"Кримська Свiтлиця" > #41 за 12.10.2012 > Тема "Душі криниця"
#41 за 12.10.2012
ПРОДУКТОВИЙ НАБ╤Р ╤ СТАРЕНЬКА
Книгарня «КС»
Нещодавно вже в╕домий читачам «Кримсько╖ св╕тлиц╕» заслужений журнал╕ст Укра╖ни В╕ктор СТУС був прийнятий до Нац╕онально╖ сп╕лки письменник╕в Укра╖ни. До цього В╕ктор ╤ванович уже видав зб╕рку прозових та поетичних твор╕в «П╕сня амазонки» (2011). На початку 2012 року вийшов з друку роман «Помста атлант╕в. Стр╕ла для мудреця». Зб╕рка «Чун╕. Байки — казки ╕ навпаки» — третя книга журнал╕ста ╕ письменника, яка включа╓ в себе майже 70 байок у проз╕ та автоб╕ограф╕чну пов╕сть. Жанр байки в╕домий з давн╕х-давен, починаючи в╕д Езопа. Ним усп╕шно послуговувалися укра╖нськ╕ сатирики Г. Сковорода, ╢. Греб╕нка, Л. Боровиковський, Л. Гл╕бов, ╤. Франко, М. Годованець та ╕нш╕, давн╕ й сучасн╕. Нин╕ байка дещо призабута, хоч дозволя╓ в коротк╕й, гостр╕й, алегоричн╕й форм╕ в╕добразити найр╕зноман╕тн╕ш╕ негативн╕ явища нашого буття, посм╕ятися та пом╕ркувати над ними. Автор показу╓, що байка може стати д╕╓вим засобом згуртування людей проти кривди, несправедливост╕, корупц╕╖, аморальност╕, в╕д чого неабияк потерпа╓ Укра╖на. Байка здатна виховувати — ╕рон╕я та сатира часом д╕╓ ефективн╕ше, н╕ж звичайн╕ повчання та докори. Манера письма дозволя╓ автору ще б╕льше зблизити два спор╕днен╕ л╕тературн╕ жанри — байку та казку. Почасти р╕зниця м╕ж ними непом╕тна. А засоби сатири п╕дсилюють ╖хн╕й вплив. Пропону╓мо уваз╕ читач╕в к╕лька байок з ново╖ книги В. Стуса.
В╕ктор СТУС ПРОДУКТОВИЙ НАБ╤Р ╤ СТАРЕНЬКА
Продуктовий наб╕р довго стукав у двер╕ до Старенько╖. Вже збирався в╕дчалити, та почув з╕ зворотного боку хриплувате: — Хто там? Мабуть, знову аг╕татори. — Це я, бабусенько, — Продуктовий наб╕р. Вир╕шив вас, доброд╕йко, ощасливити перед виборами. Прин╕с вам к╕лограмчик гречки, паличку ковбаски, баночку згущеного молочка та пляшечку ол╕йки, — посп╕шив пов╕домити г╕сть. Почулося скрегот╕ння засову — ╕ двер╕ в╕дчинилися. — ╤ хто ж то за благод╕йник такий щедрий об’явився? — спитала Старенька, впускаючи Продуктовий наб╕р. — Це наш Лев — м╕сцевий ол╕гарх. В╕н такий турботливий та уважний до л╕тн╕х людей, — Продуктовий наб╕р на вс╕ заставки розхвалював свого хазя╖на. — Каже, це його син╕вський обов’язок перед заслуженими людьми, учасниками в╕йни та ветеранами — такими, як ви, бабусю. — ╤ що ж в╕н просить за таку увагу-повагу? — Старенька все ще п╕дозр╕ло позирала на в╕дв╕дувача. — Та др╕бничку! — запевнив той. — Ваш голосок! Йому потр╕бен ваш голосок. ╤ б╕льше н╕чог╕с╕нько. — На жаль, я вже давно не сп╕ваю. В╕к — сам╕ розум╕╓те, — зашар╕лася Старенька. — Не приб╕дняйтеся. У вас ╓ голос. Та ще й який! ╤накше я б з вами не розмовляв, — переконував Продуктовий наб╕р. — Я та м╕й патрон ма╓мо на уваз╕ ваш голос на виборах, вельмишановна бабусечко! — Он воно що! — здивовано вигукнула Старенька. — Саме такий голос нам ╕ потр╕бний, — весело заторохт╕в г╕сть. — А якщо я не побажаю в╕ддати св╕й неповторний голос вашому Леву? — удавано закомизилася Старенька, чекаючи, яке враження справили ╖╖ слова. — Тод╕ мен╕ доведеться звернутися до вашо╖ сус╕дки, — заявив Продуктовий наб╕р. — А якщо я в╕зьму ваш пайок, а на виборах проголосую за ╕ншого? — Старенька продовжувала хизуватися перед гостем. — Е, н╕! У нас прокол╕в не бува╓! — Продуктовий наб╕р ставав категоричним. — Перш н╕ж отрима╓те оц╕ дел╕катеси, ви передасте нам ус╕ сво╖ паспортн╕ дан╕ про себе. До того ж, у письмовому вигляд╕. — ╤ що ви з ними вчините? — в очах Старенько╖ замигт╕в острах. — То вже буде не ваш клоп╕т, а наш. Одне скажу: на виборч╕й д╕льниц╕ у нас ╓ сво╖ люди. Вони правильно розпорядяться вашим дорогоц╕нним голосом, — пооб╕цяв Продуктовий наб╕р. — Як же ви вс╕ мен╕ набридли, — раптом вигукнула Старенька, в╕дт╕сняючи Продуктовий наб╕р до виходу. — Один приходить — в╕ддай голос, ╕нший приходить — продай голос. Швендяють тут усяк╕ запроданц╕! Ти вже трет╕й, голубе. — Якщо ви в╕дмовили мо╖м попередникам, то, значить, чекали на мене? Правильно я зрозум╕в? — в╕дв╕дувач усе ще спод╕вався на удачу. — З яко╖ б радост╕ я в╕дказувалася! Он ╖хн╕ набори стоять у кутков╕. Давай ╕ свого туди! Завтра я в╕днесу ╖х до прокуратури! Продуктовий наб╕р позадкував до дверей. Та т╕льки його й бачили.
СОРОКА ТА СОЛОВЕЙКО
Депутатша Сорока зачула мелод╕йне тьохкання Соловейка в гаю ╕ захвилювалася: — Якщо в╕н так гарно сп╕ватиме, то мене б╕льше не оберуть до л╕сового парламенту. Мен╕ таких конкурент╕в не треба. Аби заглушити отой дзв╕нкий сп╕в, Сорока стала щосили стрекотати. Та марно. ╥╖ торохт╕ння не могло завадити Соловейку. Тод╕ вона вхопила першу-л╕пшу палицю, п╕днялася над деревом, де сид╕в сп╕вак. Хот╕ла нею згори поц╕лити в Соловейка. Одначе це ╖й не вдалося — палиця зависла на в╕тт╕. Сорока несамовито затр╕скот╕ла, вергаючи матюччя. — Х╕ба так воюють з солов’╖ною мовою? — дор╕кнув двоголовий Орел, вм╕щуючись на усохлому вершечку сосни. — Ти ж народний обранець. Взяла би та й запропонувала сво╖м колегам по фракц╕╖ та всяким «тушкам» проголосувати за законопроект, який би забороняв Соловейков╕ та ╕ншим птахам сп╕вати на ╖хн╕й мов╕. Можу подарувати тоб╕ такий проект — в╕н у мене давно готовий ╕ валя╓ться без д╕ла. — От спасиб╕ за добру пораду! А ще б╕льше за законопроект! Який же ти, Орле, розумака! Недарма в тебе аж дв╕ голови! — рад╕ла недоумкувата Сорока. — Тепер ми змусимо Солов’я замовкнути. — А ти част╕ше до мене прислухайся — ╕ будеш жити, як у Бога за пазухою, — наставляв двоголовий Орел. — З╕ мною дружитимеш — матимеш владу ╕ грош╕. — Гаразд, можеш вважати, що в╕днин╕ я — тв╕й друг, а ти — м╕й наставник. Зараз же зав╕зую тв╕й законопроект ╕ в╕днесу до нашого-вашого парламенту. Хай начува╓ться Соловейко!
"Кримська Свiтлиця" > #41 за 12.10.2012 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10882
|