Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2113)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УКРА╥НУ МА╢ ЗАХИЩАТИ КОЖЕН, А Н╤ – ТО МОЖНА В╤ДМОВИТИСЯ В╤Д ГРОМАДЯНСТВА
Дмитро Курилович, «Дронго», во╖н-доброволець…


«Я ПРЕДСТАВНИК БОГООБРАНОГО НАРОДУ, ЯКИЙ МА╢ ПОК╤НЧИТИ З НАЙБ╤ЛЬШИМ ЗЛОМ»
Капелан ПЦУ про служ╕ння в окоп╕, РПЦ та м╕с╕ю укра╖нц╕в…


СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ: ПРОЧИТАНИЙ, АЛЕ ДО К╤НЦЯ НЕ ОСМИСЛЕНИЙ
Твоя слава у могил╕/А воля в Сиб╕ру/Ось що тоб╕, матусенько/Москал╕ зробили!..


ПОМЕР ДИСИДЕНТ СТЕПАН ХМАРА
«В╕н так любив Укра╖ну ╕ укра╖нц╕в. В╕н рвав свою душу ╕ серце за не╖…»


10 УКРА╥НСЬКИХ С╤ЯЧ╤В
Сво╓ю невтомною працею вони творили маси нових св╕домих укра╖нц╕в…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #30 за 27.07.2012 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#30 за 27.07.2012
З «КОБЗАРЕМ» ╤ Б╤БЛ╤╢Ю НА ЧУЖИН╤

Укра╖нц╕ у св╕т╕

— Т╕льки тод╕, коли опинишся на чужин╕, далеко в╕д отчого дому, сво╓╖ кра╖ни, сповна в╕дчу╓ш г╕ркоту втраченого. Тут, вдома, ми не завжди ц╕ну╓мо те, що ма╓мо, що дав нам Господь — Батьк╕вщину, р╕дну землю, мову. А це той фундамент, завдяки якому форму╓ться людина, нац╕я. ╤ там усв╕домлю╓ш це не т╕льки розумом, а й серцем, — сказала наша землячка, уродженка с. Косар╕в ╤рина Роздобудько, з якою я мала ц╕каву зустр╕ч минулор╕чно╖ осен╕.
Зараз вона прожива╓ в ╤тал╕╖, яка стала для не╖ другою батьк╕вщиною, там вийшла зам╕ж, ма╓ двох д╕ток. Але серце ╖╖ тягнеться в Укра╖ну.
Син ╕ донька волод╕ють укра╖нською. Разом ╕з ними й чолов╕ком-╕тал╕йцем в╕дв╕ду╓ укра╖нське земляцтво, яке створили зароб╕тчани з Укра╖ни.
— Тут сп╕лкуюсь ╕з земляками, — розпов╕да╓ ╤рина. — Ми сп╕ва╓мо, танцю╓мо, згаду╓мо р╕дний край. Майже на кожному в╕дв╕дувачев╕ вишиванка. Н╕коли не думала, що з такою горд╕стю й трепетом носитиму вишиту сорочку. Особливо ц╕каво, коли в╕дзнача╓мо наш╕ свята. К╕мната аж ся╓ в╕д р╕знобарв’я рушник╕в, вишитих серветок, скатертин, хусток. Нав╕ть посуд у нас укра╖нський — глечики, тар╕лки. Готу╓мо й наш╕ домашн╕ страви — борщ, вареники. Це частина нашо╖ земл╕.
╤ хоча ж╕нц╕ матер╕ально живеться непогано, все ж у р╕дний край ╖╖ тягне. Частенько згаду╓ сво╓ село, леваду, верби, людей. ╤ так ясно сто╖ть все перед очима, що, зда╓ться, простягнеш руку — ╕ в╕дчу╓ш ╖хн╕й подих.
Укра╖нц╕, як╕ нин╕ живуть за кордоном, не соромляться р╕дно╖ мови, навчають нею розмовляти сво╖х д╕тей, близьких. Вважають обов’язком дотримуватись р╕дних звича╖в, обряд╕в. У багатьох кра╖нах створюються укра╖нськ╕ земляцтва — сво╓р╕дн╕ остр╕вки отчого краю.
Укра╖нц╕в за кордоном ц╕нують, поважають за трудолюбство, порядн╕сть. ╤ хоча р╕дна земля стала для них мачухою, та вони ╖╖ люблять, в╕рно ╕ високо несуть ╕м’я Укра╖нця.
...К╕лька рок╕в тому мен╕ пощастило посп╕лкуватись з уродженкою с. Рев╕вки, яку 17-р╕чною д╕вчиною п╕д час в╕йни вивезли до Н╕меччини. Там вона познайомилась ╕з французом-полоненим. П╕сля перемоги вийшла за нього зам╕ж ╕ по╖хала з ним у нев╕дому Франц╕ю. Все життя прожила там. На старост╕ л╕т нестримно потягло у р╕дний край, у батьк╕вську хату.
Мене вразило те, що ця ж╕нка, яка лише 17 рок╕в жила в Укра╖н╕, а б╕льшу частину життя — у Франц╕╖, не забула свою мову, навчила нею розмовляти сво╖х трьох син╕в, чолов╕ка, внук╕в. С╕льська д╕вчина, без осв╕ти, ось так жертовно, гордо пост╕йно в╕дстоювала свою мову, а значить, ╕ свою кра╖ну, нац╕ю, р╕д. Н╕хто до цього ╖╖ не змушував. Так вел╕ло ╖╖ серце. Яку ж треба мати силу любов╕ до р╕дно╖ земл╕, не зрадити ╖й, незважаючи н╕ на що. Во╕стину, це сво╓р╕дний геро╖зм.
— Якою мовою ви дума╓те у хвилини самотини? — запитала у не╖.
— Укра╖нською, — без жодного вагання мовила вона. — Материнську мову забути не можна. Спод╕ваюсь, що мо╖ д╕ти виконають м╕й наказ — не забудуть мо╓╖ мови, бо ╕ в них тече наша, укра╖нська, кров.
...Моя давня й добра приятелька Килина ╤ван╕вна Зав╕рюха понад 10 рок╕в тому разом ╕з д╕тьми ви╖хала за кордон. Ми часто сп╕лку╓мось. А останн╕ два роки при╖здить у Кам’янку. Вона щаслива, що живе з д╕тьми й онуками. Але як же ╖й хочеться сюди, в Укра╖ну, де зарита, як кажуть, родова пуповина, хочеться доторкнутись до кожного деревця, травинки, подихати пов╕трям л╕су й степу, яке бува╓ т╕льки у нас, в Укра╖н╕.
Розпов╕дала, з яким душевним трепетом садила нас╕ння калини, яке я ╖й над╕слала, чекала ╖╖ сход╕в, лел╕яла росточки. А з якою рад╕стю й горд╕стю демонструвала сво╖м новим закордонним друзям буклети ╕сторико-культурного запов╕дника, музе╖в Кам’янки, книгу «На скелястих берегах Тясмину», фото╕люстрац╕╖ до яко╖ зробив кам’янчанин Григор╕й Юрик, вдячна авторам ц╕╓╖ книги — Олександру Шамраю, Галин╕ Таран, Ларис╕ Бондаренко, Олександру В╓трову, Юр╕ю Ляшку, Там╕л╕ Чупак. Ця книга для не╖ виявилась неоц╕ненним подарунком.
В останн╕й св╕й при╖зд вона взяла з собою «Кобзаря» Шевченка ╕ Б╕бл╕ю укра╖нською мовою.
— Тепер я маю змогу у будь-який час насолодитись р╕дною мовою, читаючи ц╕ безц╕нн╕ свят╕ книги, — пов╕домила Килина ╤ван╕вна. — Я заново в╕дкрила для себе Шевченка, вивчаю Боже слово. Ц╕ книги лежать на вишитому рушников╕. ╤ це найдорожче у мо╖й осел╕ м╕сце.
...Слуха╓ш цих людей ╕ сльози навертаються на оч╕. Як╕ ж сильн╕ духом укра╖нц╕! Найб╕льше ╕ найсвят╕ше добро для них — р╕дна мова, земля, в як╕ вкладають сво╓ життя, спод╕вання, розум, почуття. Тож нехай святиться ╕м’я кожного укра╖нця, де б в╕н не проживав! Не вмре, не згасне наш р╕д укра╖нський!

Валентина КОПИЦЯ
м. Кам’янка на Черкащин╕

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #30 за 27.07.2012 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10575

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков