Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2788)
З потоку життя (5915)
Душі криниця (3315)
Українці мої... (1431)
Резонанс (1445)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1629)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«ЯКЩО У ВАС ╢ ХОЧ КРАПЛЯ ПАТР╤ОТИЗМУ ╤ КУЛЬТУРИ…»
кримчанин, укра╖нець ╤ван Лук'янович Лавтар не зда╓ться ╕ турбу╓ чиновницьку ки╖вську...


Остап К╤НДРАЧУК, ялтинський кобзар – на Майдан╕ Незалежност╕ у Ки╓в╕: КОЛИ СУСП╤ЛЬСТВО МОВЧИТЬ, ГОВОРЯТЬ КОБЗАР╤... ╤ Д╤ТИ
Сьогодн╕ призовий фонд Всеукра╖нського л╕тературного конкурсу «Ми - д╕ти тво╖,...


ЯК ЗРОС╤ЙЩУВАЛИ УКРА╥НСЬКИЙ НАРОД
Чи про це не знали в Ки╓в╕? А якщо знали, то чому не реагували?


ЗА «КРИМСЬКУ СВ╤ТЛИЦЮ» В КРИМУ!
Щиро дяку╓мо колегам-письменникам, журнал╕стам, ус╕м нашим читачам, хто вже в╕дгукнувся на наш...


К╤БОРГИ: НАШЕ К╤НО ПРО НАШУ ╤СТОР╤Ю
В к╕нотеатр╕ «Гул╕вер» в╕дбувся прес-показ найоч╕куван╕шо╖ укра╖нсько╖ прем'╓ри,...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 11.01.2013 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#1 за 11.01.2013
У МАЙБУТТЯ ЧИ ДО ЗАБУТТЯ?

Кримський Майдан

ЗВЕРНЕННЯ ДО УКРА╥НЦ╤В КРИМУ

У ц╕ дн╕ Р╕здвяних свят, коли п╕шов у минуле весь бруд останньо╖ виборчо╖ кампан╕╖, вщухла ╕стер╕я навколо чергового фальшивого «к╕нця св╕ту», коли на зм╕ну старому року вже надходить новий, людина мимовол╕ почина╓ замислюватись, щось анал╕зувати, про щось м╕ркувати.
От ╕ я, простий укра╖нець з Криму, озираючись в минуле, пригадуючи батал╕╖ пол╕тичного ╕ громадського життя нашо╖ молодо╖ держави, та под╕╖, що в╕дбулись за останн╕й р╕к на п╕востров╕, на жаль, вкотре змушений констатувати дуже низький р╕вень активност╕, св╕домост╕ ╕ згуртованост╕ укра╖нц╕в Криму.
Але висновки робити легко, тим б╕льше, коли вони очевидн╕. Важче досл╕дити причини, знайти витоки проблем та шляхи ╖х вир╕шення.
Тому закликаю ус╕х, хто чита╓ ц╕ рядки, долучитися до розмови, викласти власн╕ думки ╕ бачення, окреслити т╕ д╕╖ та заходи, що, на вашу думку, здатн╕ покращити ситуац╕ю.
Крим – багатонац╕ональний. На теренах п╕вострова мешкають представники понад 100 етнос╕в. Але чи ╓ це виправданням тако╖ «непом╕тност╕» укра╖нц╕в у Криму? На мою думку, н╕. Адже представники ╕нших народ╕в ╓ досить р╕шучими ╕ активними у в╕дстоюванн╕ сво╖х позиц╕й та ╕нтерес╕в.
Яскравим прикладом ╓ рос╕яни, як╕ мають 97% (понад 600) загальноосв╕тн╕х шк╕л з рос╕йською мовою навчання, сотн╕ церков, храм╕в, каплиць та ╕нших культових споруд Московського патр╕архату, безл╕ч рос╕йськомовних друкованих видань, телев╕з╕йних канал╕в, ╕нтернет-ресурс╕в. На п╕востров╕ заре╓строван╕ ╕ провадять активну д╕яльн╕сть так╕ пророс╕йськ╕ парт╕╖ та об’╓днання, як «Русск╕й блок», «Русская общ╕на», «Русско╓ ╓д╕нство», «Род╕на», «Прогрес╕вни╓ соц╕ал╕сти Натал╕╖ В╕тренко», к╕лька «казачь╕х» об’╓днань та ╕нш╕. Вс╕ ц╕ сили завзято, а часто ╕ нахабно, агресивно, в╕дстоюють ╕нтереси Рос╕╖ та рос╕йськомовних мешканц╕в п╕вострова, водночас с╕ючи ненависть до всього укра╖нського, поширюючи байки про «примусову укра╖н╕зац╕ю» та «укра╖нський неонацизм».
Не менш активними ╓ ╕ кримськ╕ татари. В питаннях, що стосуються захисту ╖хн╕х нац╕ональних прав та свобод, вони згуртован╕ й активн╕. Жоден утиск, спрямований проти ╖хн╕х нац╕ональних ╕нтерес╕в, не залиша╓ться без адекватно╖ реакц╕╖. На центральних вулицях ╕ площах м╕ст збираються багатотисячн╕ м╕тинги, демонстрац╕╖, п╕кети. Л╕дери виголошують свою позиц╕ю, дають оц╕нку, ставлять завдання та вимоги до влади.
Чому не чути нас, укра╖нц╕в? Чому в нас пишно ╕ з розмахом, на центральн╕й площ╕ м╕ста в╕дзнача╓ться День прапора та День Збройних Сил сус╕дньо╖ держави, а на укра╖нськ╕ свята до погруддя Шевченка збира╓ться купка укра╖нц╕в? Чи нас у Криму вже не залишилось зовс╕м? Чи, може, нас усе влаштову╓? Чи наш дух полонили страх ╕ рабська покора? У чому причина? Давайте спробу╓мо розкласти все по полицях.
Говорячи про чисельн╕сть укра╖нсько╖ громади Криму, р╕зн╕ джерела наводять досить суперечлив╕ дан╕, але ця цифра колива╓ться в межах 500-700 тисяч. Погодьтеся, що це немало. За оф╕ц╕йними джерелами, лише в Севастопол╕ укра╖нц╕в нарахову╓ться 81 тисяча (21%), в С╕мферопол╕ – 79 тисяч (22%), Ялт╕ – 38 тис. (26%), Феодос╕╖ – 19 тис. (31%). Пор╕вняно високий в╕дсоток укра╖нц╕в у таких м╕стах, як Красноперекопськ (37%), Керч (36%), Джанкой (27%), Саки (25%), Алушта (23%). Всього в м╕стах Криму, за переписом 1989 року, мешка╓ майже 330 тисяч укра╖нц╕в. Ще б╕льша к╕льк╕сть укра╖нц╕в прожива╓ в с╕льськ╕й м╕сцевост╕.
Отже, МИ ╢, ╤ НАС БАГАТО. Зг╕дно з даними останнього всеукра╖нського перепису населення (2001 р.), к╕льк╕сть укра╖нц╕в у Криму становить майже 25% в╕д загально╖ чисельност╕ населення п╕вострова. ╤ншими словами, кожен четвертий кримчанин ╓ етн╕чним укра╖нцем. Попри це, в Криму функц╕ону╓ лише 7 укра╖номовних шк╕л, лише 3% кримських д╕тей здобувають осв╕ту у школах з укра╖нською мовою викладання. Це найнижчий показник в Укра╖н╕. У с╕льськ╕й м╕сцевост╕ Кримського п╕вострова нема╓ жодно╖ укра╖нсько╖ школи. Нав╕ть попри численн╕ заяви батьк╕в, створення укра╖нських клас╕в навмисно блоку╓ться, за мовчазно╖ згоди М╕н╕стерства осв╕ти.
Для пор╕вняння: в Австрал╕╖, де проживають 35 тис. укра╖нц╕в, ╕сну╓ 15 укра╖номовних шк╕л, для 220 тис. укра╖нц╕в Аргентини в╕дкрито 73 школи, для 155 тис. укра╖нц╕в Бразил╕╖ – 12 шк╕л, для 150 тис. наших сп╕вв╕тчизник╕в у Словаччин╕ — 156 шк╕л.
Таку саму ситуац╕ю ма╓мо ╕ в пол╕тичному, ╕ в рел╕г╕йному, ╕ в культурному, ╕ в ╕нформац╕йному аспектах. На весь Крим ╕сну╓ лише один укра╖номовний часопис. Укра╖нськ╕ храми можна перерахувати на пальцях одн╕╓╖ руки, в той час коли московськ╕ церкви та мусульманськ╕ мечет╕ представлен╕ сотнями. В укра╖нському музичному театр╕ виступають з╕рки рос╕йсько╖ естради ╕ ставляться рос╕йськ╕ театральн╕ постановки. В Криму н╕хто не проводить укра╖нських етн╕чних фестивал╕в, ярмарок. Забут╕ народн╕ звича╖, традиц╕╖, обряди. Приспане ╕ пригн╕чене все те, що робить нас укра╖нцями. Жодна укра╖нська патр╕отична парт╕я чи громадське об’╓днання в Криму не ма╓ нав╕ть свого прим╕щення, де можна було б проводити збори, з’╖зди тощо.
Такий стан речей НЕ МОЖЕ НАС ВЛАШТОВУВАТИ. Але чому так сталося? Невже з вол╕ Божо╖? Н╕. Господь дарував нам найпрекрасн╕ш╕ ╕ найродюч╕ш╕ в св╕т╕ земл╕. Дав можлив╕сть бути господарями у власн╕й незалежн╕й кра╖н╕. В тому, що ми не користу╓мось цими дарами, а в╕ддали ╖х на наругу чужинцям-укра╖нофобам, ╓ лише наша провина. ╤ лише ми здатн╕ зм╕нити ц╕ сумн╕ ╕ невт╕шн╕ реал╕╖.
Я розум╕ю, що багато хто знев╕рився, хтось змирився з╕ станом речей, хтось асим╕лювався, «русиф╕кувався» ╕ зр╕кся свого кор╕ння, хтось знесилився самотужки плисти проти теч╕╖, когось зламали, ╕нших залякали. Та це не прив╕д забувати сво╓ походження, св╕й р╕д, сво╓ ╓ство. Це зайвий стимул до духовного ╕ етн╕чного в╕дродження, до ╓днання, братання, до створення багатотисячно╖ укра╖нсько╖ родини в Кримському дом╕.
Саме з цим закликом я звертаюся до вас, брати ╕ сестри-укра╖нц╕. Р╕зн╕ шляхи, обставини ╕ примхи дол╕ привели нас або наших батьк╕в, д╕д╕в до Криму. Цей благословенний сонячний п╕востр╕в ╓ нашим домом ╕ нев╕д’╓мною частинкою нашо╖ кра╖ни. Нас тут багато. Ми ╓ реальною силою. ╤ в нас ╓ права, б╕льш╕ в╕д прав нацменшин, бо ми ╓ представниками титульно╖ нац╕╖ держави Укра╖на. Тож год╕ бути непом╕тними. Год╕ пристосовуватись, розчинятись ╕ п╕длаштовуватись. Год╕ грати другорядн╕ рол╕ в чужих виставах. Наш╕ права порушують, з нами не рахуються саме через те, що ми не здатн╕ за себе постояти. Час покласти цьому край. Давайте шукати одне одного, йти одне до одного, допомагати одне одному, разом в╕дстоювати ╕ в╕дроджувати те, що ╓ важливим для кожного укра╖нця. Це не обов’язково ма╓ в╕дбуватись шляхом революц╕й, протест╕в чи якихось ╕нших радикальних акц╕й. Кожен може зробити св╕й внесок у т╕й сфер╕, де в╕н ма╓ найб╕льше можливостей, до чого в нього ╓ хист. Хтось волод╕╓ народними ремеслами ╕ може п╕дготувати виставку, орган╕зувати майстер-класи. А ╕нший ма╓ вплив ╕ потр╕бн╕ зв’язки. Хтось ╓ ╕сториком ╕ кра╓знавцем ╕ може передати ц╕ знання нашим д╕тям. В когось ╓ акторськ╕ зд╕бност╕ ╕ бажання в╕дродити святкування Миколая, Р╕здва Христового, Маланки, ╤вана Купала та ╕нших звича╖в. Хтось ма╓ гарний голос, ╕нший — добрий орган╕затор, ще хтось — фаховий юрист. Комусь, можливо, браку╓ в╕льного часу, проте ма╓ змогу надати матер╕альну або ж ф╕нансову допомогу, ╕нший, навпаки, обмежений у ф╕нансах, але ма╓ бажання ╕ можлив╕сть зробити конкретну корисну справу. Якщо ми станемо ц╕л╕сною, орган╕зованою ╕ активною сп╕льнотою, нам вдасться все, що б ми соб╕ не нам╕тили. Поодинц╕ ми слабк╕ ╕ непом╕тн╕. Лише об’╓днавши зусилля ╕ можливост╕ кожного, ми перетворимось на реальну, д╕╓ву та впливову силу.
Прикладом може слугувати те, що свого часу ми в╕дстояли ╕ вберегли в╕д знищення шляхом рейдерського поглинання «Кримську св╕тлицю». Минулого року, п╕сля шестир╕чного спротиву влада С╕мферополя нарешт╕ ухвалила р╕шення про вид╕лення земельно╖ д╕лянки п╕д забудову Храму Христа Спасителя (УПЦ КП). Сталося це лише завдяки активним ╕ узгодженим д╕ям укра╖нських патр╕отичних сил п╕вострова разом з укра╖нською сп╕льнотою, що орган╕зували громадський тиск на м╕сцеву ╕ центральну владу.
Тому я звертаюсь до кожного укра╖нця Криму особисто ╕ закликаю – ЗГОЛОШУЙТЕСЯ! Зроб╕ть перший крок. Просто пов╕домте про те, що ви ╓, вкаж╕ть ваш╕ контакти ╕ надайте хоча б загальну, стислу ╕нформац╕ю про себе (назву м╕ста чи селища, де ви мешка╓те, ваш в╕к, осв╕ту ╕ фах, коли ╕ за яких обставин ви чи ваш╕ р╕дн╕ потрапили до Криму). Якщо ви ма╓те в Криму родич╕в чи знайомих укра╖нц╕в, пов╕домте ╖м цю ╕нформац╕ю, переконайте в╕дгукнутися, або ж, з ╖хньо╖ згоди, сам╕ в╕дпиш╕ть ╖хн╕ дан╕. Цей сво╓р╕дний ре╓стр укра╖нсько╖ сп╕льноти Криму стане основою нашого подальшого ╓днання, в╕дродження й ефективно╖ д╕яльност╕.
Прошу також надсилати на мою електронну скриньку або в редакц╕ю часопису «Кримська св╕тлиця» сво╖ ╕н╕ц╕ативи, пропозиц╕╖, побажання щодо пол╕тичного, культурного, соц╕ального, духовного та нац╕онального в╕дродження укра╖нсько╖ сп╕льноти Криму.
На завершення хочу прив╕тати вс╕х вас з Новор╕чними та Р╕здвяними святами. 2013 р╕к – р╕к Зм╕╖. Тож бажаю вс╕м нам у новому роц╕ зм╕╖но╖ мудрост╕, ╕ як зм╕я скида╓ з себе стару шк╕ру, так ╕ ми нехай в новому роц╕ позбудемось поступливост╕, байдужост╕, пок╕рност╕ та в╕дродимо в соб╕ дух, честь та г╕дн╕сть справжнього укра╖нця.
Смачно╖ вам кут╕, миру ╕ спокою вашим родинам, щастя, любов╕, достатку, в╕ри в себе та великих звершень на благо Укра╖ни!
Христос народився!
Слав╕мо його!

З повагою,
╤гор ДУДА
м. С╕мферополь
Мо╖ контакти: e-mail: nashi_v_krimu@ukr.net
Телефон: 098-508-11-07

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 11.01.2013 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11254

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков