Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2923)
З потоку життя (6092)
Душі криниця (3367)
Українці мої... (1441)
Резонанс (1461)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1647)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ТРИВОЖНЕ В╤ДЛУННЯ ╤ЧН╤
...слово “збер╕галися” тут явно нев╕дпов╕дне. Адже тримали ╖х здеб╕льшого п╕д...


ПРАГНЕННЯ СПРАВЕДЛИВОСТ╤
там, де вбивають в╕ру у справедливий суд, рано чи п╕зно приходить суд Л╕нча.


ЕРОСТАМ╤Н ╤ ПЕРСПЕКТИВИ УКРА╥НСЬКО╥ ЗАЛ╤ЗНИЦ╤
Мо', пора вибиратися з то╖ багнюки, доки ще зовс╕м не п╕зно? Вибиратися та вказати нашим щурам ╖х...


ЯК "КРИМСЬКА СВ╤ТЛИЦЯ" ЦЬКУ╢ ГЕРО╥В ╤ ДИСКРЕДИТУ╢ УКРА╥НСЬКУ ПРЕСУ
18 вересня у виданн╕ Детектор Мед╕а було опубл╕коване ╕нтерв'ю пан╕ Олени Холоденко з в╕домими...


УКРА╥НА ПОКАЗУ╢ США, ЩО НЕ ХОЧЕ ЗАХИЩАТИ СВОЮ ТЕРИТОР╤Ю
"У Ки╓в╕ мають швидко визначитися з╕ стратег╕╓ю в Азовському мор╕"




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 11.01.2013 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#1 за 11.01.2013
«СВ╤ТЛИЦЯ» ЗРОБИЛА З МЕНЕ ЖУРНАЛ╤СТА!

Прошу слова!

Пишу ц╕ рядки, окрилена неспод╕ваним визнанням на свят╕ в честь 20-р╕ччя «Кримсько╖ св╕тлиц╕» мого скромного позаштатного журнал╕стського внеску у творення ╓диного на п╕востров╕ просв╕тницького укра╖номовного друкованого органу. Й дос╕ не сходять з пам’ят╕ т╕ щир╕ оплески, якими супроводжували мене ви, «св╕тличани», мо╖ читач╕ й шанувальники, до сцени й назад, куди я виходила за Почесною грамотою М╕н╕стерства культури Укра╖ни ╕ ЦК профсп╕лки прац╕вник╕в культури — за сумл╕нну працю ╕ профес╕онал╕зм. Велике вам спасиб╕! Разом з тим хочу висловити окрему щиру подяку сво╓му колез╕-педагогу, колишньому директоров╕ Пруд╕всько╖ школи, нин╕ працюючому пенс╕онеров╕-вчителю укра╖нсько╖ мови та л╕тератури, дитячому поетов╕ Василю Латанському за визначення ним десяти найкращих автор╕в «Кримсько╖ св╕тлиц╕», серед яких я очолюю другу п’ят╕рку. ╤ все-таки перша, хоча ╕ шоста за списком. Згадалося дитинство... Я певний час не розум╕ла значення вислову «один з кращих». Повернеться, бувало, з батьк╕вських збор╕в моя пок╕йна мама ╕ пов╕домля╓ вс╕м членам родини про те, що казали в школ╕. А казали, що Валя Чекал╕на — одна з кращих учениць класу (вибачте за нескромн╕сть). Коли ж я зрозум╕ла, що «одна з кращих» — це не найкраща, а що поруч з╕ мною ╓ ще к╕лька таких, як ╕ я, учн╕в, то щоб бути найкращою хоча б в очах сво╓╖ матер╕, я щоденно, прийшовши з╕ школи додому, не с╕дала в╕дразу за об╕д, а бралася за задачник. (Харчування в школах тод╕ не було. Н╕чого було взяти ╕ з собою, щоб перекусити на перерв╕ — нав╕ть яблучка, бо радянська влада обклала плодов╕ дерева податком, ╕ люди, не маючи чим його сплачувати, повирубували сади). Тож поки мо╖ однокласники поверталися до сво╖х дом╕вок, у мене вже були виконан╕ домашн╕ завдання з арифметики...
Напевне, честолюбство залишиться з╕ мною до останн╕х, в╕дпущених Всевишн╕м, дн╕в мо╖х. У нин╕шн╕й оц╕нц╕ мого м╕сця серед автор╕в «Кримсько╖ св╕тлиц╕» я ц╕лком задоволена знайомим мен╕ ще з дитинства визначенням «одна з кращих». Дуже при╓мно на схил╕ л╕т, а виповнилося мен╕ в листопад╕ 78 рок╕в, бути в одному ряду з╕ знаними в Криму письменниками ╕ науковцями — професорами та академ╕ками. Ще раз велике вам спасиб╕! ╤ особлива вдячн╕сть Юл╕╖ Качул╕ за те, що ще до того, як «Кримська св╕тлиця» потрапила в поштов╕ скриньки читач╕в, вона напередодн╕ виступила на Всеукра╖нському рад╕о «Культура» з анонсом найпом╕тн╕ших публ╕кац╕й нашо╖ газети, зокрема, ╕ мо╓╖ статт╕ «М╕ж Бенкендорфами» (ц╕ анонси звучать щотижня десь о 7.35 ранку), чим посприяла ознайомленню з нею значно ширшого кола людей.
У зв’язку з тим, що п╕сля виходу ц╕╓╖ статт╕ сталися деяк╕ под╕╖, що мають в╕дношення до ╖╖ зм╕сту, я б хот╕ла зараз нагадати про них. Отже...
1. Митрополит Укра╖нсько╖ православно╖ церкви Московського патр╕архату Володимир визнав за необх╕дне нагородити пана ╢гора Бенкендорфа церковним орденом святого Володимира за трансляц╕ю в телееф╕р╕ рел╕г╕йних заход╕в керовано╖ ним церкви. Я не пригадую, щоб ця церква брала активну участь у загальнодержавних заходах з╕ вшанування пам’ят╕ жертв Голодомору ╕ пол╕тичних репрес╕й, щоб в╕дсп╕вувала померлих мученицькою смертю разом з пастирями ╕нших християнських конфес╕й отим щемним «в╕чная пам’ять» (коли чу╓ш, то мороз по спин╕ ходить)... ╤ знову накочуються тяжк╕ спогади дитинства, як наш голодний пол╕ський люд кинувся в Зах╕дну Укра╖ну обм╕нювати на харч╕ — у кого що було. Як ми, д╕ти в╕йни, юрбами б╕гли на зал╕зничну станц╕ю зустр╕чати сво╖х годувальник╕в, як╕ на дахах товарних вагон╕в везли додому вим╕няне зб╕жжя в торбинках. Тому у людей, як╕ пережили голод ╕ поховали загиблих в╕д голодно╖ смерт╕ сво╖х близьких, не може бути розум╕ння й поваги н╕ до керманича Нац╕онально╖ державно╖ телекомпан╕╖ ╢. Бенкендорфа, котрий допустив трансляц╕ю напередодн╕ Всеукра╖нського дня скорботи отого балагану, про що я писала у сво╖й статт╕, н╕ до тих, хто вруча╓ за таких обставин церковн╕ ордени. А чого, власне, дивуватися? Ран╕ше на виборах вони використовували в╕втар╕ ╕ чернеч╕ п╕дрясники для переховування та розповсюдження виборчо╖ аг╕тац╕йно╖ л╕тератури. В╕рн╕ ц╕╓╖ церкви влаштовували церковн╕ ходи на п╕дтримку антиукра╖нських сил. У С╕мферопол╕ заблокували патр╕арха Укра╖нсько╖ православно╖ церкви Ки╖вського патр╕архату Ф╕ларета, не давши йому можливост╕ провести прес-конференц╕ю ╕ зустр╕тися, зокрема, з мо╖ми учнями ╕з школи-╕нтернату, для яких свят╕йший мав нам╕р орган╕зувати л╕тн╕й в╕дпочинок ╕ як╕ так чекали на нього...
2. По телев╕зору побачила, як Ян Табачник у сво╖й програм╕ «Честь имею пригласить» в╕ртуозно вигра╓ на акордеон╕ Державний Г╕мн Укра╖ни на музику М. Вербицького. ╤з задоволенням послухала б у такому ж виконанн╕ й Духовний г╕мн Укра╖ни на музику М. Лисенка — «Молитва за Укра╖ну». Бо ╓ в укра╖нц╕в не т╕льки «шаровари», а й класична патетична музика, яку треба озвучувати й пропагувати, що маестро Табачник вм╕╓ робити майстерно ╕ пафосно. Тож так тримати!
3. ╤ Клара Новикова порадувала — в новор╕чну телев╕з╕йну н╕ч (ось, справд╕, коли треба жартувати, а не у скорботн╕ дн╕) була «тьотею Сонею» з одеського двору, ╕ про сво╓ походження з Укра╖ни не забула згадати.
4. Сво╓р╕дною реакц╕╓ю на статтю «М╕ж Бенкендорфами» став в╕зит до голови Верховно╖ Ради Криму В. Константинова кореспондента газети «Крымская правда» з метою взяти у нього ╕нтерв’ю стосовно усп╕ху ВО «Свобода» в Криму п╕д час вибор╕в до Верховно╖ Ради Укра╖ни (за «свобод╕вц╕в» проголосувало кримчан б╕льше, н╕ж за «Русское единство»!). Реакц╕я була передбачувана, бо ставлення до укра╖нства кримського керманича В. Константинова показово продемонстровано хоча б рос╕йськомовним прив╕танням «Кримськ╕й св╕тлиц╕», що викликало обурення запрошених на свято гостей. Володимир Константинов ╕ дал╕ в умовах незалежно╖ держави Укра╖на, в як╕й в╕н — державний службовець вищого рангу, продовжу╓ жити за валу╓вським циркуляром. Це саме йому, В. Константинову, належить ╕н╕ц╕атива прискореного ухвалення Верховною Радою Укра╖ни закону К╕валова-Колесн╕ченка — читач╕ пам’ятають його звернення з цього приводу до вищого законодавчого органу в╕д ╕мен╕ Верховно╖ Ради АР Крим. Проте з проголошенням рег╕ональних мов на п╕востров╕ не посп╕ша╓ — заважа╓ кримськотатарський фактор. Його команд╕ потр╕бна ╓дина рег╕ональна ╕ державна мова — рос╕йська. ╢вропейська ж харт╕я про мови нац╕ональних меншин — це ф╕говий листок, яким прикривають сво╖ д╕йсн╕ нам╕ри к╕валови, колесн╕ченки, константинови ╕ народний депутат Олена Бондаренко — законотворець у нин╕шн╕й Верховн╕й Рад╕ Укра╖ни. (Про д╕╖ останньо╖ читайте в наступн╕й мо╖й статт╕ «Троянський к╕нь для укра╖нц╕в»).
╤ на зак╕нчення — повертаюся до святкування 20-р╕чного юв╕лею «Кримсько╖ св╕тлиц╕»: я була на свят╕ в╕д самого початку й до к╕нця, там озвучувалися численн╕ прив╕тання й побажання — в╕д орган╕зац╕й, окремих читач╕в. Але не зрозум╕ло, чому не було в╕тання (нав╕ть п╕всловом!) в╕д сп╕взасновника газети — Всеукра╖нського товариства «Просв╕та» ╕м. Т. Шевченка, очолюваного паном Павлом Мовчаном? Де ваша п╕дтримка, хоча б моральна, сво╓╖ просв╕тницько╖ газети?
Чи не там, випадково, де й кошти на оголошене вами буд╕вництво Тарасово╖ церкви у Канев╕ на Чернеч╕й гор╕, на яку викладач╕ та вихованц╕ с╕мферопольсько╖ школи-╕нтернату № 1, де я тод╕ працювала, також збирали ╕ надсилали до Ки╓ва грош╕?

Валентина ЧЕКАЛ╤НА,
в╕дм╕нник народно╖ осв╕ти УРСР та осв╕ти Укра╖ни,
кавалер ордена княгин╕ Ольги
м. С╕мферополь

На фото: зав╕дувач сектора М╕н╕стерства культури АР Крим Павло ╤бадла╓в вруча╓ В. ╤. Чекал╕н╕й Почесну грамоту М╕н╕стерства культури Укра╖ни ╕ ЦК профсп╕лки прац╕вник╕в культури

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 11.01.2013 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11263

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков