Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4448)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4122)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2118)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1846)
Крим - наш дім (1041)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (317)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (205)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
НА ЗАХИСТ╤ НАШО╥ СТОЛИЦ╤
Виставка висв╕тлю╓ знаков╕ под╕╖ во╓нно╖ ╕стор╕╖ Ки╓ва…


╤СТОР╤Я УКРА╥НИ В╤Д МАМОНТ╤В ДО СЬОГОДЕННЯ У 501 ФАКТ╤
Не вс╕м цим фактам знайшлося м╕сце у шк╕льних п╕дручниках, але саме завдяки ╖м ╕стор╕я ста╓ живою...


ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
Тож за яку Укра╖ну? Вкотре перекону╓мося, що питання, як╕ ставив Дмитро Донцов, сьогодн╕ ╓...


ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
╤сторична пам'ять – головний феномен в╕дтворення ╕стор╕╖ сусп╕льства, кра╖ни, нац╕╖…


ОДЕСЬК╤ ДРУЗ╤ Т.Г. ШЕВЧЕНКА
В Одес╕ на той час мешкали друз╕ Тараса Григоровича, з якими в╕н п╕дтримував пост╕йний...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #38 за 21.09.2012 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#38 за 21.09.2012
ПРО РОЗМОВИ НЕСЕРЙОЗН╤ ╤ ПРОВОКАТИВН╤

Кримський Майдан

Останн╕м часом в Укра╖н╕ з’явилось чимало псевдо╕сторичних публ╕кац╕й та ненаукових заяв на тему укра╖нсько╖ ╕стор╕╖, як╕ зводяться до переб╕льшення рол╕ рос╕йських завоювань XVIII-XIX ст. на теренах сучасно╖ Укра╖ни, ╕ через це публ╕катори вимагають особливо╖ вдячност╕ в╕д Укра╖ни за те, що вона отримала ц╕ територ╕╖.
Очевидно, що це пов’язано з елементарним нев╕глаством у ╕сторичн╕й царин╕. Р╕ч в т╕м, що територ╕╖ практично вс╕х держав св╕ту формувались протягом значного пер╕оду ╕ жодна держава ╕з сучасною територ╕╓ю пол╕тично не народжувалась.
Скаж╕мо, нин╕шня територ╕я Франц╕╖ ма╓ дуже мало сп╕льного з територ╕╓ю Франц╕╖ XV чи XVI стол╕ть — це ╕сторичний процес. Зрештою, якщо ми подивимось на карту Рос╕╖, скаж╕мо, XV стол╕ття, то побачимо незначну територ╕ю на п╕вн╕чному сход╕ ╢вропи. ╤ таких приклад╕в сотн╕.
Таким чином, якщо докоряти Укра╖н╕, що вона щось там успадкувала, то це саме можна робити стосовно будь-яко╖ ╕ншо╖ держави. Неправильно стверджувати, що африканськ╕ кра╖ни мають бути безмежно вдячн╕ Британськ╕й чи Французьк╕й ╕мпер╕╖ за те, що вони комусь «прир╕зали» територ╕╖ ╕нших племен. Коли захоплювалися територ╕╖, то ╕мпер╕╖ зовс╕м не зважали на ╕сторичн╕ обставини, ╕сторичне розселення р╕зних народ╕в тощо. Часто-густо вони м╕ж собою просто д╕лились загарбаним на географ╕чн╕й карт╕, з допомогою л╕н╕йки проводячи штучн╕ кордони. Тому важко сказати, про яку вдячн╕сть тут можна говорити.
Тим б╕льше, Укра╖на отримала нин╕шн╕ кордони, як╕ далеко не зб╕гаються з ╖╖ етн╕чними кордонами, себто з кордонами розселення укра╖нського етносу. Для прикладу — в 1924 роц╕ було проведено нац╕онально-територ╕альне розмежування м╕ж РРФСР ╕ УРСР, яке зд╕йснював б╕лоруський парт╕йний чиновник Черв’яков. Було заявлено, що цей адм╕н╕стративний под╕л буде проводитись за етн╕чною ознакою: де прожива╓ б╕льш╕сть рос╕ян — т╕ територ╕╖ в╕д╕йдуть до Рос╕╖, ╕ навпаки. Отже, спочатку треба було з’ясувати, хто живе в населеному пункт╕. ╤ часто рос╕йськ╕ чек╕сти робили це дуже просто — вони заходили  в хату до укра╖нського селянина ╕, поклавши на ст╕л маузер, задушевно запитували: «Ты — русский человек али петлюровец?». ╤ не кожен наважувався визнати, що в╕н — петлюр╕вець, тобто укра╖нець.
Саме таким волюнтаристським чином дуже багато район╕в нин╕шньо╖ Курсько╖, Воронезько╖, Б╕лгородсько╖, Брянсько╖ областей, де укра╖нц╕ становили до 90% населення, в╕д╕йшли до Рос╕йсько╖ Федерац╕╖. Ц╕л╕ м╕ста, так╕, як Таганрог ╕ Шахти, до 2 червня 1924 року входили до складу Укра╖нсько╖ республ╕ки, але р╕шенням центральних парт╕йних орган╕в уся Таганрозька округа була передана Рос╕╖ — без будь-яких референдум╕в чи опитувань. Укра╖на втратила тод╕ 70 тисяч квадратних к╕лометр╕в територ╕╖ з переважно укра╖нським населенням.
╤ тому дивно, коли сьогодн╕ доводиться чути «плач» про передачу Криму в 1954 роц╕.
Спрацьову╓ специф╕чна лог╕ка, коли кажуть: «От якби не Стал╕н, то Укра╖на не мала б Галичини, Волин╕, Буковини, Закарпаття ╕ т. д.». Але ж у такому випадку можна стверджувати й ╕нше: якби не Радянська Рос╕я, то Укра╖нська Народна Республ╕ка не була б знищена в 1920 роц╕.
Важливо ╕ те, що п╕д час ус╕х цих перетворень Укра╖на втратила чимало сво╖х етн╕чних територ╕й на заход╕, скаж╕мо, Лемк╕вщину, П╕дсяння, П╕дляшшя, Пряш╕вщину, м╕ста Холм та Перемишль. Ц╕ територ╕╖ радянським урядом були просто подарован╕ кра╖нам так звано╖ народно╖ демократ╕╖. Н╕хто не зважав на ╕нтереси укра╖нц╕в.
Тому треба сказати, що  розмови про те, що хтось щось подарував, ╓ провокац╕йними ╕ в╕дверто знущальними для Укра╖ни. Н╕хто н╕чого не дарував. Вс╕ т╕ територ╕╖, як╕ Укра╖на сьогодн╕ ма╓, були територ╕ями найдавн╕шого розселення укра╖нського етносу. Чужих територ╕й Укра╖на не отримала.
З приводу того, що н╕бито Катерина ╤╤ щось зробила для Укра╖ни, коли вона захоплювала ц╕ територ╕╖, то про благо укра╖нц╕в вона аж н╕як не дбала ╕ не думала. Вона робила це для Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖.
Якби СРСР захопив у 1940 роц╕ Ф╕нлянд╕ю, то, можливо, що до складу «Радянсько╖ республ╕ки Ф╕нлянд╕я» ув╕йшла б територ╕я Карел╕╖. ╤ ц╕лком можливо, що в 1991 роц╕ Ф╕нлянд╕я очолила б боротьбу радянських республ╕к за вих╕д з╕ складу СРСР ╕ вийшла б разом з Карел╕╓ю.  Рос╕я мала б так╕ сам╕ проблеми ╕з транспортним сполученням з Мурманськом, як ╕ з Кал╕н╕нградом.
Отже, вс╕ ц╕ розмови ╓ абсолютно несерйозними, провокац╕йними. Коли вимагають в╕д колишнього колон╕ального народу, щоб в╕н дякував сво╖м колон╕заторам, то нехай ╕нд╕йц╕ дякують Велик╕й Британ╕╖ чи Алжир — Франц╕╖. Але чомусь н╕хто так не робить, ╕ тому й укра╖нц╕ теж не мають жодних п╕дстав «дякувати».

╤гор ЛОС╢В,
пол╕толог

ТИМ ЧАСОМ...

За пов╕домленням прес-служби Севастопольсько╖ м╕сько╖ державно╖ адм╕н╕страц╕╖, у вересн╕ в╕дбулася зустр╕ч ╖╖ голови Володимира Яцуби з директором ╤нституту кра╖н СНД Костянтином Затул╕ним з нагоди пам’ятних заход╕в, присвячених 225-р╕ччю подорож╕ Катерини II в Севастополь ╕ Крим.
Як в╕домо, основн╕ пропагандистськ╕ заходи з ╕н╕ц╕ативи колишньо╖ персони non grata в Укра╖н╕ п. Затул╕на в╕дбулись ще в середин╕ липня цього року. Тод╕ ж до пам’ятника Катерин╕ ╤╤ в Севастопол╕ учасниками конференц╕╖, яка пройшла в найдорожчому готел╕ м╕ста, були покладен╕ кв╕ти.
Костянтин Затул╕н зг╕дно з  постулатами в╕домого пропагандиста ХХ стол╕ття вчергове повторив, що Катерина ╤╤ сьогодн╕ — не менший нац╕ональний герой для Укра╖ни, н╕ж Ярослав Мудрий, Володимир Великий, Богдан Хмельницький. За його словами, як м╕н╕мум третину сучасно╖ територ╕╖ Укра╖ни успадковано в╕д завоювань час╕в катерининсько╖ епохи.

 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #38 за 21.09.2012 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10785

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков