Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЯК ТРЕБА СТАВИТИ ПАМ’ЯТНИКИ…
Прочитала у наш╕й «Св╕тличц╕» про встановлення пам'ятника Симону Петлюр╕ в В╕нниц╕....


З ГОЛОВИ НА НОГИ
«Люди, як╕ обирають корумпованих пол╕тик╕в, самозванц╕в, злод╕╖в та зрадник╕в, не ╓ ╖х...


РОЗ╤РВАННЯ ДИПЛОМАТИЧНИХ СТОСУНК╤В ╤ ВИВАЖЕН╤СТЬ Д╤Й ВЛАДИ
Чи не про нашу мудру владу кажуть: «С╕м л╕т минуло, як музика грала, а в╕н ще й тепер...


ЩО ПОВ'ЯЗУ╢ ЗАКРИТТЯ МИКОЛА╥ВСЬКОГО СУДНОБУД╤ВНОГО ЗАВОДУ ╤ ТЕРАКТИ, ЯК╤ СТАЮТЬ ВСЕ ЧАСТ╤ШИМИ
Така вже була влада. А що ж нин╕шня, революц╕йна? Чого в╕дда╓ перевагу жебранню збро╖ в...


МОВН╤ ПРИСТРАСТ╤, АБО У СВ╤Т╤ ПОВАЖАЮТЬ СИЛЬНИХ
Не вщухають бурхлив╕ дискус╕╖ навколо ст. 7 Закону «Про осв╕ту», прийнятого Верховною...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #44 за 02.11.2012 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#44 за 02.11.2012
ЦЬОГО НЕ МОЖЕ БУТИ. АЛЕ БУЛО...

Наведемо в кра╖н╕ порядок!

Щось под╕бне ц╕й фраз╕ ледь не зрива╓ться з вуст, коли чита╓ш лист, переданий до редакц╕╖ в╕дпочиваючими одного з ялтинських санатор╕╖в. Щоправда, слово «в╕дпочиваюч╕» тут доречно було б взяти в лапки, бо под╕бного в╕дпочинку не побажа╓ш ╕ ворогов╕. ╤ це на тл╕ всезагальних п╕снесп╕в╕в про нашу кримську гостинн╕сть, про те, як наше санаторно-курортне господарство незабаром ма╓ вивести Крим у л╕дери серед областей Укра╖ни щодо р╕вня його добробуту.
Ц╕каво, як би м╕г прокоментувати описан╕ в лист╕ под╕╖ наш кримський м╕н╕стр курорт╕в ╕ туризму Олександр Л╕╓в? Чи н╕як, под╕бно представникам численних владних ╕нстанц╕й, до яких зверталися наш╕ гост╕ з╕ Львова та В╕нниччини?
Сьогодн╕ вони вже вдома, вже в╕дбули св╕й кримський «терм╕н покарання» нев╕домо за що, який зам╕сть в╕дпочинку влаштували для них у санатор╕╖. Але тема ця не вичерпана, зна╓мо, що пишеться в╕дкрите звернення до кер╕вництва держави, готу╓ться в╕дпов╕дний судовий позов. ╤ «Кримська св╕тлиця» готова також поборотися за порядок у нашому укра╖нському дом╕, за честь нашого п╕вострова — як пров╕дно╖ оздоровниц╕ Укра╖ни. Ми будемо тримати цю болючу тему на ╕нформац╕йному контрол╕, тож сл╕дкуйте за газетою. А поки що з незначними скороченнями наводимо переданого до редакц╕╖ листа.
* * *
Ми, Р. Й. Загайська, М. С. Пастернак, ╤. М. Глушенко, були на л╕куванн╕ в санатор╕╖ ╕м. Чехова в м. Ялта. Були спочатку задоволен╕ нашим перебуванням тут, але через дек╕лька дн╕в (з 08.10.2012 р.) почали в╕дбуватися под╕╖, як╕ остаточно з╕псували наше л╕кування та проживання в цьому санатор╕╖ через самосуд, який чинив над нами головний л╕кар санатор╕ю Олександр Дмитрович Циган╕й.
А тепер детальн╕ше. При поселенн╕ нам було запропоновано внести по 200 гривень оплати «благод╕йного внеску» за поселення в санатор╕й. Пут╕вки нам видали в л╕кувальних закладах безкоштовно. Чому ми повинн╕ платити в «благод╕йний фонд», нам не зрозум╕ло. Пояснили, що для розвитку матер╕ально-техн╕чно╖ бази санатор╕ю. Але все ж, бажаючи отримати необх╕дне нам л╕кування (ми вс╕ довго хвор╕ли, дехто п╕сля операц╕╖, ╓ людина з ╕нвал╕дн╕стю), ми змушен╕ були внести грош╕ в касу санатор╕ю.
При вселенн╕ ключ╕ в╕д к╕мнати були вручен╕ на першому поверс╕, в к╕мнату нас н╕хто не пров╕в, ╕ в якому вона стан╕, н╕хто не ознайомив.
╤рина Михайл╕вна Глушенко прибула 1 жовтня об 11.30, ╕ до 18.00 ╖╖ не поселяли. Коли вона ув╕йшла до к╕мнати № 27 в корпус╕ № 6, то побачила, що в╕кно та балконн╕ двер╕ в╕дчинен╕. На вулиц╕ було тепло, ╕ вона, не зачиняючи балкон, лягла спати. Роксоляна Йосиф╕вна Загайська та Мар╕я Степан╕вна Пастернак при╖хали наступного дня, було тепло, тому в╕дчинен╕ двер╕ та в╕кна н╕хто не зачиняв.
8 жовтня погодн╕ умови р╕зко зм╕нилися, ╕ виникла необх╕дн╕сть зачинити балконн╕ двер╕, але вони не зачинялися, бо були перекошен╕. Ми звернулися до медсестри, яка пооб╕цяла зробити заявку. Та невдовз╕ привела прац╕вника санатор╕ю, який п╕дважив двер╕ стамескою ╕ таки зачинив, але щось там затр╕скот╕ло. Тож ми двер╕ б╕льше не ч╕пали.
Наступного дня ╕нша медсестра привела двох ╕нших прац╕вник╕в. Один з них ц╕ двер╕ в╕дчинив, а пот╕м став знову зачиняти, вони ще б╕льше затр╕щали. Закрити ╖х не змогли. Тод╕ той, що в╕дчиняв двер╕, в╕д╕рвав з╕ зворотного боку дверей шматок пластику ╕ п╕шов. Ми думали, що ╖х почали ремонтувати, а поки що нам порадили ╖х не ч╕пати ╕ залишити в╕дчиненими. Було холодно, ╕ ми боялися за сво╓ здоров’я, особливо Мар╕я Степан╕вна, яка перенесла складну операц╕ю. Але до дверей ми не торкалися.
12 жовтня нас запросили до головного л╕каря. В каб╕нет╕ нам зачитали акт, про який ми н╕чого не знали, у якому було написано, що ми поламали двер╕, були оц╕нен╕ збитки. Тому ми повинн╕ оплатити варт╕сть дверей, що п╕сля 30-в╕дсотково╖ знижки нам об╕йдеться у 1880 грн. 71 коп. Т╕льки п╕сля цього головний л╕кар почав нас розпитувати, як все було. Ми все розпов╕ли. Головний л╕кар назвав нас «брехливими». «Вы все лживые и все врете, я знал, что вы будете изворачиваться», — почав в╕н на нас кричати, погрожувати, залякувати, сказав, що швиденько все тут орган╕зу╓ в суд╕, ╕ суд змусить заплатити в трикратному розм╕р╕, якщо не хочемо по-доброму. А ще погрожував написати про нашу повед╕нку на роботу, аби нам б╕льше н╕коли не давали пут╕вок. Ми ще раз спробували пояснити, що до дверей не торкалися. ╤ тод╕ в╕н заявив, що видворить нас ╕з санатор╕ю за невиконання пункту 2.15 «Правил перебування хворих», де сказано, що на н╕ч залишати в╕дчиненими кватирки ╕ балконн╕ двер╕ не можна, але ця к╕мната була нам запропонована саме з в╕дкритими в╕кнами та дверима! При заселенн╕ нас з цими пунктами не ознайомили. У чому наша провина? Кр╕м цього, прац╕вники санатор╕ю п╕дтвердили, що двер╕ на балкон д╕йсно були в╕дчиненими завжди, ще до нашого при╖зду, бо були перекошен╕. Тод╕ головний л╕кар почав кричати, розмахувати аркушем з правилами ╕ стверджувати, що таки виселить нас зг╕дно з пунктом 2.15, якщо ми не заплатимо грошей за з╕псоване державне майно.
Зазвичай у таких випадках в╕рять результатам експертизи в╕дпов╕дно╖ ком╕с╕╖. Ми дуже розхвилювалися через таке несправедливе до нас ставлення. Вноч╕ у ╤рини Михайл╕вни в╕д пережитого стався г╕пертон╕чний криз, що заф╕ксовано в журнал╕ черговою медсестрою. Дек╕лька дн╕в вона приймала л╕ки, мусила дотримуватися пост╕льного режиму. Ми втратили спок╕й ╕ сон, а при╖хали сюди покращувати здоров’я, л╕куватися. Ми були здивован╕, як так можна з людьми поводитися, з тими, кому навпаки повинн╕ створити вс╕ умови для в╕дпочинку? Адже це державна установа ╕ держава заплатила за все: харчування в╕дпочиваючих, л╕кування, проживання. Сам головний л╕кар цих дверей не бачив ╕ в нашу к╕мнату не заходив. Ус╕ люди нам сп╕вчували, але, звичайно, допомогти можуть т╕льки органи влади.
П╕сля консультац╕╖ з адвокатом ми звернулися до адм╕н╕страц╕╖ санатор╕ю, в прокуратуру (дв╕ч╕), в МОЗ Укра╖ни (дв╕ч╕), до мера Ялти, телефонували на «гарячу л╕н╕ю» Азарову, Могильову, до фонду Рената Ахметова, зустр╕чалися з правозахисником, зверталися у ЗМ╤, але справа практично не зрушилася з м╕сця.
З понед╕лка 15 жовтня ми наказом були виселен╕ ╕з санатор╕ю. У нас забрали пост╕льну б╕лизну, перестали годувати в ╖дальн╕, в╕дм╕нили л╕кування. Це тод╕, коли хворим под╕бного проф╕лю необх╕дно добре харчуватися. А у середу при╖хала викликана адм╕н╕страц╕╓ю м╕л╕ц╕я з Л╕вад╕╖, котра мала нас видворити за меж╕ закладу, але п╕сля ознайомлення з документами, як╕ ми ╖м надали ╕з прокуратури (а там нам порадили не покидати санатор╕ю), чемно з нами поводилась, ми написали пояснення ╕ м╕л╕ц╕онери пов╕домили, що насильно виселяти нас не будуть. Це дуже здивувало заступника головного л╕каря, який сказав м╕л╕ц╕╖, що в╕н викликав ╖╖ не для того, аби нас захищала. При м╕л╕ц╕╖ в╕н потихеньку витягнув наш ключ ╕з дверей ╕ в╕дн╕с головному л╕карю. Нав╕ть м╕л╕ц╕╖ не вдалося повернути нам ключа. Головний л╕кар сказав: «Випхати я ╖х не можу, то нехай сидять без ключа». Тому ми змушен╕ були чергувати в к╕мнат╕, зачинившись зсередини. Жили як бомж╕ — без пост╕льно╖ б╕лизни, без харчування. Але вир╕шили цю справу довести до лог╕чного завершення, тому не покидали санатор╕ю, де творяться под╕бн╕ безчинства. Прац╕вники ╖дальн╕ не могли нав╕ть д╕знатися в секретарки номера наказу, за яким нас припинили годувати. Невже ще щось под╕бне може сьогодн╕ в╕дбуватися? Адже справа не варта таких нерв╕в! Чому зам╕сть в╕дпочинку ╕ л╕кування ми одержали такий стрес, в╕д якого несила оговтатися?! Хто тепер в╕дшкоду╓ наше втрачене здоров’я? А зараз ми захища╓мо сво╓ добре ╕м’я, трима╓мося разом, бо одного зламали б в╕дразу...

Р. Й. ЗАГАЙСЬКА,
М. С. ПАСТЕРНАК,
╤. М. ГЛУШЕНКО
м. Ялта, санатор╕й ╕м. Чехова

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #44 за 02.11.2012 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10970

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков