Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ШТРАФ НА РАД╤ОСТАНЦ╤Ю ДРУЖИНИ САДОВОГО НАКЛАДЕНО ЗА ПОРУШЕННЯ МОВНИХ КВОТ
сума штрафу ПрАТ «Рад╕окомпан╕я Люкс» становить 50 520,00 грн.


РАДА ПРИР╤ВНЯЛА ПОРАНЕНИХ П╤Д ЧАС РЕВОЛЮЦ╤╥ Г╤ДНОСТ╤ ДО УЧАСНИК╤В БОЙОВИХ Д╤Й
Верховна Рада ухвалила урядовий закон про внесення зм╕н до закону "Про статус ветеран╕в в╕йни,...


УКРА╥НА ДЕМОНСТРУ╢ ДОСТАТНЬО СКРОМН╤ РЕЗУЛЬТАТИ У БОРОТЬБ╤ З КОРУПЦ╤╢Ю
Про це Ком╕сар ╢вропейського Союзу з питань ╓вропейсько╖ пол╕тики сус╕дства та перемовин ╕з...


У РОС╤╥ ЧИСЛО БАНКРУТСТВ НАБЛИЗИЛОСЯ ДО ╤СТОРИЧНОГО РЕКОРДУ
К╕льк╕сть збанкрут╕лих компан╕й в Рос╕╖ виросла в третьому квартал╕ 2017 року на три в╕дсотки...


ТЕРЕЗА МЕЙ СЬОГОДН╤ – ЦЕ РОНАЛЬД РЕЙГАН ВЧОРА
Прем’╓р Великобритан╕╖ сказала Пут╕ну все, що про нього дума╓ Зах╕д. На заход╕ знають, що...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #44 за 02.11.2012 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#44 за 02.11.2012
ЕЛЕКТРОН╤КА ╤ Н╤ЖН╤СТЬ

Спочатку було Слово...

ДОРОГА В╤Д ПОРОГА ДО СОНЯЧНО╥ МР╤╥
У б╕ограф╕╖ ╕ трудов╕й книжц╕ Володимира Кул╕кова ╓ стор╕нки, схож╕ на кадри документально╖ к╕нохрон╕ки створення ╕ розвитку потужностей одного з найб╕льших кримських п╕дпри╓мств – заводу «Фотон». В╕н працював п╕сля зак╕нчення Лен╕нградського електротехн╕чного ╕нституту рад╕о╕нженером, заступником головного конструктора на телезавод╕ у Новгород╕, коли його директору Юр╕ю Скородумову доручили орган╕зувати аналог╕чне виробництво на п╕вдн╕ Укра╖ни – в С╕мферопол╕ чи Одес╕.
При вибор╕ м╕сця стр╕лка терез╕в повернулася в б╕к Криму, де тод╕ було багато незайнятих молодих рук. Знаючи, що дружина В. Кул╕кова з С╕мферополя, Ю. Скородумов запропонував йому ╖хати з ним. Оформили переведення. ╤ ще в столиц╕ вир╕шувалося питання ф╕нансування цього масштабного буд╕вництва, а В. Кул╕ков уже прибув на нове м╕сце роботи. Жив перш╕ дн╕ в батьк╕в дружини, прац╕вник╕в Кримського академ╕чного рос╕йського театру ╕м. М. Горького. Було це в 1964 роц╕.
— Тод╕ швидко все робилося, — згаду╓ в╕н. – На виробничих площах оборонного призначення орган╕зували спочатку рад╕отехн╕чний в╕дд╕л з трьома п╕дрозд╕лами: телелаборатор╕╓ю, конструкторським ╕ технолог╕чним бюро. На ╖хн╕й баз╕ почали виготовляти плати до московських телев╕зор╕в «Руб╕н» ╕ льв╕вських «Електрон╕в», а пот╕м – нестандартне обладнання для свого майбутнього виробництва. ╤ за два роки до зак╕нчення буд╕вництва одержали за вироблену продукц╕ю так╕ кошти, як╕ повн╕стю окупили затрати на нього.
Новий завод, на якому було працевлаштовано десять тисяч чолов╕к, запрацювавши на повну потужн╕сть, щороку випускав п’ятсот тисяч чорно-б╕лих ╕ кольорових телев╕зор╕в, з яких б╕льше одного м╕льйона поставлено в Кубу. У ц╕й кра╖н╕ В. Кул╕ков з 1978 до 1980 року працював кер╕вником групи спец╕ал╕ст╕в з побутово╖ техн╕ки – телев╕зор╕в, холодильник╕в, пральних машин та ╕нших вироб╕в, що постачалися сюди з колишнього Союзу.
Повернувшись з в╕дрядження, продовжив роботу на «Фотон╕» головним конструктором, начальником в╕дд╕лу над╕йност╕ ╕ випробувань загально╖ техн╕ки. У 1996 роц╕ вийшов на пенс╕ю. Цього року в жовтн╕ в╕н в╕дзначив сво╓ 80-р╕ччя. Йому ╓ що згадати, розпов╕сти д╕тям, онукам. З дружиною Аллою Дмитр╕вною, теж спец╕ал╕стом з рад╕отехн╕ки, виростили сина ╕ дочку. В них — тро╓ внук╕в, тро╓ правнук╕в ╕ одна правнучка. З його розпов╕дей вони знають, що ╖хн╕й д╕дусь за роботу в дитячому в╕ц╕ в тилу ворога визнаний учасником Велико╖ В╕тчизняно╖ в╕йни, що його р╕дного села Г╕рка Красноборського району Архангельсько╖ област╕ вже нема╓ на географ╕чн╕й карт╕. Воно зникло, як ╕ багато ╕нших малих неперспективних населених пункт╕в. У ньому ╕ тод╕ була лише початкова школа, а середню в╕н зак╕нчив ╕з ср╕бною медаллю в райцентр╕.
Б╕льшу частину свого життя В. Кул╕ков займався рад╕отехн╕чними приладами, а останн╕ми роками розкрива╓ться перед родиною ╕ людьми абсолютно в протилежному в╕д ф╕зики напрямку л╕рика. Це нин╕шн╓ заняття л╕тературною творч╕стю ╕ стало приводом для зустр╕ч╕ з ним, автором п’яти поетичних зб╕рок та двотомника «Фонд рос╕йських присл╕в’╖в ╕ приказок», у л╕тературн╕й в╕тальн╕ Всеукра╖нського ╕нформац╕йно-культурного центру.

КВ╤ТКА ╤ ЯГ╤ДКА ЛЕКСИЧНОГО ФОЛЬКЛОРУ

— У дитинств╕ я жив в атмосфер╕, насичен╕й присл╕в’ями ╕ приказками, як╕ були натуральним колоритом у сп╕лкуванн╕ с╕льських жител╕в, — розпочав свою розпов╕дь Володимир Олекс╕йович. — З часом у мене виникла думка ╖х колекц╕онувати. Ознайомлюючись з численними матер╕алами, як ╕ будь-який колекц╕онер, я задумався над вибором системи, за якою потр╕бно збирати свою л╕нгв╕стичну колекц╕ю.
Для початку в╕н уточнив, що таке присл╕в’я, а що – приказка, припов╕дка. Найб╕льш повн╕, на його погляд, так╕ формулювання:
Присл╕в’я – короткий, граматично ╕ лог╕чно зак╕нчений висл╕в з повчальною тенденц╕╓ю в ритм╕чно орган╕зован╕й форм╕. Присл╕в’я включа╓ в себе образно виражену думку, оц╕нку, умовив╕д, ╕накомовн╕сть. Присл╕в’я багатозначне. Його смисл зазвичай залежить в╕д контексту, в якому використову╓ться.
Приказка – образний висл╕в, який влучно визнача╓ якесь житт╓ве явище. На в╕дм╕ну в╕д присл╕в’я приказка граматично чи лог╕чно не зак╕нчена ╕ позбавлена узагальнюючого повчального смислу. «Приказка – кв╕тка, а присл╕в’я – яг╕дка», – так В. Кул╕ков у стил╕ народних фразеолог╕зм╕в да╓ образне, витончене ╕ точне визначення цих двох жанр╕в. Наприклад, «чужими руками жар загр╕бати» ╕ «в ступ╕ воду товкти» – приказки. Однак вони можуть легко перейти в присл╕в’я: «Легко чужими руками жар загр╕бати», «В ступ╕ воду товкти – вода й буде».
В ╕снуючих донин╕ зб╕рниках присл╕в’╖в ╕ приказок використовувалися або алфав╕тний, або тематичний способи ╖х формування. ╤ перший, ╕ другий, на думку В. Кул╕кова, мають сво╖ переваги ╕ недол╕ки. Основним недол╕ком ╓ те, що одн╕ ╕ т╕ ж присл╕в’я та приказки повторюються у кожному з наступних зб╕рник╕в, а у випадку тематичного способу – ╕ в одному виданн╕ з р╕зними значеннями. Це в свою чергу призводить до нерац╕онального зб╕льшення обсяг╕в зб╕рник╕в.
В. Кул╕ков поклав в основу формування свого фонду не застосований ще н╕ким спос╕б пр╕оритетност╕ опубл╕кування кожного тексту, використовуючи при цьому переваги алфав╕тно╖ ╕ тематично╖ посл╕довност╕. Для вт╕лення його на практиц╕ в╕н склав у хронолог╕чному порядку перел╕к ус╕х джерел присл╕в’╖в ╕ приказок, опубл╕кованих з 1769 до 1985 року. Дев’ятнадцять з них дали йому матер╕ал для першого зб╕рника, у тому числ╕ 965 текст╕в з першо╖ публ╕кац╕╖ рос╕йських народних фразеолог╕зм╕в «Зб╕р р╕зних присл╕в’╖в ╕ приказок» Н. Курганова. Минуло понад два стол╕ття з часу ╖х видання, а б╕льш╕сть з них використовуються й дос╕, наприклад, «в╕к жити, в╕к учитися», «бочка меду та ложка дьогтю», «де тонко, там ╕ рветься», «зна╓ к╕шка чи╓ м’ясо з’╖ла», «куй зал╕зо, поки гаряче», «ранок в╕д вечора мудр╕ший» та ╕нш╕.
У 1770 роц╕ в «З╕бранн╕ 4291 древнього рос╕йського присл╕в’я» А. Барсова вперше були опубл╕кован╕ так╕ вислови, як «бережи честь змолоду», «в тих╕й вод╕ чорти водяться», «в чужий монастир ╕з сво╖м статутом не ходять», «кашу маслом не з╕псу╓ш». Ц╕ дв╕ перш╕ найдавн╕ш╕ зб╕рки народно╖ творчост╕, як ╕ ╕нш╕, видан╕ у пер╕од з 1769 до 1848 року, що вв╕йшли в перший том фонду В. Кул╕кова, дуже р╕дк╕сн╕. Вони збер╕гаються в двох державних б╕бл╕отеках Москви ╕ Петербурга.
Шлях зб╕рника до кримського читача був довгим. Незважаючи на позитивн╕ в╕дгуки науковц╕в-л╕нгв╕ст╕в, в╕н дванадцять рок╕в пролежав у рукопис╕ без ф╕нансування ╕ лише в 2009 роц╕ було видано дв╕ст╕ його прим╕рник╕в на кошти автора. Таким же невеликим тиражем у 2011 роц╕ вийшов з друку другий том, б╕льш як на семистах стор╕нках якого публ╕куються вс╕ народн╕ присл╕в’я ╕ приказки, вперше видан╕ в пер╕од 1850-1863 рок╕в. А це – понад 28 тисяч текст╕в народно╖ мудрост╕. Разом з першою книгою фонд В. Кул╕кова нал╕чу╓ понад 40 тисяч присл╕в’╖в ╕ приказок. В╕н перевищу╓ обсяг зб╕рника в╕домого укра╖нського ╕ рос╕йського лексикографа, етнографа ╕ письменника В. Даля «Присл╕в’я рос╕йського народу» б╕льш як на 18 тисяч текст╕в. Всього ж при укладанн╕ фонду автором використано матер╕али з 48 джерел.
Основою виникнення присл╕в’╖в ╓ соц╕альний ╕ трудовий досв╕д, спостережлив╕сть, гострий розум народу, а також художн╕ властивост╕ ╕ можливост╕ мови. Кожне покол╕ння накопичувало спостереження св╕ту, природи, сусп╕льних та с╕мейних в╕дносин ╕ ц╕ знання та досв╕д в╕дображало в усн╕й художн╕й творчост╕.
— В жодному ╕ншому жанр╕ фольклору життя людей не в╕дображено так широко ╕ багатогранно, як у присл╕в’ях, — говорить В. Кул╕ков. — У сум╕ ╖х можна назвати енциклопед╕╓ю життя народу, його ╕сторичною пам’яттю.
Б╕льша частина присл╕в’╖в в╕добража╓ моральну суть людини, пошуки ╕ визначення зм╕сту таких понять, як добро, зло, правда, жал╕сть, сп╕вчуття. «В них ╓ все, — сказав М. Гоголь про присл╕в’я, — глузування, насм╕шка, док╕р — словом все, що зворушу╓ ╕ зач╕па╓ за живе».

В╤ДЧУВАЮ – ЗНАЧИТЬ, ЖИВУ

Л╕рика, як висловився сам В. Кул╕ков, вклинилася в його досл╕дження народно╖ словесност╕ п╕сля перебування на остров╕ Куба доб╕ркою поез╕й «Карнавал», «Варадеро», «Троп╕кана» та ╕нших, що вв╕йшли в його першу поетичну зб╕рку «Ранок», видану у 2006 роц╕.
— Перша книга завжди ближча до серця, — сказав в╕н ╕ обрав з не╖ для сво╓╖ творчо╖ презентац╕╖ в╕рш «На зустр╕ч з дитинством».
В. Кул╕ков поетизу╓ у зб╕рц╕ чотири пори року – весну, л╕то, ос╕нь ╕ зиму, розкрива╓ все, чим живе його душа: як б’ються об берег холодн╕ хвил╕, см╕ються ╕ плачуть г╕тарн╕ струни, а хвилями житейського моря пливе його корабель з В╕тчизною в серц╕ ╕ любов’ю до краси природи, ж╕нки, червоних гвоздик ╕ тепло╖ весняно╖ зливи.
У наступну книгу «Минуле» вв╕йшли ш╕стнадцять коротких опов╕дань документального зм╕сту, як╕ характеризують р╕зн╕ еп╕зоди з життя автора, та розпов╕дь про подвиг його родича, Героя Радянського Союзу Миколи Б╓лякова, командира батальйону геро╖в-чорноморц╕в, як╕ висадилися на Кримський п╕востр╕в 1 листопада 1943 року п╕д час Керченсько-Ельтигенсько╖ десантно╖ операц╕╖.
З перервою в два роки В. Кул╕ков вида╓ поему «Самсон Суханов», в основу яко╖ покладен╕ ╕сторичн╕ в╕домост╕ про його земляка, кам’яних справ майстра, видатного буд╕вельника всесв╕тньо в╕домих споруд: Казанського собору, Адм╕ралтейства, ╤саак╕вського собору, Олександр╕всько╖ колони на Дворцов╕й площ╕ в Петербурз╕, багатьох скульптур, п’╓дестал╕в, гран╕тних терас парк╕в, басейн╕в, споруджених у к╕нц╕ ХV╤╤╤ – на початку Х╤Х стол╕ть у Москв╕, Риз╕ та ╕нших м╕стах.
— Самсон н╕де не вчився р╕зьбленню, однак майстром був ун╕кальним, — сказав про свого героя В. Кул╕ков. – Його Олександр╕вськ╕й колон╕ з ц╕льного монол╕ту нема╓ аналог╕в у св╕т╕. Под╕бн╕ колони в Рим╕ та Париж╕ складен╕ з куск╕в гран╕ту.
У двох нових поетичних зб╕рках «День» ╕ «Роздуми», що вийшли цього року, автор продовжу╓ розвивати розпочат╕ в попередн╕х циклах в╕рш╕в теми В╕тчизни, плинност╕ часу. З’явилися й нов╕ мотиви любовно╖ л╕рики, нов╕ розд╕ли з в╕нками сонет╕в, в╕ршами-присвятами класикам поетичного слова – О. Пушк╕ну, В. Маяковському, А. Ахматов╕й ╕ сучасникам. А з д╕тьми автор веде розмову про зайчика ╕ ведмедя, про гойдалку та ╖хн╕й улюблений день народження, в який збира╓ться с╕м’я з подарунками для ╕менинника.
У поез╕╖ В. Кул╕кова час пливе то тихо, то вибухом прискорю╓ б╕г. Однак диха╓ться легко, вс╕ почуття – жив╕, а сили набирають вагу теплом та св╕тлом бризок з небес. ╤ хочеться, щоб усе вершилося справедливо, а жилося рад╕сно, з над╕╓ю щасливою.

Валентина НАСТ╤НА

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #44 за 02.11.2012 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10965

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков