Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПОЕЗ╤Я ╤ ПРОЗА НАШОГО ЖИТТЯ
Третя зб╕рка поез╕╖ - «╥╖ написала в╕йна»…


НЕ ХОДИ НА ЛИСУ ГОРУ…
Наш╕ традиц╕╖


КАРИКАТУРИ БАТЬКА Й ЖИВОПИС СИНА
Карикатури батька викривають агресивну пол╕тику Москви, показують, що вона ╓ загрозою для всього...


РОЗПУСКА╢ТЬСЯ Л╤ЩИНА
Наш╕ традиц╕╖


ЛЮТЬ, НАД╤Я, ЛЮБОВ
На початку широкомасштабного вторгнення рос╕йських в╕йськ подруга художниц╕ попрохала ╖╖...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #43 за 26.10.2012 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#43 за 26.10.2012
«ГАРМОН╤Я ДУШ╤» У ДРЕВНЬОМУ ЛЬВОВ╤

У жовтн╕ народився видатний укра╖нський поет та л╕тературознавець Богдан-╤гор Антонич. На в╕дзначення 103-╖ р╕чниц╕ в╕д дня його народження у Льв╕вському музе╖ ╕стор╕╖ рел╕г╕╖ в╕дбулася л╕тературно-музична композиц╕я. Головним орган╕затором цього д╕йства виступив музей Тараса Шевченка Льв╕вського палацу мистецтв. Ус╕м запрошеним та гостям було роздано лист╕вки з програмою вечора, що д╕стала назву «Гармон╕я душ╕».
У рамках ц╕╓╖ л╕рично╖ програми виступили талановит╕ особистост╕ – укра╖нц╕ з╕ Словаччини. Супров╕дне слово виголосив ╤ван Гвать — шанований русин-укра╖нець з Лемк╕вщини. Ц╕каво було слухати його думки про поета, особливо милувала слух н╕жно-дзв╕нка гов╕рка. До та╓мниць навколо ╕мен╕ Антонича призвело ╕ в╕днайдення та в╕дновлення його могили на Ян╕вському цвинтар╕. Одним ╕з «першопрох╕дц╕в» у цьому стало подружжя Калинц╕в.
Допов╕дач в╕днайшов захоплююч╕ спогади людей про Антонича. Наприклад, те, як цей майстер вишукано╖ поез╕╖ створював сво╖ поетичн╕ скарби. Декламуючи в╕рш╕, автор мимовол╕ поринав у св╕т мелод╕йного звучання слова, не усв╕домлюючи ╕ не бачачи н╕чого навколо. З╕ спогад╕в його сучасниц╕ «...в╕н н╕би «вичаровував» слова, над якими надписував безл╕ч синон╕м╕в та вар╕ант╕в, обираючи найб╕льш влучне».
Серед присутн╕х у зал╕ були так╕ поважн╕ гост╕, як поет ╕ проза╖к ╤гор Калинець, який назива╓ Богдана-╤горя Антонича сво╖м учителем на письменницьк╕й нив╕. У юв╕лейну 100-ту р╕чницю в╕д дня народження славетного поета в пана ╤горя зродилася ╕дея створити книгу «Знане ╕ незнане про Антонича», яка сьогодн╕ ╓ одним ╕з найважлив╕ших джерел б╕ограф╕╖ ╕ в╕дкрива╓ зав╕су на незнан╕ чи призабут╕ под╕╖ з життя Богдана-╤горя. При╓мно також ╕ те, що таку под╕ю не оминула увагою Льв╕вська обласна рада, представник яко╖ теж був серед гостей та вручив подарунки учасникам творчого вечора, сказавши сво╓ вступне слово.
Упродовж д╕йства публ╕ка зачаровано насолоджувалась декламуванням в╕рш╕в Антонича та п╕снями у виконанн╕ Л╕ни Гвать разом з╕ словачками Яною Адамишиновою та ╤ветою Космачовою, як╕ надзвичайно тонко ╕ злагоджено передали усю чутт╓в╕сть укра╖нсько╖ п╕сн╕.
Головною метою свята став акцент, поставлений на поетичних здобутках Антонича. В одному з╕ сво╖х в╕рш╕в поет сам позиц╕ону╓ себе: «Я боровся ╕з Богом завзято». Автор не певний, що Бог завжди ╓ поруч, проте все ж таки визна╓ могутн╕сть Творця ╕ знаходить гармон╕ю в душ╕. Доречним тут стане пригадати крилатий латинський висл╕в, який стосу╓ться узагальнення б╕ограф╕╖ Антонича: «Я людина ╕ н╕що людське мен╕ не чуже».
Хтозна, як би склалася доля поета поза межами Львова. Саме тут Антонич в╕дкрив для себе неп╕знанн╕ кра╓види ╕ вим╕ри поез╕╖, в яких його душа окрилено вита╓ дос╕, надихаючи та п╕дн╕маючи до висот нов╕ обдарован╕ покол╕ння.
М╕сто Лева, де пройшли метаморфози Антоничево╖ молодост╕ ╕ кр╕зь кам╕ння проросли його кв╕тчаст╕ мелод╕╖, з пошаною збер╕га╓ кожну мить пам’ят╕ про поета св╕тово╖ велич╕.

Христина ЛУШИНА,
учасниця творчо╖ студ╕╖ «У Кобзарев╕й св╕тлиц╕» музею Тараса Шевченка
Льв╕вського палацу мистецтв

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #43 за 26.10.2012 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10949

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков