Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2113)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРОКИНУВСЯ ВОДЯНИК
Наш╕ традиц╕╖


САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #39 за 28.09.2012 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#39 за 28.09.2012
БУКЕТ КВ╤Т╤В ╤З ХVII СТОЛ╤ТТЯ

Люди в╕дкрили телескоп ╕ почали дивитися на з╕рки, в╕дкрили м╕кроскоп – подивилися всередину предмет╕в. Ц╕ дв╕ функц╕╖ – споглядання зверху ╕ зсередини предмет╕в по╓днуються в образотворчому мистецтв╕. Т╕льки зрозум╕ти ╖х глядачев╕ з першого погляду без спец╕ально╖ п╕дготовки неможливо. Це означа╓, що ╕ сприймання самого твору мистецтва теж утруднене.
Щоб прост╕ основи створення живописних полотен були до к╕нця зрозум╕л╕ в╕дв╕дувачам виставок, С╕мферопольський художн╕й музей сп╕льно з Курською державною картинною галере╓ю ╕м. О. Дейнеки розпочав реал╕зац╕ю культурно-осв╕тньо╖ програми «Як створю╓ться картина». Вона передбача╓ проведення сер╕╖ тематичних експозиц╕й ╕ створення циклу ф╕льм╕в, присвячених техн╕ц╕ та технолог╕╖ р╕зних вид╕в образотворчого мистецтва.
Перша з ц╕╓╖ сер╕╖ виставка «Анатом╕я живопису» дала прив╕д поговорити про жанр натюрморту та його символ╕ку. В англ╕йськ╕й та голландськ╕й мовах назва жанру буквально означа╓ «тихе життя». Зображен╕ реч╕, вт╕м, здатн╕ передати багато ╕ гучних подробиць про спос╕б життя людей та стиль мистецтва певно╖ епохи. У натюрморт╕, як у жодному ╕ншому жанр╕, використову╓ться мова символ╕в, ╕накомовност╕ та алегор╕╖, в╕д чого букет у ваз╕, наприклад, сприйма╓ться не лише красивим абстрактним об’╓ктом, а й проводиться паралель з б╕блейською легендою про те, що «життя людини под╕бне до кв╕тки», а безладдя на неприбраному стол╕ ╓ знаком душевного розладу.
Класичний розвиток натюрморту розпочався в голландському живопис╕ ХV╤╤ стол╕ття. Величезна к╕льк╕сть моряк╕в, рибалок, людей ╕нших профес╕й ╕ занять у в╕льний час брала в руки ол╕вець чи пензель з аквареллю. А в техн╕ц╕ багатошарового ол╕йного живопису н╕дерландськ╕ майстри не мали соб╕ р╕вних. У деяких центрах Голланд╕╖ складаються специф╕чн╕ р╕зновиди натюрморт╕в. У Харлем╕ створюються розк╕шн╕ «десерти» ╕з золотим посудом та фруктами ╕ в той же час – скромн╕ тональн╕ натюрморти з п╕сною ╖жею городянина. В Гааз╕ малюють рибн╕ натюрморти з дивовижних морських гад╕в. В Утрехт╕ – кв╕ти, в ситому Амстердам╕ – вишукан╕ «сн╕данки», а в ун╕верситетському Лейден╕ надають перевагу композиц╕ям з атрибутами мистецтв чи людським черепом.
Багато з цих предмет╕в, як╕ найчаст╕ше використовувалися в картинах старих майстр╕в: старовинн╕ книги, п╕щаний годинник, трубка для кур╕ння, засохла лаврова г╕лка, череп, демонструвалися у спец╕альних скляних в╕тринах поряд з робочими ╕нструментами ╕ матер╕алами художник╕в. Цей речовий антураж давав п╕дказку глядачам, як трактувати смисл зображеного на картинах, що вис╕ли на ст╕нах першого залу основного прим╕щення художнього музею.
— У С╕мферопол╕ – чудова колекц╕я натюрморт╕в ХV╤╤-Х╤Х стол╕ть, — сказав директор Курсько╖ державно╖ картинно╖ галере╖ ╕м. О. Дейнеки ╤гор Припачк╕н.
З не╖ гост╕ разом з господарями вибрали для демонстрування безумовн╕ шедеври жанру – «Букет у склян╕й ваз╕» Рашель Рюйш, «Натюрморт. Риби» Паоло Антон╕о Барб’╓ри, «Тихе життя» Отто Марсеуса ван Скрика та ╕нш╕. А на основ╕ привезених ╕з Курська двох натюрморт╕в – ╕з сиром та черепом, стил╕зованих п╕д голландськ╕, ╖хн╕й автор – художник-реставратор Михайло Денисов розпов╕в про особливост╕ роботи ол╕йними фарбами класичним тришаровим методом живописного письма. Його розпов╕дь доповнив документальний ф╕льм, в якому М. Денисов показу╓ ╕ коменту╓, як створювався ним натюрморт ╕з сиром, починаючи в╕д натягування полотна на п╕драмник, його проклеювання ╕ ╜рунтування, першочергово╖ тоново╖ шкали до к╕нцево╖ побудови картини з малюванням в╕дблиск╕в — найсв╕тл╕ших м╕сць. У ф╕нал╕ вся композиц╕я покрива╓ться прозорим закр╕плюючим лаком.
Таке авторське к╕но зн╕ма╓ться в Курську ш╕сть рок╕в ╕ використову╓ться в контекст╕ розгорнутих у галере╖ експозиц╕й, а зображення проекц╕ю╓ться прямо на ст╕ну.
— Як ми це робимо у себе вдома, не можемо показати в С╕мферопол╕, бо тут ╕нша конф╕гурац╕я прим╕щень ╕ багато в╕кон, — прокоментував мен╕ ╤. Припачк╕н показаний на екран╕ ф╕льм, який тривав двадцять хвилин.
А пот╕м курськ╕ гост╕, переходячи в╕д одного експоната до ╕ншого, говорили про анатом╕ю живопису – нехитр╕, на перший погляд, складов╕ предмети композиц╕й, ╖хн╓ побутове ╕ символ╕чне значення, вза╓мод╕ю кольор╕в ╕ св╕тла, про р╕зноман╕тн╕сть такого, здавалося б, в╕домого жанру, як натюрморт, у св╕т╕, шляхи його ╕сторичного розвитку ╕ незвичайний ефект голландського живопису зокрема. Це був урок, зац╕кавлений д╕алог-коментар двох стор╕н – мистецтвознавц╕в та групи с╕мферопольських школяр╕в, студент╕в, в╕дв╕дувач╕в музею, в якому ╕нтерес проникнути в суть авторського задуму по╓днувався з захопленням живописними досто╖нствами картин.
Виставка триватиме до 30 жовтня ╕, за словами представник╕в М╕н╕стерства культури АРК та м╕ськвиконкому, цей художньо-просв╕тницький проект двох мистецьких установ Укра╖ни з одного боку ╕ Рос╕╖ – з другого буде включено у план позашк╕льних заход╕в ус╕х навчальних заклад╕в м╕ста.
Слово «натюрморт» у переклад╕ з французько╖ мови означа╓ «мертва природа, натура». Ми ж бачимо ╖╖ на полотн╕ живою, якою й була вона в момент, заф╕ксований художником. Живопис, немов старовинний годинник, ╕ сьогодн╕ показу╓ нам, як сходить сонце, опускаються на землю сут╕нки, а букет кв╕т╕в ╕з XVII стол╕ття такий же вишуканий, немов недавно поставлений у вазу, ╕ нав╕ть чути його духмяний аромат.

Валентина НАСТ╤НА
Фото О. Носаненка

ОФОРМИТИ ПЕРЕДПЛАТУ на всеукра╖нську загальнопол╕тичну ╕ л╕тературно-художню газету «Кримська св╕тлиця» та ╕нш╕ культуролог╕чн╕ видання ДП «Нац╕ональне газетно-журнальне видавництво» (газету «Культура ╕ життя», журнали «Укра╖нська культура», «Укра╖нський театр», «Театрально-концертний Ки╖в», «Музика», «Пам’ятки Укра╖ни: ╕стор╕я та культура») можна в будь-якому поштовому в╕дд╕ленн╕ зв’язку Укра╖ни. У кра╖нах далекого заруб╕жжя оформити передплату на ц╕ видання можна через сайт www.presa.ua на стор╕нц╕ «Передплата On-Line». Передплатити та придбати окрем╕ прим╕рники видань в електронн╕й верс╕╖ можна за адресою - http://presspoint.ua/. Така послуга доступна в будь-як╕й кра╖н╕ св╕ту. Дов╕дки за тел.: (044) 498-23-64; e-mail: nvu.kultura.porhun@gmail.com

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #39 за 28.09.2012 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10824

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков