"Кримська Свiтлиця" > #33 за 17.08.2012 > Тема "Душі криниця"
#33 за 17.08.2012
ЗАПРОШУ╢МО ДО Б╤БЛ╤ОТЕКИ «КРИМСЬКО╥ СВ╤ТЛИЦ╤»!
Продовжу╓мо знайомити читач╕в з книгами ки╖вського видавництва «Книга Роду», нещодавно переданими для б╕бл╕отеки «Кримсько╖ св╕тлиц╕» «Холодноярською ╕н╕ц╕ативою». * * * Пов╕сть «Тарас Бульба» Миколи Гоголя (переклад з рос╕йсько╖ М. Садовського за ред. С. Вишенського, м. Ки╖в, «Книга Роду», 2008 р.) Хоча Микола Гоголь писав рос╕йською мовою, проте ментал╕тет письменника, тематика твор╕в дають нам ус╕ п╕дстави вважати його видатним явищем укра╖нсько╖ л╕тератури. ╤ справд╕, в пер╕од бездержавност╕ Укра╖ни Гоголь зум╕в створити ╕ показати св╕тов╕ ╖╖ привабливий геро╖ко-романтичний образ. Саме про безкомпром╕сну боротьбу укра╖нц╕в за свою незалежн╕сть йдеться в ╕сторико-романтичн╕й пов╕ст╕ «Тарас Бульба», яка вперше в одн╕й книжц╕ публ╕ку╓ться двома мовами — укра╖нською та мовою ориг╕налу. * * * Мемуари «З п╕снею через св╕т» О. Кошиця (м. Ки╖в, «Книга Роду», 2008 р.) Олександр Кошиць (1875 - 1944) — легендарний укра╖нський хоровий диригент, композитор та етнограф. Кр╕м того, в╕н автор надзвичайно ц╕кавих мемуар╕в про час, коли йому довелося жити й творити. «З п╕снею через св╕т» — розпов╕дь про турне Укра╖нсько╖ республ╕кансько╖ капели п╕д його кер╕вництвом, яке з ╕н╕ц╕ативи Симона Петлюри розпочалося 1919 року ╕ тривало протягом к╕лькох л╕т. Виступи капели в кра╖нах Зах╕дно╖ ╢вропи та на Американському континент╕ не лише принесли заслужену славу колективов╕ хору та його диригентов╕, а й через пропаганду укра╖нсько╖ п╕сн╕ знайомили св╕тову громадськ╕сть з культурою народу, що мешка╓ по обидва береги Дн╕пра. Волею обставин Кошиць став ем╕грантом, бо не захот╕в скн╕ти п╕д владою рос╕йсько-комун╕стичного режиму. Одначе, як св╕дчать його «Спогади» та ╖х лог╕чне продовження — щоденников╕ записи «З п╕снею через св╕т», духовно в╕н н╕коли не поривав з╕ сво╓ю Батьк╕вщиною. * * * «Записки жандарма» А. Спиридовича (м. Ки╖в, «Книга Роду», 2008 р., рос╕йською). У захоплюючому опов╕данн╕ кер╕вника ки╖всько╖ царсько╖ охранки йдеться про створення перших терористичних орган╕зац╕й в Рос╕йськ╕й ╕мпер╕╖, зокрема, в Укра╖н╕. Генерал А. Спиридович на достов╕рних фактах завдяки доносам та╓мних агент╕в, розкрива╓ механ╕зм створення «бойових орган╕зац╕й», а саме терористичних орган╕зац╕й парт╕й есер╕в, соц╕ал╕ст╕в-революц╕онер╕в, «Народно╖ вол╕», ╓врейсько╖ соц╕ал-демократично╖ робочо╖ парт╕╖ ╕ т. д. Вперше «Записки жандарма» були опубл╕кован╕ в Берл╕н╕ п╕сля революц╕╖ 1917 року. * * * Винниченко Володимир. «Поклади золота» (м. Ки╖в, «Книга Роду», 2008 р.) Рукопис роману «Поклади золота» пролежав у арх╕в╕ письменника ш╕стдесят рок╕в. Написаний упродовж 1926-1927 рр., тв╕р уперше побачив св╕т за кордоном 1988 року. Нин╕ окремою книжкою в╕н ╕де до читача ╕ в Укра╖н╕. В основу гостросюжетного роману покладено ╕дею символ╕чних поклад╕в золота в укра╖нських надрах та шалена гонитва за ними п╕сля 1917 року двох сил — комун╕стично╖ радянсько╖ влади в особ╕ чек╕ст╕в ╕ зах╕дно╓вропейського св╕ту в особ╕ члена французького парламенту.
П╕дготувала Любов СОВИК
(Продовження б╕бл╕отечно╖ рубрики — в наступних числах «Св╕тлиц╕»)
"Кримська Свiтлиця" > #33 за 17.08.2012 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10653
|