер╕ нас чекала зустр╕ч ╕з ще одн╕╓ю укра╖нською душею — сп╕вачкою Ер╕кою. Концерт був вдалий, яскравий, живий. П╕сля концерту, коли Ер╕ка через паркан роздавала прихильницям сво╖ фотокартки, охорона пропустила до не╖ лише одну людину — мене, бо охорона — теж люди, дивилися вчора концерт з мо╓ю участю ╕ мене вп╕знали. А нагородою мен╕ стало дуже здивоване обличчя Ер╕ки, коли я подарувала ╖й власний диск, щира подяка та поц╕лунок у щ╕чку.
Для третього ярмаркового дня у нас була особлива програма. У вс╕х рекламних роликах казали, що площа ярмарку 16 гектар╕в. Ми зрозум╕ли, що це дуже багато, тому що за два дн╕ так ╕ не побачили к╕нця-краю. От ╕ налаштувались саме сьогодн╕ знайти таки цей край. Наш╕ сус╕ди з Луцька нас запевнили: «В╕н таки ╓. Ми його бачили...»
П╕д час цих пошук╕в нам зустр╕лися... к╕лька Микол Васильович╕в Гогол╕в (з ╕нтервалом у п╕вгодини). Хто з них справжн╕й, ми з’ясовувати не стали, головне, що грошей за фото вони не просили, на в╕дм╕ну в╕д величезно╖ к╕лькост╕ козак╕в, як╕ позували т╕льки за грош╕.
Як т╕льки заходиш на ярмарок, то потрапля╓ш у саме серце Укра╖ни. Тут безл╕ч яскраво вдягнених людей, така велика к╕льк╕сть кольор╕в, а ск╕льки в людях драйву, гумору та позитиву... просто неможливо переказати. Все це разом пост╕йно руха╓ться, зм╕ню╓ться, гра╓, сп╕ва╓ — н╕би один великий хор.
Ск╕льки не ходиш по ярмарку, знову ╕ знову знаходиш щось таке, чого вчора не бачив. ╤ нарешт╕ — ось в╕н, млин! Отой, що скраю. Вноч╕ в╕н яскраво ся╓. А зараз сто╖ть соб╕ непом╕тний ╕ не зна╓, ск╕льки людей по╖хало зв╕дси, а так ╕ не побачило отого «к╕нця-краю». А ми д╕йшли. Програма виконана. Але не повн╕стю. Гогол╕вськ╕ геро╖, яких ми зустр╕чали скр╕зь, пост╕йно нагадували нам, що Велик╕ Сорочинц╕ в╕дом╕ не т╕льки сво╖м ярмарком... Не зможемо ми по╖хати зв╕дси, якщо не побачимо церкву, в як╕й хрестили в╕домого письменника, та його музей.
Посп╕ша╓мо на службу у Спасо-Преображенську церкву. Вона збудована 1732 року гетьманом Данилом Апостолом, який у н╕й ╕ похований.
«Церква в╕дзнача╓ться багатством декоративного оформлення фасад╕в у стил╕ укра╖нського бароко. 22 березня (3 кв╕тня) 1809 року тут хрестили майбутнього великого письменника Миколу Гоголя» — це все можна почитати ╕ в ╤нтернет╕. Але там не сказано, що час стер багато зображень у старовинн╕й церкв╕. Буд╕вля вигляда╓ дуже гарно, але ун╕кальний ╕коностас потребу╓ реставрац╕╖, аж кричить. Позолоти майже не лишилось. У деяких м╕сцях вона просто в╕дходить лахм╕ттям. Зрозум╕ло, чому у м╕сцевих жител╕в, а наш╕ господар╕ нам про це розпов╕дали, болить душа за стан храму.
Ось ╕ настало 19 серпня — Медовий Спас. Зранку ми п╕шли до церкви, по дороз╕ зустр╕чали багато родин, як╕ теж прямували до храму ╕ несли ╕з собою у кошиках, покритих вишитими рушниками, щось смачненьке... медок мабуть. Але, на наш погляд, людей було небагато, якщо пригадати, що на в╕дстан╕ всього один к╕лометр гуде м╕льйонний ярмарок. П╕сля ранково╖ святково╖ служби ми вирушили до музею Миколи Васильовича Гоголя. Територ╕я музею просто потопа╓ у кв╕тах, це — чорнобривц╕! ╥х така безмежна к╕льк╕сть, що нав╕ть мама не змогла пригадати, де ще за сво╓ життя вона бачила таке яскраве помаранчеве диво. Спочатку ми прогулялись довкола музею. Нагадаю, ми вже в╕дпочива╓мо у Сорочинцях четверту добу, тому багато чого чули про цей музей. Ми взагал╕ вже вир╕шили, що до музею не потрапимо, бо в╕н просто зачинений. М╕сцев╕ жител╕, хазяйка, в яко╖ ми поселилися, розпов╕дали, що не розум╕ють, чому саме тепер, коли в Сорочинцях безл╕ч народу, музей зачиняють на реконструкц╕ю. ╤ реставрують його вже не один р╕к, ╕ якось пов╕льно ╕ незрозум╕ло. Почувши так╕ розмови ╕ розчарування людей, як╕ мр╕яли побачити музей (наприклад, для вчителя укра╖нсько╖ л╕тератури це справжн╓ розчарування), ми вже були викреслили цей пункт з╕ сво╖х план╕в. ╤ т╕льки завдяки тому, що музей розташований по дороз╕ до церкви, ми пом╕тили, що хв╕ртка та двер╕ в╕дчинен╕. Вх╕д за 3 гривн╕ нас здивував, таких ц╕н уже просто не ╕сну╓ в природ╕! Але коли ми зайшли, то все стало зрозум╕ло: зали нап╕впорожн╕, майже в╕дсутн╕ реч╕ письменника, т╕льки сучасн╕ художн╕ твори, твори майстр╕в по дереву та вишивальниць. Але як би мало не було експонат╕в, ми були дуже уважн╕ ╕ так при╓мно було побачити фото бюсту Гоголя з м╕ста Саки. Саки — це наше родинне бабусине м╕стечко, в якому ми часто бува╓мо ╕ дуже його любимо. В санаторному парку м╕ста Саки саме й встановлено цей бюст. Це трохи п╕дтримало наш настр╕й, стало лише г╕рко в╕д того, що цей музей може потрапити на перше м╕сце в конкурс╕ «Формальних музе╖в».
А ярмарок продовжував дивувати нас ц╕кавинками. Ми знайшли м╕сце, де гончар╕ навчали людей робити посуд, де хлопцям дозволено було роздувати ковальськ╕ м╕хи ╕ попробувати кувати. Вже досить втомлен╕, послухали гастролер╕в з ╕нд╕йськими п╕снями, напилися «Миргородсько╖» ╕ п╕шли додому в╕дпочивати, бо ввечер╕ оч╕кувався великий виступ гурту «ТНМК». Для тих, хто не зна╓, це «Танок на майдан╕ Конго». «Танки» не розчарували, сп╕вали «наживо». Мен╕ ще до них рости ╕ рости...
Ось ╕ все. Останн╕й день. Ярмарок пом╕тно спорожн╕в. Розпродались торг╕вц╕, скупились гост╕. Хазяйка вмовля╓: «Залишайтесь, увечер╕ все будуть в╕ддавати даром, бо людей все менше ╕ менше, останн╕й розпродаж». Але нам пора додому. Ми все побачили, всюди зазирнули. Наостанок зав╕тали до ярмаркового ставка. Невеличкий, прихований м╕ж деревами. У такому ставку, мабуть, живуть русалки. Кида╓мо у воду монетки, щоб повернутися… Чека╓мо автобус. Мовчимо. Було так весело ╕ гарно, а стало якось сумно. Сумно в╕д того, що кожен трет╕й д╕м тут – покинутий. В╕д того, що через два дн╕ н╕кому буде ганяти гусей, як╕ плещуться у калюжах в кожному провулку. А може, просто сумно покидати старовинну казку, прожиту на сучасний лад? Мовчимо...
…Минув майже р╕к. Серце щемить – проситься знову в яскраву неповторну подорож! А може, то русалки кличуть?

╤рина ОСАДЧЕНКО
Сорочинц╕ — С╕мферополь

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #27 за 06.07.2012 > Тема ""Джерельце""


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10485

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков