Версiя для друку Обговорити в форумi

8 серпня Президент України Віктор Янукович підписав Закон №5029-VI «Про засади державної мовної політики». Також Глава держави доручив Кабінету Міністрів утворити робочу групу із залученням громадськості, відомих діячів освіти, науки та мистецтв, провідних фахівців із мовних питань для розробки та внесення системних пропозицій з удосконалення законодавства щодо порядку застосування мов в Україні.

ДОРУЧЕННЯ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
Щодо удосконалення законодавчого забезпечення застосування мов в Україні

З метою удосконалення законодавчого забезпечення застосування мов в Україні, забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України, гарантування вільного розвитку, використання і захисту всіх рідних мов громадян України, виконання зобов’язань, взятих за міжнародними договорами України з цих питань, подальшого впровадження європейських стандартів у цій сфері:
М. АЗАРОВУ
1. Утворити робочу групу із залученням громадськості, відомих діячів освіти, науки та мистецтв, провідних фахівців з мовних питань для розробки та внесення системних пропозицій з удосконалення законодавства щодо порядку застосування мов в Україні.
Термін — 13 серпня 2012 року
2. Забезпечити невідкладне розроблення із залученням зазначеної робочої групи та затвердження Державної програми всебічного розвитку і функціонування української мови.
Термін — 27 серпня 2012 року
Президент України
Віктор ЯНУКОВИЧ

ПАРЛАМЕНТ КРИМУ ВЖИВ ЗАХОДІВ...

На позачерговій сесії кримського парламенту 15 серпня прийнято постанову «Про першочергові заходи з виконання в Автономній Республіці Крим Закону України «Про засади державної мовної політики». Як повідомляє прес-центр Верховної Ради АРК, документ прийнято з метою забезпечення реалізації мовних прав і свобод кримчан.
«Раді міністрів АРК доручено до 10 жовтня 2012 року підготувати і внести на розгляд парламенту республіки пропозиції щодо реалізації Закону України «Про засади державної мовної політики» в Автономній Республіці Крим, — йдеться у повідомленні.
Уряду автономії також доручено забезпечити проведення роз’яснювальної роботи серед кримчан про основні положення закону.
Органам місцевого самоврядування і районним державним адміністраціям в АРК рекомендовано розробити і здійснювати заходи щодо реалізації положень мовного закону на відповідних територіях.
У своєму виступі спікер кримського парламенту Володимир Константинов як автор проекту цього рішення зазначив, що «кримчани, як і мільйони громадян України, були не лише свідками, а і мимовільними учасниками своєрідного мовного бліц-кригу в країні». За його словами, понад 80% жителів, які мешкають в АРК, рідною мовою вважають для себе російську.
«Президент України Віктор Федорович Янукович прийняв мудре політичне рішення, підписавши документ. Закон набрав чинності», — зазначив він, підкресливши, що українська мова в Криму, як і скрізь у країні, є державною мовою, і з ухваленням цього закону їй нічого не загрожує.
За словами В. Константинова, правові норми закону дадуть змогу забезпечити у 13 регіонах країни функціонування і розвиток 18 регіональних мов.
Спікер нагадав, що за результатами Всеукраїнського перепису населення 2001 року в Криму мешкало близько 1,2 млн. росіян, 0,5 млн. українців і 0,25 млн. кримських татар. Загалом в автономії нараховується близько 130 національностей.

УКРАЇНЦІ — «МЕНШИНА В МЕНШИНІ»?

Дев’ять громадських організацій Криму звернулися до голів Верховної Ради і Ради міністрів АРК Володимира Константинова та Анатолія Могильова із закликом оголосити в автономії українську мову «нарівні з російською і кримськотатарською регіональною».
Про це повідомив голова громадської організації «Український дім» Андрій Щекун. У зверненні також – прохання «передбачити у Республіканському бюджеті АРК кошти на розвиток поруч з іншими регіональними мовами Криму української мови, української культури та української освіти».
Автори документу, серед яких керівники всекримської і сімферопольської «Просвіти», «Українського дому», республіканської філії Наукового товариства імені Тараса Шевченка, Всекримського товариства «Україна-Світ» та інших зазначають, що Крим має особливий конституційний статус автономії, а також – адміністративна одиниця, де етнічні українці перебувають у меншості.
«Маючи статус «меншини в меншині», етнічне українське населення перебуває під захистом чинного вітчизняного та міжнародного законодавства про права національних меншин», – говориться у зверненні представників громадськості до кримського керівництва.
Минулого тижня голова Ради міністрів АРК Анатолій Могильов заявив, що в Криму регіональними можуть стати російська і кримськотатарська мови.
За офіційними даними, українці в Криму складають понад 24% усього населення автономії, а громадяни, які визнали українську мову рідною, – понад 10%.

ХТО ЗАПЛАТИТЬ ЗА «ЯЗЫК»?

Про фінансове забезпечення впровадження російської мови як регіональної повинні подбати місцеві ради. Про це в ефірі телеканалу ТВі заявив народний депутат від фракції Партії регіонів Володимир Олійник.
Зокрема, відповідаючи на запитання про те, за які гроші фінансуватиметься впровадження російської мови як регіональної, «регіонал» В. Олійник відповів: «Питання про фінансове забезпечення іде, напевно, до місцевих органів влади. Вони ж повинні розуміти, що і видача нормативних актів органів місцевих влад також треба забезпечити».
За словами парламентарія, президент Віктор Янукович зробив застереження про те, що у державному бюджеті на 2013 рік необхідно передбачити фінансування реалізації норм закону «Про засади державної мовної політики» поетапно.
«Ті ради, які прийняли рішення, вони і повинні подумати про фінансове забезпечення реалізації. Але громадяни з розумінням сприймуть, що не зразу, не у мільярдах, але поступово потрібно це робити. Тому що в тих же європейських країнах на це тратяться кошти», — додав В. Олійник.

Процес пішов...

В ОДЕСІ ТА ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ РОСІЙСЬКА МОВА ОТРИМАЛА СТАТУС РЕГІОНАЛЬНОЇ

Одеська міська рада на позачерговій сесії в понеділок ухвалила рішення, згідно з яким російська мова отримала в місті статус регіональної. За це рішення проголосували 73 депутати з 111 присутніх (всього в міськраді 120 депутатів), пишуть «Українські новини». Документ прийнятий в рамках реалізації положень чинного закону «Про засади державної мовної політики».
В ході обговорення проекту депутат ради Олексій Косьмін зазначив, що з 2003 року в українському суспільстві з’явився термін «мови національних меншин». «Основною умовою закону є наступне: для того, щоб регіональна мова потрапляла під умову закону, необхідно більше 10% населення, які вважають мову рідною», — нагадав він.
«Згідно з останнім переписом, в Одесі проживає понад 10% населення, які рідною вважають російську мову», — сказав О. Косьмін. Він додав, що прийнятий закон надає нові можливості міськраді для розвитку та збереження російської мови.
«Прийняття рішення дозволить гармонізацію мовних відносин і надасть можливість вільного вибору мови міжнаціонального спілкування в місті, де протягом 200 років слово «Одеса» пишеться з двома «с», — сказав депутат.
У свою чергу мер Одеси Олексій Костусєв додав, що для 89 відсотків одеситів комфортніше розмовляти, читати і спілкуватися російською мовою. «Немає ніяких сумнівів у тому, що це рішення підтримує переважна більшість одеситів», — сказав О. Костусєв.
Відразу ж після прийняття рішення сесія завершила роботу.
http://gazeta.ua
*    *    *
Одеська облрада на пленарному засіданні 15 серпня  надала російській мові регіональний статус в області. За відповідне рішення проголосувало 98 депутатів, 2 були проти, повідомляє кореспондент УКРІНФОРМу.
«Беручи до уваги, що за даними останнього перепису населення 41,9% мешканців області вважають рідною російську мову, облрада вирішила визначити: на території області поряд з українською, як державною, поширеною є російська, як регіональна», — зазначається в рішенні.
Таким чином, Одещина стала першим регіоном в Українській державі, в якому російська отримала статус регіональної.

У ЛЬВОВІ ЧЕРЕЗ «МОВНИЙ ЗАКОН» ЗІБРАЛИ СТРАЙКОВИЙ КОМІТЕТ

8 серпня у Львові відбулося засідання Страйкового комітету з приводу підписання президентом України Віктором Януковичем закону «Про засади державної мовної політики».
Як повідомили УНІАН у прес-службі Львівської обласної організації ВО «Свобода», у засіданні взяли участь представники опозиційних політичних сил та громадських організацій. Йшлося про узгодження протестних дій опозиції.
За словами секретаря Львівського відділення Конгресу української інтелігенції Володимира Парубія, «це підписання можна трактувати як політичне шулерство, оскільки ще вчора В. Янукович радився з інтелігенцією, обіцяв, що закон буде доопрацьовано, ймовірно, до вересня, але вже наступного дня його підписав». Голова Львівської обласної організації ВО «Свобода» Ірина Сех запропонувала зробити всі публічні заходи, які відбуваються на території області, майданчиками для висловлення позиції громади Львівщини щодо підписання згаданого закону.
*    *    *
ТИМ ЧАСОМ...

Радник Президента України Ганна Герман вважає за необхідне збільшення в 2-3 рази бар’єру, необхідного для надання мові статусу регіональної, що передбачено в законі «Про засади державної мовної політики», який набрав чинності 10 серпня. Таку думку вона висловила в інтерв’ю радіостанції «Ехо Москви».
«Потрібно все-таки піднімати бар’єр. 20-30 відсотків. І це ті зміни в закон, про які ми говорили на зустрічі президента з інтелігенцією», — сказала Г. Герман.
Вона також зазначила, що ці зміни можуть бути прийняті.
На думку Г. Герман, «мовний» закон «поспішний, дуже сирий». «Він суперечить багатьом іншим нормативним актам і законам. Тому над ним треба працювати», — додала вона. Радник Президента особливо підкреслила, що в цей закон уже в вересні необхідно вносити суттєві зміни.

Інтерфакс-Україна

Ну що б, здавалося, закон...

Відбулася нарада з питань удосконалення законодавства щодо порядку застосування мов в Україні

У понеділок в Кабінеті Міністрів України під керівництвом Віце-прем’єр-міністра України – Міністра охорони здоров’я України Раїси Богатирьової було проведено нараду з питань удосконалення законодавства щодо порядку застосування мов в Україні, законодавчого забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя і на всій території держави. Нарада відбулася на виконання відповідного доручення Президента України Віктора Януковича, яким він ініціював створення робочої групи із залученням громадськості, відомих діячів освіти, науки та мистецтв, провідних фахівців із мовних питань для розробки та внесення системних пропозицій з удосконалення законодавства щодо порядку застосування мов в Україні.
На нараду були запрошені:
Президент України 1991 -1994 років Леонід Кравчук;
директор Інституту української мови НАН України Павло Гриценко;
письменник, голова Товариства зв’язків з українцями за межами України «Україна – Світ» Іван Драч;
поет-пісняр, народний артист України Андрій Демиденко;
генеральний директор-художній керівник Національного заслуженого академічного українського народного хору ім. Г. Верьовки Анатолій Авдієвський;
директор Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України Микола Жулинський;
директор Національного науково-дослідного інституту українознавства та всесвітньої історії Петро Кононенко;
голова Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т. Г. Шевченка Павло Мовчан;
письменник, поет, голова Українського фонду культури Борис Олійник;
генеральний директор Національного музею Тараса Шевченка Дмитро Стус;
письменниця Марія Ганцяк;
соліст Державного духового оркестру України Іван Попович;
мистецтвознавець, голова асоціації реставраторів Львівщини Лариса Разінкова;
ректор Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка Леонід Губерський;
професор кафедри архітектурного проектування Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури Лариса Скорик;
ректор Львівської національної музичної академії ім. М. В. Лисенка Ігор Пилатюк;
ректор Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури Андрій Чебикін;
Президент Національної академії педагогічних наук України Василь Кремень;
директор Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України Андрій Єрмолаєв;
радник Президента України – Керівник Головного управління з питань конституційно-правової модернізації Адміністрації Президента України Марина Ставнійчук;
радник Президента України - Керівник Головного управління з гуманітарних і суспільно-політичних питань Адміністрації Президента України Ганна Герман;
Міністр культури України Михайло Кулиняк;
перший заступник Міністра культури України Юрій Богуцький;
перший заступник Міністра юстиції України Інна Ємельянова;
заступник Міністра освіти і науки, молоді та спорту України Борис Жебровський;
заступник Міністра фінансів України Сергій Рибак;
директор Департаменту фінансів соціальної сфери Міністерства фінансів Олександр Шнипко;
заступник Голови Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України Віктор Івченко;
директор Департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури України Володимир Любчик;
заступник директора Департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури України Михайло Подюк;
начальник відділу Департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури України Володимир Дронь;
головний спеціаліст Департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури України Тетяна Гайдар;
головний спеціаліст Департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури України Майя Сичова;
заступник директора Департаменту, начальник Управління гуманітарного та інноваційного розвитку СКМУ Олександр Поспєлов;
завідувач сектору з питань реформування та розвитку гуманітарних галузей Департаменту фахової експертизи СКМУ Юрій Демедюк;
головний спеціаліст Управління гуманітарного та інноваційного розвитку СКМУ Тетяна Єфіменко;
головний спеціаліст Департаменту фахової експертизи СКМУ Олена Полонська;
народні депутати України Сергій Ківалов та Вадим Колесніченко.
Відбулося обговорення та затвердження методологічно-організаційних засад, на яких працюватиме робоча група, яку буде поділено на дві частини. Перша сконцентрується на розробці системних пропозицій з удосконалення законодавства щодо порядку застосування мов в Україні загалом та змін до Закону «Про засади державної мовної політики» зокрема. Друга працюватиме над проектом Державної програми всебічного розвитку і функціонування української мови.
Як зауважила Раїса Богатирьова, цей поділ є умовним, оскільки членів робочої групи об’єднує спільна мета. До того ж питання удосконалення «мовного» законодавства та питання розробки Державної програми функціонування української мови взаємопов’язані. Але, на думку Віце-прем’єр-міністра, таке розділення є необхідним організаційним кроком.
Учасники наради висловили готовність докласти максимальних зусиль для того, щоб в короткий термін, визначений Президентом України, розробити пропозиції, які б схвалили всі члени робочої групи. Як наголошувалося під час розмови, результатом роботи групи має стати зняття напруги в суспільстві, яку викликало прийняття Закону «Про засади державної мовної політики». Для більш ефективної роботи до діяльності групи було вирішено залучити широке коло фахівців з різних сфер – мовознавців, правників, культурологів та інших.
За словами Раїси Богатирьової, в кінцевому результаті робоча група має запропонувати шляхи стратегічного розвитку сучасного мовного законодавства, яке б збалансовано забезпечувало мовні потреби всіх громадян нашої держави без жодних утисків чиїхось прав та інтересів.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #33 за 17.08.2012 > Тема "З перших уст"