Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЯК ТРЕБА СТАВИТИ ПАМ’ЯТНИКИ…
Прочитала у наш╕й «Св╕тличц╕» про встановлення пам'ятника Симону Петлюр╕ в В╕нниц╕....


З ГОЛОВИ НА НОГИ
«Люди, як╕ обирають корумпованих пол╕тик╕в, самозванц╕в, злод╕╖в та зрадник╕в, не ╓ ╖х...


РОЗ╤РВАННЯ ДИПЛОМАТИЧНИХ СТОСУНК╤В ╤ ВИВАЖЕН╤СТЬ Д╤Й ВЛАДИ
Чи не про нашу мудру владу кажуть: «С╕м л╕т минуло, як музика грала, а в╕н ще й тепер...


ЩО ПОВ'ЯЗУ╢ ЗАКРИТТЯ МИКОЛА╥ВСЬКОГО СУДНОБУД╤ВНОГО ЗАВОДУ ╤ ТЕРАКТИ, ЯК╤ СТАЮТЬ ВСЕ ЧАСТ╤ШИМИ
Така вже була влада. А що ж нин╕шня, революц╕йна? Чого в╕дда╓ перевагу жебранню збро╖ в...


МОВН╤ ПРИСТРАСТ╤, АБО У СВ╤Т╤ ПОВАЖАЮТЬ СИЛЬНИХ
Не вщухають бурхлив╕ дискус╕╖ навколо ст. 7 Закону «Про осв╕ту», прийнятого Верховною...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 30.11.2012 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#48 за 30.11.2012
М╤Ж БЕНКЕНДОРФАМИ...

Прошу слова!

Царювання рос╕йського ╕мператора Миколи ╤, прозваного в народ╕ Палк╕ним, розпочалося не т╕льки повстанням декабрист╕в. У перш╕ м╕сяц╕ 1826 року в ряд╕ губерн╕й ╕ особливо в Укра╖н╕ прокотилася хвиля селянського руху.
Жорстоко розправившись з повстанцями, Микола ╤ вир╕шив не т╕льки централ╕зувати д╕яльн╕сть пол╕тично╖ пол╕ц╕╖, але й поставити ╖╖ п╕д сво╓ особисте кер╕вництво. Указом в╕д 3 липня 1826 року в склад╕ «собственной его величества канцелярии» було утворено Трет╕й в╕дд╕л, обов’язком якого було пересл╕дування «державних злочинц╕в», зав╕дування м╕сцями ╖хнього ув’язнення, ведення спостереження за вс╕ма п╕дозр╕лими та ╖хня висилка. Нова установа повинна була стати «вездесущим и всеведущим» органом, що д╕яв в╕д ╕мен╕ самодержця ╕ не був зв’язаний з ╕снуючими законами. У розпорядженн╕ Третього в╕дд╕лу перебувала озбро╓на сила корпусу жандарм╕в, котр╕ через та╓мну агентуру повинн╕ були «вникать в направление умов, замечать, кто вольно и непочтительно изъясняется против власти, разведывать, не возникают ли тайные общества, не выпускаются ли политические «пасквили», не продаются ли запрещенные книги».
Шефом жандарм╕в ╕ начальником Третього в╕дд╕лу був призначений граф О. Х. Бенкендорф, остзейський пом╕щик, нев╕глас, жорстокий ╕ бездарний генерал. Трет╕й в╕дд╕л мав могутню владу, користувався дов╕рою ╕мператора, п╕днявся над вс╕ма державними установами як вища контролююча ╕ караюча сила.
Особливо стежили за л╕тературою, через яку могли просочуватися революц╕йн╕ ╕де╖. Новим статутом, що отримав назву «чавунного», встановлювалася сувора цензура.
Саме в цей час було орган╕зовано цькування ген╕ального рос╕йського поета О. С. Пушк╕на, на смерть котрого М. Ю. Лермонтов в╕дгукнувся в╕ршем, де адресував рядки безпосередньому вбивц╕ поета, зайд╕ — французу Дантесу.

…Смеясь, он дерзко презирал
Земли чужой язык и нравы.
Не мог щадить он нашей славы,
Не мог понять в сей миг кровавый,
На что он руку поднимал…

Сатрапи ╕ мракоб╕си жандармського корпусу та Третього в╕дд╕лу вважали, що кожен письменник — природжений змовник. Тому вони ╕ розглядали справу та╓мно╖ антикр╕посницько╖ укра╖нсько╖ орган╕зац╕╖ — Кирило-Мефод╕╖вського братства.
У каземати Третього в╕дд╕лу було доставлено Тараса Григоровича Шевченка та його соратник╕в по братству. Сл╕дство велося енерг╕йно. Т. Г. Шевченко тримався благородно щодо братчик╕в та непримиренно до жандарм╕в. В╕н не сказав ворогам н╕ ╓диного слова, яке б могло зашкодити товаришам по боротьб╕. Над усе поет боявся захир╕ти, зачахнути у безд╕яльност╕.

…Страшно впасти у кайдани,
умирать в невол╕,
А ще г╕рше — спати, спати
 ╕ спати на вол╕ —
╤ заснути нав╕к-в╕ки,
 ╕ сл╕ду не кинуть
Н╕якого, однаково,
 чи жив, чи загинув!
Доле, де ти, доле, де ти?
 Нема н╕яко╖!
Коли добро╖ жаль, Боже,
 то дай зло╖! зло╖!

Поетов╕ Трет╕й в╕дд╕л визначив злую, тяжкую долю: 10 рок╕в солдатчини без права писати ╕ малювати. Але будучи пророком, поет в╕рив, що справедливе д╕ло не загине, що воно в╕дгукнеться у звершеннях ╕нших борц╕в. ╤ д╕йсно, волею борц╕в за незалежну Укра╖нську державу настав новий день Укра╖ни.
Але за ╕рон╕╓ю зло╖ дол╕ нин╕ все повторю╓ться в нових формах владних структур. За Конституц╕╓ю Укра╖на проголошена незалежною, демократичною, правовою, соц╕альною державою. Нема╓ тепер та╓мно╖ канцеляр╕╖ з корпусом жандарм╕в ╕ Трет╕м в╕дд╕лом. Але ╓ сучасна м╕л╕ц╕я з «Беркутом», яка дубасить гумовими кийками прихожан Православно╖ церкви Ки╖вського патр╕архату на похоронах патр╕арха Володимира (Романюка), вигукуючи при цьому образлив╕ для народу антиукра╖нськ╕ гасла. Т╕ ж сам╕ охоронц╕ порядку силою вдираються в прим╕щення ╕ силом╕ць вивозять документац╕ю виборчого округу в Первомайську, де перем╕г кандидат в депутати Верховно╖ Ради Укра╖ни, опозиц╕йний до влади. Створю╓ться прив╕д для ЦВК визнати неможливим п╕дбиття п╕дсумк╕в вибор╕в на предмет визнання переможця.
А чого варт╕ реформован╕ владою сучасн╕ суди, що за Конституц╕╓ю повинн╕ зд╕йснювати правосуддя. Всьому св╕тов╕ зрозум╕ло, що судять вони виб╕рково, цин╕чно, в стил╕ Миколи Палк╕на та Третього в╕дд╕лу. Адже не викликають у зал зас╕дань затребуваних п╕дсудними св╕дк╕в, не беруть до уваги документи, як╕ могли б внести ясн╕сть у судову справу.
А ось ╕ знайоме перес╕чному школяру, що вивчав ╕стор╕ю СРСР, а фактично ╕стор╕ю Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖, пр╕звище — Бенкендорф. Це — керманич державно╖ укра╖нсько╖ нац╕онально╖ телекомпан╕╖. Посаду отримав в╕д Президента Укра╖ни В. Ф. Януковича. Чим об╜рунтовували Глав╕ держави необх╕дн╕сть призначити на таку в╕дпов╕дальну в ╕деолог╕чному ╕ морально-етичному план╕ кер╕вну посаду цю людину — нев╕домо. Але сл╕д зазначити, що Бенкендорф ХХ╤ стол╕ття г╕дно продовжу╓ справу, розпочату однофам╕льцем (а може, й предком?) в Х╤Х ст., «вникать в направление умов», правда, в ╕ншому амплуа. До пари О. Х. Бенкендорфу — ╢. А. Бенкендорф д╕╓ з прямотою ╕ безсоромною в╕дверт╕стю проти укра╖нства.
Для прикладу — телепередача, яку веде в╕домий музикант-акордеон╕ст Ян Табачник. З╕ сво╖м в╕зав╕ Бенкендорфом-старшим (батьком керманича Нац╕онально╖ телекомпан╕╖ Укра╖ни) розмовляють на теми укра╖нсько╖ культури. Обидва насм╕хаються над укра╖нцями, зводячи ╖хню культуру до шаровар╕в та «вишито╖ шир╕нки». Хто сказав останн╓, я вже не пам’ятаю. Бес╕да велася на прим╕тивному, далеко не ╕нтелектуальному р╕вн╕. Сам маестро Ян Табачник не ц╕кавий сп╕врозмовник. С╕в не в сво╖ сани. Не знаючи досягнень укра╖нц╕в у галуз╕ культури в глобальному масштаб╕, музикант його р╕вня не може не знати п╕сенно╖ культури народу, серед котрого в╕н живе, вихову╓ сво╖х д╕тей, хоча б у наступних аспектах.
Представниця галичан сп╕вачка Солом╕я Крушельницька сво╖м виконанням ар╕╖ «Мадам Баттерфляй» для св╕тово╖ музично╖ культури врятувала в╕д ц╕лковитого провалу ╕ забуття оперу Джакомо Пучч╕н╕ «Ч╕о-Ч╕о-Сан». ╥╖ партнерами на сцен╕ М╕ланського театру «Ла Скала» та В╕денсько╖ опери були найкращ╕ сп╕ваки того часу — Енр╕ко Карузо, Фед╕р Шаляп╕н та ╕нш╕. Ректор Ки╖вського нац╕онального ун╕верситету культури ╕ мистецтв Михайло Поплавський орган╕зац╕╓ю п╕сенного телемарафону на занесення часового рекорду сп╕ву в Книгу рекорд╕в Г╕ннеса дов╕в, що укра╖нський народ — найсп╕вуч╕ший у св╕т╕.
…Та взятися за перо мене змусили телепрограми Нац╕онально╖ телекомпан╕╖ Укра╖ни за 23 листопада, напередодн╕ Дня пам’ят╕ жертв Голодомору та пол╕тичних репрес╕й. Вранц╕ того дня чотири Президенти Укра╖ни — Л. Кравчук, Л. Кучма, В. Ющенко та чинний    В. Янукович поклали кв╕ти, горщик зерна ╕ запалили св╕чку б╕ля Мемор╕алу жертвам Голодомору, чим поклали початок оф╕ц╕йним скорботним, поминальним дням.
Нормальн╕ люди — homo sapiens — в ╤зра╖л╕, коли в╕дзначають пам’ять жертв Голокосту, жодних розважальних заход╕в не проводять. Нав╕ть палестинц╕, люди ╕ншо╖ в╕ри, затят╕ вороги ╓вре╖в, ╕ т╕ дотримуються норм скорботи. В╕рмени в пам’ять жертв турецько╖ р╕занини ╖хнього народу побудували величний мемор╕альний пам’ятник, а ЗМ╤ щор╕чно в╕дзначають цю трагед╕ю в╕дпов╕дними заходами та наполегливо в один голос вимагають, щоб згадана трагед╕я була визнана державами св╕ту як геноцид Туреччини проти в╕рменського народу.
У нас же в Укра╖н╕, в час п╕к, коли, повернувшись з роботи додому, громадяни-телеглядач╕ с╕дають б╕ля екран╕в телев╕зор╕в, Нац╕ональна телекомпан╕я (трет╕й канал телебачення Укра╖ни), знявши з програми новини з шосто╖ години 20 хвилин до дев’ято╖ вечора, вкотре транслювала рос╕йських паяц╕в, над вит╕вками яких см╕явся весь зал. «Пир во время чумы», ╕м’я якому — блюзн╕рство. А завершила це розважальне д╕йство, розраховане на дурнуватих хохл╕в, Клара Новикова з╕ сво╖ми не зовс╕м дел╕катними, а точн╕ше похабними вит╕вками. Канула в Лету ╖╖ розпов╕дь про одеську ╓врейку «тьотю Соню». Зараз вже см╕╓ться над слов’янськими ж╕нками.
Ось так, ╕снуючи за рахунок наших кошт╕в, платник╕в податк╕в, духовн╕ зайди в Укра╖н╕ через телебачення вбивають в укра╖нцях почуття людсько╖ г╕дност╕, виховують ╕ привчають нас до меншовартост╕, розтл╕вають молодь. Саме тому в поминальн╕ дн╕ жертв Голодомору молод╕ рег╕онали (молод╕жна г╕лка Парт╕╖ рег╕он╕в) влаштували дискотеку...
А ось ще один приклад: депутат Верховно╖ Ради Укра╖ни шостого скликання пан Болдир╓в, демонструючи в програм╕ ╢вгена Кисельова «Велика пол╕тика» свою патолог╕чну лють з приводу обрання в нову Верховну Раду депутат╕в — член╕в Всеукра╖нського об’╓днання «Свобода», дав ведучому зачитати св╕й в╕рш, в якому рефреном раз╕в с╕м звучав глум над укра╖нською сутн╕стю, вишиванкою. Куди там йому зрозум╕ти, а тим б╕льше в╕дчути серцем слова хоча б тако╖ п╕сн╕: «Дубе м╕й, дубочку, одягну на тебе батькову сорочку. Ту, що вишивала моя р╕дна мати. Ту, що не прийшлося батьков╕ вдягати». До яких п╕р укра╖нц╕ на сво╖й земл╕, в сво╖й держав╕ будуть терп╕ти зневагу та наругу?
Болдир╓ви в Укра╖н╕ н╕як не можуть зрозум╕ти, що усп╕х «свобод╕вц╕в» у виборч╕й кампан╕╖ — це сво╓р╕дна в╕дпов╕дь укра╖нц╕в на закон «Про засади державно╖ мовно╖ пол╕тики», реакц╕я на самозбереження етносу та його державност╕. Тому в майбутн╕й Верховн╕й Рад╕ восьмого скликання депутатських мандат╕в у «свобод╕вц╕в» буде не 37, а, впевнена, — 137, якщо не б╕льше! А ще раджу тим, хто отак збитку╓ться над укра╖нською душею та пам’яттю, все ж заглянути в чужу для них укра╖нську ╕стор╕ю ╕ переконатися, чим зак╕нчувалося довготривале терп╕ння укра╖нц╕в: Хмельниччиною, Гайдамаччиною, Кол╕╖вщиною та, зрештою, Майданом — як би до нього не ставилися й не оц╕нювали тепер. Що бандер╕вц╕ зовс╕м не бандити, а нац╕ональн╕ геро╖, як╕ боролися за незалежн╕сть сво╓╖ Батьк╕вщини на сво╖й Богом дан╕й земл╕, а не в брянських л╕сах...
Укра╖нц╕ не заважають рос╕янам мати свою державу — велику Рос╕ю, яку вони в╕дстояли у в╕йнах з татарами, поляками, шведами, литовцями, н╕мцями; укра╖нц╕ не заважають також ╕ н╕мцям мати свою сильну Федеративну Республ╕ку Н╕меччину, пров╕дну кра╖ну ╢вропи; не заважа╓мо ╕ ╓вреям жити на сво╖й об╕тован╕й земл╕ — в ╤зра╖л╕.
Кожен народ у сучасному св╕т╕ ма╓ право на сво╓ нац╕ональне самовизначення ╕ державну самост╕йн╕сть. Тому нема╓ чого сахатися ╕ обурюватися усп╕ху «свобод╕вц╕в». В╕н ц╕лком природний та законом╕рний. Дайте можлив╕сть укра╖нцям збудувати свою Укра╖нську державу! В╕дпов╕дно до ухваленого нещодавно закону про мови нац╕ональних меншин, як громадянка  Укра╖ни — нос╕й нац╕онального державного суверен╕тету та джерело влади, вимагаю в╕д Верховно╖ Ради Укра╖ни сьомого скликання прийняти врешт╕ закон про державне управл╕ння ╕ м╕сцеве самоврядування з екв╕валентним нац╕ональним представництвом управл╕нц╕в до к╕лькост╕ нац╕ональностей, що проживають в Укра╖н╕. Укра╖на — не Рос╕я ╕ не Сполучен╕ Штати Америки. Ми — укра╖нц╕, нащадки трип╕льц╕в — автохтони сво╓╖ земл╕. Нас за переписом населення — 75-78%. А ск╕льки укра╖нц╕в при влад╕?! А-у-у! Ми хочемо жити не так, як писав замордований шефом жандарм╕в Бенкендорфом наш пророк ╕ поет, видатний укра╖нець Т. Г. Шевченко — «На наш╕й, не сво╖й земл╕!». А так жити, як живе решта добропорядних людей на ц╕й планет╕. Жити на сво╖й Богом дан╕й земл╕ з ус╕ма людськими правами та достатком. ╤ншо╖ земл╕ у нас нема╓!

Валентина ╤ван╕вна ЧЕКАЛ╤НА,
в╕дм╕нник народно╖ осв╕ти УРСР та осв╕ти Укра╖ни, кавалер ордена княгин╕ Ольги, пенс╕онерка
м. С╕мферополь

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 30.11.2012 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11111

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков