Версiя для друку Обговорити в форумi

Банер з таким текстом виставили під час футбольного матчу 14 липня фанати київського «Динамо», висловивши таким чином свою точку зору щодо мовного питання в Україні. Кожен день приносить нові події чи акції проти мовного закону, який під виглядом надання прав мовам меншин фактично розколює Україну. Протестують і під Українським домом у Києві, і в далекій Аргентині, і в далекому Чикаго.
Всім зрозуміло, що ця штучна метушня водночас має намір і згуртувати електорат перед майбутніми виборами — так було завжди в часи незалежної України.

«Піаністи» у Верховній Раді грають і виграють

Майже всі телеглядачі України та світу бачили картинку на екрані, коли не більше 80 депутатів вирішили принципи мовної політики для 45-мільйонного народу. Порушення процедури та активна робота депутатів-«піаністів» призвели до необхідного результату: головне табло Верховної Ради показало 248 голосів «за». Нехтування законами, звичайно, є приводом для оскарження даного закону в Конституційному суді та подальшого його скасування.

Що підтверджують опитування громадян і чи цікавить їхня думка антиукраїнські партії?

Ми й раніше знали, а останні дані соціологічного опитування, проведеного спільно Центром ім. Разумкова і фондом «Демократичні ініціативи» з 31 травня до 6 червня 2012 року, лише підтвердили те, що питання мови не є найголовнішим для громадян України при нормальному перебігу подій. На перших місцях у списку значущих для виборців України проблем є подолання безробіття (59,3%), подолання кризи в економіці, економічне зростання (51,8%), підвищення загального рівня зарплат, пенсій, стипендій (51,5%), зниження цін на продукти і товари першої необхідності (43,3%).
Турбують людей питання про боротьбу з корупцією (39,0%), «припинення політичних репресій, свобода для лідерів опозиції» — 18,6%.
А ось питання статусу російської мови в списку з 33 питань опинилося на 31-му місці. При цьому, якщо в 2004 році статус російської мови цікавив 8,9% українців, то в 2012-му — 3,9%.
І ось, коли 31 травня  в Севастополі очільники місцевих філій антидержавних партій «Русский блок», комуністів та прогресивних соціалістів каталізували мовне питання і проводили прес-конференцію начебто про утиски російської мови в місті, я спробував донести їм цю інформацію, рівночасно і про побутовий шовінізм стосовно україномовних громадян, адже в кіосках немає українських газет, у книжкових крамницях — літератури. Запитав про безгосподарськи заморожене будівництво української школи-колегіуму в Севастополі. Зрозумілих і чесних відповідей не було, журналісти почули звичну демагогію. Але вони чомусь не повідомили своїм читачам про існування альтернативної точки зору про те, що захисту потребує саме українська мова. Цікаво, це була самоцензура чи цензура?
Зазначу, що замовчування фактів порушень прав україномовних громадян за участі сервільних журналістів є могутнім пропагандистським інструментом. Наявність демократичного Інтернету поки що не впливає на результативність жорстко керованого телебачення.

Закон винятково недолугий

Разом з більш ніж 2000 поправок до закону, які були подані до комітету Верховної Ради з питань культури і духовності, існує кілька експертних аналізів непродуманого документа. Ще у висновках Венеціанської комісії від 2 грудня 2011 р. зазначено, що зміст документа свідчить про те, що в законопроекті Ківалова-Колесніченка закладені механізми домінування російської мови на шкоду українській як державній.
Законопроект також був негативно оцінений у висновках усіх профільних установ НАН України — Інституту мовознавства, Інституту української мови, Інституту політичних та етнонаціональних досліджень, Інституту держави й права, Академії наук Вищої школи, Інституту філології Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.
Законопроект зазнав нищівної критики у висновках органів державної влади України, а саме: Міністерства фінансів України та Міністерства юстиції України, Комітетів Верховної Ради України — з питань культури і духовності та з питань бюджету, а також Головного науково-експертного управління Верховної Ради України.
Очевидно, що в такому законопроекті панує дух великоросійського шовінізму і українофобії.
Фахівці також вказують на відсутність механізму фінансування для впровадження закону — адже для цього потрібні щонайменше 17 мільярдів гривень.
Як колись афористично висловився екс-спікер Верховної Ради Іван Плющ: «Ну що його пхати, коли воно не лізе?»

Як це робиться в Севастополі…

Наше місто в силу дії Харківських угод є зручним плацдармом для антиукраїнської агресії та випробувальним полігоном політичних технологій для досягнення антидержавних результатів. Саме тут міська рада замість реальної діяльності з покращення життя громадян приймає найбільшу кількість недолугих політизованих заяв і рішень. Саме тут місцеві осередки всеукраїнських партій безперешкодно проводять антидержавну агітацію. На провінційних телеекранах переважають антидержавні монологи депутатів різного рангу, у випадку прямих ефірів глядач наштовхується на редактора-цербера, який не дозволить звучання в ефірі альтернативної думки чи запитання, що, безумовно, є цензурою.
Пригадую випадок, як кілька років тому, коли ТБ було трохи демократичнішим, на міському екрані в прямому ефірі були лідер місцевих комуністів та політолог Ігор Лосєв. Тема була про НАТО і проводилось відповідне опитування. І ось, коли слово отримав п. Лосєв і севастопольці почули переконливі аргументи, кількість голосів за Альянс стала різко зростати, і коли вона перевищила 34%, щось там несподівано зламалось. Зрозуміло, що якби це опитування тривало ще хоч би 5 хвилин, то хтось був би звільнений за такий результат у місті російських моряків.
Підтасовують результати громадської думки і при проведенні так званих опитувань населення. Так, за історично короткий час в інформаційний простір полетіли переможні цифри — 57, 90  і 127 тисяч підписів за російську мову як другу державну. «Севастополь «восстал» против украинского языка» — переможно заспівали підлеглі ЗМІ.
Насправді, опитування було проведене в 19 палатках, черг жодних не було. На двох точках фінансово вмотивовані «волонтери» повідомили, що за увесь час було зроблено близько тисячі підписів. Прості знання з арифметики дозволяють засумніватись у даних, які нам повідомили партійні функціонери.
Не можна не згадати і маразматичні слова ведучого Першого російського телеканалу і коментар про фізичні і моральні страждання якоїсь бабусі, яка в аптеці не розібралась серед бандерівських написів на ліках. На «блакитному оці» забита московською пропагандою севастопольчанка повідомила: «Вот моя старенькая свекровь пошла в аптеку, надо было купить ей перекись водорода. А так как названия «перекись», «аммиак» — довольно сложные в переводе с украинского, то она купила не то, что надо. И использовала, на рану положив аммиак».
Цей геббельсівський сюжет, який переглянули десятки мільйонів глядачів Росії і України,  одного з них надихнув на вірш, що закінчується словами:
За стіки літ вже б вивчив мову
тунгус чи друг стєпєй калмик.
Но Крим нє подчініцца Львову.
Аптєка. Бабушка. Язик.
За здоровий глузд!

Донецька гімнастка Лілія Подкопаєва нещодавно заявила: «Однозначно вважаю, що в Україні має бути єдина державна мова — українська. Ніхто ніколи не утискав в Україні нас, російськомовних. Я по кілька разів була у Львові, Івано-Франківську — усі мене там розуміли. Свого часу, ще за Радянського Союзу, можна було не вчити українську мову, я дуже багато тренувалася — і батьки вирішили не завантажувати мене українською. Зараз я страждаю від того, що не знаю її. Мої діти вчать українську — це закономірно».
При здоровому глузді з цими словами мусили б погодитись і автори антидержавного, антиукраїнського законопроекту, який підриває основи незалежної державності України. А дії тих 80 депутатів, які бігали і натискали кнопки відсутніх обранців, хай би оцінили відповідні інстанції. Народ їх вже оцінив.

Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ

ЩЕ ОДИН ДЕПУТАТ ВІДКЛИКАВ ГОЛОС

Народний депутат від парламентської фракції Народної партії Юрій Литвин відкликав свій голос за Закон «Про засади державної мовної політики», ухвалений Верховною Радою 3 липня. Про це йдеться в його заяві на ім’я спікера ВР, повідомили УКРІНФОРМу в прес-службі фракції НП.
«В мене є особисте бачення засад державної мовної політики, яке мені не дали змоги реалізувати під час розгляду в другому читанні цього законопроекту на вечірньому засіданні 3 липня поточного року. Проте відбулося голосування за участі моєї картки на його підтримку. Враховуючи викладене, прошу вважати мій голос «за» недійсним», — зазначається у заяві депутата.
Як повідомляло агентство, 6 липня Володимир Литвин сказав, що для нього стало несподіванкою голосування членів Народної партії за мовний закон.
4 липня депутати від фракції НП Катерина Ващук, Сергій Терещук, Василь Шпак та Василь Черній відкликали свої голоси за закон про мову.
*   *   *
Відкликати свій голос за мовний закон хоче Віктор Янукович-молодший, бо він під час голосування не був у сесійній залі парламенту, а перебував у відпустці.
Про це народний депутат написав на власній сторінці у Фейсбуці. Янукович-молодший пояснив: його картка залишалася у фракції й не могла проголосувати. Тож сталася якась технічна помилка. В. Янукович уже написав заяву, аби його голос відкликали від цього законопроекту.

ЗАКОН НЕПРИЙНЯТНИЙ ДЛЯ КРИМСЬКИХ ТАТАР

Лідер Меджлісу кримськотатарського народу, депутат Верховної Ради (фракція НУ-НС) Мустафа Джемілєв вважає закон про засади державної мовної політики, ухвалений напередодні, неприйнятним для кримських татар. Про це він заявив у коментарі агентству УНІАН.
«Для нас цей закон неприйнятний. Ми розглядаємо себе як корінний народ України, і ситуація з кримськотатарською мовою не повинна залежати від чисельності (його носіїв)», – сказав М. Джемілєв.
Глава Меджлісу заявив також, що в законі мало бути передбачено закріплення підсумків «злочинної мовної політики, яка була у Радянському Союзі щодо української мови, в результаті якої в багатьох регіонах переважає російська». За його словами, якщо російська одержить особливий статус у регіонах України, то у етнічних українців не буде стимулу вивчати рідну мову. «Не буде цього стимулу і у кримських татар, оскільки вони володіють російською мовою не гірше за самих росіян», – сказав М. Джемілєв.
Він заявив також, що посилання на Європейську хартію про мови національних меншин не обґрунтовані, оскільки вона спрямована на захист мов, які перебувають під загрозою. «Російській мові нічого не загрожує», – сказав М. Джемілєв.

ПРОТИ — НАВІТЬ УКРАЇНЦІ АРГЕНТИНИ

У столиці Аргентини відбулася демонстрація проти закону про засади державної мовної політики. Організаторами акції протесту в Буенос-Айресі виступили активісти Української центральної репрезентації в Аргентині, повідомляє ICTV з посиланням на медіа-портал української діаспори VIDIA.
Представники української діаспори провели мітинг біля пам’ятника Тарасу Шевченку, а потім вирушили пікетувати Посольство України в Аргентині.
У заходах взяли участь понад 100 людей. Крім того, понад 300 українців поставили підписи на підтримку рідної мови у книзі, яку разом з листом передали Президенту Віктору Януковичу через посольство.
Також у всіх українських церквах Аргентини провели молебень за українську мову.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #29 за 20.07.2012 > Тема "Резонанс"