Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2788)
З потоку життя (5915)
Душі криниця (3315)
Українці мої... (1431)
Резонанс (1445)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1629)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
БОЛ╤СН╤ КОРЕН╤ ПРОБЛЕМИ: ЯК ╥Х ВИТЯГТИ?
Ш╕стдесят восьмий день голодування Володимира Балуха, дванадцятий – Олега Сенцова…...


РОЗДУМИ НА ТЕМАТ ДЕПОРТАЦ╤╥ ╤ НАШИХ КРИМСЬКИХ ПЕРСПЕКТИВ
Сьогодн╕, в день пам’ят╕ жертв депортац╕╖ 1944 року, ми згаду╓мо те пекло, у яке...


ВИКУВАТИ ГОЛКУ ДЛЯ КОЩ╤Я
перше, що ма╓мо зробити – це в╕дновити дов╕ру до влади.


ПРО ДУРНОГО ЯСЬКА, МИРШАВИХ КРИМСЬКИХ ОВЕЦЬ ╤ КРЕЙСЕР «УКРА╥НА»
Туп-туп, туп-туп, туп-туп – ╕де товариство. Дол╕ шука╓. Омр╕яно╖. Щастям в╕нчано╖. Тихою...


ХТО В╤ДСТОЮ╢ УКРА╥НСЬКИЙ КРИМ
А що ж моя влада? Спершу, застосувавши сумнов╕домий ще з Майдану лозунг «Стояти ╕ не...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #3 за 18.01.2013 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#3 за 18.01.2013
«НАМ ПЕСНЯ СТРОИТЬ И ЖИТЬ ПОМОГАЕТ!»

╤ д╕йсно допомагала. У всякому раз╕ так, як п╕сня, не впливала жодна пропаганда. А в ╖╖ контекст╕ ми були «хорошие девчата, заветные подруги, приветливые лица, огоньки веселых глаз». Та ╕ сильна половина сусп╕льства лишалася не ображеною. А стосунки з нею змальовувалися дуже романтичними, такими, власне, у багатьох вони ╕ складалися. «В аллеях парка тихий летний вечер, идешь ты мимо, слова не сказав. Парнишка робкий, ты молчишь при встрече, хоть на мгновенье погляди мне в глаза!». Та де там сором’язливому, цнотливому хлопцев╕ п╕ти на такий «подвиг», тож ╕ дос╕ жартують, що у Радянському Союз╕ не було сексу. Але п╕сня була, ╕ цього н╕як заперечити. Хорош╕, зворушлив╕, а то ╕ класичн╕ в╕рш╕ клали на музику профес╕йн╕ композитори. Нав╕ть т╕ з п╕сень, як╕ явно працювали на ╕дею, здеб╕льшого були досить як╕сним продуктом. Вони «заманювали» на новобудову, туди, де «вокруг голубая, голубая тайга», об╕цяючи особлив╕ емоц╕╖, жадан╕ зустр╕ч╕, ╕ щось таки справджувалося. Й не в╕рте, що все у нас будувалося ув’язненими, нав╕ть серед наших читач╕в чимало таких, як╕ ╖здили в╕ддавати свою працю туди, куди кликала радянська сурма, окрилен╕ красномовними гаслами, а подекуди ╕ п╕снею.
Та вона передовс╕м проклада╓ дор╕жку до молодих сердець. ╤ в цьому в╕дношенн╕ н╕чого не зм╕нилось ╕з часом. Здавалося б, п╕сня сьогодн╕ нав╕ть розширила обр╕╖ свого впливу. Сп╕ваки-аматори мають можлив╕сть брати участь у багатьох телев╕з╕йних конкурсах, наймасштабн╕ший ╕з яких — «Х-фактор». Наск╕льки вдала його назва, не беруся судити, цю закордонну формулу, як ╕ б╕льш╕сть телев╕з╕йних шоу, просто запозичено, у всякому раз╕ це легше, н╕ж в╕днайти вдалу яскраву назву самим на основ╕ в╕тчизняних уподобань ╕ традиц╕й.
З традиц╕ями, власне, у нас взагал╕ не панькаються. Застрибнувши на сходинку кап╕тал╕стичного потяга, разом з╕ застар╕лими ╕деологемами ми залишали «за бортом» те глибинне, на основ╕ чого сформувалися кращ╕ риси нашого народу, якими ╓ доброта, працелюбн╕сть, гостинн╕сть, повага до старших, цнотлив╕сть, здатн╕сть до справжн╕х почутт╕в тощо. Головний пропагандист ╕ аг╕татор, яким було ╕ залиша╓ться наше телебачення, нин╕ ╓диним безальтернативним стимулом виголошу╓ грош╕. За грошову винагороду худнуть на очах у телеглядач╕в наш╕ товстуни, за грош╕ укра╖нц╕ см╕шать ком╕к╕в, за них же, р╕дненьких, змагаються у кул╕нарному шоу, демонструють свою вправн╕сть у «куб╕», нав╕ть просто говорять правду у «Детектор╕ брехн╕». Що вже казати про сп╕ви! До реч╕, найвищою винагородою ╓ прем╕я для переможця у «Х-фактор╕» — це 2 млн. гривень. ╤ так╕ грош╕, як╕ практично неможливо заробити, працюючи на користь В╕тчизни, призвичаюють людей до спод╕вань лише на вдачу.
А сучасн╕ шоу — це ╕ сучасна п╕сня. Ось на в╕дб╕рковому тур╕ у Львов╕ виходить на сцену п’ятдесятир╕чна пан╕. «Я такая крутая, когда выпью вина. Я как-будто летаю, и пошли вы все на…», — посила╓ вона жур╕, присутн╕х у зал╕ та й мене б╕ля телеекрану. Як не дивно, але н╕хто не обража╓ться. Бо в те ж саме м╕сце посилали нас ╕ учора, зда╓ться, в Харков╕, вже ╕нша, пишнот╕ла двадцятип’ятир╕чна д╕ваха з допомогою ╕ншо╖ п╕сн╕. Згодом вона ув╕йде до ансамблю «З-D», який досп╕ва╓ться ледь не до ф╕налу. ╤ цей ансамбль знову посилатиме, але вже не ус╕х гамузом, а конкретну особу чолов╕чо╖ стат╕. ╤ слухач╕ та глядач╕ п╕дтримуватимуть сп╕вачок сво╖ми голосами у боротьб╕ за 2 м╕льйони гривень. Невже не ма╓мо н╕ г╕дност╕, н╕ чест╕, невже так╕ п╕сн╕ ╕ т╕, хто ╖х обира╓, д╕йсно нам подобаються?
Але й п╕сенн╕ тексти (даруйте, не в╕рш╕), де все ц╕лком цензурно, частенько викликають, м’яко кажучи, здивування, бо нагадують просто наб╕р випадкових сл╕в ╕з р╕зного смислового ряду. Наприклад, ось так╕: «Н╕жно не н╕жно, але люби, н╕жно не н╕жно — перетерпи». Перетерп╕ти н╕жно — це як? Так само, як лаг╕дно пооб╕дати, сонячно захвор╕ти, ╕ под╕бних приклад╕в «абракадабри» може бути чимало.
Вт╕м, далеко не вс╕ здатн╕ сприймати те, що сп╕ва╓ться в╕домими сп╕ваками, критично. Не так давно ╕ для нас, людей старшого в╕ку, аргумент «так було написано у книз╕» був беззаперечним, те ж саме стосувалося ╕ телебачення, рад╕о, ╕нших ЗМ╤. Пропрацювавши 12 рок╕в у книжковому видавництв╕, знаю, через ск╕льки очей проходили колись книжков╕ тексти, перш н╕ж потрапляли до читача. Але ╕ тод╕ не все в них було бездоганно, особливо з точки зору художност╕.
А ось щодо укра╖нських п╕сень, то вони були д╕йсно чудовими. ╤ найголовн╕шим критер╕╓м оц╕нювання можна вважати те, що ╖х засп╕вали люди. Сп╕вають ╕ дос╕. Ц╕лком добров╕льно, не з вол╕ якихось продюсер╕в. ╤ за святковим столом, ╕ на самот╕, ╕ на самод╕яльних сценах лунають зворушлив╕, глибоко поетичн╕, а то й афористичн╕ слова «Червоно╖ рути», «Черемшини», як╕ западають у душу сво╖м л╕ризмом, створюють особливий настр╕й причетност╕ до чогось св╕тлого ╕ прекрасного. Окремо хот╕лося б згадати п╕сню «Два кольори» незабутнього Олександра Б╕лаша — вона не лише пробуджу╓ любов до сво╓╖ р╕дно╖ Укра╖ни-матер╕ та укра╖нсько╖ ж╕нки, але й «апелю╓» до чогось глибинного, закодованого в нац╕ональн╕й вишивц╕, спонука╓ замислитися про людську долю ╕ свою зокрема.
А як╕ струни вашо╖ душ╕ ч╕па╓ заклик н╕жно або не н╕жно перетерп╕ти? Зрештою, можна проанал╕зувати перш╕ л╕пш╕ п╕сенн╕ рядки, що лунають з╕ сцени «Х-фактору» (а вони ж — результат приск╕пливого вибору, бо прозвучати ма╓ лише одна, «найкозирн╕ша» п╕сня). «Дай мне с дороги вдоволь напиться, чистой водицы дай мне, дай. И расскажи мне про счастье былое, и уложи спать рядом с собою», — сп╕ва╓ конкурсант. Це — про що? Зв╕дки ╕ до кого прибув л╕ричний герой? Про чи╓ в╕н хоче послухати щастя ╕ чому, випивши чисто╖, а не брудно╖ води, негайно лягти спати: бо н╕ч, бо стомився, бо хоче любовно╖ вт╕хи? Зрештою, над ус╕м цим ╕ замислюватися не виника╓ бажання, а це ж улюблена п╕сня одного ╕з судд╕всько╖ четв╕рки, до яко╖ входять щодо сп╕вочого мистецтва фах╕вц╕ найвищого ╜атунку.
Зрештою, зда╓ться, вони вже призвича╖лися дивитись на п╕сенн╕ тексти кр╕зь пальц╕, й недолуг╕сть написаного у стовпчик ╖х абсолютно не хвилю╓. Б╕льш за те, московський музичний критик Серг╕й Сос╓дов пост╕йно заклика╓ експериментувати, зм╕нюючи слова за власним уподобанням. ╤ вихованц╕-аматори ╖х зм╕нюють. Але не там, де треба або ж допустимо. Так само фривольно поводяться вони з мелод╕ями. Бо недарма ж сьогодн╕, оголошуючи номер, вже не згадують н╕ поет╕в, н╕ композитор╕в. Натом╕сть виконуються п╕сн╕ Алли Пугачово╖, Ан╕ Лорак, Натал╕ Могилевсько╖...
У такий же спос╕б спробував зробити «сво╓ю» ╕ п╕сню «Очи черные», народжену ще в позаминулому стол╕тт╕, 23-р╕чний аматор. Попри любов до не╖ багатьох покол╕нь, що дотримувалися кожно╖ нотки, ф╕нал╕ст конкурсу Дмитро Сисо╓в засп╕вав ╖╖ на власну мелод╕ю, а якщо точн╕ше, нав╕ть без мелод╕╖, просто куди ряба витягне. ╤ це було узгоджено, а ймов╕рно, нав╕ть запропоновано одним ╕з судд╕в, що став його кер╕вником ╕ продюсером на пер╕од д╕╖ проекту. Слухати таке виконання було просто несила. Й, певне, не т╕льки мен╕... Бо на ц╕й п╕сн╕ д╕йсно талановитий сп╕вак ╕ «сп╕кся» — вибув ╕з подальших змагань. У под╕бний спос╕б позбиткувався над п╕снею «Темная ночь» й суперф╕нал╕ст ╢вген Л╕тв╕нкович. А Д╕ма на прощання виконав ще й авторську п╕сню, ╕ мене не здивувало й не засмутило, що англ╕йською мовою, бо якою ж ще ╕ писати, коли не зна╓ш сво╓╖ р╕дно╖? А англомовн╕ не образяться — ╖х у зал╕ ╕ б╕ля телев╕зор╕в просто не було.
До реч╕, понад половину того, що пролунало на «Х-фактор╕», було незрозум╕лими мовами, та ╕ мелод╕╖ не подобались й не запам’ятовувалися. Тож загальне враження в╕д почутого було неповним. Але, зважаючи на особливост╕ нашо╖ сучасно╖ п╕сн╕, ╕ншомовний текст я вже готова сприймати як благо.
Попри це, знаю людей, котр╕, працюючи у русл╕ укра╖нських п╕сенних традиц╕й, ╕ сьогодн╕ здатн╕ дарувати слухачам повноц╕нну укра╖нську п╕сню, якою можна «захвор╕ти» ╕ в╕д яко╖ можна одужати, якщо тебе вразила туга. Вт╕м, велика сцена для них закрита, бо зам╕сть конкуренц╕╖ якост╕ справу ма╓мо ми лише ╕з конкуренц╕╓ю гаманц╕в. ╤ вихову╓ться наша молодь здеб╕льшого не на кращому. Бо така п╕сня не допомага╓ н╕ жити, н╕ будувати, не навча╓ ╕ справжн╕м почуттям, натом╕сть дезор╕╓нту╓, порушу╓ лог╕чне мислення, псу╓ смак до мистецтва.
Щось под╕бне в╕дбува╓ться й у ╕нших житт╓вих сферах. А тому ╕ життя у нас — зовс╕м не п╕сня...

Тамара СОЛОВЕЙ

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #3 за 18.01.2013 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11277

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков