Версiя для друку Обговорити в форумi

Цьогорічна церемонія мовчазного покладання квітів до пам’ятника Тарасу Шевченку в Севастополі у рамках відзначення Дня незалежності України характеризувалась практичною відсутністю перших осіб місцевої влади. Нагадаю, ця німа недемократична традиція була започаткована владою ще 2008 року і замінила виступи представників адміністрації, міськради, військовиків і громадськості під час найбільшого свята держави.
Треба зауважити, що і державних чиновників, які шанують Українську державу, помічено було не так вже й багато. Натомість десятки тисяч севастопольців користуються державними грошима, пільгами та отримують чималі пенсії.
Не було на урочистостях жодного з кандидатів у депутати Верховної Ради України, де, в разі їхньої перемоги, вони змушені будуть складати присягу на вірність Українському народу. Щоправда, пряме порушення її ніяким чином поки що не каралось.
Ритуал відзначення найбільшого свята держави здеградував. Єдина радість для українців і тих, хто відчуває себе громадянами нашої держави, – те, як гарно й урочисто матроси почесної варти пройшли під марш Військово-Морських сил ЗС України.
Потім було нетривале спілкування з пресою. На пряме запитання вашого кореспондента про термін закінчення будівництва української школи-колегіуму заступник голови СМДА Сергій Савенков дав правдиву і рішучу відповідь: «Будівництво школи-колегіуму стоїть на першому місці». Тим часом вартість будівництва вже перевищила початкову втричі і перетнула позначку в 100 мільйонів гривень. Очевидно, що цей факт є гарним прикладом і безгосподарності, і українофобії одночасно.
Відомий політолог Ігор Лосєв зауважив, що йдеться про чергову ритуальну подію в Севастополі. Звісно, що кожну річницю Незалежності бажано святкувати з кращим настроєм. А сьогодні він відверто поганий. Йдеться про «подарунок», який зробила влада до Дня незалежності у вигляді закону про засади мовної політики. Ця новітня валуєвщина є ударом по єдності нації і по єдності держави і провокацією громадянської війни. Ми вже спостерігаємо парад імплементацій регіональної мови кількома обласними радами. Одночасно ради західних областей вирішують, що цей закон на їхніх теренах діяти не буде. Так починалося в Югославії, в Придністров’ї, в Абхазії, Південній Осетії… Тому можна сказати, що у нас сьогодні свято «зі сльозами на очах».
Мирослав Мамчак зауважив, що з міської державної адміністрації на свято не кликали. Українська громада Севастополя хотіла б, аби Україна в нашому місті відчувалась як держава. На жаль, Україна повною мірою до Севастополя ще не дійшла. Місцева влада більше проштовхує у місто «русскій мір». Засмутив і День флоту, який відзначався за російським сценарієм.
Після того, як відійшла офіційна хвиля, біля пам’ятника вишикувались нечисленні представники української громадськості з прапорами – державними і партійними. «Мітинг опозиційних сил відкрито», – у мегафон оголосив Володимир Проценко.
Коротко виступили представники ВО «Батьківщина», Конгресу українців Севастополя, «Нашої України», ВО «Свобода». Закликали до єдності. «Хоч опозиційно всі об’єдналися, але нас мало», – чесно визнав один із промовців.
Гаряче привітав присутніх зі святом голова Севастопольської громадської організації «Всеукраїнське братство ОУН-УПА» Іван Подільник. До речі, нещодавно відбулась презентація його книги «…I знову хмари потемнiли».
Щемливу пісню про українську мову виконав народний хор «Просвіта» з Червонограда Львівської області:
Відродися, повернися, рідна мово!
Йду до тебе, йду до тебе на розмову,
Я тебе прославлю в світі голосочком,
Ой розвийся, рідна мово, колосочком.
Продекламував вірша хмельницький поет, член Конгресу літераторів України Володимир Ярчук.
Ольга Бабська, керівник хору, який має в репертуарі більше двох сотень пісень і всьоме до Севастополя «прилітає на крилах пісні» для участі у фестивалі «Моя співоча Україна», що його організовує Тамара Маслова, висловила свою думку про організацію свята: «Головне, щоб свято було в душі. Не сказати жодного слова, а принести до пам’ятника лише революційну гвоздику, не достатньо. Треба хоч коротко, але привітати людей».
У місті відбулися святкові заходи — концерт на майдані Нахімова та салют.
На сцені Приморського бульвару «Мушля» (російською «Ракушка») пролунали пісні учасників триденного фестивалю «Моя співоча Україна». Проходить він за фінансової підтримки Партії регіонів, а головою його організаційного комітету є вищезгаданий ведучий опозиційного мітингу Володимир Проценко. Подаю також знімок афіші фестивалю для того, щоб читачі побачили, якого рівня в оволодінні державною мовою в Севастополі досягли її автори.

Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ

На фото автора: виступає народний хор «Просвіта» з Червонограда.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #35 за 31.08.2012 > Тема "Резонанс"