Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2816)
З потоку життя (5952)
Душі криниця (3327)
Українці мої... (1435)
Резонанс (1446)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1634)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
Алла ОСАДЧА. ╤СТОР╤Я ФЕОДОС╤ЙСЬКО╥ «ПРОСВ╤ТИ» (1989-2012)
Спита╓те: проти кого боролись? Проти вс╕х, хто не хоче бачити Укра╖ну незалежною демократичною...


КОЛК╤ВСЬКА РЕСПУБЛ╤КА – ТЕРИТОР╤Я УКРА╥НСЬКО╥ СВОБОДИ У ВИР╤ В╤ЙНИ
Що ви зна╓те про республ╕ку, яка про╕снувала на окупован╕й н╕мцями Волин╕ ц╕лих п╕вроку?


╤СТОР╤Я УКРА╥НИ В╤Д К╤ММЕР╤ЙЦ╤В ДО СЬОГОДЕННЯ В КАРТАХ
Презентац╕я ╕сторичного атласу «Terra Ucrainica» в╕дбулася в столичн╕й книгарн╕...


ЧОМУ КРИМ МОЖЕ БУТИ Т╤ЛЬКИ КРИМОМ, А НЕ ТАВРИДОЮ АБО ТАРТАР╤╢Ю
Слова "Кирим" ╕ "киримли" – однокоренев╕ ╕ говорять сам╕ за себе – чий насправд╕...


КОНЦТАБ╤Р ДЛЯ УКРА╥НЦ╤В: ЯК ВОНИ ВИЖИВАЛИ, БУНТУВАЛИ Й В╤РИЛИ
Виставка – це групи великих як╕сно зроблених арх╕вних чорно-б╕лих фото на стендах й...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 11.01.2013 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#1 за 11.01.2013
УКРА╥НСЬКИЙ КАЛЕНДАР. С╤ЧЕНЬ

11
Народився:
1893 р. — Михайль Семенко, укра╖нський поет.
Померли:
1647 р. — Петро Могила, святий, пол╕тичний, церковний ╕ осв╕тн╕й д╕яч Укра╖ни, з 1633 до 1647 року митрополит Ки╖вський ╕ Галицький.
1888 р. — Осип Федькович, укра╖нський поет, сп╕вець Буковини.
1901 р. — Степан Н╕с, укра╖нський фольклорист, етнограф ╕ письменник.
1916 р. — Лесь Мартович, письменник-сатирик.
1998 р. — Борис Нечерда, укра╖нський поет-«ш╕стдесятник».

12
Народився:
1907 р. — Серг╕й Корольов, видатний укра╖нський вчений у галуз╕ ракетобудування та космонавтики, конструктор.

13
Старий Новий р╕к.
Традиц╕я в╕дзначати Старий Новий р╕к п╕шла в╕д розходження Юл╕анського календаря (календаря старого стилю) та Григор╕анського календаря — того, за яким зараз живе майже весь св╕т. Розходження склада╓ 13 дн╕в. У цей день в Укра╖н╕ святкують Щедрий Веч╕р або свято Меланки.
Народилися:
1877 р. — Левко Мац╕╓вич, укра╖нський ╕нженер-конструктор, винах╕дник, пол╕тичний д╕яч; перший укра╖нський ав╕атор.

14
Народилися:
1882 р. — ╤ван Ог╕╓нко (митрополит ╤лар╕он), укра╖нський православний митрополит, мовознавець, ╕сторик церкви, культурний д╕яч.
1898 р. — Юр╕й Горл╕с-Горський, письменник, старшина Арм╕╖ УНР.
1937 р. — ╢вген Гуцало, укра╖нський проза╖к, поет, публ╕цист, к╕нодраматург, лауреат Шевченк╕всько╖ прем╕╖.
Померли:
1803 р. — гетьман Кирило Розумовський.
1966 р. — Серг╕й Корольов, конструктор ракетно-косм╕чних систем.

15
1776 р. — у Львов╕ вийшов перший прим╕рник «Gazette de Leopol» першого в╕домого пер╕одичного видання на територ╕╖ Укра╖ни.
1973 р. — створена допов╕дна записка кер╕вник╕в ╕деолог╕чного апарату ЦК КПУ В. Маланчука, ╤. Орла, Г. Цибуляка «Про актив╕зац╕ю ун╕атсько╖ церкви», в як╕й пропонувалось вжити швидких заход╕в щодо л╕кв╕дац╕╖ ун╕атського п╕дп╕лля.
Народилися:
1871 р. — Агатангел Кримський, укра╖нський сходознавець, ╕сторик, мовознавець, л╕тературознавець, фольклорист, етнограф, письменник, перекладач, слав╕ст, автор численних праць з ╕стор╕╖ та культури арабських кра╖н, ╤рану, Туреччини та ╕н., сем╕толог╕╖, ╕стор╕╖ ╕сламу.
Велику увагу прид╕ляв досл╕дженню ╕стор╕╖ укра╖нсько╖ мови ╕ л╕тератури, фольклору, етнограф╕╖. А. Кримський — автор праць: «Укра╖нська граматика» (в двох томах, 1907-1908 рр.), «Нариси з ╕стор╕╖ укра╖нсько╖ мови» (1922 р., у сп╕вавторств╕ з О. Шахматовим). Редактор першого тому «Академ╕чного словника» (1924 р.). Репресований.
1915 р. — Лео Мол (Леон╕д Молодожанин), канадський скульптор ╕ живописець укра╖нського походження.

16
1918 р. — Центральна Рада ухвалила закон про створення Укра╖нсько╖ добровольчо╖ арм╕╖.
1919 р. — Укра╖нська Директор╕я оголосила в╕йну б╕льшовицьк╕й Рос╕╖.
Помер:
1884 р. — Павло Чубинський, укра╖нський етнограф, поет, громадський д╕яч, автор сл╕в Г╕мну Укра╖ни.

17
1921 р. — у В╕дн╕ урочисто в╕дкрито Укра╖нський в╕льний ун╕верситет — перший вищий навчальний заклад ╕ наукова установа укра╖нсько╖ ем╕грац╕╖. Згодом переведений у Прагу.
Народилися:
1869 р. — ╤ван Труш, маляр, критик, живописець-╕мпрес╕он╕ст, портретист, майстер пейзажу ╕ громадський д╕яч. «Нам треба стояти... ногами на наш╕й земл╕, головою бути в ╢вроп╕, а руками обхоплювати якнайширше справи укра╖нсько╖ нац╕╖», — радив сп╕вв╕тчизникам ╤ван Труш.
1907 р. — Григор╕й Китастий, д╕яч укра╖нсько╖ музично╖ культури.
Помер:
1954 р. — Андр╕й Л╕вицький, укра╖нський громадсько-пол╕тичний д╕яч, президент УНР в екзил╕.

18
1654 р. — у Переяслав╕ в╕дбулась рада В╕йська Запорозького.
1944 р. — на Волин╕ в╕дбулися перш╕ серйозн╕ сутички Укра╖нсько╖ повстансько╖ арм╕╖ (УПА) з в╕йськами НКВС.
Народився:
1834 р. — Володимир Антонович, видатний укра╖нський ╕сторик, археолог, етнограф.

19
Хрещення Господн╓.
Хрещення ╓ одним з найважлив╕ших церковних свят Р╕здвяно-Новор╕чного циклу у православних та греко-католицьких християн. У цей день ╤оанн Хреститель хрестив ╤суса в р╕чц╕ Йордан.
1906 р. — побачив св╕т перший номер першого укра╖нського сатиричного журналу «Шершень».
1946 р. — у Великобритан╕╖ утворено Союз укра╖нц╕в.
Померли:
1903 р. — Н╕кола Терещенко, укра╖нський п╕дпри╓мець та благод╕йник.
1939 р. — Михайло Драй-Хмара, укра╖нський поет, л╕тературознавець, перекладач. Загинув у радянському концтабор╕ на Колим╕.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 11.01.2013 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11256

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков