Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
КОР╤ННЕ НАСЕЛЕННЯ ВИТ╤СНЯЮТЬ З КРИМУ
Про це йдеться в допов╕д╕ "Пол╕тичн╕ пересл╕дування в Рос╕╖": ш╕сть м╕сяц╕в 2017 року.


10 МАЛОВ╤ДОМИХ ФАКТ╤В ПРО КРИМСЬКОТАТАРСЬКИЙ ПРАПОР
Блакитний кол╕р прапора означа╓ чистоту, свободу ╕ чесн╕сть


Рустем Скиб╕н, кримськотатарський художник: У ЦЕЙ ДЕНЬ Я ДУМАЮ ПРО НЕВИННО ПОСТРАЖДАЛИХ, ПРО ТЕ, ЯК СКЛАДНО В╤ДНОВИТИ ВТРАЧЕНЕ
- Я думаю про невинних людей, як╕ несправедливо постраждали. Думаю про те, що ми втратили, ╕ як...


ОСОБИСТ╤СТЬ
Якось подумалось, що не завадило б нав╕датися в Бахчисарай. П╕ймала себе на тому, що до сих п╕р...


КРИМСЬКИМ Д╤ТЯМ - В╤Д СВЯТОГО МИКОЛАЯ
А як╕ красив╕ ц╕ д╕тки! Б╕льш╕сть — сироти при живих батьках. Називають сво╖х виховательок...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #46 за 16.11.2012 > Тема "Крим - наш дім"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#46 за 16.11.2012
З ЛЮБОВ’Ю ДО МАЛО╥ БАТЬК╤ВЩИНИ

Кожна людина так чи ╕накше пов’язана з╕ сво╓ю малою Батьк╕вщиною. А от описати життя маленького селища, зв╕дки родом, можуть лише справжн╕ його патр╕оти. Любов до свого народу, мови, культури ╕ побуту вклада╓ться в рядки, а ц╕ рядки — у книгу. С╕мферопольська б╕бл╕отека-ф╕л╕я № 4 ╕м. М. Коцюбинського сп╕льно з музе╓м М. Коцюбинського в С╕ме╖з╕ (директор Над╕я Костянець) провели презентац╕ю книг Якуба Керима «Кучук-Узень: жител╕ цього села», «Улу-Узень» ╕ «Куру-Узень: роки, люди, дол╕». Вс╕ книги охоплюють пер╕од 1850-1944 рок╕в. Для участ╕ у заход╕ до б╕бл╕отеки при╖хали вчен╕ та екскурсоводи з м. Севастополя.
Якуб Керим народився в Кучук-Узень (нин╕ Малор╕ченське) в 1937 роц╕. У 1944 роц╕ разом з родиною був депортований до Узбекистану в Бешерик. Через деякий час с╕м’я перебралася до Фергани, зв╕дки Якуб-ага був призваний до лав Радянсько╖ Арм╕╖. П╕сля повернення вступив до Ташкентського пол╕техн╕чного ╕нституту. Ставши дипломованим ╕нженером-механ╕ком у 1975 р., в╕дпрацював на завод╕ 10 рок╕в ╕ повернувся в р╕дний Крим. Його тягли до себе р╕дн╕ м╕сця, море ╕ гори, як╕ в╕н бачив у ранньому дитинств╕.
Малор╕ченське — м╕сце його народження. До 1945 року село називалося Кучук-Узень, а до виселення грек╕в з Криму в 1778 р. — М╕кро-Потам. Обидв╕ назви означають «маленька р╕чка» у переклад╕ з кримськотатарсько╖ та грецько╖ мов в╕дпов╕дно. Село розташоване в 25 км на п╕вн╕чний сх╕д в╕д Алушти.
П╕сля повернення в Крим Якуб Керим виходив безл╕ч стежок навколо р╕дного села, з╕брав матер╕али про ╕стор╕ю та культуру односельц╕в, пров╕в не одну зустр╕ч з тими, хто пам’ятав, яким було село, як ╕ чим жили люди. Вс╕ ц╕ в╕домост╕ в╕н пом╕стив у газетну статтю, яка була в╕дзначена етнографами, ╕ за порадою яких в╕н став збирати матер╕ал для книги.
У 2006 р. вийшла перша книга «Кучук-Узень: жител╕ цього села». Якуб-ага розпов╕да╓ про дивовижних людей, серед яких — половина християн, половина мусульман. Жили вони компактно ╕ дружно. Займались тютюнництвом, виноградарством, в╕вчарством ╕ рибальством. Односельц╕ були любителями музики ╕ грали на р╕зних ╕нструментах.
Багато уваги в книз╕ Якуб-ага прид╕ля╓ кул╕нарному мистецтву. В╕н докладно опису╓ рецепти знайомих нам страв, але з особливостями м╕сцевого приготування.
П╕сля видання першо╖ книги Якуб Керим продовжу╓ збирати матер╕ал, але вже про сус╕дн╕ села — Улу-Узень (Генеральське) ╕ Куру-Узень (Сонячног╕рське). Чар╕вна природа вабила Якуба, а пошукова робота вил╕ковувала в╕д повсякденних турбот ╕ дарувала душ╕ насолоду.
Улу-Узень (з кримськотатарсько╖ мови «велика р╕ка»), нин╕ Генеральське, знаходиться в глибин╕ Кримських г╕р, з неповторною незайманою природою, з водоспадом Джур-Джур, який не пересиха╓ нав╕ть у найпосушлив╕ший р╕к. У цьому етнограф╕чному виданн╕ Якуб-ага опису╓ побут жител╕в Улу-Узеня, ╖хн╕ звича╖ та традиц╕╖, вес╕льн╕ та ╕нш╕ обряди. Розгляда╓ ╕ пер╕од Велико╖ В╕тчизняно╖ в╕йни та депортац╕╖, життя на чужин╕ ╕ повернення на Батьк╕вщину в Крим.
Третя етнограф╕чна книга Якуба Керима «Куру-Узень: роки, люди, дол╕» не менш ц╕кава. Куру-Узень (Суха р╕чка), нин╕ селище Сонячног╕рське (у середньов╕ччя — грецьке поселення Ксеропотамос), розташувалося на сх╕д в╕д Алушти, в чудов╕й низовин╕ р╕чки Улу-Узень, на берез╕ Чорного моря, б╕ля п╕дн╕жжя Головно╖ гряди Кримських г╕р. Це найц╕кав╕ша книга, тому що м╕стить карту селища ╕ докладний опис кожного будинку початку ХХ стол╕ття.
Кр╕м того, це видання м╕стить ц╕каву ╕нформац╕ю про Михайла Коцюбинського. У 1895 роц╕ видатний укра╖нський письменник при╖хав до Криму в склад╕ ф╕локсерного ком╕тету для роботи на виноградниках П╕вденного берега. У 1896 р. його переводять до Алуштинсько╖ долини, зв╕дки в╕н «перекочував» у Куру-Узень. У листах в╕н зазнача╓: «...М╕сця тут гарн╕, читати ╓ що — так т╕льки мен╕ н╕коли й читати». Тим не менш, Коцюбинський знаходить час для опису незвичайних кримських пейзаж╕в: «Сьогодн╕ у нас свято, не ходили на роботу. Майже ц╕лий день просид╕в над морем. Тихо, сонячно. Пов╕тря таке прозоре, що Демердж╕, зда╓ться, ось-ось за плечима. Море син╓ до чорноти, т╕льки б╕лою п╕ною б’╓ об берег. Дуже красиво. Так╕ дн╕ бувають т╕льки в Криму, ╕ то восени». Все це в╕н збер╕г у пам’ят╕ та в╕добразив у сво╖х кримських новелах «В путах шайтана» ╕ «На камен╕».
Книга «Куру-Узень: роки, люди, дол╕» м╕стить ╕нформац╕ю та фотограф╕ю про те м╕сце, де жив Михайло Коцюбинський у голови селища Абдули Фак╕зова. Саме в його будинку на першому поверс╕ знаходилася кав’ярня, де збиралися чолов╕ки для обговорення селищних справ, сватання ╕ проведення часу. Слухаючи ц╕ розмови, письменник складав для себе уявлення про кримськотатарський народ, його побут ╕ культуру, що позначилося в ус╕х кримських новелах.
При╓мним завершенням зустр╕ч╕ стало вручення книг автором з дарчим написом у фонд б╕бл╕отеки ╕м. М. Коцюбинського.

╤рина РЕЙДЕР,
зав╕дувач б╕бл╕отеки-ф╕л╕╖ № 4 ╕м. М. Коцюбинського
м. С╕мферополь

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #46 за 16.11.2012 > Тема "Крим - наш дім"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11030

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков