"Кримська Свiтлиця" > #1 за 11.01.2013 > Тема "З потоку життя"
#1 за 11.01.2013
Я ТОЙ, ЩО ДУХОМ НЕ СКОРИВСЬ
Слово – зброя!
У Рос╕╖ протягом трьох рок╕в актив╕сти Воркутинсько╖ громадсько╖ орган╕зац╕╖ «Укра╖на», Сиктивкарсько╖ громадсько╖ орган╕зац╕╖ «Покаяння» ╕ автори-укладач╕ Марк Каганцов, ╢вдок╕я Л╕сова, Анатол╕й Попов ╕ Юр╕й Таг╕ров знайшли ╕ опрацювали в╕рш╕ 25 укра╖нських поет╕в, як╕ зазнали пересл╕дувань, за сво╖ переконання в╕дбували покарання в концтаборах Воркути. Значна частина автор╕в у лавах ОУН ╕ УПА боролися за незалежну Укра╖ну. ╢ ╕ так╕, що в радянськ╕й арм╕╖ воювали проти н╕мецько-фашистських загарбник╕в, а в ОУН ╕ УПА – за незалежн╕сть Батьк╕вщини. А поет-перекладач Григор╕й Кочур не воював. Однак його в╕дправили в шахти ╤нти за безп╕дставними звинуваченнями. Комун╕стична влада винищувала талановитих укра╖нц╕в. Проте Кочуру пощастило вижити. В╕н став лауреатом прем╕й ╕мен╕ Тараса Шевченка та ╕мен╕ Максима Рильського. Таб╕рний побратим Кочура, ветеран ОУН-УПА Дмитро Паламарчук був в╕дзначений перекладацькою прем╕╓ю ╕м. Максима Рильського. Син пол╕тв’язня Марк Каганцов переклав в╕рш╕ рос╕йською мовою. Так була п╕дготовлена до друку двомовна книга «Я той, що духом не скоривсь». Стисл╕ б╕ограф╕чн╕ дов╕дки автор╕в теж опубл╕ковано двома мовами – укра╖нською ╕ рос╕йською. Також подано фото автор╕в, але не вс╕х. Про деяких не вдалося розшукати н╕ б╕ограф╕чних в╕домостей, н╕ фотограф╕й. Якимсь дивом збереглися лише в╕рш╕. Лейтмотивом зб╕рки «Я той, що духом не скоривсь» ╓ любов до Укра╖ни, р╕дно╖ мови, сила нескореного людського духу. Книга нещодавно вийшла друком у Ки╓в╕. 21 грудня в ╕сторико-кра╓знавчому музе╖ м╕ста ╤рп╕нь на Ки╖вщин╕ Юр╕й Таг╕ров презентував книгу нескорено╖ укра╖нсько╖ поез╕╖. У передмов╕ до видання Юр╕й ╤браг╕мович зазнача╓: «У в╕ршах зустр╕чаються рядки, як╕ упередженим читачем можуть бути назван╕ «антирос╕йськими». Потр╕бно розум╕ти, що це не «антирос╕йськ╕», а анти╕мперськ╕, антистал╕нськ╕ рядки. СРСР, особливо стал╕нського пер╕оду, був такою ж в’язницею народ╕в, як ╕ Рос╕йська ╕мпер╕я! (Згада╓мо в╕рш╕ ген╕ального Т. Г. Шевченка). Необх╕дно п╕дкреслити, що п╕сля насильницького при╓днання до СРСР в 1939 роц╕ областей Зах╕дно╖ Укра╖ни значна частина населення безвинно постраждала, ╕ в умовах «сов╓т╕зац╕╖», жорстоких репрес╕й люди сприймали як недруг╕в ус╕х, хто сп╕лкувався з ними рос╕йською мовою. А це, як правило, сп╕вроб╕тники НКВС, в╕йськов╕, м╕л╕ц╕я, парт╕йн╕ та адм╕н╕стративн╕ прац╕вники. Ми спод╕ва╓мося, що читач╕ не зап╕дозрять нас у недотриманн╕ пол╕ткоректност╕ або, тим б╕льше, в розпалюванн╕ м╕жнац╕онально╖ ворожнеч╕, а навпаки – проймуться розум╕нням того страшного минулого, яке сп╕ткало вс╕ народи колишньо╖ тотал╕тарно╖ держави». На презентац╕ю прибув Андр╕й Коробань, один ╕з небагатьох уц╕л╕лих автор╕в. П╕д час Друго╖ св╕тово╖ в╕йни в╕н п╕дл╕тком сп╕льно з батьком сп╕впрацював з антифашистським п╕дп╕ллям у С╕мферопол╕. П╕сля в╕йни Коробаня дв╕ч╕ ув’язнювали за критику радянського режиму. Реаб╕л╕тували в обох справах. Андр╕й Коробань брав активну участь у створенн╕ Товариства пол╕тв’язн╕в ╕ репресованих, був у Народному Рус╕ Укра╖ни. Андр╕й Михайлович под╕лився сво╖ми спогадами з учасниками презентац╕╖. Книга «Я той, що духом не скоривсь» буде особливо корисною укра╖нцям, як╕ живуть у Рос╕╖, вона допоможе не забути або пригадати р╕дну мову, нагада╓ про долю нашого народу в тотал╕тарн╕й ╕мпер╕╖. Водночас зб╕рка буде ц╕кавою вс╕м як пам’ятка нескореност╕ укра╖нського духу, як зразок талановито╖ поез╕╖, створено╖ переважно в невол╕.
Анатол╕й ЗБОРОВСЬКИЙ, директор ╤рп╕нського ╕сторико-кра╓знавчого музею
На фото Анатол╕я Зборовського: Юр╕й Таг╕ров ╕ Андр╕й Коробань
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 11.01.2013 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11257
|