Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЧУБАРОВ НЕ ВИКЛЮЧА╢ НОВУ ХВИЛЮ МОБ╤Л╤ЗАЦ╤╥ В ОКУПОВАНОМУ КРИМУ
З 2022 року на територ╕╖ тимчасово окупованого Криму моб╕л╕зован╕ десятки тисяч чолов╕к╕в…


ПРОКУРАТУРА ГАМБУРГА ЗВИНУВАТИЛА СП╤ВРОБ╤ТНИК╤В SIEMENS У ПОРУШЕНН╤ КРИМСЬКИХ САНКЦ╤Й
Прокуратура висунула обвинувачення п'ятьом чолов╕кам, причетним до незаконного постачання газових...


У КРИМУ ПРОБЛЕМИ З╤ ЗВ’ЯЗКОМ П╤СЛЯ УРАЖЕННЯ В╤ЙСЬКОВО-МОРСЬКО╥ БАЗИ В СЕВАСТОПОЛ╤
Сили оборони Укра╖ни уразили рос╕йськ╕ велик╕ десантн╕ корабл╕ "Ямал" та "Азов", центр зв'язку ╕...


В╤ДНОВЛЕННЯ ВОДОЙМ КРИМУ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥ Ф╤НАНСУВАТИМУТЬ ЗА ПРОГРАМОЮ UKRAINE FACILITY
До 2014 року Укра╖на забезпечувала 85% потреб Криму у пр╕сн╕й вод╕ завдяки П╕вн╕чно-Кримському...


У СЕВАСТОПОЛ╤ ЗАТРИМАЛИ ХЛОПЦЯ ЗА АНТИВО╢ННИЙ НАПИС У БЮЛЕТЕН╤ НА «ВИБОРАХ ПУТ╤НА»
Хлопець написав у бюлетен╕ «Н╕ в╕йн╕, мир Укра╖н╕»…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #30 за 27.07.2012 > Тема "Крим - наш дім"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#30 за 27.07.2012
ЗАКАРБУВАЛИ ГОРИ МЕЛОД╤╥ НАРОД╤В

Кримський п╕востр╕в географ╕чно розташований на стику моря, суш╕ та г╕р у такому рег╕он╕ земл╕, де переплелися дол╕ багатьох народ╕в ╕ кра╖н, нашарувалися одна на одну ц╕л╕ епохи. Як ╖хн╕ кам’ян╕ св╕дки до наших дн╕в збереглися збудован╕ в р╕зн╕ пер╕оди ╕стор╕╖ споруди в╕йськового, духовного, цив╕льного та ╕ншого призначення. Б╕льше дев’яти тисяч з них взято державою на обл╕к як пам’ятки матер╕ально-духовно╖ спадщини, ╕ цей список продовжу╓ розширюватися. Два об’╓кти — Бахчисарайський ╕сторико-культурний запов╕дник та Херсонес нин╕ зд╕йснюють п╕дготовку ╕ проходять процедурн╕ перев╕рки для внесення до перел╕ку всесв╕тньо значущих надбань людства ЮНЕСКО.
Генеральна конференц╕я ООН з питань осв╕ти, науки ╕ культури, приймаючи в 1972 роц╕ конвенц╕ю про охорону всесв╕тньо╖ культурно╖ ╕ природно╖ спадщини, констатувала, що ╖й все б╕льше загрожують руйнування, спричинен╕ не лише традиц╕йними пошкодженнями, а й еволюц╕╓ю економ╕чного та соц╕ального життя. Багато ╕сторичних об’╓кт╕в використовуються не за призначенням, ╕нш╕ перебувають у стад╕╖ руйнац╕╖, ╕ якщо ╖╖ не зупинити, вони можуть бути втрачен╕ для наступних покол╕нь.
Як правило, вс╕ вони пов’язан╕ з певними етн╕чними групами, що з давн╕х час╕в проживають на п╕востров╕. ╥хн╕х представник╕в в особ╕ кер╕вник╕в нац╕онально-культурних товариств ╕ запросили орган╕затори «круглого столу» «╤сторична та культурна спадщина Криму. Питання охорони та ефективного використання» — Республ╕канський ком╕тет Автономно╖ Республ╕ки Крим з охорони культурно╖ спадщини ╕ Всеукра╖нський ╕нформац╕йно-культурний центр на зас╕дання з метою пошуку можливих вар╕ант╕в р╕шень щодо збереження ╕ рац╕онального використання пам’яток, об’╓днавши для цього зусилля влади, експерт╕в ╕ громадськост╕.
В╕дкриваючи зах╕д, голова ком╕тету Лариса Опанасюк розпов╕ла про те, як зд╕йсню╓ться анал╕з стану об’╓кт╕в культурно╖ спадщини за видами пам’яток, визначаються заходи для забезпечення ╖хнього збереження ╕ шляхи вир╕шення наявних проблем. В╕зьмемо, наприклад, пам’ятки ╕стор╕╖ та монументального мистецтва. Всього ╖х нал╕чу╓ться 1250, з них 856 пов’язан╕ з под╕ями Велико╖ В╕тчизняно╖ в╕йни. В основному вс╕ вони перебувають в доброму ╕ задов╕льному стан╕. Незадов╕льними визнано 51 пам’ятник, авар╕йними — 15, б╕льш╕сть з яких знаходиться в прибережн╕й зон╕ ╕ зазна╓ руйнац╕╖ в╕д впливу природних умов.
Для збереження цього виду пам’яток Реском╕тетом проводиться ╖хня паспортизац╕я, ╖х беруть на баланс м╕сцев╕ органи самоврядування, укладаються охоронн╕ договори та договори про шефство над ними. Зокрема, шеф╕в мають 87 в╕дсотк╕в пам’ятник╕в.
Б╕льш╕сть пам’яток арх╕тектури, яких на п╕востров╕ 661, перебува╓ в державн╕й, республ╕канськ╕й та комунальн╕й формах власност╕ ╕ проведення на них реставрац╕йних, в╕дновлювальних та протиавар╕йних роб╕т зд╕йсню╓ться за рахунок бюджет╕в р╕зних р╕вн╕в. Однак бюджетних кошт╕в не вистача╓. ╤, за словами Л. Опанасюк, виправдову╓ себе передача пам’ятних споруд ефективним власникам, за винятком тих, в яких розм╕щен╕ музе╖, що використовуються для в╕дв╕дання ╕ не п╕длягають приватизац╕╖. Так, цього року р╕зного виду роботи проводяться на 36 об’╓ктах, з них на 25-ти — за рахунок кошт╕в користувач╕в ╕ власник╕в.
Великою популярн╕стю в турист╕в користуються нин╕ пам’ятки археолог╕╖. ╥х у Криму б╕льше вс╕х: 5190. Найголовн╕ше для них — охорона та збереження. Все це може забезпечити запов╕дання. А що ми ма╓мо? У запов╕дн╕ територ╕╖ вв╕йшли лише 262 об’╓кти, ще п’ять перебувають у склад╕ комунальних п╕дпри╓мств.
Нин╕ у Сх╕дному Криму створю╓ться археолог╕чний парк Ак-Кая — це 81 об’╓кт, у тому числ╕ стоянки епохи кам’яного в╕ку, ск╕фськ╕ городища, курганний некрополь ск╕фсько╖ знат╕, скельн╕ нав╕си з наскельними малюнками Сари-Кая. У Лен╕нському район╕ близько 25 об’╓кт╕в — боспорськ╕ м╕ста, у тому числ╕ п╕д водою (Акра), фортец╕ перших стол╕ть нашо╖ ери, оборонн╕ споруди, кургани, поселення ╕ некропол╕ вв╕йдуть в ╕сторико-археолог╕чний запов╕дник «Сх╕днокримський».
У рамках розвитку Зах╕дного Криму в ╕сторико-археолог╕чному запов╕днику «Тарханкут» уже готов╕ до показу греко-ск╕фське поселення Маслини (╤V–╤╤ ст. до н. е.), древн╕ городища Беляус, Караджинське, Кульчукське, Тарапч╕ та ╕нш╕. Головне сьогодн╕ для цих об’╓кт╕в — зберегти ╖х в╕д розкрадання. Т╕льки нин╕шнього року заф╕ксовано дев’ять таких випадк╕в: на Мангуп╕, Бакл╕, могильнику Алон╕я та ╕нших. За кожним фактом крад╕жки складено акти, як╕ передано в правоохоронн╕ органи, порушено дв╕ крим╕нальн╕ справи.
Щоб запоб╕гти граб╕жницьким розкопкам «чорних археолог╕в» з металошукачами та електронним зондуванням, присутн╕ на зас╕данн╕ «круглого столу» вчен╕, зокрема доцент кафедри економ╕ки та управл╕ння осв╕тою Кримського республ╕канського ╕нституту п╕слядипломно╖ педагог╕чно╖ осв╕ти Олександр Шевчук, запропонували проводити б╕льше розкопок, як╕ санкц╕онуються оф╕ц╕йно, у тому числ╕ й ╕ноземними археолог╕чними експедиц╕ями на основ╕ св╕тово╖ практики. Пам’ятки розкриваються, досл╕джуються. Знах╕дки здаються в музейн╕ фонди нашо╖ держави, а наукова робота поширю╓ться в св╕т╕, що популяризу╓ наш╕ об’╓кти культурно╖ спадщини.
Не п╕днятою ц╕линою можна назвати об’╓кти п╕дводно╖ спадщини. У Чорному мор╕ ╖х в╕домо б╕льше двох тисяч, а на обл╕к взято лише п’ять. Для прискорення ╖хньо╖ паспортизац╕╖ ╕ забезпечення збереження Реском╕тетом п╕дготовлен╕ документи з╕ створення Центру п╕дводних досл╕джень та ╕н╕ц╕йовано прийняття державно╖ програми з цього виду роб╕т.
Найб╕льше дискус╕й викликало на зас╕данн╕ «круглого столу» питання використання ╕сторико-культурних ╕ культових споруд для задоволення духовних потреб р╕зних етн╕чних груп. Зокрема, багато зробила для в╕дродження сво╓╖ родово╖ святин╕ — фортец╕ Джуфт-Кале Асоц╕ац╕я кримських кара╖м╕в «Кримкарайлар». ╥╖ представники пост╕йно прибирають см╕ття, г╕лки дерев та опале листя на найб╕льшому ╕ найдревн╕шому в св╕т╕ кладовищ╕ з╕ священними для народу дубами. Тут проводяться екскурс╕╖. Протягом останн╕х п’ятнадцяти рок╕в на л╕тн╕й двотижневий зб╕р на територ╕╖ фортец╕ при╖жджають кара╖ми з ус╕╓╖ Укра╖ни та заруб╕жних кра╖н. Однак у цьому роц╕, за словами голови асоц╕ац╕╖ Володимира Ормел╕, в╕н виявився п╕д загрозою зриву. З╕псовано проведення дн╕в Шапшала, нац╕онального героя кара╖м╕в. Д╕ти не змогли зайти на екскурс╕ю у в╕дремонтовану за участ╕ кара╖м╕в садибу Ф╕рковича, а просид╕ли п╕д нею на трав╕.
— Ми хочемо бачити сво╖ пам’ятки живими, а не мертвими, — сказав В. Ормел╕.
Недавно призначений на посаду директора Бахчисарайського ╕сторико-культурного запов╕дника, до комплексу якого входить ╕ Джуфт-Кале, Валер╕й Науменко пояснив, що н╕яких перепон для зд╕йснення духовних ╕ рел╕г╕йних потреб не встановлено жодн╕й з етн╕чних громад, ╕стор╕я яких пов’язана з Бахчисара╓м. Пропускають безкоштовно ╕ на кладовище кара╖м╕в. Однак вся д╕яльн╕сть у спорудах, як╕ знаходяться на баланс╕ запов╕дника, зд╕йсню╓ться на основ╕ укладених угод. Така угода з Асоц╕ац╕╓ю кара╖м╕в Криму вже п╕дписана. Нин╕ узгоджу╓ться друга — з Асоц╕ац╕╓ю кара╖м╕в Укра╖ни.
Коли ж В. Науменко перерахував п╕дписан╕ угоди про сп╕впрацю з в╕рменським, грецьким та ╕ншими нац╕онально-культурними товариствами, представники Федерац╕╖ грек╕в Криму заявили, що вони жодних документ╕в не п╕дписували. В процес╕ розмови виявилося, що угоду п╕дписано з Бахчисарайським м╕ським товариством грек╕в. ╤ таких паралельних структур у громадських об’╓днаннях р╕зних нац╕ональних груп на територ╕╖ п╕вострова багато, що вносить непорозум╕ння ╕ суперечност╕ в ╖хню д╕яльн╕сть та управл╕ння пам’ятками культури. Щоб усунути ╖х, на зас╕данн╕ «круглого столу» вир╕шили провести окрему нараду за участ╕ вс╕х зац╕кавлених стор╕н.
Особливо багато питань виникло у присутн╕х щодо передач╕ рел╕г╕йним громадам р╕зних конфес╕й церков, монастир╕в та ╕нших культових споруд, як╕ використовувалися в радянський пер╕од в основному як складськ╕ прим╕щення. Спец╕ал╕сти Республ╕канського ком╕тету з охорони культурно╖ спадшини детально роз’яснили, як визначити техн╕чний стан цих споруд та ╖хню ╕сторико-культурну ц╕нн╕сть, як укласти охоронн╕ договори. Вони рекомендували не обмежуватися проведенням п╕сля цього лише косметичних ремонт╕в, як це зробили в Феодос╕╖, тому що це призводить до втрати ╖хньо╖ ц╕нност╕ як пам’яток культури. Потр╕бно зд╕йснювати ремонтно-реставрац╕йн╕ роботи не методом народно╖ будови, а за в╕дпов╕дною проектною документац╕╓ю зг╕дно з арх╕тектурно-буд╕вельними нормами. Це потребу╓ б╕льших кошт╕в. Однак, якщо проект техн╕чно об╜рунтову╓ться розрахунками ╕ п╕дкр╕плю╓ться арх╕вними матер╕алами, значну частину витрат можуть взяти на себе державн╕ органи.
Так, наприклад, в╕дновлено для користування в╕рменський монастирський комплекс Сурб-Хач поблизу Старого Криму. Його обслугову╓ нин╕ п’ять чолов╕к, з яких три — ченц╕. У попередн╕ ш╕сть в╕к╕в його ╕снування тут пост╕йно перебували двадцять ченц╕в. ╤ по╖хали сюди паломники з усього св╕ту. В середин╕ липня на територ╕╖ монастиря в╕дбулося свято Вардавар — одне з найулюблен╕ших л╕тн╕х свят в╕рменського народу з елементами язичницьких обряд╕в ╕ традиц╕й обсипання трояндами та обприскування водою, яка в цей день ма╓ ц╕лющу силу.
Багато рок╕в добива╓ться Кримське товариство поляк╕в в╕д владних структур Севастополя передач╕ йому найкрасив╕шого на п╕востров╕ костелу, однак його продовжують використовувати в м╕ст╕ як к╕нотеатр. Св╕й молитовний д╕м хочуть в╕дновити як пам’ятку духовно╖ культури кримчак╕в в асоц╕ац╕╖ «Кримчахлар». На завад╕ ╖м ста╓ те, що в ╕сторичному вигляд╕ збер╕гся лише фасад споруди, а всередин╕ вона реконструйована в житловий будинок, в якому проживають чотири с╕м’╖. Щоб взяти його на державний обл╕к пам’яток, як пропонують кримчаки, необх╕дно перевести прим╕щення в ╕нший статус з в╕дселенням с╕мей.
Як бути в ц╕й та ╕нших под╕бних ситуац╕ях, коли люди проявляють ╕н╕ц╕ативу, шукають спонсор╕в, вкладають власн╕ кошти, створюють музейн╕ експозиц╕╖ на основ╕ домашн╕х арх╕в╕в та особистих речей, щоб залишити п╕сля себе г╕дний сл╕д на земл╕? В╕дпов╕д╕ на ц╕ запитання у Реском╕ шукають сп╕льно з державними установами, нац╕онально-культурними товариствами, арх╕вними прац╕вниками, ви╖жджають на м╕сця для обстеження та експертних оц╕нок споруд, знайдених речей чи ╕нших дорогих серцю рел╕кв╕й. ╤ вже п╕сля цього з в╕дпов╕дним юридичним об╜рунтуванням кращ╕ перлини людського розуму, духу ╕ творчого натхнення вносяться у списки охоронних об’╓кт╕в з подальшою державною п╕дтримкою в збереженн╕ та користуванн╕.
Ми багат╕ духовно. У нас ╓ що брати на обл╕к. Учасники «круглого столу» називали «б╕л╕», не вивчен╕ ще повною м╕рою стор╕нки, пов’язан╕ з ханським пер╕одом, просв╕тництвом народ╕в Криму, видавничою справою. Для ╖х популяризац╕╖ було вир╕шено вид╕лити кожному з культурно-просв╕тницьких товариств п╕вострова стор╕нку на сайт╕ Республ╕канського ком╕тету з охорони культурно╖ спадщини, дати можлив╕сть вносити пропозиц╕╖ щодо в╕дкриття нових маршрут╕в з етн╕чного туризму, брати шефство над пам’ятками.
В одн╕й з них — замку «Ласт╕вчине гн╕здо», що в╕дзнача╓ цього року сво╓ стор╕ччя, вони зустр╕нуться знову через м╕сяць на фестивал╕ творчост╕ народ╕в п╕вострова. Арх╕тектурн╕ твор╕ння минулих епох в╕д розма╖ття ╕сторичних костюм╕в, п╕сень, танц╕в немов оживають, прокладають м╕сток ╕з древност╕ в наш╕ дн╕. Вони розширюють п╕знання св╕ту. На ╖хньому приклад╕ особливо яскраво видно, якими працьовитими ╕ творчими були наш╕ предки, як вони любили р╕дну землю, кохали, не шкодували сил ╕ кошт╕в для спорудження величних палац╕в ╕ замк╕в, розбудовуючи край, зм╕цнюючи державу.

Валентина НАСТ╤НА

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #30 за 27.07.2012 > Тема "Крим - наш дім"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10561

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков