Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2882)
З потоку життя (6054)
Душі криниця (3354)
Українці мої... (1439)
Резонанс (1458)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1645)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
Оксана Бас-Кононенко, мовознавець: ЯКЩО ЛЮДИ СВОЮ МОВУ НЕ ВИКОРИСТОВУЮТЬ, ТО ПРИЙДЕ ╤НША МОВА, А ЗНАЧИТЬ - ╤НША КРА╥НА
М╕н╕стерство ╕нформац╕йно╖ пол╕тики Укра╖ни презентувало нову програму "Укра╖нська – це...


«ЯКЩО У ВАС ╢ ХОЧ КРАПЛЯ ПАТР╤ОТИЗМУ ╤ КУЛЬТУРИ…»
кримчанин, укра╖нець ╤ван Лук'янович Лавтар не зда╓ться ╕ турбу╓ чиновницьку ки╖вську...


Остап К╤НДРАЧУК, ялтинський кобзар – на Майдан╕ Незалежност╕ у Ки╓в╕: КОЛИ СУСП╤ЛЬСТВО МОВЧИТЬ, ГОВОРЯТЬ КОБЗАР╤... ╤ Д╤ТИ
Сьогодн╕ призовий фонд Всеукра╖нського л╕тературного конкурсу «Ми - д╕ти тво╖,...


ЯК ЗРОС╤ЙЩУВАЛИ УКРА╥НСЬКИЙ НАРОД
Чи про це не знали в Ки╓в╕? А якщо знали, то чому не реагували?


ЗА «КРИМСЬКУ СВ╤ТЛИЦЮ» В КРИМУ!
Щиро дяку╓мо колегам-письменникам, журнал╕стам, ус╕м нашим читачам, хто вже в╕дгукнувся на наш...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 11.01.2013 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#1 за 11.01.2013
«БУКОВИНА — ЦЕ КАЗКА, ЯКУ ПОВИНН╤ ПРОЧИТАТИ ╤ КРИМЧАНИ, ╤ СЛОБОЖАНЦ╤»

Ми ╓сть народ!
«БУКОВИНА — ЦЕ КАЗКА, ЯКУ ПОВИНН╤ ПРОЧИТАТИ ╤ КРИМЧАНИ, ╤ СЛОБОЖАНЦ╤», — ВВАЖА╢ РЕДАКТОР ГАЗЕТИ «БУКОВИНСЬКЕ В╤ЧЕ» В╤РА КИТАЙГОРОДСЬКА

Наш ╕з Марком Зобовим в╕зит у Черн╕вц╕ був законом╕рним. Адже, пропагуючи ╕де╖ народовладдя на Прикарпатт╕, н╕як не можна було забути про територ╕ально близьку Буковину ╕ прекрасну столицю цього краю — м╕сто Черн╕вц╕. Добре, що Микола Солоненко вже встиг попередити про наш в╕зит, ╕ ми одразу по╖хали в редакц╕ю газети «Буковинське в╕че». Нас гостинно прийняла редактор В╕ра Китайгородська, яка нам сподобалася сво╖м щирим буковинським патр╕отизмом. Оск╕льки нашою метою було подальше наведення мост╕в (принаймн╕ з Черн╕вц╕в до Слобожанщини та Криму), то пан╕ В╕ра охоче погодилася на п╕вгодинну розмову. Вийшло непогане ╕нтерв’ю для «Кримсько╖ св╕тлиц╕»:
— Пан╕ В╕ро, що ви можете сказати про сво╖х земляк╕в? У чому особливост╕ ╖хнього ментал╕тету?
— Буковинц╕ — щир╕ ╕ в╕дверт╕, у них нема╓ надм╕рного гонору; до того ж вони надзвичайно гостинн╕. Безумовно, творч╕ за сво╓ю натурою, ╕ у сво╖й творчост╕ також ╓ щедрими, готов╕ под╕литися з кожним сво╖ми напрацюваннями. Тобто хата буковинця в╕дкрита для добрих людей, а душа — для хороших ╕дей. Наш народ — дивовижний, це — правда. У нас прожива╓ багато людей ╕нших нац╕ональностей, але вони не зат╕няють укра╖нц╕в. Можливо, тому, що ми вже трохи притерлися одне до одного, стали в чомусь схожими. Але буковинц╕ завжди брали, запозичували не г╕рше, а краще. Якщо з кухн╕, то найсмачн╕ш╕ реч╕. Якщо говорити про музику, то лише найкращ╕ твори! Воробкевич ╕ Порумбеску, Кобилянська ╕ Ем╕неску, а ще Леся Укра╖нка при╖здила до нас, Стефаник був, Вав╕лов учився в Черн╕вцях... Було й таке, що ╤вана Франка несли на руках черн╕вецьк╕ студенти – в╕д вокзалу до Народного дому. А це неблизька дорога, близько чотирьох к╕лометр╕в! Тобто буковинц╕ ум╕ють шанувати таланти. У кожн╕й хат╕ по митцев╕, який займа╓ться якщо не ткацтвом, то р╕зьбярством, якщо не гончарством, то ковальською справою. Якщо не в╕рш╕ пише, то п╕сн╕ склада╓... Причому кожен усв╕домлю╓, що погано творити не можна. Р╕вень батьк╕в-д╕д╕в та ╕нших творчих попередник╕в той молодий митець ма╓ в генах. А дал╕ – росте вище. Буковина подарувала Укра╖н╕ таких видатних людей, як: Дмитро Гнатюк, ╤ван Миколайчук, Назар╕й Яремчук, Соф╕я Ротару ╕ багато-багато ╕нших. Наших людей жад╕бно хапа╓ не лише Ки╖в, але й Москва.
— Буковинц╕ за характером м’якш╕ в╕д галичан?
— Мабуть, так. У нас н╕коли не було н╕ етн╕чних, н╕ рел╕г╕йних конфл╕кт╕в. Часом нам закидають, що ми надм╕рно толерантн╕, що могли б бути трохи жорстк╕шими. Але я вважаю, що розпалювати в╕йну на голому м╕сц╕ не варто, ╕ ця толерантн╕сть ╓ позитивною рисою. У нас ╕ в культур╕ пану╓ дивовижне розма╖ття. В Черн╕вецьк╕й област╕ 12 район╕в, ╕ в кожному з них неповторн╕ сорочки-вишиванки. Також ╕нш╕ постоли, ╕нш╕ гердани... В Путил╕ – р╕зк╕ кольоров╕ контрасти, Заставн╕вщина робить витончен╕ реч╕, там вишивають гладдю ╕ б╕сером – це потребу╓ ювел╕рно╖ майстерност╕. К╕цманщина – надзвичайно пишна у сво╖х роботах. Це все треба побачити! Кельменецький район скромн╕ший, але це ближче до Под╕лля, ╕ там сво╖ переваги у вишивц╕. Нема╓ такого пром╕жку, тако╖ м╕сцевост╕ на Буковин╕, де б не знайшовся якийсь майстер у галуз╕ прикладного мистецтва.
— Пан╕ В╕ро, ви нас переконали, що сх╕днякам сюди варто ╖здити. Особливо кримчанам. Адже в Криму багато аналог╕чного з Буковиною. ╢ ╕ г╕рська зона, ╓ й передг╕р’я, л╕состеп, степ... Ось т╕льки моря на Буковин╕ нема╓, на жаль. А то була б повна аналог╕я. Але й так ╓ багато сп╕льного — скаж╕мо, з етн╕чними групами кримських татар, як╕ сво╖м етногенезом також «прив’язан╕» до т╕╓╖ чи ╕ншо╖ природно╖ зони.
— Кримськ╕ татари ╕ за сво╓ю психолог╕╓ю нагадують нас, буковинц╕в. Вони волелюбн╕, не терплять утиск╕в. Це у нас сп╕льне з ними. Буковинц╕ також добр╕, лояльн╕, толерантн╕, творч╕, але ╖х не в╕зьмеш у лещата! Бо буде шалений спротив. Але за добро завжди в╕ддячать добром...
— Якось я ╖хав кримською трасою, це було в степов╕й «глибинц╕» в Нижньог╕рському район╕. ╤ раптом отримую есемеску в╕д льв╕вського приятеля. Виявля╓ться, в╕н мене вир╕шив прив╕тати з якимось там юв╕ле╓м чи просто днем народження ц╕саря Австро-Угорщини Франца Йосифа. Людини вже давно нема╓ в живих, а тут таке тепле ставлення до ╖╖ пам’ят╕... До реч╕, ╖хав я тод╕ з кримськими татарами, ╕ ця есемеска спровокувала розмову про те, що окупанти бувають р╕зними. Я кажу хлопцям: див╕ться, ╕нша держава була, неукра╖нська, дом╕нувала н╕мецька культура, а в укра╖нц╕в дос╕ хороший спогад про не╖. Бо толерантн╕сть у ц╕й держав╕ була нормою.
— Отже, добро рано чи п╕зно буде належним чином оц╕нене. ╤ зло також. Стал╕на скидають у Запор╕жж╕ чи п╕дривають його, а у нас пам’ятник ц╕сарю навряд чи хто буде скидати чи переставляти з м╕сця на м╕сце. Тому що в╕н д╕йсно зробив багато добрих справ. Може, за його правл╕ння ╕ не було так багато вольностей, як хот╕лося б, але був абсолютний порядок в усьому. Газети укра╖нськ╕ виходили, г╕мназ╕я укра╖нська працювала, ╕ на вулицях не страшно було ходити. ╤ та центральна частина м╕ста, яку називають «маленьким В╕днем» чи «маленьким Парижем», з’явилася саме за Франца Йосифа. ╤ монети з його зображенням наш╕ модниц╕ дос╕ носять на сво╖х шиях, як ознаку шляхетност╕ ╕ благополуччя, як згадку про добр╕ стар╕ часи...
— Отже, якби в Криму колись витворився аналог цього буковинсько-австро-угорського феномена (тобто максимальна толерантн╕сть, максимальна п╕дтримка кожно╖ культури), то населення п╕вострова в╕д цього т╕льки виграло б?
— Безумовно! Крим повинен уважн╕ше придивлятися до укра╖нського позитиву. Взагал╕, треба б╕льше дивитися у б╕к Укра╖ни, а не Рос╕╖. А в Укра╖н╕ треба б╕льше придивлятися саме до нашо╖ Буковини...
— Ми вас розум╕╓мо, пан╕ В╕ро. А ви не будете проти, якщо з нашо╖ подач╕ кримчани почнуть ╖здити до вас регулярно з метою вивчення ц╕нного буковинського досв╕ду?
— Звичайно ж, н╕. До нас тепер регулярно ╖здять донеччани, дн╕пропетровц╕, харк╕в’яни... Ми обм╕ню╓мося дитячими делегац╕ями на Р╕здво ╕ на Великдень. ╤ той, хто думав, що на Буковин╕ дос╕ воюють у горах, дос╕ стр╕ляють ╕ тримають автомати п╕д стр╕хами, той почина╓ розум╕ти, що все це вигадки. Н╕хто у нас не дивиться вороже на сво╖х ╓динокровних брат╕в з╕ Сходу. Д╕тям у нас так подобалося, що вони нав╕ть плакали, коли наставав час повертатися назад. Це говорить про те, що цю виховну роботу за бажанням можна налагодити дуже добре. ╤ Укра╖на тепер повинна зосередитися на налагодженн╕ добрих стосунк╕в м╕ж областями, рег╕онами, ╕сторичними землями... Треба налаштуватися на любов ╕ на творч╕сть – я хочу, щоб мене почули наш╕ слобожанськ╕ ╕ кримськ╕ брати ╕ сестри — до яко╖ б нац╕╖ вони не належали. ╤ вам, панове, скажу: Буковина – це казка, ╕ цю казку неодм╕нно повинн╕ прочитати ╕ кримчани, ╕ слобожанц╕!

Серг╕й ЛАЩЕНКО

На фото: Зустр╕ч у редакц╕╖ як св╕дчення буковинсько╖ гостинност╕

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 11.01.2013 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11248

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков