Версiя для друку Обговорити в форумi

Джерела

У квітні цього року виповнилося сто років від дня заснування у Львові першого пластового гуртка дитячої організації скаутського типу. Одним із організаторів гуртка був Петро Франко — син письменника. Він і запропонував дітям назвати себе пластунами. Так у давні часи запорозькі й кубанські козаки називали розвідників, тих, хто поповзом, по-пластунськи підбирався до ворога, щоб визначити його розташування і озброєння.
Верховна Рада України ще у листопаді 2011 року ухвалила Постанову «Про відзначення 100-річчя українського скаутського руху». Парламент визнав необхідним проведення в різних регіонах України низки заходів, присвячених ювілейній даті, а також підтримати їх на державному рівні, адже скаутський рух дуже розвинений, він вважається наймасовішим серед молоді країн світу.
Але повернемося до подій у першій чверті минулого століття, до витоків пластового руху в Україні.
З часом пластовий (скаутський) рух ще у дореволюційні роки охопив міста і села України, як на заході, так і на сході. Не обійшов цей рух і Донеччину, зокрема Маріуполь. У науковій бібліотеці місцевого краєзнавчого музею зберігається підшивка газети «Мариупольское слово» за 1917 рік. У числі за 12 серпня надрукована стаття Псалті «Наш долг». Ось кілька фрагментів цієї публікації, яка, переконаний, не втратила своєї актуальності і в наші дні. (Цитуємо мовою оригіналу).
«Мы должны позаботиться, чтобы наша молодежь выросла честной, разумной, развитой и подготовленной для общественной работы, которая могла бы творить новую светлую жизнь, работая для счастья всего народа. Одна из таких организаций — организация бой-скаутов — образовалась по примеру Европы и у нас. Наш долг — поддержать, дать развиваться этой молодой организации в большое общество, к которому могли бы примкнуть все наши дети.
Цель общества бой-скаутов — сделать из наших анемичных, апатичных ко всему, стареющих раньше времени подростков, — людей здоровых, жизнерадостных, рыцарей духа, работников правды. Лучше всего мы это поймем, когда познакомимся с заповедями, которым бой-скауты клялись следовать. Вот они:
— Исполнять свой долг перед Родиной и всеми силами стремиться быть честными и полезными гражданами…
— Оказывать услуги и помогать всем, особенно старшим людям, детям и женщинам.
— Быть всегда правдивым и верным данному слову.
— Быть другом животных.
— Быть веселым и никогда не падать духом.
— Быть вежливым и аккуратным.
— Быть верным законам бой-скаутов.
— Подчиняться суду чести.
— Не жди от других ничего, но сам другим делай все, что можешь.
— Укрепляй свое тело и душу, просветляй разум.
— Пусть твоя мысль будет о других, а вторая о себе.
— Будь завтра лучше, чем ты есть сегодня и чем был вчера.
Наш долг — поддержать такую организацию. На днях будут собраны все воспитатели, сочувствующие этому делу и желающие приложить свой труд. Предполагается основать общество содействия нравственному и физическому развитию молодежи обоего пола…»
* * *
Чи отримала підтримку громадян ця програма дій? Так, отримала. Свідчення тому — події кількох років потому.
За остаточним відновленням у 1920 році радянської влади в Маріуполі склалося три юнацьких організації: дитяча комуністична група імені Спартака (організатори і керівники Веніамін Козлов і Осип Гуревич); дружина юних піонерів (керівник Іосифіді) і міська організація скаутів, основи якої заклав Псалті.
Між цими організаціями розпочалася жорстка боротьба за вплив на юних громадян. Результати її чітко визначені в резолюції Другої повітової конференції «ЮС», що відбулася 30 квітня 1923 року. Ось лише один фрагмент цього документа, як він зафіксований у протоколі, що зберігається в архіві Донецької області.
«Мы, дети пролетариев, являемся будущими строителями коммунизма. И для того, чтобы приняться за строительство коммунизма, нужно воспитывать себя в коммунистическом духе, воспитывать в себе стойких защитников интересов рабочего класса. Это может сделать только организация «Юный Спартак». И мы заявляем всем скаутским и пионерским организациям и другим мелкобуржуазным крашеным детским организациям, сколько вы не будете менять свою волчью шкуру, дети пролетариев вас узнают… Долой все организации, воспитывающие детей в буржуазном духе! Да здравствует «ЮС» — единственная в мире организация пролетарских детей!»
Дружина юних піонерів, керівництво якої зробило спробу об’єднати революційні гасла зі скаутською програмою розвитку дітей, була розпущена, значна частина її членів влилася до складу «ЮС», які в 1924 році стали іменуватися юними піонерами.
Скаутська організація, усі її організаційні й методичні напрацювання були заборонені.
На багато десятиліть діти Радянського Союзу (як і діти гітлерівської Німеччини) були виключені з міжнародного скаутського (пластового) руху.

Павло МАЗУР, краєзнавець
м. Маріуполь

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #42 за 19.10.2012 > Тема "Урок української"