Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
СТОР╤НКАМИ “М╤СЦЕВОГО ЧАСОПИСУ”
Ще наприк╕нц╕ 2013-го, до початку под╕й на Майдан╕, поет та проза╖к ╤гор Дах (м. Червоноград)...


НЕЗР╤ВНЯНИЙ СВ╤Т ПЕТРИК╤ВСЬКОГО РОЗПИСУ
Нещодавно мала при╓мну зустр╕ч – на виставц╕ «╤нноватика в сучасн╕й осв╕т╕»...


СП╤ЛКА В╤ДЗНАЧИЛА ПИСЬМЕННИК╤В-КРИМЧАН
Михайло Вишняк вручив нагороди ╕ побажав Галин╕ Литовченко ╕ В╕ктору Стусу нових щедрих ужинк╕в...


СТЕПОВ╤ ОБРИСИ ПОЕТА
Не буде переб╕льшенням, якщо сказати, що Василь Латанський, якому 18 листопада виповню╓ться 79...


ЗИМА С╤ДА╢ НА ПОКУТЬ...
З Феодора-Студита ста╓ холодно й сердито.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #44 за 02.11.2012 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#44 за 02.11.2012
«Д╤ТИ ДИВЛЯТЬСЯ В ОЧ╤…»

Джерела

До свого «повнол╕ття» телепрограма «Р╕дна хата» ДТРК «Крим» виборола головний приз на ХV╤ Всеукра╖нському фестивал╕ ф╕льм╕в ╕ телерад╕опрограм для д╕тей та юнацтва «Золоте курча-2012» у ном╕нац╕╖ «За збереження звича╖в та традиц╕й укра╖нського народу»

9 листопада 1994 року на ДТРК «Крим» вперше вийшла в еф╕р телепрограма «Р╕дна хата».
«Слово в╕ще, бо несе п╕д серцем над╕ю, як дитя. Слово чесне, бо освячене правдою. Слово запов╕тне, бо покликане здобути волю. Слухайте це слово душею, бо воно ╕з п╕сн╕ народу висп╕валось, ╕з душ син╕в ╕ дочок Укра╖ни вияснилось, як молитва ╕ спов╕дь у святу годину». Ц╕ рядки Яреми Гояна з передмови до зб╕рки «Укра╖но, нене моя!» я прочитав у 1993 роц╕, як т╕льки до рук потрапила ця книжка. В той час я вже не працював актором у Кримському укра╖нському театр╕, тому що його репертуар почали зрусиф╕ковувати, ╕ щоб хоч якось зупинити цей процес, чотири актори в знак протесту написали заяви про зв╕льнення. Та маховик знищення ╓диного центру укра╖нсько╖ культури в Криму, яким, починаючи з 1954 року, був театр, зупинити ц╕ чотири заяви не могли. ╥х з великою рад╕стю п╕дписали тод╕шн╕ кер╕вники театру, ╕ процес п╕шов ще швидше, тому що в театр╕ не стало тих «крикун╕в», саме так називали нас за те, що ми на загальних зборах пост╕йно повторювали, що в Криму поряд з рос╕йським ╕ кримськотатарським театрами обов’язково повинен бути ╕ укра╖нський, який розкривав би красу ╕ велич укра╖нсько╖ мови, укра╖нських традиц╕й, укра╖нський характер. Але амб╕ц╕╖ тод╕шн╕х кримських можновладц╕в взяли гору над прагненням зберегти на п╕востров╕ укра╖нське слово у театр╕. Отже, з дев’яностих рок╕в укра╖нський театр у Криму, вважайте, припинив сво╓ ╕снування, зм╕на статусу ╕ назва «музичний» повн╕стю вит╕снила укра╖нську мову з репертуару. До реч╕, кер╕вництво театру ╕ в╕с╕мнадцять рок╕в тому, як ╕ сьогодн╕, пояснювало репертуарну пол╕тику тим, що глядач╕ просять, «щоб на сцен╕ була «С╕льва», як кажуть, «все робимо, йдучи назустр╕ч побажанням трудящих», до ╕нших побажань н╕хто н╕коли не прислуховувався. Але оте слово, що з п╕сн╕ народу висп╕валось, слово р╕дне, слово в╕чне, як в╕чна п╕д небесами наша мат╕нка-земля, не давало жити спок╕йно, «лежати колодою», воно змушувало хоча б щось робити, щоб не згасла св╕чка укра╖нства в Криму.
Тод╕ ми з Аллою Петровою, яка теж покинула театр, спочатку в╕дкрили перший укра╖нський клас у Криму, це було у 1991 роц╕, ╕ це були перш╕ укра╖номовн╕ учн╕ незалежно╖ Укра╖ни. Уявля╓те, як на нас дивились наш╕ колишн╕ колеги по театру, у них ввечер╕ вистава «С╕льва» чи «Мариця», а ми б╕га╓мо в╕д хати до хати, аг╕ту╓мо батьк╕в не боятись ╕ в╕ддавати д╕тей в ЗОШ № 33 до першого укра╖нського класу в Криму. В╕дкрили укра╖нський клас в одн╕й с╕мферопольськ╕й школ╕, пот╕м в ╕нш╕й, батьк╕в орган╕зовували т╕льки вдвох — я ╕ Алла Петрова, а не як╕сь м╕ф╕чн╕ громадськ╕ орган╕зац╕╖. У той час н╕хто ще не в╕рив, що п╕сля перших 13-ти учн╕в будуть тисяч╕. ╤ недовге життя цим класам пророкували, а ми в╕дпов╕дали: «Курчат рахують восени». Через два роки, маючи вже дек╕лька укра╖нських клас╕в, ╕н╕ц╕ювали в╕дкриття при Кримському республ╕канському центр╕ дитячо╖ та юнацько╖ творчост╕ дитячо╖ театрально╖ студ╕╖ «Св╕танок» ╕ паралельно створили на рад╕о «Крим» дитячий рад╕ододаток до програми «Два кольори». А ще через р╕к, саме 9 листопада 1994 року, на ДТРК «Крим» в еф╕р вийшла телепрограма «Р╕дна хата», ╕ першими ╖╖ ведучими стали учн╕ укра╖нського класу та студ╕╖ «Св╕танок», четвертокласники ЗОШ № 33 м. С╕мферополя Оля Левкович та ╢вген Мартиненко, як╕ звернулись до кримчан в╕ршем укра╖нського поета Данила Кононенка «Слово до кримських укра╖нц╕в»...

...Крим — наш д╕м!
Укра╖нц╕ здавен
╤ жили тут ╕ часто бували:
Богуславка Маруся
тут сво╖х спородила син╕в.
Нашу Лесю Вкра╖нку
простори оц╕ вчарували,
Чумаки просто неба
Отут надивлялися сн╕в...

За 18 рок╕в зм╕нювався формат телепрограми «Р╕дна хата», зм╕нювалися ведуч╕, гост╕ ╕ теми. ╢дине, що залишалось незм╕нним, — це пропагування укра╖нського слова, звича╖в та традиц╕й укра╖нського народу ╕ Тарасове:

Свою Укра╖ну люб╕ть,
Люб╕ть ╖╖. Во время люте,
В останню тяжкую минуту
За не╖ Господа мол╕ть.

Минали роки, зб╕льшувалась к╕льк╕сть укра╖нських клас╕в у С╕мферопол╕, розширювалась театральна студ╕я «Св╕танок», з’явились перш╕ театральн╕ перемоги на всеукра╖нських фестивалях, потяглись до студ╕╖ д╕ти з р╕зних шк╕л м╕ста, ╕ для нових покол╕нь «св╕танк╕вц╕в» «Р╕дна хата» завжди в╕дчиняла сво╖ двер╕. А тих д╕тей-«курчат», яких ми рахували кожно╖ осен╕, ставало все б╕льше ╕ б╕льше. ╤ досягнення, як на театральн╕й студ╕йн╕й сцен╕, так ╕ на телебаченн╕, ставали все пом╕тн╕шими. Студ╕я стала зразковою, кер╕вник Алла Петрова отримала звання заслуженого прац╕вника культури Укра╖ни, а для Кримського телебачення, для телепрограми «Р╕дна хата» ц╕ малята-курчата взагал╕ стали золотими. Адже участь «св╕танк╕вц╕в» у телепрограм╕ — це гарант╕я призового м╕сця на будь-якому дитячому телефестивал╕. Так, кримським тр╕умфом завершився ХV юв╕лейний Всеукра╖нський фестиваль телев╕з╕йних ф╕льм╕в ╕ рад╕опрограм для д╕тей та юнацтва «Золоте курча», присвячений 20-й р╕чниц╕ Незалежност╕ Укра╖ни, який проходив 16-19 вересня 2011 року в Алупц╕. Саме там телеф╕льм «Все можуть корол╕» виробництва ДТРК «Крим» та студ╕╖ «Св╕танок» здобув гран-пр╕ «Золотого курчати»!
ХV╤ фестиваль «Золоте курча-2012» цього року в╕дбувся у Львов╕, отримавши естафетну паличку в╕д сонячного Криму. Льв╕в’яни, як ╕ належить господарям, достойно зустр╕ли гостей — на конкурс прибули ще й конкурсанти з Болгар╕╖ та Македон╕╖. З 18 до 21 жовтня нав╕ть погода усм╕хнулась учасникам фестивалю, ╕ льв╕вськ╕ ос╕нн╕ дощов╕ дн╕ зм╕нились на кримське сонячне бабине л╕то. ╤ якщо це по╓днати з льв╕вською гостинн╕стю, то впевнено можна сказати, що у Львов╕ було зроблено все, щоб ф╕нал╕сти фестивалю «Золоте курча-2012» в╕дчули ╕ побачили всю красу «укра╖нського Парижа».
Льв╕в завжди багатий на фестивал╕, ╕ найб╕льше льв╕в’яни люблять ╖х проводити на площ╕ Ринок б╕ля м╕сько╖ Ратуш╕. ╤ от в цьому багатоголосс╕ р╕зних святкових заход╕в п╕д звуки фанфар у маскарадних костюмах по червон╕й дор╕жц╕ п╕д св╕тлом смолоскип╕в в оточенн╕ фото- ╕ тележурнал╕ст╕в учасники ХV╤ фестивалю «Золоте курча-2012» заходили всередину льв╕вського старовинного дворика, де льв╕вськ╕ панянки супроводжували гостей до визначеного ╖м м╕сця. В╕дкриття фестивалю розпочалось з представлення член╕в жур╕.
Голова жур╕ — Л. П. Мужук, народний артист Укра╖ни, к╕норежисер, лауреат Шевченк╕всько╖ прем╕╖.
Члени жур╕ — В. ╤. Бирзул, директор творчого об’╓днання «Культура» Нац╕онально╖ рад╕окомпан╕╖ Укра╖ни; Н. ╤. Кр╕вуца, президент Центру розвитку громадського сусп╕льства «╤н╕ц╕ативи нац╕╖»; Димитр Дмитров, професор, голова кер╕вно╖ ради ╢вропейсько╖ асоц╕ац╕╖ ауд╕ов╕зуальних комун╕кац╕й (Болгар╕я); Т. В. Тарасова, член Громадсько╖ ради М╕н╕стерства осв╕ти ╕ науки, молод╕ та спорту Укра╖ни; В. А. Костильова, доцент ╤нституту культури ╕ мистецтв ╕м. Карпенка-Карого; ╢. ╤. Федорченко, народний артист Укра╖ни, актор Льв╕вського нац╕онального театру ╕м. М. Заньковецько╖; М. В. Голубович, народний артист Укра╖ни, художн╕й кер╕вник Луганського музично-драматичного театру; Ю. О. Омельчук, к╕норежисер, член Союзу к╕нематограф╕ст╕в Укра╖ни; О. М. Рак╕на, зав╕дувач в╕дд╕лу рег╕онального телебачення ╕ рад╕омовлення; О. В. Мовчан, тележурнал╕ст, переможець конкурсу профес╕йно╖ журнал╕стики «Честь профес╕╖» та М. ╤. Чумарна, тележурнал╕ст, член презид╕╖ Нац╕онально╖ сп╕лки письменник╕в Укра╖ни.
Засновниками ХV╤ фестивалю к╕но-, теле- ╕ рад╕опрограм для д╕тей та юнацтва цього року стали Держкомтелерад╕о Укра╖ни, Укра╖нське в╕дд╕лення «Славутич» М╕жнародного фонду розвитку к╕но ╕ телебачення для д╕тей та юнацтва «Фонд Ролана Бикова», Льв╕вська обласна рада, Льв╕вська м╕ська рада, Льв╕вська обласна державна адм╕н╕страц╕я, Льв╕вська м╕ська громадська орган╕зац╕я «Дитячий телев╕з╕йний театр «Юрашки».
Метою фестивалю ╓ визначення кращого нац╕онального ауд╕ов╕зуального продукту для д╕тей та юнацтва, а також п╕дтримка творчо╖ молод╕, сп╕впраця та вза╓мод╕я фах╕вц╕в у галуз╕ дитячого к╕но, телебачення та рад╕омовлення. На в╕дкритт╕ ХV╤ Всеукра╖нського фестивалю ф╕льм╕в, теле- ╕ рад╕опрограм для д╕тей та юнацтва «Золоте курча» гостей, учасник╕в та орган╕затор╕в прив╕тав голова Льв╕всько╖ обласно╖ ради Олег Панькевич:
— Сердечно в╕таю вас на гостинн╕й льв╕вськ╕й земл╕ ╕ бажаю усп╕шного проведення цього ун╕кального мистецького свята!
Це — один з найпопулярн╕ших фестивал╕в у наш╕й кра╖н╕, спрямований на розвиток нац╕онального виробництва к╕ноф╕льм╕в ╕ телерад╕опродукц╕╖ для дитячо╖ та молод╕жно╖ аудитор╕╖. Дос╕ фестиваль проводився у Ки╓в╕ та в Автономн╕й Республ╕ц╕ Крим, а цього року з ╕н╕ц╕ативи Льв╕вського «Дитячого телев╕з╕йного театру «Юрашки», яку п╕дтримали Держкомтелерад╕о Укра╖ни та Льв╕вська обласна рада, свято юних талант╕в в╕дбува╓ться у Львов╕. Це визначна культурна под╕я для нашого рег╕ону, адже Льв╕в став м╕сцем зустр╕ч╕ телекомпан╕й, студ╕й та ╕нших творчих колектив╕в з ус╕╓╖ Укра╖ни.
Наше м╕сто ма╓ велик╕ мистецьк╕ традиц╕╖, прекрасну творчу ауру, тож спод╕ва╓мось, що ц╕ духовн╕ ц╕нност╕ допоможуть учасникам фестивалю сповна розкрити сво╖ таланти ╕ вм╕ння.
Ще раз щиро в╕таю вс╕х з цим прекрасним святом, бажаю пл╕дних творчих пошук╕в ╕ високих злет╕в у царин╕ мистецтва для д╕тей та юнацтва! Хай вам щастить!
А п╕сля того, як Валентин Мисливий, генеральний директор фестивалю «Золоте курча», генеральний директор Укра╖нського в╕дд╕лення «Славутич» М╕жнародного фонду розвитку к╕но ╕ телебачення для д╕тей та юнацтва «Фонд Ролана Бикова» оголосив: «ХV╤ фестиваль «Золоте курча» вважа╓ться в╕дкритим», все закрутилось — к╕норолики з арх╕ву фестивалю, концертн╕ номери, фе╓рверки ╕ неймов╕рна рад╕сть ус╕х присутн╕х, адже все це проходило в центр╕ Львова, який для вс╕х учасник╕в став центром зд╕йснення мр╕й, хоча б на ц╕ чотири дн╕.
Розпочався в╕дл╕к фестивальних заход╕в — це ╕ екскурс╕я н╕чним Львовом, ╕ екскурс╕я на «чудо-бус╕» старовинними вуличками м╕ста. До реч╕, до в╕дома тих, хто ще д╕лить Укра╖ну ╕ хто заляку╓ сх╕дняк╕в льв╕вською нетерпим╕стю до рос╕йсько╖ мови. Хочу зазначити, що це вже не актуально. Як приклад, — цей «чудо-бус», де проводиться екскурс╕я ш╕стьма мовами, вам потр╕бно лише одягти навушники ╕ вибрати мову — укра╖нську, польську, англ╕йську чи рос╕йську ╕ т. д.
Звичайно, запам’яталась екскурс╕я на Високий замок та перегляд вистави «Гуцулка Ксеня» Нац╕онального академ╕чного укра╖нського драматичного театру ╕м. М. Заньковецько╖, а також телезапис учасник╕в фестивалю на Льв╕вськ╕й ОДТРК, де ми започаткували нову традиц╕ю — залишати на символ╕чному «Дерев╕ мови» розписан╕ особисто явор╕вськ╕ ╕грашки, а також навчились розмальовувати льв╕вське печиво «Юрашки».
На фестиваль у Львов╕ сво╖ роботи представили Льв╕вська, Волинська, Житомирська, Одеська, Черн╕вецька ОДТРК, Запор╕зька НТРК ТБ-5, Дн╕пропетровський обласний дитячо-юнацький к╕ноцентр «Веснянка», творче об’╓днання «Арт-тема» (м. Прилуки), Полтавська ОДТРК «Лтава», КУТНКТ ╕м. Карпенка-Карого (м. Ки╖в), студ╕я «Лавра» НСКУ (м. Ки╖в), Херсонська ОДТРК. Крим на цьому фестивал╕ представляла ДТРК «Крим» та студ╕я «Св╕танок» двома телепрограмами «Р╕дно╖ хати» — це вистава «Платон╕в хут╕р», присвячена родин╕ Л. П. Симиренка — вченого-сад╕вника, за участ╕ старшо╖ групи студ╕╖ «Св╕танок», та телепрограма «Зустр╕ч весни», де були зад╕ян╕ д╕ти 5-6 рок╕в. ╤ цьогор╕ч «Р╕дна хата» змусила член╕в жур╕ здивуватись: «Це ж рос╕йськомовний Крим, а там нав╕ть п’ятир╕чн╕ малюки знають веснянки та чудово волод╕ють укра╖нською мовою, як таке може бути, адже ╖хн╕ батьки рос╕йськомовн╕, зв╕дки цих д╕тей завезли до Криму?» — жартували члени жур╕. ╤ якщо на перегляд╕ програми «Зустр╕ч весни» на обличчях були усм╕шки, то в╕д «Платонового хутора» на очах з’являлися сльози. «Зв╕дки в Криму беруть такий матер╕ал, адже в Укра╖н╕ майже не зн╕мають телеф╕льм╕в про родину Симиренк╕в», — говорили нам члени жур╕. Багато школяр╕в знають т╕льки назву яблука Симиренка, але мало хто зна╓, що завдяки ф╕нансуванню ц╕╓╖ родини було видано «Кобзар» Т. Шевченка, побудовано пароплав «Укра╖нець», вони розбудовували цукров╕ заводи в Укра╖н╕, а також зробили великий внесок в укра╖нське ╕ св╕тове сад╕вництво. ╤ в телевистав╕ юн╕ актори звертаються до глядач╕в: «Як в╕ддасть ╕ сади Укра╖на, то дияволу душу в╕ддасть».
Саме телепрограма «Р╕дна хата» ДТРК «Крим» ╕ одержала головний приз у ном╕нац╕╖ «За збереження звича╖в та традиц╕й укра╖нського народу».
«Розмовами ви багато не досягнете, д╕ти дивляться в оч╕. Через оч╕ можна передати дуже багато ╕нформац╕╖. Головне, це особистий приклад», — сказав отець Бруно Ферреро, перебуваючи у Львов╕. Фестивалю «Золоте курча» — 16 рок╕в, а «Р╕дн╕й хат╕» — 18. Ми отримали чудовий подарунок на сво╓ повнол╕ття. Отже, будемо ╕ дал╕ вдивлятися в оч╕ д╕тей ╕ сво╖м прикладом виховувати у них любов до р╕дно╖ мови, до народних традиц╕й, до р╕дного краю. Щоб ╕ на кримськ╕й земл╕ наш╕ д╕ти вписали сво╓ укра╖нське ╕м’я.

Олександр ПОЛЬЧЕНКО
Льв╕в — С╕мферополь

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #44 за 02.11.2012 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10950

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков