Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
РОБИМО ВСЕ, ЩОБ У НАШИХ ВО╥Н╤В БУЛО Б╤ЛЬШЕ МОЖЛИВОСТЕЙ, Б╤ЛЬШЕ ЗБРО╥; ЦЕ БУДЕ
Звернення Президента Укра╖ни.


ЗЕЛЕНСЬКИЙ: РОС╤Я ГОТУ╢ НОВИЙ НАСТУП
Нав╕ть завтра рос╕йськ╕ ракети можуть долет╕ти до будь-яко╖ держави…


╢ВРОПА МА╢ БУТИ ЩИТОМ ДЛЯ УКРА╥НИ
Президентка ╢вропейсько╖ ком╕с╕╖ Роберта Мецола - за п╕дсумками зустр╕ч╕ у Брюссел╕…


НАШ╤Й ╢ВРОП╤ ПОТР╤БНА РЕАЛЬНА ОБОРОННА САМОДОСТАТН╤СТЬ
Виступ Президента Укра╖ни на зас╕данн╕ ╢вропейсько╖ ради.


У ДЕНЬ УКРА╥НСЬКОГО ДОБРОВОЛЬЦЯ МИ ДЯКУ╢МО КОЖНОМУ Й КОЖН╤Й, ХТО СТАВ НА ЗАХИСТ УКРА╥НСЬКО╥ ДЕРЖАВИ ТА СУСП╤ЛЬСТВА
Президент вручив нагороди во╖нам…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 09.11.2012 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#45 за 09.11.2012
ЧИ ПОТР╤БНА НАМ НАША НАУКА Й ВЛАСН╤ ФАХ╤ВЦ╤?

У газет╕ «День» в╕д 17 жовтня 2012 р. наведен╕ слова голови Донецько╖ державно╖ адм╕н╕страц╕╖ Андр╕я Шишацького про те, що в ╖хньому рег╕он╕ «наука зак╕нчилася, тому що вона може усп╕шно розвиватися лише за умови, що буде обслуговувати велик╕ ринки» ╕ дал╕ «не можуть в так╕й невелик╕й держав╕ тиражуватися науков╕ досл╕дження, яким необх╕ден ринок десь на 300 м╕льйон╕в населення (...), ╕накше це не буде де застосовувати».
Не знаю, яко╖ галуз╕ промисловост╕ стосуються твердження цього високопосадовця. Зупинюся б╕льш детально на т╕й галуз╕, як╕й я присвятив сво╓ життя, — нафтов╕й ╕ газов╕й. Укра╖на ╓ пор╕вняно великою нафтогазовою державою, в як╕й щор╕чно видобува╓ться б╕льше 20 м╕льярд╕в куб╕чних метр╕в газу та близько 2 м╕льйон╕в тонн нафти. А ще пор╕вняно недавно в 1968 роц╕ видобували 68 м╕льярд╕в куб╕чних метр╕в газу та 16 м╕льйон╕в тонн нафти.
Сьогодн╕ ще не вичерпан╕ резерви для п╕двищення р╕вня видобування ╕ газу, ╕ нафти, в тому числ╕ з╕ старих Прикарпатських родовищ. Досить велик╕ перспективи нарощування видобування цих енергонос╕╖в з шельфово╖ та глибоководно╖ частини Чорного моя, сланцевого газу на сход╕ та заход╕ Укра╖ни, метану Донбасу. Уряд вжива╓ р╕шучих заход╕в для осво╓ння ресурс╕в Чорного моря, вкладаючи велик╕ кошти на придбання нових самоп╕д╕ймальних бурових установок (СПБУ) та нап╕взанурених бурових установок (НПБУ) п’ятого покол╕ння. Придбання цих установок не лише в╕дкрива╓ дорогу до осво╓ння ран╕ше в╕дкритих газових родовищ (Одеського та Без╕менного), а й дозволить перейти до масштабного розв╕дувального та експлуатац╕йного бур╕ння на багатьох перспективних структурах, а ╖х нал╕чу╓ться б╕льше двадцяти, не кажучи про надвелик╕ спод╕вання в╕дкриття нових потужних родовищ у глибоководн╕й частин╕ Чорного моря.
Перший досв╕д роботи буровик╕в ДАТ «Чорноморнафтогаз» на СПБУ «Петро Годованець», яка обладнана найсучасн╕шим буровим обладнанням п’ятого покол╕ння, що спроектовано та виготовлено в С╕нгапур╕, показав, що нов╕ буров╕ верстати, якими ще користуються буровики на суш╕, виробництва «Уралмашу», заводу «Барикади» та й б╕льшост╕ американських завод╕в, не йдуть у жодне пор╕вняння з цими установками. Це пор╕вняння показу╓ р╕вень ╕ нашого в╕дставання. Водночас це пор╕вняння заперечу╓ твердження А. Шишацького, бо у С╕нгапур╕ прожива╓ в десять раз╕в менше населення, н╕ж в Укра╖н╕, а за р╕внем технолог╕й в╕н випереджа╓ багато найрозвинен╕ших кра╖н св╕ту (США, Рос╕ю, ╢С). Що стосу╓ться бур╕ння свердловин на суш╕ та на мор╕, то наше (укра╖нське) в╕дставання ще разюч╕ше. Нам доводиться купувати буров╕ долота виробництва США та Китаю (до реч╕, долота китайського виробництва майже не поступаються американським), хоча ще пор╕вняно недавно наш╕ долота з синтетичних алмаз╕в не поступалися св╕товим зразкам. Укра╖на майже втратила сво╖ минул╕ досягнення в розробц╕ р╕зних тип╕в бурових розчин╕в. Промивн╕ р╕дини (буров╕ розчини) забезпечують стаб╕льн╕сть бур╕ння свердловин, а ╖хня варт╕сть сяга╓ 25-30% в╕д вартост╕ усього циклу бур╕ння. Не кажучи уже про як╕сть розкриття продуктивних пласт╕в, де головним ╓ збереження перв╕сних ф╕льтрац╕йних властивостей пор╕д-колектор╕в.
Впродовж десятил╕ть, ор╕╓нтуючись на рос╕йських виробник╕в бурових установок, ми витрачали багато кошт╕в та часу на монтаж-демонтаж бурових установок, який був аж надто разючим (3-6 м╕сяц╕в пор╕вняно з 3-5 добами для американських бурових установок).
Який би елемент технолог╕╖ бур╕ння не розглядати, в╕н п╕дтверджу╓ наше в╕дставання в╕д досягнень заруб╕жних компан╕й.
У чому ж причина нашого в╕дставання ╕ чи можна власними силами досягти або нав╕ть перевищити ╖хн╕ досягнення? Один м╕й знайомий, що об╕ймав у нафтовидобувн╕й компан╕╖ високу кер╕вну посаду, на будь-яку пропозиц╕ю у цьому питанн╕ в╕дпов╕дав, що це можна придбати у т╕╓╖ чи ╕ншо╖ заруб╕жно╖ компан╕╖. Купити це все д╕йсно можна, але де брати грош╕? ╤ ск╕льки це буде коштувати?
Наш╕ ╕нженери та науковц╕ за сво╖м р╕внем не поступаються н╕мецьким, французьким, японським чи американським фах╕вцям. Але для ╖х залучення до створення сучасних технолог╕й необх╕дно дуже багато, ╕ насамперед вид╕лення значних ф╕нансових кошт╕в. Цього не розум╕╓ н╕ кер╕вництво держави, н╕ власники «заводов-пароходов», бо отримання сутт╓вого технолог╕чного прориву вимага╓ часу. Укра╖нськ╕ науково-досл╕дн╕ ╕нститути, що працювали на нафтогазову ╕ндустр╕ю, припинили сво╓ ╕снування. А ще дода╓ться проблема наукових кадр╕в. Здавалося б, що зростання у 5 раз╕в к╕лькост╕ доктор╕в та кандидат╕в наук з бур╕ння свердловин пор╕вняно з минулими двадцятьма роками повинно забезпечувати створення сучасного бурового обладнання та технолог╕й. Але цього в Укра╖н╕ не спостер╕га╓ться. Мабуть, це вимага╓ б╕льш глибокого анал╕зу. Але багато залежить в╕д р╕вня п╕дготовки фах╕вц╕в у ст╕нах наших ун╕верситет╕в. Навчальн╕ лаборатор╕╖ кафедри бур╕ння нафтових ╕ газових свердловин ╤вано-Франк╕вського нац╕онального техн╕чного ун╕верситету нафти ╕ газу оснащен╕ устаткуванням 30-50-р╕чно╖ давнини. Придбати сучасне лабораторне обладнання ун╕верситети не в змоз╕. Професорсько-викладацький склад не може заробити на це кошти за рахунок сво╖х наукових досягнень.
Форми ф╕нансування наукових досл╕джень за рахунок державного бюджету аж н╕як не сприяють цьому процесу, бо ректорати вид╕ляють кошти за принципом: «тому дам, цьому дам, а йому не дам». Контролю за цим ф╕нансуванням з боку галузей практично нема, адже ун╕верситети зв╕туються перед М╕н╕стерством осв╕ти у форм╕ наукових зв╕т╕в, а не за р╕внем створених технолог╕й.
НАК «Нафтогаз Укра╖ни» та ╖╖ доч╕рн╕ компан╕╖ у розробку нових технолог╕й практично кошти уже давно не вкладають. А тому Укра╖н╕ треба витрачати велик╕ кошти не лише на ╕мпорт нафти, газу, нафтопродукт╕в, але ╕ на придбання сучасного обладнання та технолог╕й. ╤ це стосу╓ться не лише бур╕ння свердловин, а й технолог╕╖ розробки нафтових ╕ газових родовищ, техн╕ки видобування, транспортування тощо.
╤ ще потр╕бен сучасний ╕нтеграц╕йний п╕дх╕д до управл╕ння технолог╕ями з використанням програм, закладених у сучасн╕ технолог╕╖. Так, лише в бурових установках, встановлених на СПБУ, виготовлених у С╕нгапур╕, вс╕ операц╕╖ в╕д запуску двигун╕в, бурових насос╕в, систем очищення бурових розчин╕в, процесу бур╕ння чи п╕д╕ймання бурильних труб виконуються п╕сля програмного опрацювання вс╕х р╕шень. Тобто на цих установках не залиша╓ться м╕сця для прийняття практичних р╕шень, що ╜рунтуються лише на досв╕д╕ бурильника, механ╕ка чи ╕ншого персоналу бурово╖. Це практично унеможливлю╓ виникнення авар╕й з вини персоналу. Але цьому в наших ун╕верситетах не вчать. Тому виника╓ необх╕дн╕сть включення в процес п╕дготовки ╕нженерних кадр╕в або маг╕стр╕в виробничих бурових компан╕й. Сьогодн╕ ДАТ «Чорноморнафтогаз» виступив з ╕н╕ц╕ативою розпочати прийом на роботу не п╕сля зак╕нчення навчання у виш╕, а п╕сля третього курсу. Необх╕дний персонал починають в╕дбирати при проходженн╕ двох виробничих практик ╕ переддипломно╖ практики. До майбутн╕х прац╕вник╕в ставляться велик╕ вимоги — в╕дм╕нне та добре навчання, знання англ╕йсько╖ мови, добре ф╕зичне здоров’я. П╕сля проходження кожно╖ з практик на робочих м╕сцях на СПБУ в╕дбува╓ться атестац╕я кожного практиканта.
Робота на бурових установках 5-го або 6-го покол╕нь вимага╓ нових знань, як╕ ун╕верситет дати також не може. Ор╕╓нтац╕я на навчання наших фах╕вц╕в у С╕нгапур╕, Норвег╕╖ або Шотланд╕╖ також не зможе задовольнити виробництво, адже пост╕йно йде зам╕на кадр╕в, ╖хня ротац╕я, необх╕дно адаптувати технолог╕╖ бур╕ння на кожн╕й свердловин╕ зокрема ╕ навчати цьому оператор╕в. Тому в ДАТ «Чорноморнафтогаз» проходить п╕дготовка до створення власного навчального центру ╕з залученням до роботи в╕домих в Укра╖н╕ фах╕вц╕в, що забезпечить сучасне обслуговування та експлуатац╕ю систем управл╕ння об’╓ктами морських самоп╕д╕ймальних плавучих бурових установок.
На мою думку, створення цього навчального центру дозволить ╕стотно п╕дняти р╕вень використання сучасних технолог╕й бур╕ння свердловин. Ця робота по╓днуватиметься з практичною п╕дготовкою майбутн╕х випускник╕в ун╕верситету ╕ буде стимулом до засво╓ння знань та ╖х практичного застосування.
На поставлене в заголовку запитання в╕дпов╕даю — потр╕бна наука, потр╕бн╕ нов╕ знання, потр╕бно по╓днувати сили ун╕верситет╕в та виробничих компан╕й. ╤ ще б в ╕деал╕, якби по╓днувалося все це з мудр╕стю та далекоглядн╕стю наших державних муж╕в, в╕д р╕шень та висловлювань яких залежить доля ╕ науки, ╕ держави в ц╕лому, — тод╕ енергетичних ╕ будь-яких ╕нших залежностей в Укра╖ни, переконаний, не було б зовс╕м.

Роман ЯРЕМ╤ЙЧУК,
доктор техн╕чних наук, професор, д╕йсний член НТШ

На фото: професор Роман Ярем╕йчук з╕ сво╖м ун╕кальним «Англо-укра╖нським/укра╖нсько-англ╕йським нафтогазовим словником», який вважають найб╕льшим перекладним техн╕чним словником в Укра╖н╕. Словник м╕стить близько 45 тисяч англ╕йських сл╕в ╕ терм╕н╕в, укра╖нськ╕ аналоги м╕стять понад 100 тисяч сл╕в-синон╕м╕в. Сьогодн╕, коли розширюються науков╕ та виробнич╕ зв’язки м╕ж фах╕вцями Укра╖ни ╕ зах╕дних кра╖н, це видання ма╓ особливу актуальн╕сть.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 09.11.2012 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10989

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков