Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
СТОР╤НКАМИ “М╤СЦЕВОГО ЧАСОПИСУ”
Ще наприк╕нц╕ 2013-го, до початку под╕й на Майдан╕, поет та проза╖к ╤гор Дах (м. Червоноград)...


НЕЗР╤ВНЯНИЙ СВ╤Т ПЕТРИК╤ВСЬКОГО РОЗПИСУ
Нещодавно мала при╓мну зустр╕ч – на виставц╕ «╤нноватика в сучасн╕й осв╕т╕»...


СП╤ЛКА В╤ДЗНАЧИЛА ПИСЬМЕННИК╤В-КРИМЧАН
Михайло Вишняк вручив нагороди ╕ побажав Галин╕ Литовченко ╕ В╕ктору Стусу нових щедрих ужинк╕в...


СТЕПОВ╤ ОБРИСИ ПОЕТА
Не буде переб╕льшенням, якщо сказати, що Василь Латанський, якому 18 листопада виповню╓ться 79...


ЗИМА С╤ДА╢ НА ПОКУТЬ...
З Феодора-Студита ста╓ холодно й сердито.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 30.11.2012 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#48 за 30.11.2012
╤РП╤НЬ, ХРИСТИЯНСТВО ╤ УКРА╥НСЬКА МОВА

Дорога до Храму

Оск╕льки у нас в ╤рпен╕ ╓ к╕лька давн╕х передплатник╕в, то я при нагод╕ завжди нав╕дуюся у це затишне курортне м╕сто. Ознайомлююся з р╕зними сторонами життя ╤рпеня. Якось друз╕ запросили мене в╕дв╕дати з╕брання протестантсько╖ громади. Звернув увагу на в╕дносно великий в╕дсоток укра╖нських п╕сень, як╕ виконувалися п╕д час богослуж╕ння. Це зац╕кавило, ╕ я пригадав реакц╕ю одн╕╓╖ кримчанки на мою давню (╕ досить прихильну) статтю про баптист╕в. В╕рна УПЦ МП закликала мене не писати про «сектант╕в» позитивно. Мовляв, це деструктивна сила, яка до того ж нищить слов’янську душу та сприя╓ денац╕онал╕зац╕╖ рос╕ян ╕ укра╖нц╕в. Тод╕ категоричн╕сть молодо╖ людини здивувала. Де ж вона встигла набратися тако╖ нетерпимост╕? Чи не в ст╕нах сво╓╖, не надто прихильно╖ до укра╖нства, церкви? Допускаючи, що под╕бн╕ погляди можуть бути у певно╖ частини кримчан, я вир╕шив детальн╕ше роз╕братися в цьому питанн╕. Добре, що в ╕рп╕нськ╕й громад╕ все дуже демократично. Жодно╖ п╕дозр╕ливост╕, зверхност╕ ╕ нетерпимост╕... Через к╕лька хвилин п╕сля зак╕нчення богослуж╕ння я вже розмовляв ╕з Стан╕славом ╫рунтковським. Нехай наша розмова з молодим, симпатичним пастором ╤рп╕нсько╖ б╕бл╕йно╖ церкви стане сво╓р╕дним рел╕г╕йним «л╕кнепом» для тих, хто мало зна╓ про особливост╕ протестантизму.
— Церкв╕ наш╕й 15 рок╕в, – неквапно розпочина╓ пан Стан╕слав. — ╤ заснована вона Костянтином Гончаровим. В╕д самого початку церква керу╓ться гаслом: «Сучасна церква — для сучасних людей». Ми бачимо проблему в тому, що молод╕ люди, коли думають про церкву, то у них виника╓ асоц╕ац╕я, що це т╕льки Р╕здво ╕ Пасха, стареньк╕ д╕дус╕ ╕ бабус╕… Н╕чого не зрозум╕ло, скучно… А ще церква для тих, кому дуже складно, важко, кому «припекло» – тод╕ вже можна звертатися до Бога. Я не можу цього сказати про Терноп╕льщину, Льв╕вщину, Закарпаття — там молодь ╓ рел╕г╕йн╕шою, н╕ж у Центральн╕й Укра╖н╕ та Сх╕дн╕й. Тому в╕д початку церква орган╕зовувалася з «приц╕лом» на молодих людей. ╤ ми розум╕ли, що це для нас означа╓ – вийти за певн╕ рамки традиц╕йного розум╕ння того, як ма╓ виглядати церква. Музика для богослуж╕нь дуже в╕др╕знялася в╕д музичних твор╕в у наших традиц╕йних ╓вангельських, баптистських церквах. Ми використовували сучасн╕ ╕нструменти, в тому числ╕ ╕ ударн╕. Розум╕ли, що музикою пронизане все наше життя... Але окр╕м музики молодь так чи ╕накше дума╓ про якесь дозв╕лля, зокрема про спорт. Юнаки ╕ п╕дл╕тки шукають можлив╕сть десь поганяти у футбол... А це спорт № 1 в Укра╖н╕. З часом у церкв╕ з’явилося к╕лька молодих людей, достатньо енерг╕йних, амб╕ц╕йних (у кращому розум╕нн╕ цього слова), з певними зд╕бностями, як╕ почали докладати зусиль у напрямку… спортивного служ╕ння.
— Спортивне служ╕ння? Це ц╕каво…
— Спочатку на аматорському р╕вн╕ поставили один тен╕сний ст╕л, пот╕м придбали ще один… Нам пощастило з територ╕╓ю, на як╕й розм╕щена церква, ╕ ось ц╕ занедбан╕ колишн╕ майданчики (баскетбольний, волейбольний) в╕дносно легко було повернути до життя. Почали запрошувати д╕тей ╕ п╕дл╕тк╕в, причому не було жодних обмежень стосовно в╕ри чи конфес╕╖; лише було дв╕ вимоги – уникати нецензурних вислов╕в ╕ не палити на територ╕╖. Так почала збуватися мр╕я Дмитра Нечитайла, — це молода людина, яка розвива╓ ╤нтернет-б╕знес, у нього ╓ сво╖ сайти. В╕дпов╕дно ма╓ трохи б╕льше часу для себе, бо сайти вже працюють на нього. В╕н дуже горнеться до молодих людей, особливо п╕дл╕тк╕в, тому почав розвивати п╕дл╕ткове служ╕ння (у нас ╓ п╕дл╕тковий клуб «Пазл»), дуже ц╕каве п╕дл╕ткове сп╕лкування, сп╕ви, ╕гри, конкурси, обов’язковий б╕бл╕йний урок – вивчення яко╖сь теми в св╕тл╕ Б╕бл╕╖. Ну ╕ дозв╕лля. Тому окр╕м тен╕су, баскетболу, волейболу почали мр╕яти про футбольний майданчик. Почали збирати кошти. ╤дея була проста. Тод╕ до збору кошт╕в долучився один молодий служитель Андр╕й Канайк╕н. Ми вив╕сили малюнок футбольного поля ╕ почали оголошувати, що один квадратний метр поля кошту╓, якщо не помиляюся, 25 долар╕в. Це було ран╕ше, тепер це значно дорожче — т╕льки покриття кошту╓ 25 ╓вро… А весь проект коштував близько 90 тисяч долар╕в. У нас триста член╕в церкви, ми три роки акумулювали кошти – робили ц╕льов╕ збори. Я сам маю д╕тей-п╕дл╕тк╕в, тому як батько зац╕кавлений в тому, щоб мо╖ д╕ти проводили дозв╕лля на впорядкован╕й територ╕╖, щоб я був спок╕йний за них. Для мене важливо, щоб християнськ╕ ц╕нност╕ п╕дтримувалися нав╕ть у спорт╕... Частину спонсорських кошт╕в ми знайшли за кордоном, але без переб╕льшення 80% суми було з╕брано саме в Укра╖н╕. ╤ найб╕льшу суму пожертвував Дмитро Нечитайло, який п╕шов на те, щоб к╕лька сво╖х прибуткових сайт╕в продати. А це — не одна тисяча долар╕в…
— Я чув, що ╕слам взагал╕ забороня╓ азартн╕ ╕гри. Християнство прямо не забороня╓, але й не схвалю╓. А футбол — таки азартна гра…
— Чи азартна гра? Без сумн╕ву. Але що ми ма╓мо на уваз╕ п╕д словом азарт? Ми покликан╕ будь-яку справу робити з азартом. У тому розум╕нн╕, щоб робити ╖╖ ревно, з пристрастю, «з вогником»... Будь-яка справа ма╓ робитися «з вогником»! Але це не означа╓, що хтось не може робити ╖╖ ще краще, н╕ж я. Якщо у когось виходить краще, це не повинно викликати у мене заздрост╕. Радше – рад╕сть за чужий усп╕х! Те саме у гр╕. Безумовно, якщо якась команда гра╓ краще, у християн, у зр╕лих людей поразка ма╓ викликати смирення, а з ╕ншого боку — бажання працювати над собою. Про образу нав╕ть не йдеться. Я схильний говорити про азартн╕ ╕гри там, де присутн╕ грош╕. Там, де азарт спонука╓ людей робити ставки, ризикувати тощо… Спорт пронизаний суперництвом, це безумовно... З ╕ншого боку, Писання не забороня╓ спортивн╕ змагання. Хоч апостол Павло ╕ говорить, що ф╕зичн╕ вправи мало корисн╕ (пор╕вняно ╕з вправами благочестя), але все одно… вони корисн╕. До реч╕, пропов╕дуючи, доносячи певн╕ ╕де╖, сам апостол Павло проводив певн╕ аналог╕╖ з╕ спортом. В╕н казав, що служител╕, християни повинн╕ так само викладатися, виявляти самодисципл╕ну, ц╕леспрямован╕сть в служ╕нн╕ так, як це роблять спортсмени. Обмежувати себе в ╖ж╕, у в╕дпочинку, в дозв╕лл╕ — заради перемоги. Ми дивимося на спорт як на ун╕кальну можлив╕сть вести здоровий спос╕б життя та будувати нормальн╕ вза╓мов╕дносини з молоддю.
— ╤рп╕нь – м╕сто переважно рос╕йськомовне. А я пом╕тив, що ваша громада дотриму╓ться гармон╕йно╖ двомовност╕. ╢ певн╕ «мовн╕» настанови чи все виходить спонтанно?
— У нас в цьому питанн╕ повна демократ╕я. В тому розум╕нн╕, що ╕з семи служител╕в, як╕ ╓ членами пастирсько╖ ради, укра╖нською мовою пропов╕дують лише дво╓. Старший пастор – Романюк Микола, який родом з Льв╕вщини, ╕ я родом з Р╕вненщини, з Острога. ╤нш╕ пастори з тих рег╕он╕в, де дом╕нувала рос╕йська мова. Тому ╖м легше пропов╕дувати рос╕йською.
— ╤ все ж мен╕ здалося, що укра╖нсько╖ у вас набагато б╕льше, н╕ж в ╤рпен╕ в ц╕лому...
— Думаю, що так. Укра╖нська використову╓ться не лише в пропов╕дуванн╕, але й у сп╕вах. Незважаючи на те, що зна╓мо багато чудових духовних рос╕йськомовних п╕сень, як╕ нам дуже подобаються, все ж намага╓мося, щоб на богослуж╕ннях виконувалося якнайб╕льше укра╖нських п╕сенних твор╕в. Для виховання молод╕ ╕ п╕дл╕тк╕в це важливо...

Серг╕й ЛАЩЕНКО
На фото — Стан╕слав ╫рунтковський

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 30.11.2012 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11096

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков