Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3047)
З потоку життя (6251)
Душі криниця (3440)
Українці мої... (1453)
Резонанс (1480)
Урок української (987)
"Білі плями" історії (1660)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У РОС╤╥ ВИДАЛИ П╤ДРУЧНИК, ЩО РОЗПАЛЮ╢ НЕНАВИСТЬ ДО КРИМСЬКИХ ТАТАР
Окупанти видали п╕дручник "╤стор╕я Криму", в якому повторюються радянськ╕ тези про те, що...


У МЕДЖЛ╤С╤ РОЗПОВ╤ЛИ ПРО СЕРЙОЗНУ ПРОБЛЕМУ ОКУПАНТ╤В В КРИМУ
В анексованому Криму гостро в╕дчува╓ться в╕дсутн╕сть питно╖ води з Дн╕пра, проте п╕вострову не...


ОПИТУВАННЯ: У ДРУГОМУ ТУР╤ ВИБОР╤В ПОРОШЕНКО ПРОГРА╢ МАЙЖЕ УС╤М ГОЛОВНИМ КОНКУРЕНТАМ
Про це св╕дчать результати соцопитування, проведеного орган╕зац╕╓ю «Соц╕опол╕с» з 8...


СПЕЦСЛУЖБИ РФ ПЛАНУВАЛИ АТАКИ НА ХРАМИ ТА ВБИВСТВА СВЯЩЕНИК╤В УПЦ МП
Про це сказав у понед╕лок на бриф╕нгу голова СБУ Василь Грицак


РОС╤Я НА ОЧАХ У ВСЬОГО СВ╤ТУ ВИТ╤СНЯ╢ КРИМСЬКИХ ТАТАР З╤ СВО╢╥ ЗЕМЛ╤
Посилюючи репрес╕╖ проти кримських татар, Рос╕я ма╓ на мет╕ змусити ╖х залишити Крим.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #37 за 14.09.2012 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#37 за 14.09.2012
ЩОБ П╤ЗНАТИ Й УСВ╤ДОМИТИ...

У Дубенському замку зародилася ╕дея створити експозиц╕ю... тортур. Звичайно ж, не для того, щоб полякати люд, а щоб через реальн╕ й страх╕тлив╕ для людства предмети п╕знати й усв╕домити сутн╕сть ╕сторично╖ минувшини.
Нараз╕ довгооч╕кувана под╕я в╕дбулася — Державний ╕сторико-культурний запов╕дник м╕ста Дубно зустр╕в у власн╕й музейн╕й кат╕вн╕ перших в╕дв╕дувач╕в. Ус╕ вони, на щастя, вийшли зв╕дт╕ля живими-здоровими, але ╖хн╕ емоц╕╖ в╕д побаченого просто зашкалювали…
На ц╕й виставц╕ «╤стор╕я тортур та покарань» представлено дибу, палю, ганебний стовп, ст╕лець Мойсея, верстат для розтягування т╕ла ╕, звичайно ж, сумнозв╕сну г╕льйотину. Усе це — точн╕ коп╕╖ колишн╕х знущальних знарядь. Зробили ╖х фах╕вц╕ запов╕дника: ковал╕ та столяри. В основ╕ вироб╕в — креслення, знайден╕ в б╕бл╕отеках, арх╕вах. А науков╕ прац╕вники запов╕дника доповнили предмети експозиц╕╖ ╕сторичним матер╕алом.
— Ми не пропагу╓мо насилля, — розпов╕да╓ науковий прац╕вник в╕дд╕лу охорони пам’яток Державного ╕сторико-культурного запов╕дника м╕ста Дубно Натал╕я ╤ванова, — навпаки, побачене та почуте ма╓ спонукати людей до роздум╕в, осмислення ╕стор╕╖ та милосердя...
(«Слово Просв╕ти», 5.09.2012 р.)
*   *   *
Укра╖нська платформа «Собор» на акц╕╖ в Ки╓в╕ показала, що отримали б депутати, урядовц╕ та ╕н., якби вони ко╖ли сво╖ справи на територ╕╖ Вольностей В╕йська Запорозького (Запорозько╖ С╕ч╕).
Ф╕гуру з табличками на ши╖ «Депутат» ╕ «Я крав у товариства» було зг╕дно з╕ стародавн╕м с╕човим звича╓м побито буковими киями. Участь взяли вс╕ бажаюч╕, у тому числ╕ журнал╕сти.
Як в╕домо, найпоширен╕шим покаранням за тяжк╕ злочини на Запорозьк╕й С╕ч╕ було забивання буковими киями. Такою карою на С╕ч╕, зокрема, карали за розкрадання бюджетних кошт╕в (тод╕ це називалося крад╕жкою з в╕йськово╖ скарбниц╕), а також за рейдерство або незаконний податковий тиск – (у С╕чов╕й юстиц╕╖ це називалося «пограбування купц╕в»).
Бути прикутим до ганебного стовпа було великою ганьбою в середовищ╕, де г╕дн╕сть ╕ честь були понад усе. Поруч клали в’язанку ки╖в. Кожен козак, проходячи повз стовп, випивши коряк гор╕лки чи меду, повинен був взяти з в’язанки кий та вдарити злочинця, приказуючи: «От тоб╕, вражий сину, щоб ти не крав». Майно покараного передавалося усьому товариству. Якщо хтось, на думку товариства, не сильно бив, того самого приковували поруч.
Увесь цей обряд у деталях був в╕дтворений волонтерами в козацькому одяз╕. Як заявив перед екзекуц╕╓ю письменник Дмитро Капранов, ус╕, хто прийде до наступно╖ Верховно╖ Ради, мають зрозум╕ти попередження. За його словами, «поки таке покарання – лише символ╕чний акт, ╕ чи стане в╕н реальним, залежить в╕д пол╕тик╕в. Сам╕ ╖хн╕ д╕╖ можуть довести до того. Будь-як╕й брехн╕, будь-якому злод╕йству ╓ межа». На думку Дмитра Капранова, «може статися так, що в Укра╖ну повернуться традиц╕╖ В╕йська Запорозького, ╕ злод╕╖в та казнокрад╕в тод╕ не врятують н╕ паркани, н╕ м╕л╕ц╕онери».
Як стверджу╓ ╕сторик Олександр Пал╕й, в Укра╖н╕ традиц╕йно покарання були значно гуманн╕ш╕, н╕ж у сус╕дн╕х кра╖нах. За його словами, у той час, як Сх╕д ╕ Зах╕д вправлялися у стратах, ки╖вський князь Володимир Мономах написав: «Н╕ правого, н╕ винного не карайте смертю, не губ╕ть душ╕ християнсько╖». На С╕ч╕ була особлив╕сть: т╕лесно карали переважно за майнов╕, економ╕чн╕ провини, а на смерть – лише за тяжк╕ злочини проти особи та проти громади. Прим╕ром, «мажору» за т╕лесн╕ ушкодження, завдан╕ з необережност╕ «св╕тив» би перелам ноги, або, якщо потерп╕лому завдано значну т╕лесну шкоду, то одночасно руки й ноги. За крад╕жку в приватно╖ особи винн╕ були б прикут╕ ланцюгом за шию до лафета гармати, доки хтось не змилу╓ться ╕ не викупить злочинця за суму, що задовольнила б потерп╕лого.
Проте, як зазнача╓ О. Пал╕й, кари в Укра╖н╕ були не ст╕льки помстою, ск╕льки засобом попередження злочин╕в: «Захищаючись в╕д розкладання товариства злочинн╕стю, корупц╕╓ю тощо, козаки мусили згадувати не лише про злочинця, але й про громаду, на яку в╕н заз╕хнув». За словами ╕сторика, на в╕дм╕ну в╕д багатьох ╕нших народ╕в, до в╕дновлення справедливост╕ на С╕ч╕ було причетне все товариство.
www.ukrplat.org.ua

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #37 за 14.09.2012 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10769

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков