Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ШТРАФ НА РАД╤ОСТАНЦ╤Ю ДРУЖИНИ САДОВОГО НАКЛАДЕНО ЗА ПОРУШЕННЯ МОВНИХ КВОТ
сума штрафу ПрАТ «Рад╕окомпан╕я Люкс» становить 50 520,00 грн.


РАДА ПРИР╤ВНЯЛА ПОРАНЕНИХ П╤Д ЧАС РЕВОЛЮЦ╤╥ Г╤ДНОСТ╤ ДО УЧАСНИК╤В БОЙОВИХ Д╤Й
Верховна Рада ухвалила урядовий закон про внесення зм╕н до закону "Про статус ветеран╕в в╕йни,...


УКРА╥НА ДЕМОНСТРУ╢ ДОСТАТНЬО СКРОМН╤ РЕЗУЛЬТАТИ У БОРОТЬБ╤ З КОРУПЦ╤╢Ю
Про це Ком╕сар ╢вропейського Союзу з питань ╓вропейсько╖ пол╕тики сус╕дства та перемовин ╕з...


У РОС╤╥ ЧИСЛО БАНКРУТСТВ НАБЛИЗИЛОСЯ ДО ╤СТОРИЧНОГО РЕКОРДУ
К╕льк╕сть збанкрут╕лих компан╕й в Рос╕╖ виросла в третьому квартал╕ 2017 року на три в╕дсотки...


ТЕРЕЗА МЕЙ СЬОГОДН╤ – ЦЕ РОНАЛЬД РЕЙГАН ВЧОРА
Прем’╓р Великобритан╕╖ сказала Пут╕ну все, що про нього дума╓ Зах╕д. На заход╕ знають, що...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #44 за 02.11.2012 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#44 за 02.11.2012
ЗАКОН «ПРО БЕЗОПЛАТНУ ПРАВОВУ ДОПОМОГУ»

Право

ЗАКОН «ПРО БЕЗОПЛАТНУ ПРАВОВУ ДОПОМОГУ»:
ЧИ П╤Д СИЛУ В╤Н ОРГАНАМ М╤СЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ?

Важливою гарант╕╓ю захисту сво╖х прав ╕ свобод людини в демократичному сусп╕льств╕ ╓ можлив╕сть отримання нею у необх╕дних випадках правово╖ допомоги. З часу прийняття (1996 р.) Основний Закон держави (ч. 1 ст. 59 Конституц╕╖) гаранту╓ кожному правову допомогу, а у випадках, передбачених законом, така допомога ма╓ надаватися безоплатно [1]. Ще у червн╕ 2011 р. набув чинност╕ давнооч╕куваний ╕ такий необх╕дний укра╖нському сусп╕льству Закон «Про безоплатну правову допомогу» (дал╕ – Закон) [2]. Зазначений Закон, зокрема, визначив, що безоплатна правова допомога – це допомога, яка гаранту╓ться державою та повн╕стю або частково нада╓ться за рахунок кошт╕в Державного бюджету Укра╖ни, м╕сцевих бюджет╕в та ╕нших джерел (п. 1 ч. 1 ст. 29). Закон ч╕тко розмежував безоплатну правову допомогу на первинну ╕ вторинну, визначив суб’╓кт╕в права на таку допомогу, а також суб’╓кт╕в ╖╖ надання (розд╕л II ╕ III Закону), окреслив механ╕зм надання безоплатно╖ правово╖ допомоги. Разом з тим, реальне надання безоплатно╖ правово╖ допомоги щодо певних ос╕б в╕дтерм╕новано, а окрем╕ норми Закону, на нашу думку, ╓ проблемними в контекст╕ ╖хньо╖ практично╖ реал╕зац╕╖ органами м╕сцевого самоврядування та потребують зм╕стовного осмислення.
Метою статт╕ ╓ анал╕з положень нового Закону, як╕ визначають надання безоплатно╖ правово╖ допомоги в Укра╖н╕. Завдання поляга╓ у досл╕дженн╕ норм Закону та з’ясуванн╕ практично╖ можливост╕ надання безоплатно╖ первинно╖ правово╖ допомоги органами м╕сцевого самоврядування, внесення пропозиц╕й щодо вдосконалення законодавства з цього питання. Так, надання правових послуг, спрямованих на забезпечення реал╕зац╕╖ прав ╕ свобод людини ╕ громадянина, захисту цих прав ╕ свобод, ╖хн╓ в╕дновлення у раз╕ порушення (п. 3 ч. 1 Закону), було б слушно, на наш погляд, визначити як мету надання безоплатно╖ правово╖ допомоги.
В╕дпов╕дно до чинних на сьогодн╕ Закон╕в Укра╖ни, безоплатна правова допомога нада╓ться лише окремим категор╕ям ос╕б ╕ насамперед це – п╕дозрюван╕, обвинувачен╕ та п╕дсудн╕ у крим╕нальних справах, де участь захисника ╓ обов’язковою. Зг╕дно з новим Законом право на безоплатну первинну правову допомогу мають ус╕ особи, як╕ перебувають п╕д юрисдикц╕╓ю Укра╖нсько╖ держави (ч. 1 ст. 8 Закону). Тобто безоплатна первинна правова допомога ма╓ надаватися не т╕льки громадянам Укра╖ни, а й ╕ноземцям, особам без громадянства, зокрема й б╕женцям, як╕ перебувають на територ╕╖ Укра╖ни з гарант╕╓ю не дискрим╕нац╕╖ ╖х у доступ╕ до правово╖ допомоги (ст.ст. 3, 4 Закону). У Закон╕ (ч. 2 ст. 7) визначаються види правових послуг безоплатно╖ первинно╖ правово╖ допомоги. До них в╕днесено: надання правово╖ ╕нформац╕╖, консультац╕й ╕ роз’яснень з правових питань, складення заяв, скарг та ╕нших документ╕в правового характеру, а також надання допомоги в забезпеченн╕ доступу особи до вторинно╖ правово╖ допомоги та мед╕ац╕╖ (примирення стор╕н – Р.С.). Серед дек╕лькох суб’╓кт╕в, що мають надавати безоплатну первинну правову допомогу, Закон (ст. 9) визнача╓ й органи м╕сцевого самоврядування, а також спец╕ал╕зован╕ установи, як╕ вони можуть утворювати. При цьому в Закон╕ ч╕тко зазначено, що органи м╕сцевого самоврядування, а також створен╕ ними спец╕ал╕зован╕ установи надають т╕льки первинну безоплатну правову допомогу. Але у Конституц╕╖ Укра╖ни (ст.ст. 140-146), де визначено призначення м╕сцевого самоврядування, його м╕сце в систем╕ влади та управл╕ння, не передбачено тако╖ його функц╕╖, як надання безоплатно╖ правово╖ допомоги [1]. Безпосередньо систему, призначення та гарант╕╖ м╕сцевого самоврядування, принципи орган╕зац╕╖ та д╕яльност╕, правовий статус, а також в╕дпов╕дальн╕сть орган╕в ╕ посадових ос╕б м╕сцевого самоврядування регламенту╓ Закон «Про м╕сцеве самоврядування» [3]. Але й там в╕дсутня норма щодо створення органами м╕сцевого самоврядування установ з надання безоплатно╖ правово╖ допомоги. У найб╕льш близькому за зм╕стом пункт╕ 32 ст. 26 йдеться про створення орган╕в ╕ служб для забезпечення зд╕йснення разом з ╕ншими суб’╓ктами комунально╖ власност╕ сп╕льних проект╕в або сп╕льного ф╕нансування (утримання) комунальних п╕дпри╓мств, установ та орган╕зац╕й ╕ це не узгоджу╓ться з╕ створенням спец╕ал╕зованих установ з надання безоплатно╖ правово╖ допомоги. У перел╕ку повноважень виконавчих орган╕в с╕льських, селищних, м╕ських рад теж нема╓ згадки про утворення установ з надання безоплатно╖ правово╖ допомоги. Однак зм╕н ╕ доповнень до Закону Укра╖ни «Про м╕сцеве самоврядування» новим Законом не внесено. Поста╓ питання щодо лег╕тимност╕ окремих положень цього Закону, а також ╖хньо╖ кол╕з╕йност╕ (неузгодженост╕) з ╕ншими чинними законами. В╕дпов╕дне доповнення ц╕лком доречним, на наш погляд, було б до ст. 38 Закону «Про м╕сцеве самоврядування», де йдеться про забезпечення законност╕, правопорядку, охорону прав, свобод ╕ законних ╕нтерес╕в громадян.
Щодо ╕нших проблемних положень нового Закону. Так, у ст. 9 Закону не т╕льки визначено органи м╕сцевого самоврядування як суб’╓кт надання безоплатно╖ первинно╖ правово╖ допомоги, а й передбачена (ч. 1 ст. 12), з урахуванням потреб територ╕ально╖ громади в╕дпов╕дно╖ адм╕н╕стративно╖-територ╕ально╖ одиниц╕, можлив╕сть (вид╕лено мною – Р. С.) утворення в порядку, встановленому законом, спец╕ал╕зованих установ з надання первинно╖ правово╖ допомоги. Правовий статус тако╖ установи, ╖╖ повноваження, порядок д╕яльност╕, структуру поки що визначено не законом, а Типовим положенням про установу з надання безоплатно╖ правово╖ допомоги [4]. Зазначене Положення затверджено у березн╕ 2012 р. ╕ ма╓ стати основою розроблення в╕дпов╕дних Положень на м╕сцях, зокрема, й в органах м╕сцевого самоврядування. Зверта╓ на себе увагу частина перша Положення, де теж зазначено, що «установи з надання первинно╖ правово╖ допомоги утворюються за р╕шенням органу м╕сцевого самоврядування з урахуванням потреб (вид╕лено мною – Р.С.) територ╕ально╖ громади в╕дпов╕дно╖ адм╕н╕стративно-територ╕ально╖ одиниц╕». Потреба у наданн╕ безоплатно╖ правово╖ допомоги, особливо мешканцям с╕льсько╖ м╕сцевост╕, безумовно, ╓, а от чи захочуть утворювати спец╕ал╕зован╕ установи кер╕вники орган╕в м╕сцевого самоврядування, виклика╓ великий сумн╕в. Принципова в╕дм╕нн╕сть, яка ╕сну╓ м╕ж поняттями «мають створювати» ╕ «можуть створювати», зв╕льня╓ кер╕вник╕в цих орган╕в в╕д обов’язку та необх╕дност╕ утворювати спец╕ал╕зован╕ установи. По-друге, чому в Типовому положенн╕ йдеться про «установи», якщо у Закон╕ (ч. 1 ст. 12) ч╕тко визначено, що це мають бути саме «спец╕ал╕зован╕ установи» з надання безоплатно╖ первинно╖ правово╖ допомоги? Зазначен╕ установи користуються правами юридично╖ особи, ф╕нансуються за рахунок кошт╕в м╕сцевих бюджет╕в. Органам м╕сцевого самоврядування надано право укладати угоди з юридичними особами приватного права про надання на пост╕йн╕й чи тимчасов╕й основ╕ первинно╖ правово╖ допомоги, а також залучати (ймов╕рно теж на п╕дстав╕ угоди – Р. С.) адвокат╕в або ╕нших фах╕вц╕в у в╕дпов╕дн╕й галуз╕ права (ч. 5, 7 ст. 12). У Положенн╕ про Координац╕йний центр з надання правово╖ допомоги, яке затверджено Постановою Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни, окр╕м спец╕ал╕зованих установ, йдеться ╕ про можлив╕сть утворення органами м╕сцевого самоврядування ╕ громадських приймалень (вид╕лено мною – Р. С.) з надання безоплатно╖ первинно╖ правово╖ допомоги [5]. При цьому Закон (ч. 6 ст.10) забороня╓ органам м╕сцевого самоврядування встановлювати плату за надання будь-якого з вид╕в правових послуг, визначених Законом, а також за видачу бланк╕в заяв, звернень, запит╕в, дов╕док чи ╕нших документ╕в, пов’язаних з реал╕зац╕╓ю особою прав ╕ свобод людини ╕ громадянина ╕, що ╓ лог╕чним, в╕дпов╕дно до назви та сут╕ самого Закону. Необх╕дно чесно визнати, що при б╕дност╕ м╕сцевого бюджету, без належно╖ орган╕зац╕йно╖, методично╖, а головне – матер╕ально╖ п╕дтримки держави, практичне виконання цього Закону для орган╕в м╕сцевого самоврядування буде дуже проблематичним. Особливо це буде складним для с╕льських, селищних, а подекуди й районних рад, зокрема, в частин╕ надання як╕сно╖ безоплатно╖ первинно╖ правово╖ допомоги ус╕м тим, хто ╖╖ потребу╓. А таких, виходячи з того, що людськ╕ в╕дносини все б╕льше переходять у площину правових, а вс╕ правов╕дносини в╕днесено до юрисдикц╕╖ суд╕в, ста╓ все б╕льше ╕ б╕льше. Нав╕ть т╕ види, як╕ Закон визнача╓ як безоплатну первинну правову допомогу (ч. 2 ст. 7), потребують в╕дпов╕дного р╕вня знань та спец╕ал╕зац╕╖ юрист╕в-фах╕вц╕в, яких сьогодн╕, на жаль, на сел╕ нема╓, попри вс╕ твердження оф╕ц╕йних ос╕б останн╕ми роками, що юрист╕в в Укра╖н╕ перевиробництво. А от чи по╖дуть на село працювати, нав╕ть тимчасово, адвокати, ╕нш╕ досв╕дчен╕ фах╕вц╕ в галуз╕ права, зокрема адм╕н╕стративного, цив╕льного, господарського, а також крим╕нального ╕ крим╕нально-процесуального – питання риторичне? Наприклад, за пов╕домленням м╕сцевих ЗМ╤, в Криму, станом на 26 вересня 2012 р., працювати в Центрах з надання правово╖ допомоги (а це структура М╕нюсту, а не установа м╕сцевого самоврядування – Р. С.) погодилося лише 22 юристи [6]. Звичайно, можна створити спец╕ал╕зован╕ установи з надання безоплатно╖ первинно╖ допомоги т╕льки в райцентрах ╕ м╕стах, але це фактично позбавить мешканц╕в с╕л ╕ селищ доступу до тако╖ допомоги. Акцентуючи увагу на тому, що адвокати будуть надавати лише безоплатну вторинну правову допомогу (а це вже переважно робота в судах ╕ складення процесуальних документ╕в – Р. С.), О. В╕нн╕ков також слушно зазнача╓, що ╕снують певн╕ неузгодженост╕ та розб╕жност╕ нового Закону з ╕ншими Законами Укра╖ни, зокрема, з нормами Закону «Про адвокатуру та адвокатську д╕яльн╕сть», який набрав чинност╕ 15 серпня 2012 р. [7]
У вир╕шенн╕ проблеми надання безоплатно╖ первинно╖ допомоги можливий частковий вих╕д через залучення до ц╕╓╖ справи викладач╕в юридичних дисципл╕н, а також студент╕в старших курс╕в юридичних факультет╕в та ╕нститут╕в на догов╕рн╕й основ╕ з вишами з в╕дпов╕дною оплатою прац╕ викладач╕в, зарахуванням студентам ц╕╓╖ роботи як виробничо╖ практики та стажування. Юридичн╕ кл╕н╕ки, як╕ працюють протягом навчального року, а точн╕ше жовтня-травня, при багатьох юридичних факультетах, попри окрем╕ недол╕ки, загалом позитивно зарекомендували себе саме у наданн╕ населенню безоплатно╖ правово╖ допомоги. От т╕льки складно буде орган╕зувати ╖хню роботу на пост╕йн╕й основ╕: юридичн╕ факультети далеко не скр╕зь у нас ╓, а, по-друге, практика ╕ стажування студент╕в ма╓ обмеження у час╕ – в╕д 20 до 60 дн╕в. Кр╕м того, статус юридичних кл╕н╕к усе ще не ма╓ законодавчого визначення, а тому йтися може т╕льки про надання безоплатно╖ первинно╖ допомоги студентами-старшокурсниками за участ╕ викладач╕в-правник╕в. Щодо надання правово╖ допомоги безпосередньо органами м╕сцевого самоврядування, то вбача╓ться, що на початковому етап╕ доц╕льно орган╕зувати хоча б один повний робочий день на тиждень обов’язкового прийому юристом у кожн╕й с╕льськ╕й (селищн╕й) рад╕ з надання ним безоплатно╖ первинно╖ правово╖ допомоги.
Ще дек╕лька важливих практичних аспект╕в цього Закону. У раз╕ письмового звернення особи за наданням будь-якого з вид╕в правових послуг Закон (ч. 4 ст. 10) визнача╓, що органи м╕сцевого самоврядування зобов’язан╕ надати так╕ послуги протягом тридцяти календарних дн╕в з дня надходження звернення. У випадку, коли у зверненн╕ м╕ститься лише прохання про надання в╕дпов╕дно╖ правово╖ ╕нформац╕╖, то така правова допомога ма╓ бути надана не п╕зн╕ше п’ятнадцятиденного терм╕ну з дня отримання звернення. А звернення, як╕ не стосуються надання первинно╖ правово╖ допомоги, належить розглядати у строки та у порядку в╕дпов╕дно до Закону Укра╖ни «Про звернення громадян». Якщо ж питання, порушен╕ у зверненн╕, не належать до компетенц╕╖ органу м╕сцевого самоврядування, то звернення необх╕дно протягом п’яти календарних дн╕в над╕слати до в╕дпов╕дного органу та пов╕домити про це особу, яка його подала. У випадках, коли при розгляд╕ звернення буде з’ясовано, що особа потребу╓ надання безоплатно╖ вторинно╖ правово╖ допомоги, орган м╕сцевого самоврядування зобов’язаний роз’яснити особ╕ (╖╖ законному представников╕) порядок звернення для отримання тако╖ допомоги. Але ж у ч. 2 ст. 7 Закону сказано про надання допомоги в забезпеченн╕ доступу до вторинно╖ правово╖ допомоги (вид╕лено мною – Р. С.), а не просто роз’яснення порядку звернення. На жаль, Закон не визнача╓, хто саме ма╓ це зробити – кер╕вник чи представник органу м╕сцевого самоврядування, у як╕й форм╕ (письмово чи усно) це потр╕бно зробити, а також кого вважати законним представником доросло╖ особи, яка звернулася за безоплатною правовою допомогою? Не визначено й персональну в╕дпов╕дальн╕сть у раз╕ не виконання зазначених вимог Закону. Кр╕м того, Закон (ст. 11) зобов’язу╓ органи м╕сцевого самоврядування (але чомусь не ╖хн╕х кер╕вник╕в – Р. С.) проводити пост╕йно, в установлен╕ дн╕ та години за граф╕ком особистий прийом ос╕б, як╕ потребують безоплатно╖ первинно╖ допомоги, з питань ╖хньо╖ компетенц╕╖. Органи м╕сцевого самоврядування також мають забезпечити проведення особистого прийому таких ос╕б висококвал╕ф╕кованими прац╕вниками, як╕ можуть «ч╕тко ╕ доступно надати роз’яснення положень законодавства та консультац╕╖ з питань реал╕зац╕╖ прав ╕ свобод людини ╕ громадянина та виконання обов’язк╕в». Наск╕льки практично буде складно забезпечити висококвал╕ф╕кованими прац╕вниками – вже зазначалося. А якщо ж п╕д час особистого прийому буде встановлено, що особа потребу╓ надання безоплатно╖ вторинно╖ правово╖ допомоги, прац╕вник, який проводить прийом, зобов’язаний роз’яснити так╕й особ╕ порядок звернення про надання тако╖ допомоги. Знову ж таки лише роз’яснити, а людина потребу╓ надання допомоги в забезпеченн╕ доступу та отримання правово╖ допомоги, яка гарантована Основним Законом держави ще з 1996 року.
В╕дпов╕дно до ст. 30 Закону в╕дмова органу м╕сцевого самоврядування чи спец╕ал╕зовано╖ установи в наданн╕ безоплатно╖ первинно╖ допомоги, а також службових та посадових ос╕б у наданн╕ первинно╖ правово╖ допомоги може бути оскаржена до суду в установленому законом порядку. Кр╕м того, д╕╖ чи безд╕яльн╕сть посадових ╕ службових ос╕б, як╕ порушили порядок та строки розгляду звернення про надання безоплатно╖ правово╖ допомоги, а також надання неяк╕сно╖ правово╖ допомоги, можуть бути оскаржен╕ як до суду, так ╕ в адм╕н╕стративному порядку (ст. 31 Закону). Але, щоб звернутися до суду чи оскаржити неправом╕рн╕ д╕╖ в адм╕н╕стративному порядку, потр╕бно вм╕ти правильно, юридично грамотно п╕дготувати скаргу та ╕нш╕ документи, а для цього людин╕ необх╕дна знову-таки правова допомога. Як кажуть, коло замкнулося. У ст. 32 зазначено, що особи, як╕ порушили Закон, несуть в╕дпов╕дальн╕сть у порядку, встановленому законом. Лог╕чно, що виника╓ питання: встановлено, а яким саме законом? Адже в╕дпов╕дних зм╕н до Крим╕нального кодексу Укра╖ни чи до Кодексу Укра╖ни про адм╕н╕стративн╕ правопорушення у прик╕нцевих та перех╕дних положеннях новим Законом (розд╕л VI) не було внесено.
Належна орган╕зац╕я та в╕дпов╕дальне виконання Закону Укра╖ни «Про безоплатну правову допомогу» буде вагомим внеском у реал╕зац╕ю Державно╖ стратег╕╖ рег╕онального розвитку на пер╕од до 2015 року, зокрема, в частин╕ впровадження державно╖ соц╕ально╖ пол╕тики щодо п╕двищення стандарт╕в життя та правового захисту людей в Укра╖н╕ [8]. Визнавши, що основним стратег╕чним ресурсом ╕ чинником економ╕чного зростання в рег╕онах ╓ людський потенц╕ал, необх╕дно не т╕льки гарантувати, а й реально забезпечити надання безоплатно╖ правово╖ допомоги людям ╕ це, безумовно, ╓ важливою соц╕альною послугою. До того ж, Закон Укра╖ни «Про стимулювання розвитку рег╕он╕в» передбача╓ забезпечення дотримання визначених державою соц╕альних гарант╕й для кожного громадянина незалежно в╕д м╕сця його проживання [9]. Покладення обов’язку надання безоплатно╖ первинно╖ правово╖ допомоги на органи м╕сцевого самоврядування, а точн╕ше – надання ╖м можливост╕ створювати чи не створювати спец╕ал╕зован╕ установи, громадськ╕ приймальн╕ – це, певною м╕рою, спроба вир╕шення важливого завдання державно╖ ваги за рахунок небагатого м╕сцевого бюджету. У той же час ╓ очевидним, що реал╕зац╕я положень Закону «Про безоплатну правову допомогу» вимага╓ б╕льш фахово╖ орган╕зац╕╖, необх╕дного матер╕ального забезпечення, а точн╕ше – належно╖ державно╖ ф╕нансово╖ п╕дтримки, адже йдеться про виконання вимог Основного Закону держави, яким гарантовано кожному, хто того потребу╓, надання безоплатно╖ правово╖ допомоги.
Список використаних джерел: 1. Конституц╕я Укра╖ни/В╕домост╕ Верховно╖ Ради Укра╖ни (ВВР), 1996, № 30, ст. 141; 2. Про безоплатну правову допомогу: Закон Укра╖ни в╕д 2 червня 2011 р. (ВВР), 2011, № 51, ст. 577; 3. Про м╕сцеве самоврядування в Укра╖н╕: Закон Укра╖ни в╕д 21 травня 1997 р., № 280/97-ВР; 4. Про затвердження Типового положення про установу з надання безоплатно╖ первинно╖ допомоги: Наказ М╕н╕стерства юстиц╕╖ Укра╖ни в╕д 28 березня 2012 року № 483/5; 5. Про утворення Координац╕йного центру з надання правово╖ допомоги та л╕кв╕дац╕ю Центру правово╖ реформи ╕ законопроектних роб╕т при М╕н╕стерств╕ юстиц╕╖: Постанова Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 6 червня 2012 р. № 504; 6. ИТВ. – С╕мферополь, 26 вересня 2012 р.; 7. В╕нн╕ков О. Правова допомога в розр╕з╕ закону про адвокатську д╕яльн╕сть/О. В╕нн╕ков/Юридичний в╕сник Укра╖ни. – 2012. – № 36, 8-14 вересня; 8. Про затвердження Державно╖ стратег╕╖ рег╕онального розвитку на пер╕од до 2015 року: Постанова Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни в╕д 21 липня 2005 р. № 1001; 9. Про стимулювання розвитку рег╕он╕в: Закон Укра╖ни в╕д 8 вересня 2005 р. № 2850-IV.

Роман САВОНЮК,
кандидат юридичних наук, доцент,
заслужений юрист АР Крим

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #44 за 02.11.2012 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10964

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков