Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2113)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 30.11.2012 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#48 за 30.11.2012
НА В╤ЙН╤ — ЯК НА В╤ЙН╤...

Отак живемо...

3 грудня – М╕жнародний день ╕нвал╕д╕в

День людини з ╕нвал╕дн╕стю (так звучить дещо дел╕катн╕ше, н╕ж день ╕нвал╕да) — це не свято ╕ не п╕дстава для урочистостей, концерт╕в, прив╕тань, нагород, це ще один прив╕д замислитися, чи все ми зробили для того, щоб права цих людей були захищеними ╕ в╕дпов╕дали Конвенц╕╖ з прав ╕нвал╕д╕в, прийнято╖ Генеральною Асамбле╓ю ООН, а також нашими в╕тчизняними документами, об’╓днаними в рамках Закону про реаб╕л╕тац╕ю ╕нвал╕д╕в. Це — думка голови Кримсько╖ республ╕кансько╖ громадсько╖ орган╕зац╕╖ ╕нвал╕д╕в «Берег», заслуженого прац╕вника соц╕ально╖ сфери АРК, кавалера ордена княгин╕ Ольги ╤╤╤ ступеня, представника нац╕онально╖ асамбле╖ ╕нвал╕д╕в у Криму Ганни Корн╕╖вни Хомутово╖, яка з 1991 року оп╕ку╓ться непростими долями цих людей, спочатку як заступник кер╕вника Кримського в╕дд╕лення Фонду соц╕ального захисту ╕нвал╕д╕в, а пот╕м — як орган╕затор громадського руху, що сприяв появ╕ у 2006 роц╕ розгалужено╖ правозахисно╖ орган╕зац╕╖ «Берег». Вт╕м, на той час Ганна Корн╕╖вна вже 5 рок╕в як створила теж громадську орган╕зац╕ю «Берегиня», яка надавала допомогу ж╕нкам, котр╕ зазнали мастектом╕╖ (ампутац╕╖ молочно╖ залози) внасл╕док онколог╕чного захворювання. Прим╕щення «Берегин╕» (про ╖╖ д╕яльн╕сть ми вже розпов╕дали два роки тому) стало водночас ╕ оф╕сом «Берега», де проводиться в основному координац╕йна робота, бо, на в╕дм╕ну в╕д державних ╕нституц╕й, працюють тут не чиновники, як╕ потребують окремих каб╕нет╕в з табличками, а волонтери, що створюють соб╕ ╕м’я добрими самов╕дданими вчинками.
Волонтери — це люди особлив╕, ╕ здеб╕льшого проблеми ╕нвал╕д╕в — це ╕ ╖хн╕ власн╕ у прямому смисл╕ цього слова або ж ╖хн╕х р╕дних, а тому ╕ ставлення до них в╕дпов╕дне, цим людям не треба вмикати фантаз╕ю ╕ вживатися в образ, бо добре знають, як жити на жалюг╕дну ╕нвал╕дну пенс╕ю, як конкурувати з╕ здоровими людьми в пошуках роботи або ж як божевол╕ти в чотирьох ст╕нах, доглядаючи дитину-╕нвал╕да, в полон╕ злидн╕в, безнад╕╖, а то ╕ в╕дчаю. Не оминуло горе ╕ Ганну Корн╕╖вну — в чотирир╕чному в╕ц╕ вона стала ╕нвал╕дом в╕йни, та це ╕ззовн╕ н╕як не позначилося на ╖╖ дол╕, бо була ╕ дружиною, ╓ мат╕р’ю, все життя працювала та ще й сьогодн╕ вигляда╓ молодою, гарною ╕ поки що не збира╓ться сид╕ти на лавочц╕ й лузати нас╕ння. Та х╕ба ж ╕ всидиш, якщо душа, чутлива, як мембрана, ув╕брала в себе ст╕льки людського горя, ╕ Ганна Корн╕╖вна добре розум╕╓: без ╖╖ зусиль його може стати ще б╕льше.
А досягнення — не лише в реальних зрушеннях (хоча чимало й таких), але ╕ в тому, що голос «Берега» пост╕йно непоко╖ть кримську владу ╕ на нього доводиться так чи ╕накше реагувати. Хоча, можливо, для не╖, влади, було б л╕пше просто вит╕снити ╕нвал╕д╕в з поля зору, аби кожен перебував у сво╓му замкнутому св╕т╕ ╕ не нагадував про себе, й одн╕╓ю проблемою одразу б стало менше.
Вт╕м, ╕нвал╕д╕в-кримчан не так уже й мало: ╕з загально╖ к╕лькост╕ населення в 1 млн. 962 тис. людей це понад 111 з половиною тисяч. ╤з них 65 645 — загального захворювання; 8 595 — ╕нвал╕ди по зору; 2 281 — по слуху; 5 085 — д╕ти-╕нвал╕ди; 15 318 — ╕нвал╕ди дитинства; 2 899 — ╕нвал╕ди прац╕; 11 741 — ╕нвал╕ди опорно-рухового апарату. Це — не враховуючи ╕нвал╕д╕в-чорнобильц╕в та ╕нвал╕д╕в-афганц╕в, як╕ здатн╕ про себе потурбуватися ╕ з якими держава за власн╕ гр╕хи розплачу╓ться в╕дносно пристойно, та ╕нвал╕д╕в в╕йни, котрих лишилося досить мало, щоб складати загрозу державному бюджету.
В категор╕ю найзнедолен╕ших, а отже, ╕ таких, про кого не можна не дбати, Ганна Корн╕╖вна вид╕ля╓ ╕нвал╕д╕в загального захворювання, ╕нвал╕д╕в дитинства та д╕тей-╕нвал╕д╕в. Вони мають м╕зерн╕ п╕льги або ж не мають жодних, та жалюг╕дн╕ пенс╕╖. Тому не приведи, Господи, захвор╕ти так╕й людин╕ ╕ потребувати операц╕╖. Моя сп╕врозмовниця пригаду╓, як тор╕к одн╕й з них збирали грош╕ на операц╕ю ус╕м св╕том. Хоча у 2010 роц╕ п╕д тиском громадсько╖ орган╕зац╕╖ «Берег» ╕ було прийнято владою р╕шення про надання оперативних медичних послуг ╕нвал╕дам державним коштом, та в бюджет╕ наступного року ця норма не була передбачена. ╤ вже зовс╕м не доводиться говорити про доступн╕сть л╕кування для ╕нвал╕д╕в на в╕зку. Все почина╓ться з дороги до пол╕кл╕н╕ки. Лише в нов╕тн╕х тролейбусах ╓ можлив╕сть за допомогою вод╕я туди потрапити. Але ж таких — одиниц╕, ╕ лише на окремих маршрутах. Та, нав╕ть добравшись до пол╕кл╕н╕ки, людин╕ доведеться цим ╕ обмежитися, бо, скаж╕мо, в С╕мферопол╕, в республ╕канському центр╕, лише в одн╕й ╕з пол╕кл╕н╕к ╓, хоч ╕ дуже крутий, пандус, який теоретично дозволя╓ потрапити до фой╓, але на першому поверс╕ л╕кар╕ здеб╕льшого не приймають. Та дверцята у л╕фт завузьк╕, аби в’╖хати туди на в╕зку ╕ продовжити сво╖ мандри л╕карнею. А ми ж мусимо перебувати тут годинами та ще й б╕гати ╕з каб╕нету в каб╕нет, особливо якщо проходимо обстеження.
Найскладн╕ш╕ стосунки з медициною у ж╕нок-╕нвал╕д╕в, як╕ «насм╕люються» ще й мати особисте життя. Г╕неколог нав╕ть за бажання не зможе ╖х повноц╕нно оглянути та зд╕йснити за необх╕дност╕ медичн╕ ман╕пуляц╕╖. Але й бажання такого, як правило, у нього не виника╓ ╕ нав╕ть б╕льше — ж╕нка наштовху╓ться на приниження ╕ образи. Тож якщо ти ╕нвал╕д, — то знай сво╓ м╕сце.
Ганну Корн╕╖вну дуже обурю╓ ця несправедлив╕сть, бо нема╓ такого закону, який би дозволяв ще б╕льше обмежувати можливост╕ й так знедолено╖ людини. Разом ╕з Фондом «В╕дродження» нею було п╕дготовлено проект про доступн╕сть медицини для ж╕нок-╕нвал╕д╕в у св╕тл╕ передбачених Конвенц╕╓ю ╖хн╕х прав. Велися перемовини ╕ з медичними колами. Головний акушер-г╕неколог Криму Святослав Регушевський поставився до цих проблем ╕з розум╕нням. У результат╕ було проведено для л╕кар╕в-г╕неколог╕в в╕дпов╕дний сем╕нар, а ус╕х ж╕нок-╕нвал╕д╕в поставлено на диспансерний обл╕к.
Кинут╕ напризволяще ╕ матер╕, як╕ мають дитину-╕нвал╕да. Мен╕ вже доводилось сп╕лкуватися з такими людьми. Це справжн╕ геро╖н╕, подвиг яких навряд чи колись знайде належну оц╕нку. Багато хто, як ╕ Ганна Корн╕╖вна, вважа╓, що розчинятися в сво╖й дитин╕, позбавляючи себе будь-якого власного життя, нема╓ необх╕дност╕. Вт╕м, права таких ж╕нок порушуються з самого народження дитини. Мати ма╓ одержати повну правдиву ╕нформац╕ю щодо здоров’я малюка, але вона сьогодн╕ здеб╕льшого не нада╓ться. Натом╕сть медпрац╕вники умовляють ж╕нку в╕д дитини в╕дмовитися ╕ прир╕кають немовля на швидку смерть в казенному заклад╕. З ╕ншого боку, мати, яка перебува╓ в шоковому стан╕, не завжди здатна д╕яти адекватно, в не╖ нер╕дко виникають думки про су╖цид. Тому ╖й необх╕дна негайна допомога психолога, а в майбутньому, зв╕сно ж, допомога держави, яка здеб╕льшого в╕д цього благополучно самоусува╓ться. Вт╕м, у Криму щороку народжу╓ться 280-300 д╕тей з тяжкими патолог╕ями, ╕ б╕льш╕сть матер╕в розпочинають нер╕вну боротьбу з природою за ╖хн╓ одужання. Вони полишають роботу, бо знайти няню для особливо╖ дитини дуже непросто. У той же час у 80% випадк╕в таку с╕м’ю полиша╓ ╕ батько-годувальник. Й мати фактично випада╓ ╕з соц╕уму, побиваючись б╕ля хворо╖ дитини ╕ не маючи змоги залишити ╖╖ без нагляду. Ганна Корн╕╖вна вважа╓, що при належному ставленн╕ до проблем ж╕нки держави така мати могла б не приносити себе в жертву.
— Скаж╕ть, будь ласка, а як би вчинили ви особисто, якби, не дай Боже, мали таку дитину? — запитала я у сп╕врозмовниц╕, бо на якусь мить мен╕ здалося, що, переймаючись правами матер╕, Ганна Корн╕╖вна забува╓ про малюка, для якого мамина любов це ╓дина розрада на цьому св╕т╕.
— Дитину б я не покинула, — почула у в╕дпов╕дь ╕ зрозум╕ла, що ця ж╕нка теж би любила, рятувала, доглядала, не замислюючись про сво╖ права, бо у не╖ велике серце ╕ вона зна╓, що нав╕ть той малюк, який н╕коли не скаже слово «мама», ма╓ таку ж саму людську душу, може все розум╕ти, в╕дчувати, нав╕ть здатен до творчост╕. Але залишати з ним мат╕р наодинц╕ без будь-яко╖ п╕дтримки — несправедливо ╕ жорстоко.
Особливим д╕тям, як ╕ дорослим ╕нвал╕дам, конче необх╕дн╕ заходи з реаб╕л╕тац╕╖. Це комплексна допомога: медична, психолог╕чна, адаптац╕йна тощо. Для цього в Криму необх╕дно створити хоча б один центр, де б людина могла одразу одержати все те, чого позбавлена в повсякденн╕.
Дуже привабливою в цьому в╕дношенн╕, на думку Ганни Корн╕╖вни, ╓ Сакська ф╕з╕отерапевтична л╕карня, особливо для людей з порушеннями опорно-рухового апарату. На першому з’╖зд╕ людей з ╕нвал╕дн╕стю, що в╕дбувався з 6 до 8 кв╕тня 2011 року, серед ╕нших р╕шень, як╕ стали приводом для звернення до кримсько╖ влади ус╕х г╕лок, ╓ ╕ пункт щодо перепроф╕лювання згадано╖ л╕карн╕ на Кримський базовий реаб╕л╕тац╕йний центр, що сп╕впрацював би з кафедрою реаб╕л╕тац╕╖ ТНУ, медун╕верситетом та ╕ншими компетентними орган╕зац╕ями ╕ мав би вс╕ умови як для л╕кування, так ╕ для в╕дпочинку та розвитку ╕нвал╕д╕в.
Цей з’╖зд  п╕д назвою «Конвенц╕я ООН про права ╕нвал╕д╕в ╕ кримськ╕ реал╕╖» став справжньою под╕╓ю в житт╕ його учасник╕в. Проходив в╕н у Саках в санатор╕╖ ╕м. Пирогова, який на той час очолював В╕тал╕й Петрович Устюжанин, прихильний до ╕нвал╕дного руху. В╕н забезпечив делегат╕в ╕ житлом, ╕ харчуванням.
Про В╕тал╕я Петровича Ганна Корн╕╖вна говорить ╕з захопленням. Зокрема, про те, як за 10 рок╕в свого кер╕вництва в╕н п╕дняв санатор╕й до ╓вропейського р╕вня, в╕дчинивши двер╕ цього проф╕льного в╕йськового закладу ╕ для цив╕льних людей, за рахунок чого одержав кошти не т╕льки на потреби санатор╕ю, але й перераховував по 12 млн. гривень на р╕к у бюджет Криму. Та бути надто усп╕шним теж небезпечно — ╕ коли В╕тал╕й Петрович не погодився в╕ддати сво╓ твор╕ння в чуж╕ руки добров╕льно, його змусили це зробити з допомогою перев╕рок та арешту, хоча п╕сля того, як кер╕вника таки зламали, суд ╕ не знайшов у його д╕ях складу злочину.
Не настало «покращення» ╕ для громадських орган╕зац╕й. ╥х просто припинили ф╕нансувати. Втратила сво╖ 30-35 тис. грн. на р╕к ╕ громадська орган╕зац╕я ╕нвал╕д╕в «Берег». Намагаючись об’╓ктивно оц╕нити ситуац╕ю, Ганна Корн╕╖вна п╕драхову╓ вс╕ «плюси» ╕ «м╕нуси», притаманн╕ для останнього пер╕оду. Але, на жаль, м╕нуси переважають, хоча й ухвален╕ певн╕ закони, як╕ мали б полегшити ╕нвал╕дам працевлаштування ╕ здобуття осв╕ти. Та насправд╕ ж щодо першого, то тут значно б╕льше, н╕ж на ц╕ закони, спод╕вань на м╕жрег╕ональний центр профес╕йно╖ реаб╕л╕тац╕╖ ╕нвал╕д╕в, в╕дкритий в ╢впатор╕╖ попередньою владою. В ньому можна опанувати фахи оператора комп’ютерного набору та верстки, секретаря, рад╕омехан╕ка, живописця, художника з розпису по дереву та керам╕ц╕, столяра, тесляра, швачки та ╕нш╕. ╤ це — безкоштовно, за умов такого ж безкоштовного проживання ╕ харчування, з додатковими оздоровчими процедурами. Деяк╕ спец╕альност╕ в╕дкривають реальн╕ можливост╕ для самозайнятост╕ ╕ незалежност╕ в╕д приск╕пливого працедавця. Не знаходять бажано╖ уваги та п╕дтримки ╕н╕ц╕ативи ╕нвал╕дних орган╕зац╕й ╕ у кримсько╖ влади. Вже трич╕ зверталася Ганна Хомутова з письмовими проханнями призначити ╖й зустр╕ч до голови Ради м╕н╕стр╕в Криму Анатол╕я Могильова. Але так ╖╖ ╕ не дочекалася. Та Ганна Корн╕╖вна не втрача╓ над╕╖ бути почутою. ╥й не до гордощ╕в ╕ образ, бо за нею тисяч╕ людей, як╕ розраховують на ╖╖ терп╕ння ╕ наполеглив╕сть, а в╕рн╕ше, — на той результат, який ╖╖ стараннями може бути досягнутий. Однак якщо над╕╖ справдяться, люди навряд чи щось знатимуть про ц╕ труднощ╕, вони скажуть: це сталося за Януковича, за Азарова, за Могильова…
Вт╕м, для Ганни Корн╕╖вни це ╕ не важливо, адже вона не збира╓ться ставати депутатом. ╤ на «голубому екран╕» з’явля╓ться лише для того, щоб ╕нвал╕ди знали, куди можна звернутися з╕ сво╖ми проблемами, а ще — аби довести до телеглядач╕в ту ╕нформац╕ю, яка може бути для них корисною, але чомусь замовчу╓ться. Яскравий приклад — це ще одне досягнення громадсько╖ орган╕зац╕╖ «Берег», а точн╕ше, — ╖╖ кер╕вниц╕, яка понад десять рок╕в перейма╓ться долями ж╕нок, що зазнали мастектом╕╖. В╕днедавна так╕ ж╕нки одержали право на ╕нвал╕дн╕сть, але т╕, до кого вони звертаються, чомусь н╕чого про це не знають. Можливо, за цим прихову╓ться просто економ╕я бюджетних кошт╕в?
Усв╕домлюючи, як непросто ╕ нелегко працю╓ться тим, хто очолю╓ орган╕зац╕╖ ╕нвал╕д╕в у рег╕онах, Ганна Корн╕╖вна забажала назвати найкращих ╕з кер╕вник╕в.
Це, зокрема, Тамара Григор╕вна Бачур╕на ╕з Алушти, яка вже два роки вою╓ з владою за к╕лька метр╕в пристосованого для потреб ╕нвал╕д╕в пляжу. Вона, сама ╕нвал╕д на в╕зку, пройшла 22 суди. Водночас Тамара Григор╕вна вишуку╓ спонсор╕в для облаштування цього пляжу. ╤ сил та «здоров’я» у не╖ вистача╓ на все, зокрема, ╕ на утримання та виховання двох прийомних д╕тей.
Згадала Ганна Хомутова ╕ про Людмилу Шав╕нську та ╤рину Жовнер ╕з ╢впатор╕╖, Олега Голуб╓ва з Феодос╕╖, Валентину Валя╓ву з Ялти, Л╕д╕ю Сав╕нову ╕з Джанкоя, Аллу Бернадську, Олега Миск╕ва та Наталю Н╕к╕т╕ну ╕з С╕мферополя, а також Василя ╤вахна ╕ Жанну Клименко ╕з С╕мферопольського району. ╤ все це — п╕дрозд╕ли Республ╕канського громадського об’╓днання «Берег».
Сама Ганна Корн╕╖вна родом ╕з Хмельниччини, за осв╕тою — педагог. Зак╕нчила училище, де одержала фах вчителя з н╕мецько╖ ╕ рос╕йсько╖ мов, та ╕нститут — вивчилася на вчителя укра╖нсько╖ мови. Ставши кримчанкою, викладала тут р╕дну мову, яку й зараз використову╓ в побут╕. Свою державу вона хоче бачити ╓вропейською, демократичною, де дотримуються прав кожно╖ людини, у тому числ╕ й ╕нвал╕да. Вона — з того покол╕ння, яке виховувалося та й виховувало ╕нших на приклад╕ льотчика Маресь╓ва. Сьогодн╕ цей приклад став долею багатьох ╕нвал╕д╕в, котрим доводиться жити за умов, наближених до бойових. Та хочеться в╕рити, що не за горами той час, коли держава укладе перемир’я ╕з власним народом, ╕ хочеться-таки його дочекатися.

Тамара СОЛОВЕЙ

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 30.11.2012 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11084

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков