Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
КОР╤ННЕ НАСЕЛЕННЯ ВИТ╤СНЯЮТЬ З КРИМУ
Про це йдеться в допов╕д╕ "Пол╕тичн╕ пересл╕дування в Рос╕╖": ш╕сть м╕сяц╕в 2017 року.


10 МАЛОВ╤ДОМИХ ФАКТ╤В ПРО КРИМСЬКОТАТАРСЬКИЙ ПРАПОР
Блакитний кол╕р прапора означа╓ чистоту, свободу ╕ чесн╕сть


Рустем Скиб╕н, кримськотатарський художник: У ЦЕЙ ДЕНЬ Я ДУМАЮ ПРО НЕВИННО ПОСТРАЖДАЛИХ, ПРО ТЕ, ЯК СКЛАДНО В╤ДНОВИТИ ВТРАЧЕНЕ
- Я думаю про невинних людей, як╕ несправедливо постраждали. Думаю про те, що ми втратили, ╕ як...


ОСОБИСТ╤СТЬ
Якось подумалось, що не завадило б нав╕датися в Бахчисарай. П╕ймала себе на тому, що до сих п╕р...


КРИМСЬКИМ Д╤ТЯМ - В╤Д СВЯТОГО МИКОЛАЯ
А як╕ красив╕ ц╕ д╕тки! Б╕льш╕сть — сироти при живих батьках. Називають сво╖х виховательок...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #44 за 02.11.2012 > Тема "Крим - наш дім"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#44 за 02.11.2012
ГОСТИННИЙ СЕМ╤НАР В УКРА╥НСЬКОМУ МУЗЕ╥

ГОСТИННИЙ СЕМ╤НАР В УКРА╥НСЬКОМУ МУЗЕ╥,
АБО ПЕРСПЕКТИВИ КУЛЬТУРНО-ЕТНОГРАФ╤ЧНОГО ТУРИЗМУ В КРИМУ

Минулого тижня М╕н╕стерство курорт╕в ╕ туризму АРК орган╕зувало для 43 екскурсовод╕в та представник╕в екскурс╕йних ф╕рм ознайомчу по╖здку до приватного музею побуту Зах╕дно╖ Укра╖ни ╕м. ╤. Н. Сн╕гура в Севастопол╕. Розташований в╕н б╕ля села Чорнор╕ччя ╕ заснований Михайлом Кузменюком восени 2008 року. Господар зустр╕в гостей в укра╖нському народному костюм╕, пров╕в екскурс╕ю по музею, який нин╕ нал╕чу╓ понад 2000 експонат╕в. Розпов╕дь, як ╕ завжди, була насичена ц╕кавими фактами.
П╕сля цього в╕дбулось не менш ц╕каве сп╕лкування з орган╕заторами. Як виявилось, протягом року експерти «Проекту розвитку культурно-етнограф╕чного туризму в Криму: розробка етнокультурних маршрут╕в та ╖х просування» — кандидат ╕сторичних наук, зав╕дувач в╕дд╕лу етноконфес╕йних досл╕джень Кримського в╕дд╕лення ╤нституту сходознавства НАН Укра╖ни, голова Ради громадсько╖ орган╕зац╕╖ «╤нформац╕йно-методичний центр м╕жкультурно╖ просв╕ти ╕ толерантност╕» Маргарита Араджион╕ та директор Кримського етнограф╕чного музею Юр╕й Лапт╓в розробили 27 ╕сторико-культурних, археолог╕чних ╕ культурно-етнограф╕чних маршрут╕в по Криму.
Маргарита Араджион╕ розпов╕ла, що одним ╕з маршрут╕в ╓ ╕сторико-археолог╕чний п╕д назвою «Антична спадщина в Криму», два ╓ ╕сторико-арх╕тектурними — «В╕зант╕йський Крим» та «Кеф╕нський еялет Османсько╖ ╕мпер╕╖». Розроблено також культурно-етнограф╕чний маршрут «Моза╖ка народ╕в Криму», протягом 10 дн╕в якого можна ознайомитися з р╕зними культурами за схемою: «один день — одна культура». Двадцять три маршрути присвячен╕ культурам народ╕в, як╕ залишили сл╕д в ╕стор╕╖ Криму: в╕рменам, болгарам, б╕лорусам, грекам, ╓вреям, ╕тал╕йцям, англ╕йцям, французам, кара╖мам, кримським татарам, кримчакам, литовцям, молдаванам, азербайджанцям, грузинам, н╕мцям, полякам, рос╕янам, чехам, швейцарцям та естонцям.
Результати досл╕дження ╕ маршрути розм╕щено на сайт╕, ╕ ними можна користуватись екскурсоводам та туристичним компан╕ям. Маргарита Анатол╕╖вна зазначила, що це перша серйозна спроба показати р╕зноман╕тн╕сть ╕ пол╕культурн╕сть Криму з метою сформувати толерантне ставлення представник╕в р╕зних народ╕в у кримському дом╕ та гостей, що при╖жджають до Криму на в╕дпочинок. ╢ над╕я, що школяр╕ та студенти част╕ше подорожуватимуть з п╕знавальною метою. Це може бути ╕ с╕мейний в╕дпочинок.
М╕н╕стерство курорт╕в ╕ туризму Криму п╕дтримало таку ╕н╕ц╕ативу ╕ дозволило при друкуванн╕ буклет╕в та на розроблених маршрутах використовувати оф╕ц╕йний логотип Криму.
Очевидно, що фах╕вцями створено актуальний ╕ привабливий туристичний продукт для розвитку п╕знавального туризму. ╤нформац╕я поширю╓ться через ╕нтернет-ресурс, буклети-фла╓ри, туристичн╕ ╕нформац╕йн╕ центри ╕ дозволя╓ орган╕зувати ╕ зробити в╕дпочинок у Криму б╕льш ц╕кавим ╕ п╕знавальним. Для екскурсовод╕в та журнал╕ст╕в уже в╕дбулась презентац╕я десяти маршрут╕в.
Безумовно, що частину об’╓кт╕в необх╕дно реконструювати, покращити дороги, розвинути ╕нфраструктуру в╕дпочинку.
Головний спец╕ал╕ст управл╕ння туризму М╕н╕стерства курорт╕в ╕ туризму Криму Анастас╕я Кондрать╓ва розпов╕ла, що презентац╕я нових етнограф╕чних маршрут╕в ╓ важливою д╕лянкою ╖хньо╖ роботи в цьому роц╕. П╕сля кожно╖ тако╖ по╖здки ╓ позитивн╕ в╕дгуки екскурсовод╕в, адже культура представник╕в будь-яко╖ нац╕ональност╕, що мешкають в Криму, ма╓ чимало ц╕кавинок. Створена база контакт╕в туристичних об’╓кт╕в, ╕ цим полегшу╓ться орган╕зац╕я туризму.
В╕дв╕дини музею побуту Зах╕дно╖ Укра╖ни безумовно запам’ятаються ╕ гарною орган╕зац╕╓ю, ╕ небайдужим ставленням до культури Михайла Кузменюка, його ц╕кавою розпов╕ддю. А. Кондрать╓ва зазначила, що вже почула чимало подяк за цю по╖здку.
Екскурсовод Кримського природного запов╕дника Юл╕я Попова пов╕домила, що подорож залишила у не╖ дуже яскрав╕ враження. Рад╕сно, що ╓ люди, як╕ збер╕гають традиц╕╖ свого народу ╕ щиро д╕ляться ними з ╕ншими.
П╕д ласкавим жовтневим сонцем на тл╕ чудового кримського кра╓виду пройшло жваве сп╕лкування. У неоф╕ц╕йн╕й частин╕ по╖здки господар музею разом з дружиною, донькою та нев╕стками орган╕зували бездоганне частування гостей буковинськими стравами.

Микола ВЛАДЗ╤М╤РСЬКИЙ

ОФОРМИТИ ПЕРЕДПЛАТУ на всеукра╖нську загальнопол╕тичну ╕ л╕тературно-художню газету «Кримська св╕тлиця» та ╕нш╕ культуролог╕чн╕ видання ДП «Нац╕ональне газетно-журнальне видавництво» (газету «Культура ╕ життя», журнали «Укра╖нська культура», «Укра╖нський театр», «Театрально-концертний Ки╖в», «Музика», «Пам’ятки Укра╖ни: ╕стор╕я та культура») можна в будь-якому поштовому в╕дд╕ленн╕ зв’язку Укра╖ни. У кра╖нах далекого заруб╕жжя оформити передплату на ц╕ видання можна через сайт www.presa.ua на стор╕нц╕ «Передплата On-Line». Передплатити та придбати окрем╕ прим╕рники видань в електронн╕й верс╕╖ можна за адресою - http://presspoint.ua/. Така послуга доступна в будь-як╕й кра╖н╕ св╕ту. Дов╕дки за тел.: (044) 498-23-64; e-mail: nvu.kultura.porhun@gmail.com

 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #44 за 02.11.2012 > Тема "Крим - наш дім"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10978

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков