Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
Тож за яку Укра╖ну? Вкотре перекону╓мося, що питання, як╕ ставив Дмитро Донцов, сьогодн╕ ╓...


ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
╤сторична пам'ять – головний феномен в╕дтворення ╕стор╕╖ сусп╕льства, кра╖ни, нац╕╖…


ОДЕСЬК╤ ДРУЗ╤ Т.Г. ШЕВЧЕНКА
В Одес╕ на той час мешкали друз╕ Тараса Григоровича, з якими в╕н п╕дтримував пост╕йний...


ПЕРША ЛАСТ╤ВКА УКРА╥НСЬКО╥ ПЕР╤ОДИКИ
Наш календар


ЯН НАГУРСЬКИЙ – ТОЙ, ХТО ПОСТАВ З МЕРТВИХ
П╕лот час╕в Першо╖ св╕тово╖ в╕йни був оголошений загиблим, про що в╕н д╕знався в середин╕ 1950-х...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 23.11.2012 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#47 за 23.11.2012
УКРА╥НСЬКИЙ КАЛЕНДАР. ЛИСТОПАД

23
1708 р. — Рос╕йська православна церква з пол╕тичних м╕ркувань п╕ддала анафем╕ укра╖нського гетьмана ╤вана Мазепу.
Народився:
1935 р. — Володимир (Сабодан), предстоятель Укра╖нсько╖ православно╖ церкви (МП) (з 1992).

24
День пам’ят╕ жертв Голодомору ╕ пол╕тичних репрес╕й в Укра╖н╕.
1638 р. — козацька рада в урочищ╕ Маслов Стан затвердила «Ординац╕ю в╕йська запорозького ре╓стрового» — статут запорозьких козак╕в.
Народився:
1871 р. — Микола Вороний, укра╖нський поет, письменник, перекладач, режисер, актор, громадсько-пол╕тичний д╕яч, театрознавець, один ╕з засновник╕в Укра╖нсько╖ Центрально╖ ради. У 1917 р. був одним ╕з засновник╕в ╕ режисер╕в Укра╖нського нац╕онального театру.
У часи Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖ зазнавав пересл╕дувань в╕д пол╕ц╕╖. Член РУП. Жив в ем╕грац╕╖ у В╕дн╕ та Львов╕. Працював у прес╕. У 1920-1926 рр. — знову в ем╕грац╕╖. У 1926 р. повернувся в УРСР. Викладав у Харк╕вському музично-драматичному ╕нститут╕, згодом у Ки╓в╕ у Всеукра╖нському фоток╕ноуправл╕нн╕ та ╕н. Батько поета Марка Вороного.

25
1905 р. — у Лубнах вийшов друком перший номер газети «Хл╕бороб» — перше легальне укра╖нське видання в п╕дрос╕йськ╕й Укра╖н╕.
1941 р. — наказ г╕тлер╕вського командування про арешт ╕ страти член╕в оун╕вського п╕дп╕лля.
Народилися:
1838 р. — ╤ван Нечуй-Левицький, укра╖нський письменник, перекладач, педагог.
1855 р. — Дмитро Яворницький, досл╕дник козацько╖ старовини, етнограф ╕ археолог.
Померли:
1934 р. — Михайло Грушевський, укра╖нський ╕сторик, голова Центрально╖ Ради (1917-1918), професор ╕стор╕╖, орган╕затор укра╖нсько╖ науки, пол╕тичний д╕яч ╕ публ╕цист, голова Центрально╖ Ради (1917-1918), академ╕к, автор понад 2000 наукових праць.
1956 р. — Олександр Довженко, укра╖нський та радянський письменник, к╕норежисер, к╕нодраматург, художник, класик св╕тового к╕нематографа.
Перший серйозний усп╕х прийшов у 1929 роц╕ п╕сля виходу на екрани ф╕льму «Звенигора». З липня до листопада 1929 року Довженко зн╕ма╓ св╕й ген╕альний тв╕р «Земля», г╕мн прац╕ на земл╕, хл╕боробству та людин╕, яка працю╓ на земл╕, що ╓ частиною косм╕чного ритму буття. Довженко першим у св╕товому к╕но виразив св╕тогляд, що як╕сно в╕др╕зня╓ться в╕д дос╕ зображуваного. Це св╕тогляд нац╕╖ хл╕боробсько╖, в яко╖ спок╕йна г╕дн╕сть зумовлена ╖╖ способом життя. Середовище ╕ люди — ╓дине ╕ нерозд╕льне, а ╖хн╕й спос╕б життя ╓ споконв╕чним, св╕тогляд — непохитним. Символ╕ка Довженка була т╕сно пов’язана з╕ св╕тоглядом укра╖нського народу, з образн╕стю народно╖ поез╕╖. Саме в цьому в╕дм╕нн╕сть ф╕льм╕в Довженка в╕д ф╕льм╕в рос╕йських авангардист╕в (формал╕ст╕в) 1920-х рок╕в.
У лютому 2011 р. один з к╕нотеатр╕в Ки╓ва влаштував ретроспективу ф╕льм╕в Олександра Довженка — ф╕льми на замовлення укра╖нського М╕нкульту було оцифровано та сутт╓во пол╕пшено як╕сть зображення оцифрованих коп╕й.

26
1901 р. — у Львов╕ студенти виступили з вимогою створення укра╖нського ун╕верситету.
1944 р. — в Мукачевому на I з’╖зд╕ Народних ком╕тет╕в було ухвалено ман╕фест про возз’╓днання Закарпаття з Радянською Укра╖ною ╕ про вих╕д його з╕ складу Чехословаччини.
2004 р. — вчена рада Льв╕вського ун╕верситету позбавила Леон╕да Кучму звання почесного доктора.
Народився:
1934 р. — Юр╕й Литвин, укра╖нський поет, письменник, журнал╕ст ╕ правозахисник.

27
Народилися:
1863 р. — Ольга Кобилянська, укра╖нська письменниця. За творами письменниц╕ знято ф╕льми: «Земля» (1954) А. Бучми, О. Швачка, «Вовчиха» (1967), «Меланхол╕йний вальс» (1990, т/ф) Б. Савченка, «Цар╕вна» (1994, т/ф) Р. Балаяна тощо.
1879 р. — Григор╕й Чупринка, укра╖нський поет, пол╕тик, борець за самост╕йн╕сть Укра╖ни. ╤м’я поета-вояка взяв за п╕дп╕льне головнокомандувач Укра╖нсько╖ повстансько╖ арм╕╖ генерал Роман Шухевич (Чупринка).
Помер:
1937 р. — митрополит Укра╖нсько╖ автокефально╖ православно╖ церкви Василь Липк╕вський був розстр╕ляний у Ки╓в╕.

28
1893 р. — у Львов╕ в╕дбулася прем’╓ра п’╓си ╤вана Франка «Украдене щастя».
2000 р. — початок касетного скандалу в Укра╖н╕. Олександр Мороз оприлюднив ауд╕окасети з записами розмов у каб╕нет╕ Леон╕да Кучми стосовно вбивства Георг╕я Гонгадзе.
2006 р. — Верховна Рада Укра╖ни визнала Голодомор актом геноциду проти укра╖нського народу.
Народилася:
1890 р. — З╕на╖да Тулуб, укра╖нська письменниця ╕ перекладачка, к╕носценарист.
Померли:
1683 р. — Iнокент╕й Гiзель, архiмандрит, письменник, ректор Ки╓во-Могилянсько╖ колегi╖.
1970 р. — Алла Горська, укра╖нська художниця-ш╕стдесятниця ╕ в╕домий д╕яч правозахисного руху 60-х рок╕в в Укра╖н╕. Дружина художника В╕ктора Зарецького.

29
Народилися:
1778 р. — Григор╕й Кв╕тка-Основ’яненко, укра╖нський письменник.
1899 р. — Григор╕й Косинка, укра╖нський письменник, поет, козак Дн╕провсько╖ повстансько╖ див╕з╕╖ отамана Зеленого.

30
1763 р. — судова реформа гетьмана Кирила Розумовського в Укра╖н╕.
Народилися:
1934 р. — Ра╖са ╤ванченко (╤ванова), укра╖нська письменниця.
1951 р. — Назар╕й Яремчук, укра╖нський естрадний сп╕вак (тенор). Народний артист УРСР (1987), лауреат Державно╖ прем╕╖ ╕м. Т. Г. Шевченка. В╕домий насамперед виконанням укра╖нських п╕сень — «Незр╕внянний св╕т краси», «Якщо мине любов», «Зачаруй», «А мат╕оли цв╕т», «Червона рута», «Водограй», «Смерекова хата», «Стожари», «Гай, зелений гай», «Родина», «Я п╕ду в далек╕ гори», «П╕сня буде пом╕ж нас», «Писанка», «Гей ви, козаченьки», «Я ще не все тоб╕ сказав» та ╕нш╕. Кр╕м того, разом з╕ сво╖ми друзями-сп╕ваками Назар╕й знявся в музичних стр╕чках «Червона рута», «Виступа╓ ансамбль «Смер╕чка» п╕д керуванням Левка Дутковського», «Старту╓ п╕сня», «Ти плюс я — весна» та «Червона рута. 10 рок╕в по тому».
Помер:
1983 р. — Анатол╕й Кос-Анатольський, укра╖нський композитор.


ШАНОВН╤ ЗЕМЛЯКИ! УКРА╥НЦ╤! ЗВ╤ЛЬН╤МО УКРА╥НСЬКЕ СЛОВО, ГАЗЕТУ, КНИГУ, КУЛЬТУРУ, ДУХОВН╤СТЬ З-П╤Д ОБЛОГИ ВЛАСНО╥ БАЙДУЖОСТ╤ Й ЧУХРА╥НСТВА!
КУПУЙТЕ, ПЕРЕДПЛАЧУЙТЕ, ЧИТАЙТЕ, ПРОПАГУЙТЕ, П╤ДТРИМУЙТЕ Р╤ДНЕ, УКРА╥НСЬКЕ!
ПЕРЕДПЛАТНИЙ ╤НДЕКС «КРИМСЬКО╥ СВ╤ТЛИЦ╤» — 90269. Варт╕сть передплати: 1 м╕сяць — 9,27 грн.; 3 м╕сяц╕ — 27,21 грн.; 6 м╕сяц╕в — 52,77 грн.; на р╕к — 104,34 грн. Передплат╕ть «Кримську св╕тлицю» не лише для себе — зроб╕ть подарунок сво╖й школ╕, б╕бл╕отец╕, р╕дним, знайомим: чим б╕льше в укра╖нського друкованого Слова буде шанувальник╕в, тим над╕йн╕шим буде його майбутн╓! Адреса редакц╕╖: 95006, м. С╕мферополь, вул. Гагар╕на, 5, к. 14.
Тел.: (0652) 51-13-24, (050) 957-84-40; ел. пошта: kr_svit@meta.ua; ╤нтернет-стор╕нка: http://svitlytsia.crimea.ua
ЩОБ ОТРИМУВАТИ ГАЗЕТУ З С╤ЧНЯ, ВСТИГН╤ТЬ ОФОРМИТИ ПЕРЕДПЛАТУ ДО 10 ГРУДНЯ!

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 23.11.2012 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11063

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков