Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #43 за 26.10.2012 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#43 за 26.10.2012
НАУКА — НЕ ПРИСЛУЖНИЦЯ У Б╤ЗНЕСУ

Актуально!

У травн╕ наступного року засновнику Кримсько╖ астроф╕зично╖ обсерватор╕╖, що в с. Научному Бахчисарайського району, Андр╕ю Борисовичу С╓верному виповнилося б 100 рок╕в. Та й у само╖ обсерватор╕╖ не за горами с╕мдесятир╕ччя. До таких дат, як ╕ годиться, треба готуватися заздалег╕дь. Тож кер╕вництво обсерватор╕╖ звернулося до народного депутата Леон╕да Грача, спод╕ваючись, що той посприя╓ випуску юв╕лейно╖ марки, присвячено╖ А. С╓верному. Та неспод╕ванки бувають ╕ при╓мними — Леон╕д ╤ванович загор╕вся ╕де╓ю ╕ запропонував провести святкування на державному р╕вн╕, а це — великий прост╕р для ╕н╕ц╕атив — в╕дкриття музею, орган╕зац╕я науково╖ конференц╕╖, а можливо, й поява вулиц╕ ╕мен╕ вченого в Бахчисара╖ чи С╕мферопол╕ ╕ багато ╕нших заход╕в.
Та насамперед усе це да╓ п╕дстави, нав╕ть зобов’язу╓ замислитися над тим шляхом, який пройшла ця наукова установа св╕тового р╕вня, бо ще недавно були побоювання, що веде в╕н у глухий кут. Це я щодо реально╖ перспективи забудови територ╕╖ наукового м╕стечка багатоповерх╕вками та перетворення його на екзотичну курортну Мекку. А справа в т╕м, що народилася тут рок╕в п’ятдесят тому теж в╕дома людина (ну, може, трохи не академ╕к), нин╕шн╕й сп╕кер ВР АРК Володимир Константинов: не у с╕м’╖ якихось фон-барон╕в, а шк╕льного вчителя ф╕зкультури та кухарки. ╤ в╕н також бажа╓ добра сво╓му р╕дному селу, та досить сво╓р╕дно, бо добро у сприйнятт╕ кер╕вника пров╕дно╖ буд╕вельно╖ ф╕рми вигляда╓ зовс╕м по-╕ншому, н╕ж у св╕тобаченн╕ науковця, з точки зору якого спостереження за небесними св╕тилами потребують передовс╕м тиш╕, природного осв╕тлення, взагал╕ зовс╕м ╕ншо╖ атмосфери, н╕ж та, де свято життя гармон╕йно перетворю╓ться для когось у свято гаманця.
К╕лькар╕чн╕ ╕ дуже серйозн╕ суперечки змусили-таки Володимира Константинова в╕дмовитися в╕д сво╖х план╕в, хоча в╕н все ще, кажуть, виношу╓ ╕дею щодо створення ландшафтного парку та у той же час спонсору╓ школу, де працювали його батьки. А ось нин╕шнього голову НД╤ «Кримська астроф╕зична обсерватор╕я» Юр╕я Теодоровича Цапа вибачити в╕н так ╕ не може, хоча ╖хн╕ батьки були дуже близькими друзями, та ╕ хлопц╕ навчалися разом.
Вчергове в цьому переконався Юр╕й Теодорович зовс╕м недавно. А передували тому чергов╕ вибори директора обсерватор╕╖, зрештою, саме як демократичн╕ вибори — перш╕, ран╕ше з певною цикл╕чн╕стю кер╕вника призначали згори. ╤ ось 1 березня прац╕вники НД╤ виявили свою дов╕ру Юр╕ю Теодоровичу, та його кандидатуру не затверджено у Ки╓в╕ й дос╕. До м╕н╕стра осв╕ти ╕ науки Дмитра Табачника при╖хали ц╕лою делегац╕╓ю: сам Юр╕й Цап, виконуюча обов’язки директора Алла Растопчих╕на-Шаховська, ╕м’я яко╖ за роки боротьби ╕з забудовниками вживалось не лише в позитивному контекст╕, та президент Укра╖нсько╖ астроном╕чно╖ асоц╕ац╕╖ Ярослав Яцк╕в. При╖хали з’ясувати, коли ж буде поставлено крапки над «╕», бо на сьогодн╕ про в╕дпов╕дальну роботу спитати нема з кого, оск╕льки пан╕ Алла вже не директор, а пан Юр╕й ще не набув повноважень.
╤ чим би, здавалося, м╕г в╕н не влаштовувати м╕н╕стра: чемний, приязний доктор наук найпродуктивн╕шого в╕ку? Й жодних нац╕ональних «забобон╕в», ба, нав╕ть б╕льше — так ╕сторично склалося, що Юр╕й Теодорович — депутат Бахчисарайсько╖ м╕ськради в╕д «Рос╕йського блоку», хоча ╕ син великого патр╕ота Укра╖ни родом ╕з ╤вано-Франк╕вщини. Та усв╕домлюючи, що в боротьб╕ за ╕нтереси обсерватор╕╖, де, до реч╕, переважають «стов╕дсотков╕» рос╕яни, доц╕льно дечим поступитися, Юр╕й Теодорович прийняв пропозиц╕ю тих, хто ц╕нував його не за т╕ чи ╕нш╕ гасла, а за людськ╕ якост╕ та авторитет.
То чим же не сподобався Юр╕й Цап м╕н╕стров╕?
— Мен╕ телефонував Володимир Константинов ╕ пов╕домив, що то були не вибори, а д╕дько зна╓ що, — сказав Дмитро Табачник.
А начальник департаменту з наукового розвитку ╕ л╕цензування був ще в╕дверт╕шим:
— Ви там купили вс╕х учених за булочки, ось вони за вас ╕ проголосували.
На це можна було лише додати: не дуже ж ви дба╓те про св╕й науковий потенц╕ал, якщо йому ╕ булочки в дивину. Не переконала високопосадовц╕в ╕ думка щодо вибор╕в Растопчих╕но╖-Шаховсько╖, бо хоч п╕сля ╖╖ сл╕в ╕ було об╕цяно укласти з новим директором контракт, цього так ╕ не сталося.
Зрештою, розмова з м╕н╕стром таки ╕ не була достатньо обнад╕йливою. Дмитро Табачник заявив новообраному л╕деру прямо в оч╕, що в╕н йому не подоба╓ться, бо н╕ск╕льки не кращий за свою попередницю. А ще тому (це вже було зрозум╕ло без конкретних заяв), що наука для Юр╕я Теодоровича — не прислужниця б╕знесу ╕ в╕д не╖ в його розум╕нн╕ не варто чекати в╕ддач╕ п╕сля кожно╖ по╖здки з вал╕зами до Туреччини, вона належить до тих явищ, де м╕ж пос╕вом ╕ жнивами мина╓ чимало часу, ╕ лише регулярно вкладаючи в цю скарбничку кошти, можна накопичити на щось як╕сно нове, престижне ╕ корисне. В м╕н╕стерств╕ ж оч╕кують «креативу» — пропозиц╕й, що дадуть швидкий ╕ конкретний економ╕чний результат.
У роки мо╓╖ ранньо╖ юност╕ були популярними суперечки м╕ж ф╕зиками ╕ л╕риками, в даному випадку можна говорити про ознаки конфл╕кту пом╕ж «ф╕зиками» («х╕м╕ками»?) ╕ астроф╕зиками. Юр╕й Теодорович пригаду╓, що за радянських час╕в законодавство передбачало захищен╕ витратн╕ статт╕ на науку та науково-техн╕чну д╕яльн╕сть в обсяз╕ 1,7% в╕д бюджету держави. А сьогодн╕ ╕з ц╕╓ю метою не витрачаються нав╕ть 0,3%. Наукова д╕яльн╕сть катастроф╕чно втрача╓ св╕й престиж. З 1991 року к╕льк╕сть фах╕вц╕в, що займаються природничими науками, зменшилася в 3-5 раз╕в. А в╕дтворити нав╕ть за бажання цей процес не так уже й просто. Це под╕бно виноградникам, що вирубали на початку перебудови за тиждень, а не в╕дновили й дос╕. У всякому раз╕, аби виплекати науковця, треба створити умови, щоб в╕н пропрацював в обран╕й науков╕й галуз╕ не менше 10 рок╕в. Та де там! Зд╕бн╕ й амб╕тн╕ молод╕ фах╕вц╕ не бачать сенсу жити в злиднях ╕, ще не набувши достатньо╖ квал╕ф╕кац╕╖, переквал╕ф╕ковуються. Та ╕ де вони взагал╕, т╕ молод╕ й амб╕тн╕? Принаймн╕ п╕д час м╕жнародних конференц╕й вони в╕дв╕дують все, що завгодно, т╕льки не зал зас╕дань. А старш╕, чи╖ми ╕менами могли б називатися з╕рки, вже давно за кордоном ╕ на наукових заходах представляють ╕нш╕ кра╖ни.
Днями Юр╕й Теодорович повернувся з Китаю, де, до реч╕, нин╕шнього року витрати на науку зб╕льшили на чверть. Та ╕ ран╕ше науковий потенц╕ал держави дозволяв ╖й стр╕мко рухатися вперед. Цифри кажуть сам╕ за себе: з 1990 до 2000 року ВВП Китаю щор╕чно зб╕льшувався на 10%. Поважне там ставлення й до астроном╕╖. Вража╓, зокрема, 7-метровий телескоп, аналог╕в якому нема╓ на пострадянському простор╕.
А що вдома? «Наймолодшому» телескопу ось-ось буде вже 40 рок╕в. Житлом люди не забезпечен╕. Дедал╕ посилю╓ться в╕дчуття нестаб╕льност╕. З одного боку, це перш╕ скорочення штат╕в, а з ╕ншого — вже завершено 80% тем, над якими працювали науковц╕, щодо нових — ╖х в╕дхиляють ки╖вськ╕ експерти (вже забраковано по Укра╖н╕ 44 теми, пов’язан╕ з астроф╕зикою). Тобто явище це — державного масштабу. ╤ пояснення йому досить просте — ф╕нансування науки скорочу╓ться, отже, п╕двищу╓ться «прох╕дний» бар’╓р. Тож горезв╕сна «оптим╕зац╕я» не омина╓ ╕ науку.
Намагаюся осягнути, що ж вс╕ ми втратимо разом ╕з втратами астроф╕зично╖ обсерватор╕╖?
— Як сьогодн╕ наше земне життя пов’язане ╕з небесним? Як╕ знання можна одержати завдяки телескопу? — запитую у Юр╕я Теодоровича.
— Чимале значення в нашому житт╕ мають спалахи на Сонц╕. Вони можуть порушувати роботу техн╕ки ╕ нав╕ть призводити до масштабних катастроф, у зв’язку з чим будуть знеструмлюватися значн╕ територ╕╖ з тяжкими для населення насл╕дками. Вс╕ ми добре зна╓мо ╕ про те, як «магн╕тн╕ бур╕» впливають на самопочуття людини. Все це прогнозу╓ться нашими службами. Можливе нав╕ть попередження деяких негативних ефект╕в. Щодо небесних об’╓кт╕в, як╕ ми спостер╕га╓мо, то хот╕в би зауважити, що нашому оку доступно лише 4% в╕д них — решта припада╓ на темну енерг╕ю ╕ темну масу. Важливим ╓ ╕ спостереження за астеро╖дами, як╕ можуть складати реальну небезпеку земному життю. ╢ теор╕╖, що дозволяють запоб╕гти з╕ткненню Земл╕ з астеро╖дом ╕ дозволяють вчасно зм╕нити тра╓ктор╕ю руху останнього.
— Як називалася тема вашо╖ докторсько╖ дисертац╕╖?
— «Плазменн╕ процеси в магн╕тних структурах Сонця ╕ спалахуючих з╕рок». До реч╕, сонячна активн╕сть дедал╕ пада╓. ╤ в перспектив╕ можна говорити нав╕ть про наближення льодовикового пер╕оду. До реч╕, тор╕к було зроблено в╕дкриття щодо прискореного розширення Всесв╕ту, за що вчений одержав Нобел╕вську прем╕ю. На сьогодн╕ в астроном╕╖, як ╕ в ╕нших сферах людсько╖ д╕яльност╕, в╕дбуваються процеси глобал╕зац╕╖. Досл╕дження Всесв╕ту стають все дорожчими, тому ╓ сенс об’╓днувати зусилля, кап╕тали ╕ знання. Адже перед людством постають сп╕льн╕ виклики, зокрема, так╕, як обмежен╕сть к╕лькост╕ нафти ╕ вуг╕лля, що спричинило буд╕вництво у Франц╕╖ термоядерного реактора для використання у мирних ц╕лях. До реч╕, наше м╕н╕стерство, що, як бачимо, не йде в ногу з╕ св╕товими процесами, посилаючись на закордонний досв╕д, теж плану╓ «глобал╕зац╕ю», але в межах нашо╖ кра╖ни, а саме: при╓днати обсерватор╕ю до Ки╖вського ун╕верситету.
Який у цьому сенс, Юр╕й Теодорович не уявля╓. Хоча можна припустити, що йдеться про беззаперечне п╕дпорядкування науково-досл╕дного ╕нституту вищ╕й ки╖вськ╕й влад╕, у яко╖ сьогодн╕ в╕дм╕нне бачення щодо перспектив астроф╕зично╖ обсерватор╕╖, та нема╓ поки що належного механ╕зму, аби «навести лад». Можливо, це найоптимальн╕ший вар╕ант, щоб скоротити штат обсерватор╕╖ до м╕н╕муму, а с. Научне перетворити на «Курортне»?
Останн╕м часом по телебаченню неодноразово демонструвалися сюжети про долю селища Шк╕льне, зв╕дки ран╕ше нав╕ть керувалися косм╕чн╕ польоти ╕ яке вже щодо ╕нфраструктури перетворилося на ру╖ни.
Ц╕каво знати, в ╕м’я чого ми в╕дмовля╓мось сьогодн╕ в╕д багатор╕чних досягнень ╕ надбань? Бо не хочеться ж в╕рити, що лише задля чийогось особистого процв╕тання за рахунок згортання ╕ недоф╕нансування тих галузей, що становили нашу горд╕сть ╕ сп╕льне народне багатство...

Тамара СОЛОВЕЙ

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #43 за 26.10.2012 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10926

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков