Версiя для друку Обговорити в форумi

«Мужньому колективу улюбленої «Світлички» з повагою за патріотизм і побажанням творчих злетів та процвітання!»
З таким щирим дарчим написом редакція отримала в подарунок дюжину примірників книги-трилогії «Фарватери долі» від автора і постійного читача газети Михайла ЛУКІНЮКА.
— Ви служили на флоті (немає значення, коли і де). І хоча ваші скроні вже вибілило сивиною прожитих літ, у глибині душі при згадці про ті далекі роки ви почуваєтеся все тим же вісімнадцятилітнім хлопцем, який закохано вдивлявся в манливу нескінченність моря, відчувши після першого ж шторму — він став першим, а тому найважчим випробуванням мужності, успішно витриманим завдяки надійним друзям, які у найважчі хвилини завжди опинялися поруч, готові подати руку допомоги — що по-справжньому полюбили ту грізну стихію, яка раптом стала ближчою й ріднішою. І тепер за найменшої нагоди (теле- чи кінофільм про флот, телерепортаж зі щорічного святкування Дня флоту (тепер двічі — «радянського» та українського), лист або коротенька СМС-ка від флотського друга чи несподівана, хоча й очікувана не один рік зустріч із ним і т. ін.) думка з готовністю переносить вас у ті незабутні часи. І тоді, як сказав поет, «невгомонне Чорне (Баренцове, Біле, Каспійське, Охотське тощо) море знов і знов закипає в мені».
Тоді ЦЯ КНИГА — ДЛЯ ВАС.
 — Ви чесно відслужили в «піхоті» (мотострільцем, танкістом, артилеристом, сапером, прикордонником). Але вас завжди цікавило, чому цим везунчикам-морякам дають кращий (і набагато!) пайок, дозволяють удень спати й одягають як «від Армані»? Чому дівчата завжди такі запопадні на їхні біло-синьо-чорні однострої? Чому дівчат так хвилюють їхні дивні (з відірваними козирками!) надмірно набакирені або зсунуті на самісіньку маківку головні убори, так збуджують золоті якірці на кінцях вузеньких чорних стрічок, які, мов виноградна лоза окоренок, обвивають обвітрені шиї моряків?
Тоді ЦЯ КНИГА — ДЛЯ ВАС.
— Ви не служили (і вже не будете), але в глибині душі завжди хотіли дізнатися, чим зумовлено оте флотське (танкістське, артилерійське, десантне й т. ін.) братство, оте відчуття спорідненості, яке виникає будь-коли й будь-де, варто лише зустрітися бодай двом колишнім військовикам? Адже відомо, що служити, незважаючи на погоду (холод-спека, дощ-мороз), час доби (день-ніч, вдосвіта-запівніч), пору року (зима-літо, весна-осінь), самопочуття (добре-зле), настрій (бадьорий-утомлений) та інші «цивільні» дрібниці, важко, а сумнозвісна «дідівщина» — реальний жах військових буднів останніх десятиліть. То чому ж усе-таки це все їх так ріднить?
Тоді ЦЯ КНИГА — ДЛЯ ВАС.
 — Ви ще не служили, але будете, бо справедливо вважаєте, шо хлопець, який не пройшов через випробування військовою службою, він ніби чимось обділений, ніби якийсь несправжній ба навіть — неповноцінний (бодай в очах прискіпливих дівчат). Тож вам цікаво, а як воно «там» бути «молодим», як слід себе поводити в різних ситуаціях (адже краще вчитися на чужому досвіді, враховувати чужі помилки, ніж набивати власні гулі).
Тоді ЦЯ КНИГА — ДЛЯ ВАС.
 — Ви не служили і не будете (принаймні — на кораблях), бо ви — дівчина (чи жінка). Але вам завжди було цікаво дізнатися, що ховається за зовнішньою хвацькістю та відчайдушністю цих струнких і веселих хлопців у гарних, старанно підігнаних і ретельно напрасованих флотських одностроях? Які думки рояться в їхніх короткострижених, ледь прикритих набакиреними безкозирками головах? Про що невпинно вистукують під білосніжними футболками (по-флотському — голландками) із високо піднятими голубими комірцями (самі моряки називають їх гюйсами), кокетливо відтороченими по краях тоненькими білими («адідасівськими») смужками, та глибокими вирізами на грудях, розлінованими упоперек синьо-білими смугами тільняшок, їхні неспокійні серця?
Тоді ЦЯ КНИГА — ДЛЯ ВАС.
*   *   *
Михайло Лукінюк побажав, щоб ми вручили його книги найактивнішим «світличанам», що ми із задоволенням зробимо, але за однієї умови: отримають цю книгу перші 10 читачів, які надішлють на адресу редакції копії (не менше трьох!) квитанцій на передплату «Кримської світлиці» на друге півріччя 2012 року.
Крім того, книгу М. Лукінюка «Фарватери долі» можна взяти почитати в бібліотеці «Кримської світлиці».

***
Передплатити «Кримську світлицю» на друге півріччя 2012 року можна у будь-якому поштовому відділенні на території України.
Передплатний індекс — 90269
ВАРТІСТЬ ПЕРЕДПЛАТИ:
1 місяць — 9,27 грн.; 3 місяці — 27,21 грн.; 6 місяців — 52,77 грн.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #28 за 13.07.2012 > Тема "Душі криниця"