Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ШТРАФ НА РАД╤ОСТАНЦ╤Ю ДРУЖИНИ САДОВОГО НАКЛАДЕНО ЗА ПОРУШЕННЯ МОВНИХ КВОТ
сума штрафу ПрАТ «Рад╕окомпан╕я Люкс» становить 50 520,00 грн.


РАДА ПРИР╤ВНЯЛА ПОРАНЕНИХ П╤Д ЧАС РЕВОЛЮЦ╤╥ Г╤ДНОСТ╤ ДО УЧАСНИК╤В БОЙОВИХ Д╤Й
Верховна Рада ухвалила урядовий закон про внесення зм╕н до закону "Про статус ветеран╕в в╕йни,...


УКРА╥НА ДЕМОНСТРУ╢ ДОСТАТНЬО СКРОМН╤ РЕЗУЛЬТАТИ У БОРОТЬБ╤ З КОРУПЦ╤╢Ю
Про це Ком╕сар ╢вропейського Союзу з питань ╓вропейсько╖ пол╕тики сус╕дства та перемовин ╕з...


У РОС╤╥ ЧИСЛО БАНКРУТСТВ НАБЛИЗИЛОСЯ ДО ╤СТОРИЧНОГО РЕКОРДУ
К╕льк╕сть збанкрут╕лих компан╕й в Рос╕╖ виросла в третьому квартал╕ 2017 року на три в╕дсотки...


ТЕРЕЗА МЕЙ СЬОГОДН╤ – ЦЕ РОНАЛЬД РЕЙГАН ВЧОРА
Прем’╓р Великобритан╕╖ сказала Пут╕ну все, що про нього дума╓ Зах╕д. На заход╕ знають, що...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 30.11.2012 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#48 за 30.11.2012
ЗАКОН, ЯКИЙ МА╢ ЗМ╤НИТИ УКРА╥НУ

Давнооч╕куваний закон, про який так багато дискутували в╕тчизнян╕ юристи, вже ╓. П╕сля обговорення численних проект╕в нелегка та тривала (з 1996 року) робота завершена. 19 листопада 2012 року набув чинност╕ новий Крим╕нальний процесуальний кодекс Укра╖ни (дал╕ — КПК). Прийняття цього закону ╓ важливою ланкою деконструкц╕╖ радянсько╖ системи в╕тчизняного судочинства ╕ реформування таких його ╕нститут╕в, як д╕знання та сл╕дство, обрання запоб╕жних заход╕в ╕ безпосередньо суд╕вництва, запровадження нових правових ╕нститут╕в. Про нев╕дпов╕дн╕сть старого КПК Конституц╕╖ незалежно╖ Укра╖ни, ╓вропейським стандартам дотримання прав ╕ свобод людини при зд╕йсненн╕ досудового розсл╕дування ╕ судочинства неодноразово зазначали як м╕жнародн╕ правники, так ╕ в╕тчизнян╕ пров╕дн╕ фах╕вц╕ у галуз╕ крим╕нально-процесуального права та судоустрою. Прийняття нового КПК було нагальною потребою та вимогою часу, оск╕льки саме крим╕нально-процесуальний ╕ крим╕нальний закони надають представникам правоохоронних орган╕в для боротьби з╕ злочинн╕стю широк╕ права та можливост╕ втручання в життя людини, обмежуючи ╖╖ законн╕, зокрема й конституц╕йн╕, права ╕ свободи.
Отже, як╕ особливост╕ та нововведення м╕стить новий КПК Укра╖ни? Структурно в╕н д╕йсно ╓ б╕льш лог╕чно повним та зм╕стовн╕шим. Всього Кодекс м╕стить одинадцять розд╕л╕в (Х — Прик╕нцев╕ та ХI — Перех╕дн╕ положення), 46 глав ╕ 614 статей. Безпосередньо другий розд╕л визнача╓ «Заходи забезпечення крим╕нального провадження», трет╕й — «Досудове розсл╕дування», четвертий ╕ п’ятий — «Судове провадження», в╕дпов╕дно, у перш╕й ╕нстанц╕╖ та з перегляду судових р╕шень. Шостий розд╕л регламенту╓ «Особлив╕ порядки крим╕нального провадження», восьмий — «Виконання судових р╕шень» ╕ дев’ятий — «М╕жнародне сп╕вроб╕тництво п╕д час крим╕нального провадження».
Що ж до новел чинного КПК, то серед основних необх╕дно зазначити так╕:
1) ус╕ правопорушення тепер под╕лено на крим╕нальн╕ правопорушення (злочини), розсл╕дування яких зд╕йсню╓ться у форм╕ досудового сл╕дства, та крим╕нальн╕ проступки, як╕ розсл╕дуються у форм╕ д╕знання (ст. 215 КПК);
2) в╕дсутня як така стад╕я порушення крим╕нально╖ справи. Досудове розсл╕дування за новим КПК (ст. 214) ма╓ розпочинатися п╕сля подання заяви чи пов╕домлення про вчинене крим╕нальне правопорушення, а точн╕ше — з моменту внесення сл╕дчим, прокурором (не п╕зн╕ше 24 годин п╕сля подання заяви чи пов╕домлення) в╕домостей до ╢диного ре╓стру досудових розсл╕дувань;
3) законом (ст.ст. 480-482 КПК) визначено особливий порядок крим╕нального провадження стосовно народного депутата Укра╖ни, судд╕ Конституц╕йного Суду ╕ профес╕йного судд╕, а також присяжного ╕ народного зас╕дателя (при зд╕йсненн╕ ними правосуддя), кандидата у Президенти Укра╖ни, Уповноваженого Верховно╖ Ради з прав людини, Голови Рахунково╖ палати, його заступник╕в, головного контролера та секретаря палати, депутата м╕сцево╖ (тут ╕ дал╕ вид╕лено мною – Р. С.) ради, адвоката, Генерального прокурора та його заступника. Ось т╕льки як бути з Основним Законом — Конституц╕╓ю Укра╖ни, де у ч. 1 ст. 24 визначено: «Громадяни мають р╕вн╕ конституц╕йн╕ права ╕ свободи та ╓ р╕вними перед законом». Особливий порядок провадження, а саме: письмове пов╕домлення про п╕дозру, особливий порядок притягнення до в╕дпов╕дальност╕, затримання ╕ обрання запоб╕жного заходу ╓ певною м╕рою дискрим╕нац╕йними стосовно вс╕х ╕нших ╕ не т╕льки громадян Укра╖ни. Кр╕м того, ч. 9 ст. 31 КПК передбачено утворення особливого (за складом — Р. С.) суду для крим╕нального провадження стосовно тих службових ос╕б, як╕ займають особливо в╕дпов╕дальне становище;
4) в╕дсутн╕й правовий ╕нститут, а це означа╓ ╕ в╕дсутн╕сть будь-яко╖ можливост╕ повернення судом крим╕нальних справ на додаткове розсл╕дування. А тому суд ма╓ винести у справ╕, що над╕йшла до суду, обвинувальний або виправдувальний вирок (ст. 373 КПК), який ма╓ бути законним, об╜рунтованим та вмотивованим (ст. 370 КПК);
5) захист у крим╕нальних справах будуть зд╕йснювати т╕льки профес╕йн╕ захисники — адвокати, що, безумовно, буде дорожче для перес╕чних людей. Монопол╕я, однак. Хто не згоден з╕ мною, уважно прочитайте зм╕ст нового (набув чинност╕ 15 серпня 2012 року) Закону «Про адвокатуру та адвокатську д╕яльн╕сть». Становище у цьому питанн╕ мав би зм╕нити на краще ухвалений ще у 2011 роц╕ Закон «Про безоплатну правову допомогу». Але цим законом надання первинно╖ безоплатно╖ (за рахунок державних, а точн╕ше, кошт╕в платник╕в податк╕в) правово╖ допомоги покладено на… органи м╕сцевого самоврядування, тобто с╕льськ╕, селищн╕, районн╕ ради. Вже минув р╕к, а населення не скр╕зь нав╕ть зна╓ про ╕снування цього закону, а тим б╕льше, наск╕льки реально отримати там необх╕дну, а головне — квал╕ф╕ковану правову допомогу? А ось вторинну, тобто у крим╕нальних справах, безоплатну (за рахунок державних, читай, кошт╕в платник╕в податк╕в) правову допомогу мають надавати… Ви правильно вгадали — лише адвокати. Як кажуть — коло замкнулося. Але ж Конституц╕я Укра╖ни (ст. 59) ч╕тко визнача╓, що кожен ╓ в╕льним у вибор╕ захисника сво╖х прав. ╤ винятк╕в щодо зд╕йснення захисту прав людини у крим╕нальних справах Основний закон держави не м╕стить. Тест для тих, хто чита╓ ц╕ рядки: «Кого Ви хот╕ли б мати захисником для себе: фахового, досв╕дченого юриста, який не ма╓ св╕доцтва на право займатися адвокатською д╕яльн╕стю, чи адвоката з ╢диного ре╓стру адвокат╕в, який ма╓ неяк╕сну репутац╕ю, та ще й за чимал╕ грош╕?». В╕дпов╕дь, як кажуть, на поверхн╕. Отже, головним ╓ як╕сть надання юридичних послуг ╕ зд╕йснення захисту, а не наявн╕сть «адвокатсько╖ л╕ценз╕╖». До того ж тепер позбавлено права бути захисником близьких родич╕в обвинуваченого, п╕дсудного, засудженого, виправданого, як це передбачав попередн╕й КПК, що ╓ очевидним звуженням конституц╕йних прав громадян Укра╖ни. ╤ в чи╖х ╕нтересах це було зроблено — теж зрозум╕ло;
6) стаття 31 КПК передбача╓, будемо над╕ятися, що буде створено ╕ буде, у передбачених законом випадках, реально працювати суд присяжних (правда, у склад╕ двох профес╕йних судд╕в ╕ трьох присяжних);
7) введено нове поняття «сл╕дчий суддя» (п. 17 ст. 3 КПК), до повноважень якого в╕днесено зд╕йснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та ╕нтерес╕в особи у крим╕нальному провадженн╕, а також можлива участь в судовому зас╕данн╕ судового розпорядника (ст. 74 КПК);
8) у переб╕гу досудового розсл╕дування тепер можуть зд╕йснюватися (провадитися) як сл╕дч╕ (розшуков╕) д╕╖ (глава 20 КПК), так ╕ негласн╕ сл╕дч╕ (розшуков╕) д╕╖ (глава 21 КПК) з дозволу сл╕дчого судд╕ (ст. 248 та ╕н. ст. КПК). Думаю, б╕льш╕сть фах╕вц╕в з╕ мною погодяться, що це чи не найб╕льш нелог╕чна новела нового КПК. ╤ поляга╓ ця нелог╕чн╕сть у тому, що п╕дстави для проведення негласних, та╓мних (розшукових) д╕й, зрозум╕ло без розкриття ╖хн╕х форм ╕ метод╕в, визначено в абсолютно в╕дкритому закон╕ — КПК, який визнача╓ порядок провадження (розсл╕дування) у крим╕нальних справах. При проведенн╕ негласних сл╕дчих (розшукових) д╕й не можливо виключити порушення та зловживання, особливо коли так╕ д╕╖ будуть зд╕йснюватися розшуково-превентивно. Ось чому важливо, щоб в╕домчий контроль, прокурорський ╕ судовий нагляд були ефективними, а негласн╕ д╕╖ зд╕йснювалися лише на п╕дставах ╕ в╕дпов╕дно до закону ╕ т╕льки стосовно ос╕б, як╕ вчинили злочини;
9) процесуальне кер╕вництво досудовим розсл╕дуванням буде зд╕йснювати прокурор (ч. 2 ст. 36 КПК). Чи матиме при цьому сл╕дчий процесуальну самост╕йн╕сть, а тим б╕льше — процесуальну незалежн╕сть, прогнозувати складно, скор╕ше — н╕;
10) серед показань, як джерел доказ╕в у справ╕, буде можливим використання показання з чужих сл╕в (ст. 97 КПК). При цьому суду (читай, судд╕) надано право у виняткових випадках (?) визнати так╕ показання допустимим доказом у справ╕ незалежно в╕д можливост╕ безпосередньо допитати особу, на показання яко╖ посилаються у ц╕й справ╕. Чи можлив╕ при цьому помилки або ж зловживання? Зм╕ст наведено╖ норми, на жаль, не да╓ п╕дстав для ╖х виключення;
11) досудове розсл╕дування справи зг╕дно з╕ ст. 219 КПК ма╓ бути зак╕нчено: а) у справах про крим╕нальн╕ проступки — протягом одного м╕сяця з дня пов╕домлення особ╕ про п╕дозру його вчинення; б) у справах про злочини — протягом двох м╕сяц╕в з дня пов╕домлення особ╕ про п╕дозру його вчинення. Строк досудового розсл╕дування може бути продовжений, але не б╕льше, н╕ж до двох м╕сяц╕в у справах про крим╕нальн╕ проступки, до шести м╕сяц╕в — у справах про злочини невелико╖ або середньо╖ тяжкост╕ та до дванадцяти м╕сяц╕в — у справах про особливо тяжк╕ злочини;
12) серед запоб╕жних заход╕в (глава 18 КПК) в╕дсутн╕й такий зах╕д, як порука громадсько╖ орган╕зац╕╖ або трудового колективу, а зам╕сть п╕дписки про неви╖зд введено особисте зобов’язання (ст. 179 КПК). Кр╕м того, передбачено такий «новий-старий» зах╕д, як домашн╕й арешт (ст. 181 КПК). При цьому прац╕вники орган╕в внутр╕шн╕х справ мають право застосовувати щодо особи п╕дозрюваного чи обвинуваченого, який перебува╓ п╕д домашн╕м арештом, електронн╕ засоби контролю (ч. 5 ст. 181 КПК). Справа, можливо, й гуманна, але знову ж таки — за рахунок платник╕в податк╕в, зокрема, й тих людей, проти кого вчинено злочин;
13) одн╕╓ю з форм зак╕нчення досудового розсл╕дування тепер ╓ обвинувальний акт (ст.ст. 283, 291 КПК), який ма╓ складати сл╕дчий та затверджувати прокурор, а також можлив╕сть спрощеного провадження в суд╕ першо╖ ╕нстанц╕╖ щодо крим╕нальних проступк╕в (ст.ст. 381-382 КПК);
14) важливо, що вперше у в╕тчизняному крим╕нальному провадженн╕ визначено: «Шкода, яка завдана потерп╕лому внасл╕док крим╕нального правопорушення, компенсу╓ться йому за рахунок Державного бюджету Укра╖ни». Правда, лише у випадках ╕ в порядку, передбачених законом    (ч. 3 ст. 127 КПК);
15) вперше у в╕тчизняному крим╕нальному провадженн╕ оф╕ц╕йно запроваджено ╕нститут мед╕ац╕╖, тобто можлив╕сть укладення угоди про примирення м╕ж потерп╕лим ╕ п╕дозрюваним, обвинуваченим (ст. 468 КПК);
16) також вперше у в╕тчизняному крим╕нальному провадженн╕ в╕дпов╕дно до ст. 468 КПК ста╓ можливою угода м╕ж прокурором ╕ п╕дозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватост╕ (правда, не вказано ким?). Такий соб╕ американський вар╕ант «угоди про визнання» (рос╕йською — «сделка о признании») вини у вчиненн╕ злочину. Чи буде така угода сприяти встановленню ╕стини у крим╕нальн╕й справ╕, захисту людини, сусп╕льства та держави в╕д крим╕нальних правопорушень, буде залежати насамперед в╕д прокурора, його фаховост╕ та порядност╕.
Дехто з нардеп╕в, захищаючи новий КПК, вже пророку╓, що в╕н «розвантажить сл╕дч╕ ╕золятори». Вважаю, що це — безв╕дпов╕дальн╕ заяви ╕ спроба п╕дм╕нити поняття. Адже питання зовс╕м не в тому, яка к╕льк╕сть людей ма╓ перебувати в С╤ЗО? ╤ до, ╕ п╕сля прийняття нового КПК у С╤ЗО повинн╕ перебувати вс╕ т╕, стосовно яких ╓ для цього законн╕ п╕дстави. А яка ╖хня к╕льк╕сть — питання другорядне. В╕д того, що в С╤ЗО д╕йсно буде менше «реальних злочинц╕в», перес╕чн╕й людин╕ не стане легше, а скор╕ше — навпаки. Вл╕тку 1953 року в тод╕шньому СРСР з пол╕тичних мотив╕в на волю огульно було в╕дпущено тисяч╕ злочинц╕в. Що з того вийшло ╕ чим зак╕нчилося, знають лише т╕, хто жив у т╕ часи, та деяк╕ ╕сторики. Бандит, убивця, ╜валт╕вник, граб╕жник, крад╕й-рецидив╕ст повинн╕ утримуватися в С╤ЗО. Правова держава — це не т╕льки демократ╕я ╕ свобода слова. Це також ╕ персональна в╕дпов╕дальн╕сть кожного за сво╖ д╕яння ╕ реальний правопорядок для вс╕х. Завдання для нового складу Верховно╖ Ради та уряду — створити в кра╖н╕ так╕ умови, щоб якнайменше громадян держави вчиняли злочини, а не лише «штампувати» закони та постанови. Звичайно, це лише мо╓ суб’╓ктивне, оц╕ночне судження. ╤ все ж певн╕ п╕дстави для цього ╓.
У законотворч╕й д╕яльност╕ та науц╕ лексолог╕╖ ╕сну╓ правило: кожен законопроект ма╓ перев╕рятися на кол╕з╕йн╕сть з чинними законами та на можливу його шк╕длив╕сть. Чи в╕льний новий КПК в╕д певних вад ╕ чи потребу╓ в╕н зм╕н та удосконалення? В╕дпов╕дь на ц╕ запитання — «н╕» й «так». Що й п╕дтверджу╓ться фактом внесення до нового закону, ще до набуття ним чинност╕ (!), а саме 15 серпня 2012 року зм╕н, а точн╕ше — ново╖ редакц╕╖ ч. 4 ст. 189 КПК, яка була «народжена» саме Законом «Про адвокатуру та адвокатську д╕яльн╕сть».
Не переконаний, що економ╕чно виважено та рац╕онально було обраховано матер╕альну складову, яка необх╕дна для впровадження нового КПК. Одних нарад ╕ сем╕нар╕в для правоохоронц╕в та судд╕в, що були присвячен╕ в основному тлумаченню статей нового закону, явно недостатньо для його усп╕шного впровадження. Думаю, найближчим часом ми в цьому перекона╓мося.
Безумовно, новий КПК ускладнить життя, а можливо, й буде коштувати нав╕ть посади деяким правоохоронцям, як╕ будуть зд╕йснювати досудове розсл╕дування, — сл╕дчим, д╕знавачам та ╖хн╕м кер╕вникам. Адже потр╕бно не т╕льки оволод╕ти новим законом, а й зм╕нити певною м╕рою психолог╕ю оперативно-розшуково╖ та сл╕дчо╖ д╕яльност╕. Разом з тим, над╕йне та реальне забезпечення в держав╕ конституц╕йних прав ╕ свобод людини — того варте. Як людина, що 32 роки в╕ддала правоохоронн╕й систем╕, зокрема й сл╕дч╕й д╕яльност╕, переконаний, без цього справжньо╖ дов╕ри людей до правоохоронних орган╕в ╕ судово╖ системи не здобути, а тим б╕льше — не розв’язати завдання крим╕нального провадження, як╕ визначено у статт╕ 2 нового КПК.

P. S. Загальнов╕домо, що будь-яка справа робиться людиною. Як св╕дчить в╕тчизняна сл╕дча та судова практика, сувор╕сть наших крим╕нальних закон╕в ╕нколи н╕велю╓ться виб╕рков╕стю ╖х застосування, а застосування крим╕нально-процесуальних норм — можлив╕стю р╕зного ╖х тлумачення. Чи д╕йсно новий КПК ╓ прогресивним, чи зм╕нить в╕н правосв╕дом╕сть людей та правов╕дносини у сфер╕ крим╕нального провадження, а з нею ╕ нашу кра╖ну, — покаже лише час ╕ сл╕дча та судова практика, яка ╓ ╓диним критер╕╓м ╕стини у в╕тчизняному судочинств╕.

м. С╕мферополь

Роман САВОНЮК,
доцент, кандидат юридичних наук,
заслужений юрист АР Крим

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 30.11.2012 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11093

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков