"Кримська Свiтлиця" > #34 за 24.08.2012 > Тема "Резонанс"
#34 за 24.08.2012
ЗАКОН У Д╤╥ — ДЕРЖАВНЕ П╤ДПРИ╢МСТВО БЕЗ ДЕРЖАВНО╥ МОВИ?
Точка зору
Парад м╕сцевих рад з оголошення рос╕йсько╖ мови рег╕ональною, б╕йки ╕ протистояння, що супроводжують цей процес – не ╓дин╕ результати впровадження нового закону «Про засади державно╖ мовно╖ пол╕тики». Автор цих рядк╕в уже в╕дчув його д╕ю у сво╖й робот╕ ╕ на соб╕. Заяви низки урядовц╕в, депутат╕в ╕ кримського прем’╓ра Анатол╕я Могильова про те, що укра╖нськ╕й мов╕ «н╕чого на загрожу╓», вже не теоретично, а направду виявилися, як м╕н╕мум, порожн╕ми пол╕тичними декларац╕ями. Загроза реально ╕сну╓ й ось цьому лише одне п╕дтвердження. Ще навесн╕ звернувся до прес-служби Державного акц╕онерного товариства «Чорноморнафтогаз» з проханням, щоб вони надсилали сво╖ прес-рел╕зи не лише рос╕йською мовою, але й укра╖нською. Звернув ╖хню увагу, що оф╕ц╕йний сайт державного п╕дпри╓мства не ма╓ укра╖номовно╖ верс╕╖. У прес-служб╕ поставилися з розум╕нням ╕ пооб╕цяли запустити укра╖номовне ╕нтернет-представництво «Чорноморнафтогазу» з 1 липня нин╕шнього року. За даними рос╕йсько╖ В╕к╕пед╕╖ (в укра╖нськ╕й стор╕ночка «Чорноморнафтогазу» - маленька ╕ застар╕ла), Державне акц╕онерне товариство «Чорноморнафтогаз» – складова частина паливно-енергетичного комплексу Укра╖ни та ╓дине п╕дпри╓мство в кра╖н╕, яке самост╕йно проводить розв╕дку, осво╓ння ╕ розробку родовищ нафти ╕ газу в укра╖нському сектор╕ Чорного та Азовського мор╕в, п╕дготовку вуглецево╖ сировини, ╖╖ транспортування ╕ збер╕гання. «Чорноморнафтогаз» одним з найб╕льших бюджетотворних п╕дпри╓мств в Укра╖н╕ ╕ найб╕льшим платником податк╕в у Криму. Пакет акц╕й «Чорноморнафтогазу» у повному обсяз╕ належить державн╕й компан╕╖ НАК «Нафтогаз Укра╖ни», тобто держав╕. На п╕дпри╓мств╕ працю╓ близько трьох з половиною тисяч людей. Причому, це не лише кримчани, але й жител╕ ╕нших рег╕он╕в Укра╖ни. За словами радника голови правл╕ння компан╕╖ Романа Ярем╕йчука, б╕льш╕сть фах╕вц╕в «Чорноморнафтогазу» – укра╖номовн╕ громадяни. Про те, чим живе ╕ як працю╓ флагман укра╖нсько╖ енергетики, ц╕каво знати не лише переважно рос╕йськомовним кримчанам, але ╕ншим сп╕вгромадянам. Тож, чому це державне п╕дпри╓мство поширю╓ про себе ╕нформац╕ю виключно рос╕йською мовою – не зрозум╕ло. Не дочекавшись наприк╕нц╕ липня об╕цяного укра╖номовного ╕нформац╕йного продукту «Чорноморнафтогазу», я зателефонував до його прес-служби. В╕дпов╕дь очевидно сп╕вроб╕тника державного п╕дпри╓мства, який п╕дняв слухавку, мене просто ошелешила, мовляв, хочеш – перекладай наш╕ тексти сам, а не хочеш, то й не пиши про нас взагал╕, об╕йдемось… Подумав, може й справд╕, я вимагаю неймов╕рного, це ж не ╕нститут мовознавства, тут працюють серйозн╕ чолов╕ки з мозолястими руками, що пахнуть нафтою ╕ морською водою ╕ розмовляють вони не завжди л╕тературною мовою? Та й, можливо, укра╖номовна ╕нформац╕я в╕д цього «г╕ганта нафто-газу-видобутку-переробки-транспортування-збер╕гання» потр╕бна лише мен╕? Але згадав про т╕ м╕льйони, що вид╕ляються «Чорноморнафтогазу» з бюджету, порадився з колегами – журнал╕стами м╕сцевих ╕ центральних мас-мед╕й, як╕ теж потребують укра╖номовно╖ ╕нформац╕╖ для роботи, заглянув до Конституц╕╖ ╕ вир╕шив звернутися до голови Правл╕ння Публ╕чного акц╕онерного товариства «Державне акц╕онерне товариство «Чорноморнафтогаз» Валер╕я Ясюка. Пояснив йому, що мен╕, як журнал╕сту, доводиться виконувати роботу його п╕длеглих з перекладу специф╕чного тексту з╕ спец╕альними профес╕йними терм╕нами. Це не лише примушу╓ докладати певн╕ додатков╕ зусилля, що зб╕льшу╓ варт╕сть мо╓╖ роботи, але ╕ витрачати час, що робить передумови для програшу в конкуренц╕╖ з ╕ншими журнал╕стами, як╕ працюють на рос╕йськомовн╕ засоби масово╖ ╕нформац╕╖. Наголошував саме на економ╕чних причинах мого звернення, розраховуючи, що, як економ╕ст, кер╕вник «Чорноморнафтогазу» мене зрозум╕╓. Апелював ╕ до громадських почутт╕в голови Правл╕ння, зазначаючи, що укра╖нська мова все ж ╓ державною, а власником цього п╕дпри╓мства ╓ держава. ╤ до правосв╕домост╕ кер╕вника, нагадуючи, що в╕дмова в укра╖номовн╕й ╕нформац╕╖ укра╖номовним громадянам — це дискрим╕нац╕я за мовною ознакою, що прямо заборонено Конституц╕╓ю ╕ Крим╕нальним кодексом Укра╖ни. В╕дпов╕дь з «Чорноморнафтогазу» прийшла уже п╕сля того, як Президент п╕дписав закон «Про засади державно╖ мовно╖ пол╕тики» ╕ в╕н набув чинност╕. Виконувач обов’язки голови Правл╕ння на прохання надавати ╕нформац╕ю укра╖нською мовою прямо не в╕дмовив, але зазначив, що законом «Про засади державно╖ мовно╖ пол╕тики» ч╕тко визначен╕ випадки, коли використання державно╖ мови ╓ обов’язковим. Але це не стосу╓ться «Чорноморнафтогазу», бо цей закон дозволя╓ державним п╕дпри╓мствам, установам та орган╕зац╕ям в економ╕чн╕й ╕ соц╕альн╕й д╕яльност╕ «в╕льно» використовувати рос╕йську та ╕нш╕ рег╕ональн╕ мови або мови меншин. Зрештою, ╕ я не проти, щоб «Чорноморнафтогаз» «в╕льно використовував» рос╕йську чи ╕нш╕ мови, в тому числ╕ англ╕йську або китайську. Я лише звертався до кер╕вник╕в державного п╕дпри╓мства з дещо на╖вним, як на нин╕шн╕ часи, проханням надати мен╕ те, що я вважав сво╖м конституц╕йним правом — ╕нформац╕ю р╕дною мовою, яка поки що, як би комусь не хот╕лося, ╓ державною. Разом з тим, у лист╕, який я отримав з «Чорноморнафтогазу» мовиться, що до к╕нця «поточного року Товариством заплановано перех╕д на двомовний формат роботи прес-служби з веденням корпоративного сайту як на рос╕йськ╕й, так ╕ на укра╖нськ╕й мов╕» (так в ориг╕нал╕). Не знаю, чи в╕рити цьому, бо об╕цянка щодо укра╖номовно╖ верс╕╖ сайту до 1 липня так ╕ залишилася об╕цянкою. Та й до вказаного терм╕ну — ще майже п’ять м╕сяц╕в, а це означа╓, що мен╕ та ╕ншим журнал╕стам укра╖номовних мас-мед╕й доведеться робити те, на що, схоже, не здатн╕ штатн╕ прац╕вники прес-служби державного п╕дпри╓мства. Нам доведеться самим перекладати специф╕чн╕ тексти з╕ спец╕альними профес╕йними терм╕нами, докладаючи додаткових зусиль ╕ витрачаючи додатковий час. ╤ це вим╕рю╓ться не лише в к╕локалор╕ях ╕ хвилинах, але ╕ в гривнях. «Чорноморнафтогаз» – потужне ╕ неб╕дне п╕дпри╓мство. Якщо його кер╕вники проводять таку кадрову пол╕тику, що прац╕вники, як╕ в╕дпов╕дають за зв’язки з громадськ╕стю, не волод╕ють державною мовою, то п╕дпри╓мство ма╓ наймати перекладач╕в. Або ж компенсувати затрати ╕ втрати журнал╕стам. В усякому випадку низка кримських юрист╕в уже запропонували сво╖ послуги для майбутн╕х судових позов╕в. Так що — дал╕ буде.
Володимир ПРИТУЛА
"Кримська Свiтлиця" > #34 за 24.08.2012 > Тема "Резонанс"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10665
|