Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ТРЕТ╤Й УН╤ВЕРСАЛ ЦЕНТРАЛЬНО╥ РАДИ: ПОМИЛКА Г╤РША ЗА ЗЛОЧИН
Р╕вно сто рок╕в тому Укра╖нська революц╕я мала можлив╕сть п╕ти ╕ншим шляхом, але...


ЯК ╤ ЧОМУ В 2017 РОЦ╤ РОС╤Я НЕ В╤ДЗНАЧИЛА СТОР╤ЧЧЯ РЕВОЛЮЦ╤╥
В хат╕ пов╕шеного не говорять про мотузку, а в нин╕шн╕й РФ мовчать про революц╕ю…


ОП╤Р УКРА╥НЦ╤В ЛАМАЛИ ГОЛОДОМ
Повний текст проекту резолюц╕╖ Палати Представник╕в Конгресу США до 85-х роковин Голодомору в...


КОМУН╤СТИЧН╤ ТОТАЛ╤ТАРН╤ РЕЖИМИ ВБИЛИ ПОНАД 100 М╤ЛЬЙОН╤В ЛЮДЕЙ ПО ВСЬОМУ СВ╤ТУ
A ще незл╕ченно б╕льше людей було змушене зазнати експлуатац╕╖, насильства ╕ невимовного...


РЕАЛЬНА ╤СТОР╤Я. СПОВ╤ДЬ ДИТИНИ БОРЦ╤В ЗА УКРА╥НУ
Мен╕ було три тижн╕. Мама вир╕шила мене пров╕дати ╕ пустилася в дорогу. Там ╖╖ п╕дстрелили...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 09.11.2012 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#45 за 09.11.2012
УКРА╥НСЬКИЙ КАЛЕНДАР. ЛИСТОПАД

7
1708 р. — укра╖нський гетьман ╤ван Мазепа з частиною свого в╕йська з’╓днався з в╕йськами шведського короля Карла XII б╕ля села Г╕рки.
1917 р. — Центральна Рада УНР видала III Ун╕версал, який проголосив Укра╖нську Народну Республ╕ку (УНР), формально не пориваючи федеративних зв’язк╕в з Рос╕╓ю, ╕ демократичн╕ принципи: свободу слова, друку, в╕ровизнання, збор╕в, союз╕в, страйк╕в, недоторканн╕сть особи й помешкання; оголосив нац╕ональну автоном╕ю для меншин (рос╕ян, поляк╕в, ╓вре╖в), скасував смертну кару, як ╕ право приватно╖ власност╕ на землю й визнав ╖╖ власн╕стю всього народу без викупу, встановив 8-годинний робочий день, оголосив реформу м╕сцевого самоврядування, визначив 9 с╕чня 1918 р. днем вибор╕в до Укра╖нських Установчих Збор╕в, як╕ мали бути скликан╕ 22 с╕чня 1918 р.
1918 р. — початок третього наступу бiльшовикiв на Укра╖ну.
1940 р. — у Канадi створено Ком╕тет укра╖нц╕в Канади – КУК, нин╕ — Конгрес укра╖нц╕в Канади. Це громадська представницька рада, яка об’╓дну╓ 33 укра╖нськ╕ всеканадськ╕ орган╕зац╕╖ та ╖х ф╕л╕╖, центр знаходиться у В╕нн╕пез╕. Конгрес укра╖нц╕в Канади нарахову╓ ш╕сть пров╕нц╕йних рад (Онтар╕о, Ман╕тоба, Саскачеван, Альберта, Британська Колумб╕я ╕ Квебек), 34 в╕дд╕ли у м╕стах вс╕╓╖ Канади (в╕д Монреаля до Ванкувера) ╕ ряд окремих ком╕тет╕в.
1951 р. — у Ки╓в╕ почав роботу перший в Укра╖н╕ телев╕з╕йний центр.
Народилися:
1744 р. — Нестор Амбодик-Максимович, укра╖нський учений-енциклопедист, один ╕з засновник╕в наукового акушерства, ф╕тотерап╕╖, ботан╕ки.
1855 р. — Дмитро Яворницький, укра╖нський ╕сторик, археолог, етнограф, фольклорист, письменник, академ╕к АН УРСР.
1857 р. — Дмитро Багалiй, укра╖нський ╕сторик, громадський д╕яч, орган╕затор системи вищо╖ осв╕ти в Укра╖н╕. Член-засновник Укра╖нсько╖ академ╕╖ наук, з 1919 року — голова ╤сторико-ф╕лолог╕чного в╕дд╕лу УАН.
1936 р. — Микола В╕нграновський, укра╖нський письменник-ш╕стдесятник, режисер, актор, сценарист ╕ поет.

8
1867 р. — оперою Олекс╕я Верстовського «Аскольдова могила» розпочав св╕й перший сезон пост╕йний оперний театр у Ки╓в╕.
1909 р. — в╕дбулись установч╕ збори член╕в Ки╖вського товариства пов╕троплавання.
Народилися:
1758 р. — Мелет╕й Модест (св╕тське ╕м’я – Михайло) Гриневецький, укра╖нський церковний д╕яч, ╕сторик, джерелознавець, педагог, кра╓знавець ╕ колекц╕онер.
1883 р. — Остап Луцький, укра╖нський громадсько-пол╕тичний д╕яч, публ╕цист, поет, член «Молодо╖ музи», автор зб╕рок поез╕й «З мо╖х дн╕в» (1905), «В так╕ хвил╕» (1906). Сп╕вредактор часопису «Буковина» (1907-1914). Протягом цих рок╕в фактично редагував часопис, що дуже позитивно позначилося на якост╕ газети. У ц╕ роки як╕сно зм╕нилося публ╕цистичне та л╕тературне наповнення газети. Завдяки активн╕й публ╕кац╕╖ на стор╕нках «Буковини» твор╕в «молодомуз╕вц╕в», багато з них швидко стали популярними у тогочасному л╕тературному процес╕. Л╕тературний псевдон╕м «О. Люнатик», «Немирич», О. Л-ий, О-п Л-й, Л. Потужний л╕тературний критик.
Написав низку л╕тературно-критичних статей, присвячених л╕тературному процесов╕ к╕нця Х╤Х — початку ХХ стол╕ття, в яких пропов╕дував модерн╕стськ╕ шляхи розвитку л╕тератури, стверджував про необх╕дн╕сть збагачення та ур╕зноман╕тнення естетичних та художн╕х принцип╕в в укра╖нськ╕й л╕тератур╕.
1887 р. — Дмитро В╕товський, головнокомандувач УГА, В╕йськовий м╕н╕стр ЗУНР.
1900 р. — Михайло Тел╕га, кубанський бандурист, учасник Визвольно╖ боротьби.
Помер:
1985 р. — Як╕в Гн╕здовський, укра╖нський художник, граф╕к, керам╕ст, мистецтвознавець. Малював ол╕йними фарбами й темперою, р╕зними твердими барвниками, грав╕рував на дерев’яних ╕ металевих дошках, ╕нод╕ займався скульптурою малих форм. Його спадщина склада╓ сотн╕ картин та б╕льш як 300 гравюр (ксилограф╕╖, офорти та л╕ногравюри).

9
День укра╖нсько╖ писемност╕ та мови.
За православним календарем — це день вшанування пам’ят╕ Преподобного Нестора-Л╕тописця.
1882 р. — у ╢лисаветград╕ з п’╓сою «Наталка Полтавка» дебютував укра╖нський театр Марка Кропивницького.
1938 р. — у Хуст╕ з метою в╕йськового вишколу учасник╕в укра╖нського нац╕онального руху ╕ для орган╕зац╕╖ оборони Карпатсько╖ Укра╖ни утворена нап╕вв╕йськова орган╕зац╕я «Карпатська С╕ч».
1956 р. — Презид╕я Верховно╖ Ради СРСР ухвалила указ «Про заборону колишн╕м оч╕льникам й активним учасникам укра╖нського нац╕онал╕стичного п╕дп╕лля, як╕ були засуджен╕ й в╕дбували покарання, повертатися в зах╕дн╕ област╕ УРСР».
1961 р. — м╕сто Стал╕но перейменоване на Донецьк.
1962 р. — м╕сто Стан╕слав перейменоване на ╤вано-Франк╕вськ.
1976 р. — створена Укра╖нська Гельс╕нська Група (Укра╖нська громадська група сприяння виконанню Гельс╕нських угод), об’╓днання д╕яч╕в укра╖нського правозахисного руху.
Членами-засновниками УГГ були: Руденко Микола Данилович (кер╕вник групи), Бердник Олександр Павлович, Григоренко Петро Григорович, Кандиба ╤ван Олекс╕йович, Лук’яненко Левко Григорович, Мешко Оксана Як╕вна, Матусевич Микола ╤ванович, Маринович Мирослав Франкович, Строката Н╕на Антон╕вна, Тихий Олекс╕й ╤ванович.
П╕дставою для утворення УГГ були постанови про права людини Заключного акту Наради у справах безпеки й сп╕впрац╕ в ╢вроп╕ у Гельс╕нк╕ 1975 р. Зг╕дно з основоположною декларац╕╓ю УГГ ╖╖ метою ╓ сприяння виконанню в Укра╖н╕ постанов Заключного акту:
збирати докази порушення тих постанов та скарги потерп╕лих;
доводити факти порушення прав людини та нац╕й в Укра╖н╕ до в╕дома ширших к╕л укра╖нсько╖ та м╕жнародно╖ громадськост╕, до уряд╕в держав, як╕ п╕дписали Заключний акт.
Народився:
1872 р. — Богдан Лепкий, укра╖нський поет, проза╖к, л╕тературознавець, критик, перекладач, ╕сторик л╕тератури, видавець, публ╕цист, громадсько-культурний д╕яч, художник.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 09.11.2012 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11003

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков