Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПОЕЗ╤Я ╤ ПРОЗА НАШОГО ЖИТТЯ
Третя зб╕рка поез╕╖ - «╥╖ написала в╕йна»…


НЕ ХОДИ НА ЛИСУ ГОРУ…
Наш╕ традиц╕╖


КАРИКАТУРИ БАТЬКА Й ЖИВОПИС СИНА
Карикатури батька викривають агресивну пол╕тику Москви, показують, що вона ╓ загрозою для всього...


РОЗПУСКА╢ТЬСЯ Л╤ЩИНА
Наш╕ традиц╕╖


ЛЮТЬ, НАД╤Я, ЛЮБОВ
На початку широкомасштабного вторгнення рос╕йських в╕йськ подруга художниц╕ попрохала ╖╖...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #29 за 20.07.2012 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#29 за 20.07.2012
«Мног╕╖ л╕та, благ╕╖ л╕та»

Б╕бл╕отеку «Кримсько╖ св╕тлиц╕» поповнила подарована письменником ╕з Закарпаття Мирославом Дочинцем книга «Мног╕╖ л╕та, благ╕╖ л╕та», яка за рейтингом «Книжка року-2010» ув╕йшла до списку найпопулярн╕ших видань Укра╖ни. Пропону╓мо уваз╕ читач╕в уривок з ц╕╓╖ книги ╕ запрошу╓мо до нашо╖ «Св╕тлично╖» б╕бл╕отеки!

(Продовження. Поч. у № 14-28)

См╕шн╕ люди: коли Бог кличе ╖х до себе, вони сп╕шно кличуть л╕каря.
Якщо першу половину життя ти працював на життя, то другу половину життя буде працювати на тебе.
Може, алкоголь — ╕ зв╕льнення. Але — не свобода.
Надщерблений посуд служить довше, н╕ж ц╕лий.
Чесн╕сть повинна бути д╕╓вою. В╕ра — войовничою.
Хто не вм╕╓ почути пораду — тому не можна допомогти.
Дуже припала мен╕ до душ╕ молитва одного мудрого чолов╕ка: «Господи, я прошу не про чудеса ╕ не про м╕раж╕, а про силу кожного дня. Зроби мене уважним ╕ допитливим, щоб у строкатост╕ будн╕в вчасно зупинятися на в╕дкриттях ╕ досв╕д╕, як╕ мене схвилювали. Убережи мене в╕д страху пропустити щось у житт╕. Дай мен╕ не те, чого я соб╕ бажаю, а того, що мен╕ направду необх╕дне. Навчи мене мистецтву маленьких крок╕в».
Все, що ╓ в тоб╕ ╕ в тебе, — перетворюй у добр╕ д╕ла.
╤нколи мен╕ зда╓ться, що тварини щаслив╕ш╕ за нас. Вони н╕чого не знають про смерть. Тому вони невмирущ╕.
Яг╕д ╖м багато ╕ в р╕зному вигляд╕ — замочую в криничн╕й вод╕, квашу в капуст╕, заморожую, заливаю медом. Найб╕льше — чорницю-чар╕вницю. Вона допомага╓ л╕тн╕й людин╕ збер╕гати пам’ять. Так само й чай ╕з шавл╕╖, гарбузове нас╕ння, гор╕хи, порошок какао, зелений чай. (Чай заживайте т╕льки листовий, а не потеруху чи сумн╕вний порох у пакетиках).

П╤ДН╤МАЙТЕСЯ ВГОРУ

Добре, якщо любите п╕ш╕ прогулянки. Ще л╕пше, якщо при цьому п╕дн╕ма╓теся вгору. Ви пом╕тите, що при цьому й настр╕й ваш буде п╕дн╕матися. ╤ част╕ше п╕дкоряйте бодай невисок╕ гори. Це дасть вам наснагу й на житейськ╕ вершини. Ход╕ть щодня не менше 8 к╕лометр╕в. Чому ст╕льки? Спробуйте цю м╕ру ╕, коли звикнете, то зрозум╕╓те чому.
Якщо чолов╕к (мужчина) ╖сть м’ясо, то нехай ╖сть м’ясо чолов╕чих особин — бичка, кабана, барана, п╕вня. Чолов╕цько╖ снаги добудеться.
Часто наш з╕р хибу╓ в╕д того, що притупля╓ться живильна сила мозку. ╥╖ в╕дновити можна сво╖ми ж руками. Поклад╕ть праву долоню на л╕ве око, а л╕ву на праве. Мислено уяв╕ть, як тепло ваших долонь перелива╓ться через око в мозок. Це треба робити щодня.
Бодай зр╕дка в╕дпочивайте в╕д грошей, ╕ нехай вони в╕дпочивають в╕д вас. Намагайтеся не брати ╖х до рук хоча б у нед╕лю. Не клад╕ть грош╕ на ст╕л, де ╖сте, ╕ на пост╕ль, де спите.
Прагнучий чуда в╕д дол╕, в╕д ╕нших людей, в╕д Неба, — чудо в тоб╕! Поглянь у дзеркало добрими, усм╕хненими очима — ти одне з чудес, сотворених Творцем. В╕н хот╕в створити тебе саме таким. Таким ти Йому потр╕бен. Будь собою! Приймай себе! Рад╕й соб╕! Заглядай у себе — ╕ знайдеш у ц╕й криниц╕ все. Бо дано тоб╕ все, що тоб╕ потр╕бно. ╤ понад це.
Подивися на сво╖ щоденн╕ клопоти згори. ╤ побачиш, як╕ вони м╕зерн╕, яка марнота. Вив╕льняй час для справ, що дають духовну розраду. Роби не з утомою, не через силу, а з душею. Нехай усе, що ти робиш, буде служ╕нням, маленькими дарами (не треба думати — кому). ╤ тод╕ тво╖ буденн╕ труди сповняться новим зм╕стом, новою легк╕стю, ╕ ти утвердиш себе на сво╓му м╕сц╕.
Не менше, як ╕нших, слухайте себе. Слухайте себе ╕ люб╕ть. ╤ побачите, що й ╕нш╕ виявлятимуть до вас б╕льше любов╕.
Невтомно вч╕ться бачити у всьому прояв Усевишньо╖ вол╕. Тод╕ жодна ваша жура не залишиться без р╕шення. Тод╕ не чекатимете раю, будете в ньому вже тут, на земл╕.
Патр╕от — се той, котрий береже ц╕л╕сть свого роду, вихову╓ родину в порядност╕ ╕ нац╕ональному дус╕, береже в родючому ╕ красивому стан╕ землю, яку дали йому Pater — Господь ╕ pater — батько. Се ╕стинний патр╕от, живий стовп нац╕╖, а не той, хто лише збуджено плеще язиком про любов до Батьк╕вщини.
Нер╕дко батьки в сл╕п╕й любов╕ ╕ страху за майбутн╕сть свого чада так виправляють-вир╕внюють повед╕нку дитини, що це ╖╖ не п╕дносить, а пригн╕чу╓. Якщо змаленства пригинати дитину незм╕рним тягарем оп╕ки, то виросте вона, як криве дерево. Дрижи над дитячою колискою, але не здригай ╖╖ намарно.
Дехто завзято критику╓ с╕ль. Даремно. Б╕льше хвороб в╕д нестач╕ добро╖ сол╕, н╕ж в╕д надлишку. ╤нколи достатньо др╕бки, щоб упоратися з багатьма хворобами. Людина навчилася робити багато продукт╕в, але с╕ль виготовити не може. В морськ╕й сол╕ ╓ все, що заховано в наш╕й земл╕. Морська вода ма╓ той же сольовий склад, що ╕ наша кров. Отже, споживати бажано морську с╕ль або неочищену п╕дземну.

НЕ Б╤ЙТЕСЯ ЗАБУТТЯ

Читати треба не багато, читати треба доб╕рне. Ви ж полову не ╖сте, не п’╓те з болота...
Без вран╕шньо╖ молитви, як без одягу, я не виходжу на вулицю. Одягайте в молитву оголену п╕сля ноч╕ душу. Одягайтеся в не╖, як в одяг для св╕ту. Одягайтеся — як у лати для боротьби.
Я навчився за раз споживати одну ╖жу — або м’ясо, або рибу, або молочне, або злаки. Не зм╕шуючи ╖х. Нав╕ть ведм╕дь, котрий ╖сть усе ╕ часом з голоду, ╖сть розд╕льно. Або рибу, або мед, або ягоди й листя. Якщо пощастить уполювати дичину, в╕н прикопа╓ ╖╖, привалить кам╕нням, щоб п╕дготувати шлунок до м’яса.
Першим, що висаджували в грядку в мо╓му сел╕, була цибуля. Без не╖ н╕як. Це й головн╕ в╕там╕ни, ╕ л╕к в╕д застуд, ╕ приправа до вс╕х страв. Та найб╕льша ц╕нн╕сть цибул╕ в тому, що вона молодить нас, прочища╓ мозок, осв╕жа╓ пам’ять ╕ да╓ добрий настр╕й.
В╕д ж╕ночих хвороб ╕ геморою дуже пом╕чний часник. Ним натирають цеглину, нагр╕вають ╖╖, кладуть у в╕дро ╕ с╕дають згори. Так само добре дихати при застуд╕ й кашл╕.
Масаж — добра справа, та не завжди ╓ на це змога. Тут можна й самому зарадити. Вир╕жте невелику (до п╕вметра) осинову паличку, обр╕жте сучки. Побийте себе легенько нею, все т╕ло. Роб╕ть це голяка. Роб╕ть так, коли втомлен╕, слаб╕, хвороблив╕. Паличка прожене недуги, в╕дновить сили.
Якщо ви гладк╕ ╕ хочете позбутися жиру, вдумливо припов╕дайте, коли ми╓теся: «Як це мило змива╓ться, так ╕ м╕й жир сплива╓ з водою». Вода велику силу ма╓! Жир «топить» ╕ капустяний с╕к, а також наст╕й кукурудзяних рилець, який по 1 столов╕й ложц╕ споживайте 4 рази на день до ╖ди. Зайв╕ к╕лограми спалять ╕ ранков╕ вправи, як╕ сл╕д робити до сн╕дання.
Н╕коли н╕кому не переч ╕ не заперечуй того, що кажуть. Нема╓ однаково╖ пари очей, кожна бачить св╕т по-сво╓му. ╤ в кожного своя правда. ╤ в тебе теж своя, хоча ╕ вона може когось подивувати.
Слухай ╕нших ╕ приймай почуте. Але в╕р лише тому, що сам побачиш. Я н╕коли не пов╕рив би, що дитина за к╕лька м╕сяц╕в перетвориться в старого д╕да. Якби це не сталося на мо╖х очах. ╤ стр╕чав дев’яностол╕тнього, що став батьком... Св╕т чудесами повниться.
Закон парування людей дуже простий. Чолов╕к з першого погляду бачить у ж╕нц╕ т╕льки т╕ло й оч╕, а все ╕нше домислю╓ соб╕. Ж╕нка чу╓ т╕льки голос ╕ вгаду╓ потр╕бний ╖й запах, а все ╕нше нав╕ю╓ соб╕. Так вони знаходять одне одного, по╓днуються природою.
Н╕чим люди так не легковажать, як сво╖м здоров’ям. ╤ н╕чого не бажають так багато ╕ншим, як здоров’я.
Не б╕йтеся вмирущост╕, не б╕йтеся забуття. Роб╕ть те, що переживе вас. Те, що зробите лише ви ╕ н╕хто ╕нший. Роб╕ть щось для загального добра, для батьк╕вщини. Жив╕ть ╕ роб╕ть так, щоб за вас помолилася незнайома, зовс╕м чужа людина. Ц╕ молитви люб╕ Господев╕.
Будуйте будинок для родини. Сад╕ть дерева, як╕ доглядатимуть д╕ти й онуки. Шануйте рел╕г╕ю предк╕в, дотримуйтесь батьк╕вських звича╖в ╕ родинних свят, не забувайте р╕чниц╕ старших ╕ помагайте ставати на ноги молодим... В цьому й закладена наша в╕чн╕сть. Пам’ятаймо, що смерть приходить не в╕д старост╕, а в╕д забуття.

ВЕРШИНИ ╤ СПУСКИ ЖИТТЯ

Пов╕рте: все, що найл╕пшого ╓ в ╕нших, ви теж ма╓те. Його лише належить в╕дкрити в соб╕, зв╕льнити в╕д см╕ття.
Не доч╕куйся гов╕ння, щоб очистити орган╕зм в╕д скверни. Коли чу╓ш хруст у к╕стках, — починай голодувати. Хоча б два дн╕ на тиждень не вживай тваринних жир╕в, молочного, солодкого ╕ того, що куплено в магазин╕. Т╕льки те, що виросло на земл╕. Це вже перша очистка.
Життя тво╓ — день тв╕й нин╕шн╕й. Саме тв╕й день.
Не думайте, що в старост╕ не можна кохати. Якраз ╕ стар╕ють тому, що перестають закохуватись. Хтось гада╓, що вершина щастя — молод╕сть. Але на вершинах дмуть в╕три ╕ с╕чуть блискавиц╕. А справжн╓ щастя доч╕ку╓ться нас на спуску.
Ось як гарно сказав один в╕домий чолов╕к перед смертю: «Якби в мене було ще трохи життя, я не пропустив би й дня, аби не сказати близьким людям, що ╖х люблю. Я не сказав би всього, що думаю; я б╕льше б думав про те, що кажу. Я б ц╕нував реч╕ не за ╖хньою варт╕стю, а за ╖хньою значущ╕стю. Я спав би менше, мр╕яв б╕льше, усв╕домлюючи, що кожна хвилина ╕з заплющеними очима — це втрата ш╕стдесяти секунд св╕тла. Я ходив би, коли ╕нш╕ в╕д цього втримуються, я прокидався б, коли ╕нш╕ сплять, я слухав би, коли ╕нш╕ говорять».
Якщо ти дума╓ш, що н╕чого не ма╓ш, то помиля╓шся. Ти ма╓ш Час! А це дорожче за грош╕.

(Зак╕нчення в наступному номер╕)
*     *     *
(Замовити книжку можна за тел.: (03131) 2-20-02 в м. Мукачев╕ або моб. 050-671-37-17. ╢ також переклад рос╕йською мовою.
Дочинець Мирослав ╤ванович, вул. Луки Дем’яна, 5, м. Мукачево, 89608
е-mail:mido.mukachevo@rambler.ru)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #29 за 20.07.2012 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10547

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков