Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ТРЕТ╤Й УН╤ВЕРСАЛ ЦЕНТРАЛЬНО╥ РАДИ: ПОМИЛКА Г╤РША ЗА ЗЛОЧИН
Р╕вно сто рок╕в тому Укра╖нська революц╕я мала можлив╕сть п╕ти ╕ншим шляхом, але...


ЯК ╤ ЧОМУ В 2017 РОЦ╤ РОС╤Я НЕ В╤ДЗНАЧИЛА СТОР╤ЧЧЯ РЕВОЛЮЦ╤╥
В хат╕ пов╕шеного не говорять про мотузку, а в нин╕шн╕й РФ мовчать про революц╕ю…


ОП╤Р УКРА╥НЦ╤В ЛАМАЛИ ГОЛОДОМ
Повний текст проекту резолюц╕╖ Палати Представник╕в Конгресу США до 85-х роковин Голодомору в...


КОМУН╤СТИЧН╤ ТОТАЛ╤ТАРН╤ РЕЖИМИ ВБИЛИ ПОНАД 100 М╤ЛЬЙОН╤В ЛЮДЕЙ ПО ВСЬОМУ СВ╤ТУ
A ще незл╕ченно б╕льше людей було змушене зазнати експлуатац╕╖, насильства ╕ невимовного...


РЕАЛЬНА ╤СТОР╤Я. СПОВ╤ДЬ ДИТИНИ БОРЦ╤В ЗА УКРА╥НУ
Мен╕ було три тижн╕. Мама вир╕шила мене пров╕дати ╕ пустилася в дорогу. Там ╖╖ п╕дстрелили...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 30.11.2012 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#48 за 30.11.2012
«ХАЙТАРМА» — Ф╤ЛЬМ ПРО ЛЮДИНУ, ЩО П╤ДКОРИЛА НЕБО

К╕но╕стор╕я

Ц╕╓╖ осен╕ в Криму у Бахчисара╖ в╕дбулися зйомки ╕сторичного художнього ф╕льму «Хайтарма» виробництва телеканалу АТR за назвою найголовн╕шого кримськотатарського парного танцю чолов╕ка ╕ ж╕нки, в якому ╕ музична, ╕ хореограф╕чна частини мають сво╖ повтори, це сво╓р╕дний ╕дентиф╕катор народу. Сюжет картини поверта╓ глядача в далекий ╕ траг╕чний травневий день 1944 року, коли були депортован╕ з п╕вострова кримськ╕ татари. Головний персонаж — дв╕ч╕ Герой Радянського Союзу, легендарний кримськотатарський льотчик-винищувач Амет-Хан Султан, уродженець Алупки, який у цей день перебував у Криму ╕ був св╕дком тих под╕й.
Автори прагнули кр╕зь призму дол╕ героя показати трагед╕ю кримськотатарського народу – депортац╕ю. Над ф╕льмом працювала команда фах╕вц╕в-профес╕онал╕в, переважно з Ки╓ва, укра╖нськ╕ та рос╕йськ╕ актори – Олекс╕й Горбунов, Юр╕й Цурило, Валер╕й Шитовалов, Андр╕й Сам╕н╕н, Олекс╕й Тритенко, Дмитро Суржиков та ╕нш╕. Режисер картини ╕ виконавець головно╖ рол╕ – в╕домий укра╖нський ╕ кримськотатарський актор ╕ сценарист Ахтем Сейтабла╓в.
Ран╕ше Ахтем Сейтабла╓в, будучи актором Кримськотатарського академ╕чного музично-драматичного театру в С╕мферопол╕, як режисер поставив спектакл╕ «Моя любов Електра» угорського драматурга Ласло Дюрко, дипломну виставу за «Бахчисарайським фонтаном» О. Пушк╕на, «Л╕сову п╕сню» Лес╕ Укра╖нки, «Браво, Амадео!» за «Моцартом ╕ Саль╓р╕» О. Пушк╕на. Великий усп╕х прийшов до нього в Ки╓в╕ п╕сля рол╕ Ромео в спектакл╕ за мотивами п’╓си В. Шексп╕ра на сцен╕ столичного театру на Л╕вому берез╕ Дн╕пра, за яку актор отримав «Ки╖вську пектораль». В╕н брав участь у проектах театру «Суз╕р’я», Рос╕йсько╖ драми ╕ антрепризних постановках. Останн╕ми роками Ахтем утверджу╓ себе ╕ як серйозна ф╕гура в укра╖нськ╕й к╕норежисур╕. На його режисерському рахунку ф╕льми: «Чемп╕они з п╕двор╕ття» (2012), «Темн╕ води» (2011), «Одного разу в Новий р╕к» (2011), «Ос╕нн╕ кв╕ти» (2009), «Ос╕нн╕ турботи» (2009), «Операц╕я «ЧеГевара» (2008), «Фабрика щастя» (2007), «Квартет для двох» (2007). Оператор картини – Володимир ╤ванов, володар нагороди Каннського к╕нофестивалю – золото╖ пальмово╖ г╕лки.
Мен╕ вдалося побувати на зн╕мальному майданчику, познайомитися з виконавцями головних ролей ╕ сво╖ми очима побачити, як проходять зйомки першого кримськотатарського повнометражного художнього ф╕льму «Хайтарма».
За словами його продюсера ╤ванни Дядюри, з Ахтемом вони створили багато к╕нопроект╕в. У нього давно була мр╕я зняти художн╕й ф╕льм для кримськотатарського народу. В основ╕ сюжету – три дн╕ з життя героя Амет-Хана Султана: визволення Криму в╕д н╕мецько-фашистських загарбник╕в, зустр╕ч з р╕дними ╕ близькими, депортац╕я всього кримськотатарського народу. Зйомки в╕дпов╕дального ╕ масштабного проекту тривали протягом жовтня.
Вноч╕ 12 жовтня недалеко в╕д зал╕зничного вокзалу Бахчисарая, де декоратори побудували вагони, за арх╕вними документами в╕дтворили точну коп╕ю станц╕╖ «Сюрень», зн╕малися масов╕ сцени депортац╕╖ кримських татар в н╕ч на 18 травня 1944 року. Саме зв╕дси в╕дправляли в страшну нев╕дом╕сть кримських татар Бахчисарайського району ╕ П╕вденного берега Криму.
Незважаючи на н╕чний час, б╕льше тисяч╕ ос╕б з усього Криму за покликом серця при╖хали на ц╕ во╕стину ╕сторичн╕ зйомки. В них були зайнят╕ т╕льки ж╕нки, д╕ти та люди похилого в╕ку, оск╕льки б╕льш╕сть чолов╕к╕в у той во╓нний пер╕од перебувала на фронт╕. Треба сказати, що багато кримських татар ╕ дос╕ дбайливо збер╕гають нечисленн╕ предмети, що залишилися в них з т╕╓╖ пори, та одяг, в якому при╖хали на зйомки, щоб максимально зблизитися з тим часом. Та н╕ч зйомок масових сцен ф╕льму «Хайтарма» надовго вкарбу╓ться в пам’ять ╖х учасник╕в ╕ залишить незгладимий сл╕д у л╕топис╕ культурного життя кримських татар.
Можливо, не випадково був обраний ╕ час зйомок, адже 25 жовтня виповнилося 92 роки в╕д дня народження головного героя ф╕льму – Амет-Хана Султана, дв╕ч╕ Героя Радянського Союзу, лауреата Державно╖ прем╕╖, заслуженого льотчика-випробувача СРСР, Почесного льотчика Франц╕╖, Почесного громадянина м╕ст Ярославль, Мел╕тополь, Алупка та Автономно╖ Республ╕ки Крим.
Ув╕йшовши в роки Велико╖ В╕тчизняно╖ в╕йни в десятку кращих льотчик╕в-ас╕в, у мирний час Амет-Хан Султан став випробувачем ново╖ ав╕ац╕йно╖ ╕ косм╕чно╖ техн╕ки. Його по праву можна назвати видатною особист╕стю XX стол╕ття.
Народився Амет-Хан Султан у м╕ст╕ Алупка. Батько – Султан, лакець за нац╕ональн╕стю (родом з аулу Цовкра, Дагестан), мати Нас╕бе Садла – кримська татарка. Ще в дитинств╕ Амет-Хан почав мр╕яти про небо. Його вражало, що л╕так може л╕тати вище за г╕рських орл╕в, як╕ ширяли над вершинами Ай-Петр╕.
Зак╕нчивши кримськотатарську школу, Амет-Хан вступив у фабрично-заводське зал╕зничне училище в С╕мферопол╕. Паралельно в╕дв╕дував заняття в С╕мферопольському аероклуб╕, який сьогодн╕ названий його ╕м’ям. Пот╕м навчався в Качинськ╕й школ╕ в╕йськових льотчик╕в. Службу почав у  м. Бобруйську.
Початок Велико╖ В╕тчизняно╖ в╕йни Амет-Хан зустр╕в п╕д Кишиневом у склад╕ 4-го винищувального ав╕аполку Одеського в╕йськового округу. Добра теоретична п╕дготовка ╕ тверд╕ навички у п╕лотуванн╕ бойово╖ машини, помножен╕ на самодисципл╕ну, р╕шуч╕сть не пройшли повз увагу командир╕в ав╕аполку, ╕ його у жовтн╕ 1941 року було призначено на посаду командира ланки льотчик╕в-винищувач╕в.
Наприк╕нц╕ 1941 року полк було дислоковано в район м╕ста Ярославль. 31 травня 1942 року Амет-Хан Султан в╕дкрив особистий рахунок збитих л╕так╕в. Витративши весь бойовий запас п╕д час атаки, в╕н протаранив корпус «Юнкерса-88» л╕вим крилом. При удар╕ воно наглухо застрягло у чужому корпус╕. Щоб не впасти разом з ворожою машиною, Амет-Хан вибрався з каб╕ни свого л╕така ╕ стрибнув униз з парашутом. Збитий радянським п╕лотом л╕так противника виявився дивиною для жител╕в м╕ста. Вони встановили його на головн╕й площ╕, а поряд розм╕стили портрет Амет-Хана з написом: «Ось хто збив стерв’ятника!». П╕сля цього випадку Амет-Хан Султан став легендою, здобувши славу сильного ╕ безстрашного льотчика. За цей подвиг в╕н був нагороджений орденом Лен╕на та ╕менним ср╕бним годинником в╕д ярославц╕в.
Льотчики противника вп╕знавали Амет-Хана «по польоту» ╕ називали його по рац╕╖ «чорним дияволом». На л╕таках ескадриль╖ Амет-Хана Султана були намальован╕ атакуюч╕ орли. Мало знаходилося см╕ливц╕в, готових битися з ним при зустр╕ч╕.
Людина товариська ╕ дотепна, в╕н в╕дразу ставав душею компан╕╖. Амет-Хана або Аметку, як називали його товариш╕, добре знали у в╕йськах. Його ╕м’я стало легендою, символом майстерного польоту ╕ гостроти розуму.
29 кв╕тня 1945 року в неб╕ над Берл╕ном Амет-Хан Султан збив св╕й останн╕й ворожий л╕так. Всього за пер╕од в╕йни в╕н зд╕йснив 603 бойов╕ вильоти (з них 70 – на штурм живо╖ сили ╕ техн╕ки противника), пров╕в 152 пов╕трян╕ бо╖, в яких збив особисто 30 ╕ в склад╕ групи — 19 ворожих л╕так╕в.
Звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Лен╕на ╕ медал╕ «Золота З╕рка» командиру ескадриль╖ 9-го Одеського Червонопрапорного гвард╕йського винищувального ав╕ац╕йного полку кап╕тану Амет-Хану Султану присво╓но 24 серпня 1943 року. Коли зд╕йснювалося масове виселення кримськотатарського народу з п╕вострова, йому було неповних двадцять чотири роки.
У картин╕ «Хайтарма» роль Амет-Хана Султана викону╓ Ахтем Сейтабла╓в. В╕н ╕ розпов╕в мен╕, чому основою сценар╕ю була обрана саме його доля.
— Якщо ти хочеш розпов╕сти про як╕сь глобальн╕ под╕╖, то краще це зробити через долю одн╕╓╖ людини або одн╕╓╖ с╕м’╖. Про депортац╕ю, траг╕чну стор╕нку в ╕стор╕╖ кримськотатарського народу ми розпов╕мо через долю Амет-Хана Султана, який у т╕ дн╕ якраз перебував у короткостроков╕й в╕дпустц╕ у себе вдома в Алупц╕, де ╕ став св╕дком та безпосередн╕м учасником тих траг╕чних под╕й.

— Ахтеме, як виник задум створення ф╕льму «Хайтарма»?
— Необх╕дн╕сть у такому ф╕льм╕ виникла давно. Як людина, яка мр╕╓ про те, щоб у нашого народу з’явилося сво╓ к╕но, я хот╕в, щоб одн╕╓ю з перших стр╕чок став ф╕льм про одну з траг╕чних стор╕нок ╕стор╕╖ нашого народу – депортац╕ю. Сама ╕стор╕я, под╕╖, як╕ в╕дбувалися ╕ в╕дбуваються з нашим народом, – це ╕ ╓ найголовн╕шою основою для того, щоб ми говорили сьогодн╕ про те, що к╕но у кримських татар ма╓ бути.

— Як╕ факти бралися за основу при створенн╕ сценар╕ю?
— Ми спиралися на арх╕вн╕ дан╕, мемуари, спогади очевидц╕в та акц╕╖ «Унутма» («Не забувай»), людей, що знали Амет-Хана Султана, досл╕дження ╕сторик╕в. Частково була використана ╕ радянська статистична база, тому що багато под╕й ╕ факт╕в, як╕ вказувалися в н╕й, як це не дивно, допомагають розкрити т╕ або ╕нш╕ под╕╖.

— Який бюджет картини?
— Близько 12 м╕льйон╕в гривень ╕ це, на превеликий жаль, – приватн╕ грош╕. А якщо сказати точн╕ше, то новий 90-хвилинний ф╕льм зн╕ма╓ться на кошти власника першого незалежного кримськотатарського телеканалу ATR Ленура ╤слямова.
За словами продюсера картини «Хайтарма» ╤ванни Дядюри, в основу сюжету покладен╕ к╕лька дн╕в з життя Амет-Хана Султана. Це в╕дбувалося в травн╕ 1944 року.
10 травня 1944 року, коли Севастополь був повн╕стю зв╕льнений в╕д фашист╕в, настав нарешт╕ довгожданий ╕ для Амет-Хана Султана день. Ще в Севастопол╕ в╕н д╕знався, що його батько ╕ мати жив╕ ╕ благополучно пережили окупац╕ю. Командування дозволило кап╕тану короткострокову в╕дпустку, щоб в╕дв╕дати батьк╕в.
В╕н, у свою чергу, нагадав сво╖м бойовим друзям: французькому льотчику добровольчого ав╕аполку «Норманд╕я — Неман» Франсуа де Жоффру ╕ льотчику 9-го гвард╕йського винищувального ав╕аполку, дв╕ч╕ Герою Радянського Союзу Павлу Головачову про запрошення, яке вони отримали ще в донських степах. Так за сценар╕╓м у картин╕ з’являються сцени, коли в сонячний травневий день Амет-Хан ╕з сво╖ми друзями при╖жджа╓ до батьк╕в в Алупку. Про це мен╕ розпов╕в заслужений артист Укра╖ни, актор Театру драми ╕ комед╕╖ на л╕вому берез╕ Дн╕пра Андр╕й Мостренко, що викону╓ роль французького льотчика Франсуа де Жоффра:
— За сюжетом ми при╖жджа╓мо разом з Амет-Ханом у в╕дпустку на три дн╕ до нього на Батьк╕вщину, в Крим. Таким чином тут показана тема фронтово╖ дружби. Молод╕ в╕йськов╕ стають св╕дками депортац╕╖ кримськотатарського народу. Французов╕ складно зрозум╕ти це, ╕ як друг в╕н не може залишатися осторонь. Йому образливо за ту ситуац╕ю ╕ проявлену жорсток╕сть влади.
За словами кастинг-директора, асистента режисера з актор╕в ф╕льму «Хайтарма» Ельмара Абла╓ва, минулого року в╕н працював з Ахтемом Сейтабла╓вим над картиною «Чемп╕они з п╕двор╕ття». Зйомки проходили в Судаку. А цього року для них обох настав довгооч╕куваний момент зйомок ф╕льму «Хайтарма».
— Основним мо╖м завданням був кастинг актор╕в, – сказав Е. Абла╓в. – А оск╕льки я – житель Бахчисарая, то на етап╕ п╕дготовки до зйомок допомагав ╕ з вибором натури на м╕сцевост╕. Виб╕р Валер╕я Шитовалова на роль батька головного героя картини – це м╕й кастинг. Я дуже радий, що в╕н затверджений на цю роль. Це було пряме попадання в десятку. Потр╕бно в╕дзначити, що батько Амет-Хана – за нац╕ональн╕стю лакець, тому в╕зуально ╕з зовн╕шн╕стю та рисами обличчя ми вгадали. Валер╕ю за сценар╕╓м потр╕бно було промовляти окрем╕ фрази кримськотатарською мовою. В╕н ╖х вивчив ╕ нав╕ть виконав танець «хайтарма». Думаю, що в╕н чудово справився з╕ сво╓ю роллю.

— Як╕ почуття виникали у вас, кримського татарина, в процес╕ п╕дготовки до зйомок картини про трагед╕ю свого народу?
— Ця проблема, про яку ми сьогодн╕ заговорили, мен╕ знайома з дитинства. Адже ми застали ще живими тих людей похилого в╕ку, яких безпосередньо депортували з Криму. Я пам’ятаю те емоц╕йне забарвлення, з яким вони розпов╕дали про те, що пережили. Це в╕дклалося в мо╖й пам’ят╕. В процес╕ зйомок картини «Хайтарма» мною, як ╕ багатьма учасниками, ц╕ емоц╕╖, почуття, образи якимось чином були реал╕зован╕.

— Чому для зйомок ф╕льму обраний Бахчисарай?
— Тут ще залишився екстер’╓р, який п╕дходить до того часу, наприклад, вулички старо╖ частини м╕ста. Звичайно, були виготовлен╕ ╕ декорац╕╖. Спорудили нав╕ть макет бойового л╕така Амет-Хана Султана. У ф╕льм╕ зад╕яна ╕ реставрована техн╕ка тих рок╕в, нав╕ть Качинський аеродром зн╕мали в околицях Бахчисарая, будували станц╕ю Сюрень.
Про свою участь у ф╕льм╕ «Хайтарма» розпов╕да╓ народний артист Укра╖ни, заслужений артист Рос╕╖ та АР Крим Валер╕й Шитовалов, виконавець рол╕ Султана, батька Амет-Хана.
— По-перше, був кастинг. По-друге, я сам кримчанин, мо╓ дитинство пройшло в Гурзуф╕ ╕, як ус╕ хлоп’ята, з дитинства мр╕яв бути льотчиком. Для мене Амет-Хан Султан – це велика особист╕сть. Кожного разу, буваючи в Алупц╕, я п╕дходжу до його будинку, дивлюся на мемор╕альну дошку. Я хот╕в би бути схожим на таку людину, як Амет-Хан Султан, тому що в╕н – бо╓ць, громадянин в ус╕х вчинках. Я був дуже радий, коли мене затвердили на роль батька головного героя, старався якомога серйозн╕ше ставитися до ц╕╓╖ роботи.

— У чому це виражалося на зн╕мальному майданчику?
— Батько Амет-Хана – людина з твердим характером, переконана у сво╖й правот╕, в╕рна, в╕ддана влад╕ ╕ кер╕вництву кра╖ни, сильна особист╕сть. Недаремно ж в╕н виховав такого сина, дв╕ч╕ Героя Радянського Союзу. Коли сталася трагед╕я з кримськотатарським народом, в╕н був просто приголомшений. ╢ сцена, де Султан проголошу╓ тост за Стал╕на, а пот╕м нав╕ть не в╕рить у те, що ця людина могла так вчинити з кримськими татарами. Якщо на початку ф╕льму Султан – переконана людина в тому, що радянська влада все робить правильно, то в к╕нц╕ в╕н надломлений, оск╕льки розум╕╓, що кер╕вництво кра╖ни ╕ особисто Стал╕н творять найб╕льшу трагед╕ю ╕ несправедлив╕сть.

Мати Амет-Хана Султана – Нас╕бе Садла, кримська татарка. ╥╖ роль у ф╕льм╕ «Хайтарма» викону╓ редактор дитячих програм телеканалу ATR Усн╕╓ Хал╕лова.
— Потрапила я у ф╕льм випадково, нав╕ть не планувала, – розпов╕да╓ вона. – Наш╕ кер╕вники визнали за потр╕бне мою участь в зйомках. Мабуть, п╕д╕йшов м╕й типаж. Я при╖хала на кастинг ╕ мене затвердили на роль Нас╕бе. Можливо, на цей виб╕р вплинуло ╕ те, що в житт╕ я теж мама. Хоч с╕мейне становище не дуже сприяло зйомкам, я абсолютно про це не думала ╕ була дуже рада можливост╕ поринути з головою в роботу. З одного боку робота – це те, що ряту╓ нас в╕д горя ╕ смутку. А з ╕ншого – я дуже старалася, переживала, що не впораюся з роллю, не виправдаю дов╕ри творц╕в ф╕льму. Я все життя мр╕яла грати в театр╕, але мен╕ не вдалося потрапити туди. Двадцять в╕с╕м рок╕в пропрацювала в школ╕ вчителем кримськотатарсько╖ мови та л╕тератури.

— Ск╕льки тривав зн╕мальний день?
— Ми при╖жджали на зн╕мальний майданчик о 7 годин╕ 30 хвилин ранку, а додому я поверталася об 11-й годин╕ вечора. У н╕чн╕ зм╕ни ми при╖жджали на зн╕мальний майданчик о 6-й годин╕ вечора, а в╕д’╖жджали – о      6-й ранку.

— Усн╕╓-ханум, що за ж╕нка ваша геро╖ня Нас╕бе?
— Про долю Амет-Хана Султана зна╓ кожен кримський татарин. Я теж знала багато про нього, а про життя його матер╕ д╕зналася детальн╕ше т╕льки на зйомках картини. Нас╕бе-ханум – звичайна ж╕нка ╕ в той же час незвичайна, виростила ╕ виховала льотчика-винищувача, дв╕ч╕ Героя Радянського Союзу. ╤ незважаючи на все це, вона п╕ддалася образам ╕ приниженням, рано посив╕ла. У картин╕ ╓ дивовижн╕ сцени зустр╕ч╕ матер╕ ╕ батька з сином, коли Амет-Хан при╖жджа╓ в короткострокову в╕дпустку в р╕дну Алупку. Дуже зворушлив╕ сцени депортац╕╖ народу, в яких ми брали участь. Зна╓те, була жахлива сцена, коли зйомки проходили п╕д проливним дощем. Але те, що ми перенесли так╕ невелик╕ незручност╕, – н╕що пор╕вняно з тим, що випало на долю всього народу. Мен╕ дуже ц╕каво було брати участь у зйомках. З кожним днем я ставала впевнен╕шою в соб╕ ╕ зараз можу подивитися на себе в ф╕льм╕ як глядач. Я багато чому навчилася в процес╕ зйомок. Так, у актора Валер╕я Шитовалова вчилася акторськ╕й майстерност╕, а в╕н у свою чергу вчився у мене кримськотатарськ╕й мов╕, ╖╖ правильн╕й вимов╕. Напевно, я все-таки реал╕зувала себе, тому що це була моя мр╕я з молодост╕.
Д╕нара Аваз, ведуча передач╕ «Саба ерте ATRде» («З ранку ран╕ше на ATR») на телеканал╕ ATR, виконала роль наречено╖ Амет-Хана Султана – Фер╕де.
— Мен╕ запропонували взяти участь у кастингу. В житт╕ я не актриса, тому була впевнена, що не пройду, – сказала вона. – Але через деякий час п╕сля кастингу мен╕ зателефонували Ленур Едемович, засновник телеканалу ATR, режисер картини Ахтем Сейтабла╓в ╕ пов╕домили, що я буду виконувати роль Фер╕де. Я погодилася, хоч з першого разу грати таку серйозну роль мен╕ було дуже страшно. Але, прийшовши на зн╕мальний майданчик, побачила навкруги ст╕льки профес╕онал╕в, що трохи заспоко╖лася. Звичайно, враження в╕д перших кадр╕в ╕ сам╕ зйомки залишаться на все життя. Я впевнена, що буде дуже красивий ф╕льм.

— Розкаж╕ть про свою роль Фер╕де, наречено╖ Амет-Хана Султана.
— Фер╕де – скромна, добра ╕ розумна д╕вчина. З мо╓ю геро╖нею мене об’╓дну╓ багато що: характер, любов до коней, ми обо╓ любимо сп╕вати. За сюжетом Фер╕де ╕ Амет-Хан Султан приховували в╕д ус╕х сво╖ стосунки, хот╕ли пов╕домити р╕дним наступного дня про те, що вони хочуть одружитися. Але цим днем стало 18 травня – день депортац╕╖ кримських татар… Я б не хот╕ла таку долю, як у мо╓╖ геро╖н╕.
Ця роль мен╕ близька ще ╕ тому, що мою бабусю депортували теж саме з ц╕╓╖ зал╕знично╖ станц╕╖. Я згадувала ╖╖ п╕д час зйомок сцен висилки, коли була у вагонах. Тод╕ ╖й було ст╕льки ж рок╕в, ск╕льки мен╕ зараз. Це я пережила зсередини ╕ зрозум╕ла, як погано усе соб╕ уявляла ран╕ше про депортац╕ю. Тод╕ все було набагато жорстк╕ше, складн╕ше, ╕ це була д╕йсно трагед╕я.
Легендарний льотчик, в╕рний син свого багатостраждального народу Амет-Хан Султан користувався величезною повагою ╕ любов’ю сп╕вв╕тчизник╕в. Разом з ними в╕н був на найвищих прийомах в уряд╕, на площах п╕д час м╕тинг╕в та демонстрац╕й, неодноразово в╕дв╕дував м╕сця компактного розселення кримських татар на засланн╕. До останнього подиху в╕н в╕дчував себе часткою кримськотатарського народу ╕ б╕ль народу сприймав як св╕й. Народ пам’ята╓ ╕ шану╓ його, пам’ять про нього житиме у в╕ках.
Амет-Хан Султан похований на Новод╕вочому кладовищ╕ в Москв╕. Його ╕м’ям назван╕ площа в С╕мферопол╕, вулиц╕ в м╕стах Криму, Волгоград╕, Жуковському, Махачкал╕, г╕рський п╕к у Дагестан╕, аероклуб ╕ школи. В Алупц╕ д╕╓ музей ╕мен╕ Амет-Хана Султана, а в п╕дкореному ним неб╕ ╓ планета його ╕мен╕. Бронзовий бюст прославленого льотчика встановлений в його р╕дному м╕ст╕ Алупка, а також у Махачкал╕.
Дв╕ч╕ Герой Радянського Союзу Амет-Хан Султан був нагороджений трьома орденами Лен╕на, чотирма орденами Червоного Прапора, орденами: Олександра Невського, В╕тчизняно╖ в╕йни     1-го ступеня, Червоно╖ З╕рки, «Знак Пошани» ╕ ш╕стьма медалями.
В╕дважний ас, талановитий випробувач, який зд╕йснив неймов╕рн╕ експерименти в неб╕, Амет-Хан Султан гаряче любив свою Батьк╕вщину – Крим ╕ писав зворушлив╕ в╕рш╕ про свою улюблену Алупку:

Житиму долею я не простою,
Й не буду в н╕й
шукати спокою!
М╕сто мо╓,
 пишаюсь тво╓ю красою
╤ хочу, щоб ти пишалося мною!

Прем’╓ра ф╕льму «Хайтарма» оч╕ку╓ться навесн╕ наступного року.

З╕нуре ╤СМАЙЛОВА,
пров╕дний методист в╕дд╕лу зв’язк╕в з нац╕онально-культурними, громадськими орган╕зац╕ями ╕ м╕жрег╕онального сп╕вроб╕тництва Державно╖ орган╕зац╕╖ «Всеукра╖нський ╕нформац╕йно-культурний центр»
*   *   *
(Друку╓ться з╕ скороченнями. Детальн╕шу розпов╕дь про зйомки к╕ноф╕льму «Хайтарма» читайте в журнал╕ «Укра╖нська культура»)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 30.11.2012 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11102

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков