Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2816)
З потоку життя (5952)
Душі криниця (3327)
Українці мої... (1435)
Резонанс (1446)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1634)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЧЛЕН СИНОДУ ВСЕЛЕНСЬКО╥ ПАТР╤АРХ╤╥: МОСКОВСЬКА ЦЕРКВА ╢ НЕ МАТ╤Р'Ю, А ДОЧКОЮ УКРА╥НСЬКО╥
Церква Рос╕╖ розпочала кампан╕ю наклеп╕в на Вселенський патр╕архат...


ТРАМП ЗАЯВИВ, ЩО Н╤МЕЧЧИНА ПОВН╤СТЮ КОНТРОЛЮ╢ТЬСЯ РОС╤╢Ю
У день в╕дкриття сам╕ту НАТО у Брюссел╕, Дональд Трамп звинувативши Берл╕н у тому, що в╕н...


ПОРОШЕНКО ╤ ТРАМП ПРОВЕЛИ ЗУСТР╤Ч НА САМ╤Т╤ НАТО У БРЮССЕЛ╤
П.Порошенко та Д.Трамп "обговорили широкий спектр питань


ПАРЛАМЕНТСЬКА АСАМБЛЕЯ ОБС╢ ЗАКЛИКАЛА РОС╤Ю ПРИПИНИТИ АНЕКС╤Ю КРИМУ
в Берл╕н╕ в рамках 27-╖ щор╕чно╖ сес╕╖ Асамбле╖ було прийнято Берл╕нську декларац╕ю та низку...


«КРАЩА КНИГА УКРА╥НИ»
Трива╓ прийом заявок на участь у Всеукра╖нському конкурс╕ «Краща книга Укра╖ни».




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 11.01.2013 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#1 за 11.01.2013
ШЛЯХ ДО РАЮ — ЛИШЕ ЧЕРЕЗ ВУЗЬК╤ ВОРОТА

Дорога до Храму

Дорог╕ брати ╕ сестри!
В╕таю вас з великими ╕ рад╕сними святами — св╕тлим Р╕здвом Христовим та Новим 2013 роком цими зворушливими словами — Христос народився!
Небо ╕ земля нин╕ торжествують ╕ возносять хвалу з подякою «Богу Великому ╕ Дивному», прославляючи новонародженого Христа Спасителя. Нехай народжений Спаситель Св╕ту ╤сус Христос буде для вас з╕ркою, яка приведе до спас╕ння ╕ життя в╕чного.
Бажаю, щоб Новий 2013 р╕к був для вас сповнений великою духовною рад╕стю, переможним у вс╕х починаннях ╕ благословенним, а Христос, який народжу╓ться, дарував вам Божу благодать та здоров’я на мног╕╖ ╕ благ╕╖ л╕та.
З такими словами арх╕╓пископ С╕мферопольський ╕ Кримський Климент (УПЦ Ки╖вського патр╕архату) зверта╓ться до параф╕ян у ц╕ св╕тл╕ Р╕здвян╕ дн╕.
А напередодн╕ свята в╕дбулася наша не зовс╕м святкова розмова, бо життя, як в╕домо, вишите не лише червоними, але й чорними нитками, ╕ як би ми не налаштовували себе на оптим╕стичн╕ оч╕кування, та правда ╓ не зовс╕м такою ╕ нав╕ть зовс╕м не такою, якщо подивитися на подальш╕ перспективи очима православно╖ Церкви, незалежно в╕д конфес╕╖.
╤ ╖╖ серйозне занепоко╓ння викликають, зокрема, питання щодо ╕нтеграц╕╖ Укра╖ни до ╢вросоюзу, яку змальовують пол╕тики як величезне благо, ╕ вже переконали в цьому переважну частину сусп╕льства. Проте, вступивши до ╓вропейсько╖ сп╕льноти, Укра╖на в над╕╖ пол╕пшити сво╓ матер╕альне становище (хоча прагматична ╢вропа навряд чи стане когось обдаровувати) тим часом втрача╓ часточку свого суверен╕тету, як би це сталося ╕ при входженн╕ до Митного союзу. Вона, зокрема, зобов’язу╓ться запровадити у себе ╓вропейськ╕ стандарти життя. А ось чи вс╕ вони п╕дуть на користь православному християнинов╕ — про це в засобах масово╖ ╕нформац╕╖ не розм╕рковують, не говорить про це ╕ влада, б╕льш╕сть в як╕й, на в╕дм╕ну в╕д радянських безбожник╕в, не проти виступити в рол╕ смиренних християн. То невже ╖м не в╕дом╕ аргументи, як╕ наводить сьогодн╕ Церква, чи то ╖╖ позиц╕я у цьому питанн╕ ╓ другорядною пор╕вняно з безв╕зовим режимом, новими можливостями для розвитку б╕знесу та ╕ншими принадами, пов’язаними ╕з ╓вро╕нтеграц╕╓ю? Нав╕ть якщо це так ╕ духовне програ╓ в конкуренц╕╖ матер╕альному, чесн╕ше було б ставити сп╕льноту перед д╕йсно св╕домим вибором, надаючи широку можлив╕сть озвучити свою позиц╕ю ╕ православн╕й Церкв╕, бо те, що я почула п╕д час сп╕лкування ╕з владикою, переконана, стало б одкровенням для багатьох православних укра╖нц╕в.
А тепер слово безпосередньо мо╓му сп╕врозмовников╕.
— Початок нового року позначився п╕дписанням Президентом закону про б╕ометричн╕ паспорти. Зг╕дно ╕з ним кожен укра╖нець в╕д самого народження ста╓ потенц╕йним суб’╓ктом прийняття такого паспорта. Щоправда, в додатку до закону застер╕га╓ться право за громадянином в╕дмовитися в╕д паспорта у зв’язку з╕ сво╖ми рел╕г╕йними переконаннями. ╤ цю можлив╕сть треба використовувати. Бо б╕ометричний паспорт у вигляд╕ звичайно╖ книжечки, яку можна просто втратити, — це лише перший крок. Зараз розробля╓ться програма щодо вживлення в руку людини б╕оч╕пу, в╕д якого позбавитися зовс╕м непросто. А ╓дина перешкода для вт╕лення цього  сатанинського нам╕ру — це психолог╕чна неготовн╕сть сусп╕льства. ╤ йдеться про одну ╕з вимог ╢вросоюзу щодо вступу в це утворення Укра╖ни, бо в ц╕л╕й низц╕ кра╖н таке вже практику╓ться. А на черз╕ ухвалення закон╕в, що суперечать духовно-моральним нормам православ’я, як-от закони про захист гомосексуал╕ст╕в та одностатев╕ шлюби. Так, у Швейцар╕╖ вже прийнято закон, що не дозволя╓ батькам називати свого сина хлопчиком, а донечку — д╕вчинкою. Бо це буц╕мто ╓ нав’язуванням дитин╕ думки дорослих ╕ заз╕ханням на ╖╖ свободу. Тож дитина ма╓ визначитися сама, ким вона ╓ насправд╕. В╕дтак, не дивно, що п╕д маркою свободи в сусп╕льств╕ можуть поширюватися розпуста ╕ гр╕х. А в Америц╕ вже розпочався в╕двертий наступ на християнство — там заборонено в публ╕чних м╕сцях носити на ши╖ хрестик. Не в╕дста╓ в╕д не╖ ╕ ╢вропа — така ж сама заборона д╕╓ й у Велик╕й Британ╕╖.
Приймаючи ╢вропейську харт╕ю, ╓вротовариство розглядало питання про те, що ж ма╓ бути покладено в основу ╓вропейсько╖ цив╕л╕зац╕╖ — загальнохристиянськ╕ чи загальнолюдськ╕ ц╕нност╕. Зупинилися на загальнолюдських. Отже, основною ╓вропейською ц╕нн╕стю ╓ людина з ╖╖ правами ╕ свободами. А християнство, яке свого часу стимулювало ╓вропейський розвиток, в╕дкинуте. В╕дкинуто Бога з його Божественними законами на користь н╕чим не обмежених людських бажань ╕ потреб. Ще б пак, адже Божественн╕ закони не зручн╕ для виконання тим, хто ма╓ за мету перш за все власне збагачення, яке, зрештою, веде до занепаду ╓вропейсько╖ цив╕л╕зац╕╖. Все це ╓вропейськ╕ структури намагаються вт╕лювати ╕ в Укра╖н╕, руйнуючи православну в╕ру, нац╕ональну культуру, знищуючи укра╖нську мову п╕д гаслами свобод. Тож ╓ вс╕ п╕дстави говорити про пришестя антихриста, його початок. Коли ми чита╓мо Святе Письмо, особливо в╕д апостола Павла та ╤оанна Богослова, то дуже часто зустр╕ча╓мо попередження про те, що настануть часи, коли люди в╕д-ступляться в╕д Бога. ╤ хто стане чи вже став цими в╕дступниками? Звичайно, це т╕, хто прийняв Христа, не мусульмани, не ╕уде╖ та представники ╕нших в╕роспов╕дань, а ми, православн╕ християни. Це ми опинилися перед дилемою, що нам обрати: ╓вропейськ╕ бездуховн╕ блага чи животворного Христа, ╕ цей виб╕р — особистий для кожного ╕з нас. Настав час визначитися, з ким ми — з Христом чи антихристом?
Саме над цим мусимо замислитися, стоячи б╕ля вертепу, в якому народився Христос Спаситель. Ми сп╕ва╓мо Йому колядки, прославля╓мо Його богослуж╕ннями, а чи в╕ру╓мо в Нього серцем, чи не затьмарю╓ древня укра╖нська традиц╕я, р╕здвяна коляда нашу в╕ру? Якщо в╕ру╓мо, то всто╖мо перед будь-якими спокусами ╕ не станемо в╕ров╕дступниками. А якщо народна традиц╕я ╓ лише зовн╕шньою ознакою нашо╖ в╕ри, тод╕ горе нам.
Такою ж ╓ оц╕нка ситуац╕╖ Укра╖нською православною церквою Московського патр╕архату, бо вс╕, хто твердо сто╖ть на засадах християнства, готов╕ ус╕ма прийнятними засобами боронити християнську в╕ру ╕ обер╕гати паству в╕д вовк╕в, ╖╖ губител╕в.
Аналог╕чну оц╕нку тому, що в╕дбува╓ться, дав у грудн╕ ╕ священний Синод, на якому було прийняте в╕дпов╕дне звернення до мирян.
Дал╕, на мо╓ прохання, арх╕╓пископ Климент торкнувся питання щодо побудови духовного комплексу, в боротьб╕ за землю п╕д який останню крапку було поставлено укра╖нським Президентом. Арх╕╓пископ розпов╕в, що проект землев╕дведення пройшов ус╕ п╕дготовч╕ етапи ╕ узгодження. Виготовлення в ╤вано-Франк╕вську дерев’яно╖ церкви на честь Р╕здва Христового, яка ма╓ стати першою ╕з рел╕г╕йних споруд на в╕дведен╕й земл╕, вже завершу╓ться. Варт╕сть ╖╖ 210 тис. гривень, 90 з яких було з╕брано параф╕янами впродовж трьох м╕сяц╕в. Владика також закликав по можливост╕ у ц╕ Р╕здвян╕ дн╕ зробити р╕здвяну пожертву на побудову ц╕╓╖ церкви, яку «буде встановлено з Божого благословення на в╕дведеному пол╕». А ось банк╕вськ╕ рекв╕зити для пожертв: р/р 26004223022, АБ «Укргазбанк», МФО 320478, ОКПО 22325271, параф╕я свв. Володимира ╕ Ольги, м. С╕мферополь.
╢диним рецептом у боротьб╕ з антихристом арх╕╓пископ Климент назвав глибоку в╕ру ╕ молитву. А можливо, ще й цей всеочищаючий В╕фле╓мський вогонь, який щойно привезли кримськ╕ пластуни з╕ свято╖ земл╕ ╕ передали до церкви. Бо чим же в╕н ╓, якщо не уособленням в╕ри ╕ знаком в╕д Всевишнього! ╤ чим б╕льше людей братимуть участь у Р╕здвяних богослуж╕ннях та д╕йствах, тим б╕льше над╕╖, що все у нашому житт╕ якось залагодиться ╕ незабаром не постане питання про виготовлення дитячих засоб╕в в╕д запл╕днення, яке вже сто╖ть на порядку денному у «цив╕л╕зованому» св╕т╕. Бо не тому навчав Господь, визнаючи лише шлюбний союз ╕ вважаючи його «злиттям двох сердець в одне».
Наступним урочистим ╕ незабутн╕м еп╕зодом у святкуванн╕ Р╕здва Христового цьогор╕ч стала поява 7 с╕чня вертепу б╕ля храму Святих Р╕вноапостольних княз╕в Володимира та Ольги, який не м╕г не привернути увагу вс╕х перехожих (адже це центр м╕ста) ╕ подарував ╖м святковий настр╕й. А в╕дбулося це стараннями громадсько╖ орган╕зац╕╖ «Укра╖нський д╕м» на чол╕ з Андр╕╓м Щекуном. Та якщо вертеп прикрасив укра╖нське Р╕здво б╕ля цього храму вперше, то урочиста Р╕здвяна хода укра╖нсько╖ громади та учн╕в Укра╖нсько╖ г╕мназ╕╖ об╕ця╓ стати традиц╕йною. ╤ готуються до не╖ школяр╕ ледь не ц╕лий р╕к, виготовляючи зв╕зди та ╕ншу р╕здвяну символ╕ку.
╤ це також св╕дчить на користь того, що укра╖нське сусп╕льство таки замислиться, чи варто, спокушаючись на достаток, якого може ╕ не бути (перед нами приклад Грец╕╖), приймати за основу життя так зван╕ свободи (у тому числ╕, в╕д морал╕, родинних обов’язк╕в, Божих запов╕дей), ╕ опинитися у рол╕ б╕дного родича в багатому дом╕, чи дотримуватися споконв╕чного, притаманного нашому роду-племен╕, для якого найвищою ц╕нн╕стю були р╕дна земля ╕ в╕ра  християнська. Бо саме з цими словами, якщо доводилося, йшли на смерть наш╕ пращури.
А для тих, хто забажа╓ протиставити християнськ╕й морал╕ мусульманську, бо кра╖на наша ма╓ громадян р╕зних в╕роспов╕дань, хочу пояснити, що саме в╕д мусульман я вперше почула про т╕ загрози, як╕ несе в Укра╖ну ╓вропейська цив╕л╕зац╕я, та, на жаль, поставилася до цього скептично, як до небажання розкр╕пачувати сво╖х ж╕нок, котр╕, у раз╕ дотримання суворих канон╕в, й дос╕ мусять ходити закутан╕ в одяг до п’ят.
Вт╕м, в╕дгостювавши на ц╕м св╕т╕ ╕ нав╕ть п╕знавши чимало задоволень, ми таки повернемося туди, зв╕дки ╕ прийшли, де д╕ють закони, написан╕ не ╢вропарламентом. ╤ ще нев╕домо, як там буде розц╕нено наш╕ вчинки. Тому даваймо передовс╕м жити просто по сов╕ст╕, а це т╕ ж сам╕ Бож╕ запов╕д╕: «Не убий, не укради, не чини перелюб...», закладен╕ людин╕ в душу в╕д народження. ╤ тод╕ ми зможемо рад╕сно сказати одне одному в ц╕ дн╕: «Христос Народився!» — «Слав╕мо Його!». Бо в╕ра — це не мода, це спос╕б мислення, життя, яке н╕коли не зак╕нчу╓ться.

Тамара СОЛОВЕЙ

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 11.01.2013 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11247

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков