Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2113)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРОКИНУВСЯ ВОДЯНИК
Наш╕ традиц╕╖


САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #41 за 12.10.2012 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#41 за 12.10.2012
ПРОДУКТОВИЙ НАБ╤Р ╤ СТАРЕНЬКА

Книгарня «КС»

Нещодавно вже в╕домий читачам «Кримсько╖ св╕тлиц╕» заслужений журнал╕ст Укра╖ни В╕ктор СТУС був прийнятий до Нац╕онально╖ сп╕лки письменник╕в Укра╖ни. До цього В╕ктор ╤ванович уже видав зб╕рку прозових та поетичних твор╕в «П╕сня амазонки» (2011). На початку 2012 року вийшов з друку роман «Помста атлант╕в. Стр╕ла для мудреця».
Зб╕рка «Чун╕. Байки — казки ╕ навпаки» — третя книга журнал╕ста ╕ письменника, яка включа╓ в себе майже 70 байок у проз╕ та автоб╕ограф╕чну пов╕сть.
Жанр байки в╕домий з давн╕х-давен, починаючи в╕д Езопа. Ним усп╕шно послуговувалися укра╖нськ╕ сатирики Г. Сковорода, ╢. Греб╕нка, Л. Боровиковський, Л. Гл╕бов, ╤. Франко, М. Годованець та ╕нш╕, давн╕ й сучасн╕. Нин╕ байка дещо призабута, хоч дозволя╓ в коротк╕й, гостр╕й, алегоричн╕й форм╕ в╕добразити найр╕зноман╕тн╕ш╕ негативн╕ явища нашого буття, посм╕ятися та пом╕ркувати над ними. Автор показу╓, що байка може стати д╕╓вим засобом згуртування людей проти кривди, несправедливост╕, корупц╕╖, аморальност╕, в╕д чого неабияк потерпа╓ Укра╖на. Байка здатна виховувати — ╕рон╕я та сатира часом д╕╓ ефективн╕ше, н╕ж звичайн╕ повчання та докори.
Манера письма дозволя╓ автору ще б╕льше зблизити два спор╕днен╕ л╕тературн╕ жанри — байку та казку. Почасти р╕зниця м╕ж ними непом╕тна. А засоби сатири п╕дсилюють ╖хн╕й вплив.
Пропону╓мо уваз╕ читач╕в к╕лька байок з ново╖ книги В. Стуса.

В╕ктор СТУС
ПРОДУКТОВИЙ НАБ╤Р ╤ СТАРЕНЬКА

Продуктовий наб╕р довго стукав у двер╕ до Старенько╖. Вже збирався в╕дчалити, та почув з╕ зворотного боку хриплувате:
— Хто там? Мабуть, знову аг╕татори.
— Це я, бабусенько, — Продуктовий наб╕р. Вир╕шив вас, доброд╕йко, ощасливити перед виборами. Прин╕с вам к╕лограмчик гречки, паличку ковбаски, баночку згущеного молочка та пляшечку ол╕йки, — посп╕шив пов╕домити г╕сть.
Почулося скрегот╕ння засову — ╕ двер╕ в╕дчинилися.
— ╤ хто ж то за благод╕йник такий щедрий об’явився? — спитала Старенька, впускаючи Продуктовий наб╕р.
— Це наш Лев — м╕сцевий ол╕гарх. В╕н такий турботливий та уважний до л╕тн╕х людей, — Продуктовий наб╕р на вс╕ заставки розхвалював свого хазя╖на. — Каже, це його син╕вський обов’язок перед заслуженими людьми, учасниками в╕йни та ветеранами — такими, як ви, бабусю.
— ╤ що ж в╕н просить за таку увагу-повагу? — Старенька все ще п╕дозр╕ло позирала на в╕дв╕дувача.
— Та др╕бничку! — запевнив той. — Ваш голосок! Йому потр╕бен ваш голосок. ╤ б╕льше н╕чог╕с╕нько.
— На жаль, я вже давно не сп╕ваю. В╕к — сам╕ розум╕╓те, — зашар╕лася Старенька.
— Не приб╕дняйтеся. У вас ╓ голос. Та ще й який! ╤накше я б з вами не розмовляв, — переконував Продуктовий наб╕р. — Я та м╕й патрон ма╓мо на уваз╕ ваш голос на виборах, вельмишановна бабусечко!
— Он воно що! — здивовано вигукнула Старенька.
— Саме такий голос нам ╕ потр╕бний, — весело заторохт╕в г╕сть.
— А якщо я не побажаю в╕ддати св╕й неповторний голос вашому Леву? — удавано закомизилася Старенька, чекаючи, яке враження справили ╖╖ слова.
— Тод╕ мен╕ доведеться звернутися до вашо╖ сус╕дки, — заявив Продуктовий наб╕р.
— А якщо я в╕зьму ваш пайок, а на виборах проголосую за ╕ншого? — Старенька продовжувала хизуватися перед гостем.
— Е, н╕! У нас прокол╕в не бува╓! — Продуктовий наб╕р ставав категоричним. — Перш н╕ж отрима╓те оц╕ дел╕катеси, ви передасте нам ус╕ сво╖ паспортн╕ дан╕ про себе. До того ж, у письмовому вигляд╕.
— ╤ що ви з ними вчините? — в очах Старенько╖ замигт╕в острах.
— То вже буде не ваш клоп╕т, а наш. Одне скажу: на виборч╕й д╕льниц╕ у нас ╓ сво╖ люди. Вони правильно розпорядяться вашим дорогоц╕нним голосом, — пооб╕цяв Продуктовий наб╕р.
— Як же ви вс╕ мен╕ набридли, — раптом вигукнула Старенька, в╕дт╕сняючи Продуктовий наб╕р до виходу.
— Один приходить — в╕ддай голос, ╕нший приходить — продай голос. Швендяють тут усяк╕ запроданц╕! Ти вже трет╕й, голубе.
— Якщо ви в╕дмовили мо╖м попередникам, то, значить, чекали на мене? Правильно я зрозум╕в? — в╕дв╕дувач усе ще спод╕вався на удачу.
— З яко╖ б радост╕ я в╕дказувалася! Он ╖хн╕ набори стоять у кутков╕. Давай ╕ свого туди! Завтра я в╕днесу ╖х до прокуратури!
 Продуктовий наб╕р позадкував до дверей. Та т╕льки його й бачили.

СОРОКА ТА СОЛОВЕЙКО

Депутатша Сорока зачула мелод╕йне тьохкання Соловейка в гаю ╕ захвилювалася:
— Якщо в╕н так гарно сп╕ватиме, то мене б╕льше не оберуть до л╕сового парламенту. Мен╕ таких конкурент╕в не треба.
Аби заглушити отой дзв╕нкий сп╕в, Сорока стала щосили стрекотати. Та марно. ╥╖ торохт╕ння не могло завадити Соловейку. Тод╕ вона вхопила першу-л╕пшу палицю, п╕днялася над деревом, де сид╕в сп╕вак. Хот╕ла нею згори поц╕лити в Соловейка. Одначе це ╖й не вдалося — палиця зависла на в╕тт╕. Сорока несамовито затр╕скот╕ла, вергаючи матюччя.
— Х╕ба так воюють з солов’╖ною мовою? — дор╕кнув двоголовий Орел, вм╕щуючись на усохлому вершечку сосни. — Ти ж народний обранець. Взяла би та й запропонувала сво╖м колегам по фракц╕╖ та всяким «тушкам» проголосувати за законопроект, який би забороняв Соловейков╕ та ╕ншим птахам сп╕вати на ╖хн╕й мов╕. Можу подарувати тоб╕ такий проект — в╕н у мене давно готовий ╕ валя╓ться без д╕ла.
— От спасиб╕ за добру пораду! А ще б╕льше за законопроект! Який же ти, Орле, розумака! Недарма в тебе аж дв╕ голови! — рад╕ла недоумкувата Сорока. — Тепер ми змусимо Солов’я замовкнути.
— А ти част╕ше до мене прислухайся — ╕ будеш жити, як у Бога за пазухою, — наставляв двоголовий Орел. — З╕ мною дружитимеш — матимеш владу ╕ грош╕.
— Гаразд, можеш вважати, що в╕днин╕ я — тв╕й друг, а ти — м╕й наставник. Зараз же зав╕зую тв╕й законопроект ╕ в╕днесу до нашого-вашого парламенту. Хай начува╓ться Соловейко!

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #41 за 12.10.2012 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10882

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков