Версiя для друку Обговорити в форумi

Сімферополь часто сприймають як суцільний вокзал, транзитне місто на шляху до морського узбережжя з його зонами відпочинку, подорожами на воді і в горах, екскурсіями до визначних місць, пов’язаних з різними сферами життя людей на півострові. Однак він і сам може бути цікавим екскурсійним об’єктом як південна столиця, як населений пункт, що з 2001 року має статус малого історичного міста.
На його території розташовано 236 пам’яток культурної спадщини, з них 114 – історії та монументального мистецтва, 94 – архітектури та містобудування, 15 – археології та архітектурно-археологічних комплексів, 13 – нововиявлених. Проте навіть самі сімферопольці часто не знають про деякі з них. А між тим, у місті знаходиться сім пам’яток національного значення: будинки Мюльгаузена, Палласа, Таранова-Бєлозьорова, заміський дім М. Воронцова, пам’ятник письменнику К. Треньову, могила художника М. Самокиша і пізньоскіфське городище Неаполь Скіфський. Наприклад, про Неаполь Скіфський чули всі, але мало хто з городян побував у ньому. Значно більший інтерес проявляють до залишків цього древнього кримського поселення іноземні туристи. Лише минулого року його відвідали гості майже з усіх країн світу. Тут було проведено фестиваль.
На громадських слуханнях з обговорення проекту Програми збереження і використання культурної спадщини міста Сімферополь на 2012-2015 роки їхні учасники – представники установ і громадських організацій звернули увагу міської влади на те, що добиратися громадським транспортом до Неаполя Скіфського дуже незручно. Діє лише один автобусний маршрут від залізничного вокзалу, де буває найбільше потенційних екскурсантів з числа прибулих на півострів поїздами пасажирів. Відкриття ж нових потрібно узгоджувати з адміністрацією Придніпровської залізниці – власником приміщення вокзалу, яке також є пам’яткою архітектури. І поки це питання буде вирішуватися, у місті беруться до наступного туристичного сезону збільшити кількість вказівних покажчиків, а на кінцевій зупинці діючого автобусного маршруту встановити банер з детальним описом цього нового історико-культурного об’єкта на його карті.
Сфера охорони культурної спадщини, в першу чергу нерухомих пам’яток, останніми роками стала однією з найбільш вразливих галузей господарського і культурного життя. Недостатність фінансування науково-дослідних і ремонтно-реставраційних робіт, у деяких випадках надмірно інтенсивна експлуатація окремих пам’яток, непристосованість до сучасних умов знизили рівень економічної ефективності їх використання в курортно-туристичному потенціалі Сімферополя.
Яке красиве місце було колись біля кінотеатру «Космос»! А сьогодні воно поступово втрачає свою привабливість. У поганому стані знаходяться східці та «Стіна плачу» на меморіалі «Дубки». Поблизу нього випасають худобу. А коли представники громадськості спробували навести порядок там і на інших безгосподарних територіях, то не змогли знайти їх балансоутримувачів.
Сергій Павліченко, заступник начальника – начальник відділу охорони культурної спадщини і рекреації головного управління архітектури, будівництва і регіонального розвитку Сімферопольської міської ради, детально розповів про те, як пам’ятки класифікуються за формами власності, які з них перебувають у підпорядкуванні держави, Автономної Республіки Крим, а які належать територіальній громаді Сімферополя. Ця третя група приміщень-пам’яток у зв’язку з дефіцитом бюджетних коштів тривалий час не реставрувалася, в ній не здійснювалися ремонтні роботи. Деякі споруди дуже постаріли. На них втрачено декоративне оздоблення, ділянки карнизів і балконів знаходяться в аварійному стані. Початок їх реставрації зроблено нещодавно в центральній частині міста – на вулиці Горького. І на неї відразу стало приємніше дивитися.
Рішенням сесії міської ради від 16 лютого 2012 року всі пам’ятки історії та монументального мистецтва, пов’язані з подіями Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, а це комплекс «Вічний вогонь», кладовища воїнів, передані на баланс міському комбінату комунальних підприємств. Нині на місцях поховань встановлюються нові охоронні таблички з пластмаси замість попередніх з кольорових металів, розкрадених зловмисниками.
А як пишалися всі в місті набережною Салгіра! Однак недовгою була ця радість. Красива різьблена огорожа привабила шукачів металу, і вона частинами почала зникати з лівого і правого берегів річки. Замінили решітки на пластмасові, та злодійське око вже й на них спрямувало свій зловмисний приціл.
Настала зима. І в період утеплення будинків від морозів міські архітектори звертають увагу їхніх власників, комунальних і приватних, на те, щоб у ході проведення цих робіт не змінилося історичне обличчя фасадів, щоб уся проектно-реставраційна документація узгоджувалася з уповноваженими на це органами. Беручи до уваги те, що більша частина нерухомих пам’яток Сімферополя знаходиться в задовільному технічному стані, місцева влада досліджує і поступово оновлює ті об’єкти, які з часом найбільше постаріли, почали руйнуватися. І культурна спадщина постає як комплекс багатонаціональної та багатовікової історії освоєння території міста. Справжніми перлинами архітектури і містобудування є в ньому собори та інші будівлі Української православної церкви, мечеть Кебір-Джамі Духовного управління мусульман Криму. Нині закінчується реставрація будинку Кримського етнографічного музею. Наступного року планується початок відновлювальних робіт у приміщенні Дворянських зборів по вулиці Горького.
Чекають від владних структур прийняття остаточного рішення про переселення радіоредакції ДТРК «Крим» з кенаси, яка перебуває в державній власності, кримські караїми, щоб розпочати в ній роботи із створення Центрального музею свого етносу, бібліотеки та архіву. Поки що вони мають можливість лише здійснювати на третьому поверсі приміщення молебні. А після приведення цієї пам’ятки духовної етнокультури в експозиційний стан він буде включений у туристичні та екскурсійні маршрути міста.
Всього орієнтовний обсяг коштів, необхідних для фінансування програми в 2012-2015 роках, за словами С. Павліченка, складає понад 15,5 мільйона гривень. Фактично ж воно здійснюється в межах передбачених щорічних бюджетних призначень. Однак його можуть збільшити благодійні внески та інші джерела, не заборонені чинним законодавством України.
Ці об’єкти – не просто будівлі з каменю, вапняку, глини чи іншого матеріалу. В них, як у підручнику під відкритим небом, закарбована предками наша історія, традиційна багатонаціональна культура. Тож і зберігати їх, показувати та розвивати нам треба всім разом на основі принципів відкритості та загальнодоступності.

Валентина НАСТІНА

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #49 за 07.12.2012 > Тема "Крим - наш дім"