Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
З ЮВ╤ЛЕ╢М, КОБЗАРЮ!
Цього тижня в╕дсвяткував 80-л╕тн╕й юв╕лей ялтинський кобзар Остап К╕ндрачук.


ЗГАДАЙТЕ У ВАШИХ МОЛИТВАХ ЯРОСЛАВА ГАЙВАНЮКА…
Його чиста душа заслугову╓ на те.


ПАМ’ЯТЬ, ЯКА ПРОДОВЖУ╢ ЖИТТЯ
Про творч╕ здобутки В╕ри Серг╕╖вни Ро╖к пам’ятають не лише напередодн╕ юв╕лейних дат.


ПОМ’ЯНУЛИ ГУБАР╤В…
наш обов’язок – вшановувати й передавати дал╕ в майбутн╓ пам’ять про цих...


ВЕЧ╤Р ПАМ’ЯТ╤ В╤РИ РО╥К
У Вадима Михайловича Ро╖ка сьогодн╕ - день народження!




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #46 за 16.11.2012 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#46 за 16.11.2012
ШАШКЕВИЧ╤АНА БОГДАНА ЛЕПКОГО

Л╕тература

(Упор.: У. Л. Скальська, ╢. М. Баран — ╤.-Франк╕вськ: Грань, 2011. — 288 с.)

Зб╕рку з такою назвою люб’язно над╕слали до союзянок Укра╖ни Клуб укра╖нсько╖ ╕нтел╕генц╕╖ ╕м. Богдана Лепкого та Прикарпатський нац╕ональний ун╕верситет ╕м. Василя Стефаника. Вона м╕стить ориг╕нальн╕ твори самого Шашкевича, зокрема славетну розв╕дку «Азбука ╕ абецадло», яку мало хто бачив на власн╕ оч╕, разом ╕з передмовою доктора Романа Смика з Америки, котрий багато рок╕в оп╕ку╓ться збереженням спадщини Марк╕яна. Сучасн╕ укра╖нськ╕ науковц╕ ставлять питання: зв╕дк╕ля ж постав Будитель Галичини? Якого в╕н роду-племен╕? Ф╕лолог ╤гор Мельник пише: «Вивченням родоводу М. Шашкевича займаються вже понад стор╕ччя. Першим це зробив генерал Олександр-Ант╕н Шашкевич, син Марк╕янового брата Антона. Згодом багато л╕тературознавц╕в досл╕джували родов╕д Шашкевича та спор╕днених священичих родин Авдиковських, Купчинських, Тарнавських, Лепких, Крушинських. Зб╕рка рясно ╕люстрована давн╕ми св╕тлинами, котр╕ сам╕ вже ╓ св╕дченням ╕стор╕╖.
Проте головний наголос упорядники роблять на творах Богдана Лепкого (1872-1941), написаних п╕д час р╕зних заход╕в вшанування Марк╕яна Шашкевича.
А тепер звернемось до ориг╕нальних текст╕в Б. Лепкого, як╕ ╓ вз╕рцем красного письменства найвищого р╕вня. Один з найпом╕тн╕ших — «Промова з нагоди 100-р╕ччя в╕д народження М. Шашкевича».
«Пригадаймо, що було у нас перед Шашкевичем. Столочений копитами орди, збатожений московською нагайкою ╕ обезсилений довгол╕тньою боротьбою за волю, заснув був наш народ кам╕нним сном. ╤ н╕ч глуха ╕ чорна залягла на наш╕й земл╕ в╕д Сяну по Дон», — змальову╓ жахливе становище Галичини початку Х╤Х стол╕ття молодий Лепкий ╕ зверта╓ться мовби до духу укра╖нського народу. — «Де ж був той, що мав нас вивести з того зачарованого кола непорозум╕нь, ╕з темниц╕ невол╕, отуп╕ння, випровадити на дорогу прац╕ для народу ╕ загального поступу? Але в╕н був. Там, в мурах греко-католицько╖ духовно╖ сем╕нар╕╖, б╕дний, слабосилий питомець, що його пересл╕дували чуж╕ ╕ сво╖».
Чому священик Марк╕ян обрав шлях служ╕ння народу? — не раз ╕ не два запитував себе Лепкий ╕ да╓ таку в╕дпов╕дь у в╕рш╕ «Над все дорожчий для ╕де╖ труд»:
Владика щиро радив: «Господь-Бог
Тебе умом багатим над╕лив.
Святись безженно. Без мирських тривог,
Без клопот╕в с╕мейних будеш жив.
Подякував за раду Марк╕ян,
Задумався… ╤ бачить серед мр╕й
Старинний город, ср╕бнолентий Сян,
В╕нець Данила в митр╕… Служби р╕й…
Н╕! Н╕! Не хоче. Там жде темний люд,
В╕дродження чека╓ В╕тчина.
Над все дорожчий для ╕де╖ труд,
А власть ╕ почест╕ — то все мана!
Швидко спливло стол╕ття. Як╕ зм╕ни прин╕с Галичин╕ священик Марк╕ян Шашкевич? Лепкий вважа╓ його першим каменем, який зрушив лавину нац╕онального усв╕домлення в Зах╕дн╕й Укра╖н╕: «В╕н об’╓днав довкола себе маленький перший гурток, давши почин майбутн╕м нашим орган╕зац╕ям. В╕н видав першу книжечку народною мовою, борюкаючись ╕з цензурою, а нин╕ ск╕льки у нас книжок! Перший теж почав пропов╕дувати р╕дною мовою у церкв╕, ╕ перший уклав буквар. Перший в╕н вказав, що ми окремий народ по цей ╕ той б╕к кордону, одне живе т╕ло ╕ одна велика душа! А нин╕ ск╕льки нас т╕╓╖ само╖ думки? ╤, правда, яко╖ сили нам дода╓ ця велика ╕дея?
Чи не досить на одну людину, що жила т╕льки 32 роки! Чи не заслужила вона соб╕ на нашу в╕чну пам’ять, на в╕чну нашу вдячн╕сть?»
За сво╓ життя Б. Лепкий к╕лька раз╕в звертався до спадщини Шашкевича у прозовому та в╕ршованих жанрах, присвятив йому цикл в╕рш╕в «Для ╤де╖». Чому? Досл╕дниця Натал╕я Стр╕лець м╕рку╓: «Лепкий ходив сл╕дами Шашкевича. Дуже багато сп╕льного бачимо в особист╕й дол╕ ╕ нав╕ть вдач╕ письменник╕в. Обидва — д╕ти п╕зньо╖ осен╕. Обидва юн╕ роки провели не у батьк╕вськ╕й хат╕, а в сво╖х д╕д╕в по матер╕, очевидно, це викликало певну «психолог╕чну сум╕сн╕сть» цих людей. Обидва зак╕нчили Бережанську г╕мназ╕ю, ходили тими самими коридорами, бачили т╕ ж сам╕ кра╓види. «Не раз, бувало, блукаючи по дубових л╕сах бережанських, ставив я соб╕ запитання, чи не ходив туди колись Марк╕ян Шашкевич 60 рок╕в тому? — писав Богдан Лепкий у спогадах «Казка мойого життя». — ╤ чомусь-то все мен╕ здавалося, що його славна «Русалка» виринула не з Дн╕стра, лиш ╕з Золото╖ Липи».
Ось так спл╕тались-перетинались шляхи двох великих галичан, що поставили за мету життя духовне п╕днесення р╕дного народу, входження його до велико╖ родини слов’ян ╢вропи. ╤сторичний вплив «Русько╖ тр╕йц╕» Лепкий намагався осягнути й у новому для укра╖нсько╖ поез╕╖ модерному стил╕, по╓днати «естетичн╕ елементи з патр╕отичними закликами, алегор╕╖ з живими враженнями, в╕дчути зв’язок романтичного минулого ╕ тогочасних реал╕й», — пише Микола ╤льницький. Це бачимо в чудовому в╕рш╕ «Марк╕янов╕ в сот╕ роковини»:
Немов на заклик тайних сил, до хору
Щораз новий ста╓ Боян.
╤ лл╓ться п╕сня шумом бору.
Приборку╓ криваву змору.
Забутий б╕ль в╕кових ран.
╤ он де-де з-п╕д стр╕хи нишком блисне
Несм╕лий каганець…
Не блискавка пожаром в п╕тьму присне —
В мозолист╕й долон╕ зброю тисне
Приборканий холоп-борець.
Ся зброя-плуг. Ростуть з╕ скиб загони,
Застелюють давн╕ гроби.
Гремуть-ячать воскресн╕ дзвони.
На лан виходять м╕л╕они —
╤дуть на б╕й раби!
Ось так╕ надзвичайно ц╕кав╕ матер╕али можна прочитати у чудов╕й зб╕рц╕ «Шашкевич╕ана Богдана Лепкого», яка вийшла з ╕н╕ц╕ативи родич╕в с╕мейства Лепких.
Низький укл╕н фундаторам та упорядникам зб╕рки!

╤рина МОЛЧАНОВА,
член «Просв╕ти», голова Мар╕упольського в╕дд╕лу Союзу укра╖нок

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #46 за 16.11.2012 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11029

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков