Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2943)
З потоку життя (6133)
Душі криниця (3379)
Українці мої... (1445)
Резонанс (1466)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1649)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«ЩО ЦАРЕВ╤ МОСКОВСЬКОМУ КОНЯ НАПО╥ЛА…»
Хто ще не бачив – перехрест╕ться ╕ не в╕рте очам сво╖м! Бо справжн╕ УКРА╥НЦ╤ Криму до...


ПРОГРАШ В ╤НФОРМАЦ╤ЙН╤Й В╤ЙН╤. КОМУ ЗАВДЯЧУ╢МО?
Оск╕льки заява пана головного прокурора Краю, та ще й на такому поважному форум╕, то не...


ГОЛА СЕРЕД ВОВК╤В
для того, аби укра╖нський уряд наважився на щось под╕бне, в╕н мав би бути д╕йсно нац╕ональним...


Г╤ДН╤СТЬ
Безперечно, зловорожа агрес╕я, загарбання Криму (за сприятливих обставин ╕ велико╖ частини...


КРИМСЬКА ОС╤НЬ
Список можна продовжувати, бо насправд╕, все що було об╕цяно мешканцям Нових Кримських Васюк╕в в...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #37 за 14.09.2012 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#37 за 14.09.2012
«НЕВЖЕ ТАК╤ МИ ЗРОДУ БЕЗПОРАДН╤, ЩО В╤ДС╤Ч НЕ ДАМО П╤ДСТУПН╤Й ЗРАД╤?»

Ялтинець Петро Миколайович Москаленко був колись нашим регулярним гостем. Познайомили мене з ним як ╕з правозахисником, бо представляв в╕н Всеукра╖нський ком╕тет захисту прав людини, що був в╕дгалуженням Всесв╕тнього ╕з центром у Лондон╕. Та якщо на початку тисячол╕ття правозахисник був ще дуже авторитетною людиною (в пам’ят╕ одразу ж виникали ╕мена Андр╕я Сахарова, Петра Григоренка, Валер╕╖ Новодворсько╖), то тепер слово це щонайперше асоц╕ю╓ться ╕з якоюсь майже оголеною фем╕н╕сткою, що в м╕л╕цейських об╕ймах сучить ногами ╕ давиться неоковирною лайкою та матами. А люди н╕бито й задоволен╕: «Добре, що хоч так. Бо х╕ба ж по-╕ншому можна?» Телефони правозахисних орган╕зац╕й якось поступово зникли ╕з мо╖х блокнот╕в, бо – замовкли. Та ╕ сам Петро Миколайович з╕знався, що припинив свою д╕яльн╕сть ще у 2002 роц╕ – на той час мав конфл╕кти, дов╕давшись, що його колеги беруть за послуги долари тисячами, хоча допомога мусить бути безкоштовною. ╤ у самого опустилися руки.
Тим не менше, до ц╕╓╖ теми Петро Миколайович не збайдуж╕в. В╕н п╕дготував книгу власних переклад╕в з англ╕йсько╖ «М╕жнародна амн╕ст╕я. Анал╕з стану щодо прав людини в кра╖нах св╕ту». А також видав книгу, присвячену стану прав людини в Укра╖н╕. Спод╕ваюся, невдовз╕ ми зможемо розпов╕сти про ц╕ видання нашим читачам детально. Вийшла друком також зб╕рка поез╕й Петра Москаленка «Ялтинськ╕ контрасти» укра╖нською мовою, хоча за наших минулих зустр╕чей, пам’ята╓ться, в╕н послуговувався лише рос╕йською.
Але з часом, як показу╓ життя, все наносне, тимчасове в╕дл╕та╓ в╕д людини, як полова. ╤ залишаються материнська мова та р╕дна земля. А р╕дна для Петра Москаленка вона таки не в Криму, а на Полтавщин╕, де у Миргородському район╕ ╓ село Будак╕вка. ╤ через багато рок╕в Петро Миколайович раптом усв╕домив: для нього конче важливо не т╕льки щонайчаст╕ше ходити по ц╕й земл╕, але й докопатися до ╖╖ ╕стор╕╖, д╕знатися про дол╕ селян, як╕ поливали колись ╖╖ потом ╕ кров’ю, про тих, хто пройшов через розкуркулення, ╕ тих, хто с╕яв тут щось розумне, добре, в╕чне, ╕ треба подбати, щоб сходи ц╕ не затоптали. С╕яв його ╕ сам Петро Москаленко, бо був учителем, дипломованим викладачем з англ╕йсько╖ мови. Щоправда, спочатку, при╖хавши до Криму, викладав укра╖нську – бо таких фах╕вц╕в було обмаль. А ╖х обмаль ╕ зараз, хоча вже не одне покол╕ння ма╓ повноц╕нну укра╖номовну осв╕ту. Бо йдеться не про тих, для кого  слово – просто зас╕б висловити ту чи ╕ншу думку, а про тих, для кого воно д╕йсно под╕бне г╕рко-солодк╕й калинов╕й ягод╕, яку, зда╓ться, смаку╓ш ус╕м сво╖м ╓ством. ╤ тим б╕льше в н╕й в╕дт╕нк╕в смаку ╕ аромат╕в, чим довше бродила вона, под╕бно марочному вину, але не у темних п╕двалах, а прямо п╕д серцем. Тож вживати р╕дну мову для Петра Миколайовича сьогодн╕ — ╕ потреба, ╕ задоволення.
Наводимо два в╕рш╕, як╕ в╕н запропонував редакц╕╖.

Н╤ЗАЩО

Забрати в укра╖нц╕в хочуть все:
Вже забирають й мову.
Закон той мовний – що в╕н нам несе?
Загарбник╕в лукавих змову.
Бо що оч╕кувать усл╕д за ним?
Державну другу – з нею «краще».
Скажу на це запроданцям отим:
Не мр╕йте, не погодимось н╕защо!

ПАМ’ЯТЬ
 (Б╕ля мемор╕алу жертвам Голодомору в Ки╓в╕)

Згадались тут Оксанин╕ слова,
А пам’ять дал╕, дал╕ повела…
Невже так╕ ми зроду безпорадн╕,
Що в╕дс╕ч не дамо п╕дступн╕й зрад╕?
╤де орда по р╕дн╕й нам земл╕,
Ховаються обличчя за щитами.
╤ що ╖м наш╕ бол╕ ╕ жал╕,
Що поле з дерев’яними хрестами?
Тут рвуться ╕з невол╕ журавл╕,
╤ д╕вчинка завмерла з колосками…
Вже кон╕ зайд п’ють воду ╕з Дн╕пра,
В Криму шанують Катерину ╕ Петра…

Сп╕лкувалася Т. СОЛОВЕЙ

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #37 за 14.09.2012 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10758

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков